Смекни!
smekni.com

Мметодика розвитку швідкисно-силових якостей у бігунів на короткі дистанції (стр. 5 из 8)

Осінньо-зимовий спеціально-підготовчий етап.

Тренування на даному етапі спрямовані безпосередньо на становлення спортивної форми. Основне завдання цього етапу - удосконалювання спортивних здатностей і технічної майстерності спортсменів. Тривалість цього етапу становить 5-6 тижнів. На цьому

етапі зростає питома вага вправ спеціальної фізичної підготовки, що виражається в домінуванні бігового навантаження анаеробної направності.

Досягнутий на попередньому етапі рівень силовій підготовці підтримується за рахунок виконання стрибкових вправ з обтяженням. Найбільший обсяг вправ швидкісно-силової спрямованості виконується в середині етапу.

Бігову роботу алактатно-анаеробной і гліколетичной спрямованості доцільно проводити в часі, тому що паралельне використання навантажень із більшими обсягами бігового навантаження, спрямованої на вдосконалюванні швидкості й швидкісної витривалості, не дозволяє якісно виконувати першу з них (швидкісну). Робота над швидкісною витривалістю приводить до значного нагромадження молочної кислоти в організмі, вимагає напруга енергетичних ресурсів і в остаточному підсумку вступає в конкурентні відносини із програмою підвищення швидкості.

Зимовий змагальний етап складається як правило, з 6-8 мікроциклів. Основними завданнями змагального етапу є збереження й подальше підвищення рівня спеціальної підготовленості й можливо більш повно його використання в змаганнях

Срибкові вправи з обтяженнями виконуються в невеликому обсязі протягом усього змагального мезоцикла.

Весняно-літній спеціально підготовчий етап.

Із цього етапу починається другий цикл підготовчий до літніх стартів. Тривалість його становить 4-6 тижнів. Як і на осінньо-зимовому общепідготовчому етапі, велика увага приділяється повішенню рівня швидкісно-силової підготовленості й удосконалюванню загального рівня функціональних можливостей організму.

На зимовім-весняно спеціально підготовчому етапі домінує бігове навантаження аеробної спрямованості, але в порівнянні із зимовим спеціально підготовчим етапам потрібна трохи інша стратегія, по якій більші обсяги навантаження аеробної й змішаної спрямованості розводяться в часі.

Весняно-літній -спеціально-підготовчий етап.

При підготовці до літніх стартів спортсмени планують цей етап тривалістю 6-7 тижнів.

Зміст тренувального процесу передбачає також удосконалювання швидкісної витривалості, крім того, на цьому етапі підвищується максимальна швидкість перегони, поліпшення часу перегони в стартовому прискоренні. Домінує бігове навантаження анаеробной спрямованості. Стратегія організації бігового навантаження на етапі передбачає розведення в часі більших обсягів навантаження, алактатно-анаеробной і гліколитичной спрямованості. Акцентоване вдосконалювання спеціальної витривалості здійснюється на початку й кінці спеціально-підготовчого етапу. Швидкісно-силова підготовка ведеться в підтримуючому режимі, великий обсяг швидкісно-силових вправ виконується в середині етапу.

Літній Змагальний період.

Період основних літніх змагань у спринтерів становить до 12-15 тижнів, організованих у вигляді три-трьох-три-двох-трьох послідовно повторюваних змагальних мезоциклов. Кожний такий мезоцикл складається з 4-6 тижнів, остання з яких є відбудовною. У мезоциклах домінує бігове навантаження алактатно-анаеробной і гліколической спрямованості. Великий обсяг перегони із гліколической спрямованістю рекомендується виконувати в другий тиждень мезоцикла.

Швидкісно-силове навантаження виконується в невеликому обсязі в плині всього мезоцикла (крім відбудовних мікроциклів).

У кожному мезоциклі бігуни беруть участь у двох-трьох змаганнях, головні старти сезону доводяться на кінець змагального періоду.


1.3. Деякі біохімічні аспекти харчування спортсменів

Харчування ставиться до числа найбільш древніх зв'язків між живими організмами й навколишнім середовищем.

Харчування спортсмена, крім забезпечення організму джерелами харчування, енергії, пластичними матеріалами, вітамінами, солями й водою, переслідує й спеціальні завдання, які полягають у підвищенніфізичноїпрацездатності і прискоренні відбудовного періоду після більших фізичних навантажень. Виконуються ці завдання шляхом оптимізації харчових раціонів спортсменів, застосування вітамінів, низькомолекулярних з'єднань вуглеводних, білкових, ліпідних препаратів і спеціальних продуктів підвищеної біологічної цінності.

Досягнення високих спортивних результатів у цей час сполучено із впливом більших фізичних і нервово-психологічних навантажень, які викликають підвищення потреби організму спортсмена в джерелах енергії, пластичних матеріалах, мінеральних з'єднаннях, вітамінах і інших незамінних факторах харчування.

Сучасне спортивне тренування супроводжується значними адаптаційними змінами в обмінних процесах, що визначають рівень фізичної працездатності спортсмена й тривалість відбудовного періоду. Ефективність спортивного тренування можна підвищити, використовуючи біохімічні закономірності й практичні рекомендації, що випливають із них.

В останні роки запропоновані додаткові фактори харчування й фармакологічні препарати застосування яких дозволяє більше ефективнокомпенсуватиенерговитрати, здійснювати цілеспрямовану регуляцію біосинтезу білків-ферментів і скорочувальних білків, стимулювати жировий обмін, заповнювати потреби організму у вітамінах і мінеральних солях. Адаптивний синтез ключових ферментів окремих метаболічних, циклів і посилення синтезу скорочувальних білків є основними критеріями ефективності пластичного обміну кістякових м'язів при їхній систематичній функції.

Завдання цілеспрямованого регулювання адаптивного протеїносинтезу в процесі спортивного тренування вирішується різними шляхами, з яких досить перспективними є наступні:

1. розробка спеціалізованих продуктів підвищеної біологічної цінності з відносно високим змістом білка;

2. пошук низькомолекулярних з'єднань, введення яких робить регулюючого впливу на біосинтез білка;

Для рішення цього завдання стором харчування АНІІФК, іншими лабораторіями в нашій країні й за рубежем запропоновані спеціалізовані продукти підвищеної біологічної цінності й фармакологічні засоби. Вони можуть бути розділені наступні групи:

1. Продукти з підвищеним змістом білка : білковий бісквіт, білково-глюкозний шоколад "Спорт", білкове печиво "Олімп" (цукрове),(солоне), білковий мармелад. Білкове печиво "Олімп" -спеціалізований продукт підвищеної біологічної цінності для спортсменів. Найважливішою особливістю печива є високий зміст у ньому повноцінного легкозасвоєного білка доходить до 37%. У середньому 100г печива містить: білків - 37%, жирів - 14%, вуглеців - 39%, Na - 760мг, ДО - 360мг, Са - 570мг, Р - 560мг, Fe -0,5мг. Висока повноцінність печива робить доцільним його

використання як додаткове харчування під час полуденка, другого або першого сніданку по 50-100г у день із урахуванням його калорійності: 100г-450ккал.

2. Попередники пуринових і пуримідінових нуклеотидів їхні похідні: інозин, оротат калію, 4-метілурація й інші.

3. Окремі амінокислоти: тирозин, глютамінова, аспарагінова й кислоти (панангін) і інші, а також збалансовані суміші амінокислот.

До теперішнього часу накопичений позитивний досвід застосування більшості із зазначених вище з'єднань і продуктів у процесі спортивного тренування.

Необхідно брати до уваги, що діалектика біологічного регулювання ще не досить пізнана й тому спроби активної його корекції можуть бути сполучені й з негативними наслідками. Надмірне посилення одного з метаболічних процесів шляхом введення невиправдано високих доз біологічно активної речовини може погано корелювати з іншими обмінними реакціями й викликати порушення метаболічної гармонії про організм. Тому застосування препаратів, що регулюють обмін білків і нуклеінових кислот, а також і всіх інших препаратів, повинне бути строго регламентовано.

Кількість води в харчовому раціоні повинне становити біля 2-2,5л з обліком сподіваючись, молока, кава, супів, а також води, що втримується в різних блюдах, фруктах і овочах.

При тренуванні з більшими навантаженнями й змаганнях підвищується потреба у воді. Однак випивати відразу велика кількість рідини не треба. Почуття сухості в роті, що спричиняється спрагу, пояснюється, насамперед, гальмуванням слиновиділення при виконанні інтенсивної м'язової діяльності.

Посиленню слиновиділення сприяє різні органічні кислоти (яблучна, лимонна, бурштинова) можна рекомендувати мінеральні води.

При більших фізичних навантаженнях супроводжуються рясним потовідділенням, збільшується потреба в окремих мінеральних речовинах і насамперед у калії, Na, P, Са.

Для ефективної регуляції водно-сольового обміну в ЛНЛІФК створені спеціалізовані напої, зокрема мінеральній-мінеральні-вуглеводно-мінеральні напої "Вікторія", "Олімпія".

Мінеральний^-мінеральний-вуглеводно-мінеральний напій "Олімпія" може бути використаний як додаткове харчування і як засіб для відновлення солей. Потрібно пам'ятати, що 100г сухого напою - це приблизно 350ккал.

У випадку самостійного готування подібного препарату варто знати, що з наведеної нижче рецептури не можна виключати який-небудь компонент, особливо сольовий.

Таблиця 3

Рецептура вуглеводно-мінерального напою "Олімпія"

Компоненти На 1 кг сухій суміші напою
Цукровий пісок 285г
Глюкоза 500г
Подварка чорносмородинова 170,7г
Лимонна кислота 14,75г
Натрій хлористий 2,5г
Калій фосфорнокислий двузамещенний 3,5г
Магній хлористий 4,25г
Глюкоза 500г
Подварка чорносмородинова 170,7г
Лимонна кислота 14,75г
Натрій хлористий 2,5г
Калій фосфорнокислий двузамещенний 3,5г
Магній хлористий 4,25г
Глюкоза 500г
Подварка чорносмородинова 170,7г
Лимонна кислота 14,75г
Натрій хлористий 2,5г
Калій фосфорнокислий двузамещенний 3,5г
Магній хлористий 4,25 г

Розділ 2. Ціль, завдання, методи й організаціядослідження.