Смекни!
smekni.com

Технологія діяльності туристського і формування нового туру «По давньоруським містам Правобережжя» (стр. 7 из 9)

- В 1925 році церкву дослідив польський вчений М. Валицький і зробив висновок, що церкву було побудовано на рубежі ХІІ-ХІІІст. і спочатку будівля була романського типу, а готична перебудова її відбулась пізніше (після 1523 року)

Цікаві дані про церкву на водить С. Косович, що мав візитаційний опис усіх Володимирських церков 1695 року. Він вказує, що біля церкви був дім зі школою і шпиталем а на бальку плебанії був напис, що свідчив: «сия церков была создана в 1419 году». Саме цю дату можна вважати найімовірнішою датою побудови церкви.

Оригінальний восьмипелюстковий план з виступаючою назовні заокругленою апсидою. Завершує будівлю півсферичний купол, вище — округлий барабан без вікон, а завершує перекриття цибуляста главка на ліхтарику.

Такий тип побудови церкви вважається унікальним. Найбільш прямим аналогом можна вважати ротонду Отона у Вердені.

На південних околицях міста знаходиться одне з унікальних і частково досліджених науковцями городище села Зимне. Саме тут знаходиться і древня православна обитель, заснована Володимиром Великим за часів Київської Русі – Зимненський Святогорський Святоуспенський монастир, який у 2001р. відзначав своє 1000-ліття.

Земля ховає рештки багатьох церков та костелів. Тільки в давньоруському періоді їх було 10, а у ХVІІІ ст. -8. Найближчим часом планується реконструкція княжого дитинця, створення музею народної архітектури у північній стороні від дитинця, що знаходиться в центрі міста у валах древнього городища ( ІХ ст.).

Львів. До давньоруських часів другої половини ХІІ – початку ХІV ст. уЛьвові відносять ряд церков у Підгородді, де на той часзосереджувалось міське життя. Це церкви Миколи, П’ятниці, Онуфрія,костьоли Марії Сніжної та Івана Хрестителя. Усі ці спорудиперебудовано в пізніші часи, їхні первісні плани важко простежити. Лише в Миколаївській 1094 церкві збереглися нижні частини стін й апсида, що за технікою будівництва близькі до галицьких традицій і можуть бути віднесені до давньоруських часів. Церква має хрещатий план, що не зустрічається в архітектурі Придніпров’я, проте він був цілком прийнятий у галицьких храмах, що відзначаються різноманітністю типів споруд. Про розвиток традицій галицької архітектури свідчать також інші найдавніші пам’ятки Львова – міста, що набуває згодом великого значення у житті Галичини.

Пам’ятки культури, які будуть відвідані:

Збереглося кілька архітектурних споруд Львова із XHI-XIV ст., суттєво перебудованих: церкви св. Миколи (вул. Хмельницького, 28), св. Онуфрія (вул. Хмельницького, 36), св. Параскеви П'ятниці (вул. Хмельницького, 77), костели Марії Сніжної (вул. Сніжна, 1) та св. Івана Хрестителя (пл. Старий Ринок). Ці споруди невеликі за розмірами, стримані у декоративних прикрасах, колись мали оборонний характер.

Церква св. Миколи — найдавніша пам'ятка архітектури м. Львова, хрещата, одноапсидна, одноверха, п'ятикамерна споруда. Вперше згадується 1292 р. як двірська княжа церква засновників міста. Архітектура типова для храмів Київської Русі. Тут використано хрестокупольне планування, білокам'яні блоки, у завершенні — бані з ліхтарями. Можливо, тут виявився вплив подібних дерев'яних церков, що згодом поширилися в Україні.

Кам'яна церква св. Онуфрія зведена в XVI ст. Наприкінці XVI-початку XVII ст. у монастирських приміщеннях церкви містилася друкарня, де працював Іван Федоров, котрий відновив друкарство в Україні. В інтер'єрі церкви розміщені дерев'яний амвон XVIII ст. роботи Л.Паславського, іконостас початку XX ст. з іконами, виконаними М.Сосенком.

Церква св. Параскеви П'ятниці як дерев'яна споруда відома з кінця XIII ст. Про її оборонне значення засвідчує характер відбудови 1644 p., коли зведено стіни з масивного рваного каменю та бійницями на вежі. У забудові простежуються впливи народної архітектури Буковини; пам'ятні дошки на фасаді та в інтер'єрі вказують на фундатора церкви — молдавського господаря; барокові волюти* фасаду — на пізніші реконструкції. Донині в інтер'єрі церкви зберігається найдавніший у Львові іконостас, створений львівськими живописцями і різьбярами майстерні Федора Сеньковича.

Галич. Вперше згадується під 1113 р. Деякі науковці бачать у цій назві пам’ять про кельтів-галів, інші пов’язують її з місцем видобутку солі (від кельтського "гал" – сіль). Німецький мовознавець М. Фасмервиводить назву від слова «галка» – невеликий чорний птах. Існуєдумка щодо походження топоніма від найменування слов’янськогоплемені галичь, а також низка інших версій, легенд, переказів.У середині ХІІ ст. сформувалася галицька архітектурна школа,що має свої яскраво виражені художньо-образні риси. На великійтериторії, яку обіймав давній Галич та його околиці, розкопкамивиявлено багато кам’яних споруд, різьблених архітектурнихфрагментів, орнаментованих керамічних плиток тощо. На відміну відінших давньоруських земель, де, в основному, застосовуваласьхрестово-купольна система, в Галичі, поряд з хрестовокупольнимиспорудами (такими, наприклад, були Успенський собор, зведенийЯрославом Осмомислом 1152 р., чотиристовпний, оточений галереями,та невелика чотиристовпна церква Спаса), практикувалися спорудиоднонавні (церква Благовіщення), зокрема, з круглою в планіцентральною частиною (Іллінська церква), ротондональніБорисоглібська ротонда в Побережжі), полігональні тощо. Під часрозкопок знаходять численні фрагменти білокам’яних оздоб, що нимибули прикрашені фасади та інтер’єри галицьких споруд. У прийомахрізьби тасамо, як і в будівельній техніці, можна помітити близькістьдо романської архітектури сусідніх із Галичем країн, передусім,Угорщини, Польщі та Моравії. Дуже цікавою особливістю галицькоїархітектури був прийом обличкування стін споруд, передусім інтер’єрів палаців і багатих будинків, керамічними рельєфнимиплитками з зображенням грифонів, орлів, воїнів, рослинного тагеометричного орнаментів тощо.

Пам’ятки культури, які будуть відвідані:

Єдина пам’ятка галицької архітектури ХІІ ст., що частковозбереглася донині, – це церква Пантелеймона. Вона стоїть посерединівалів невеликої фортеці на березі Дністра. Це чотиристовпний храм,складений з блоків яскраво-жовтого каменю на вапняному розчині.Архітектура будівлі була стримана й проста, на плоскій гладині стін небуло декору. Споруду прикрашала лише аркада з тоненьких півколонз коринфськими капітелями на апсидах та багато оздоблені портали.На західному порталі – колони на п’єдесталах та архівольти зрізьбленням стилізованого аканта, перевитого джгутами. Вражаєдосконале виконання окремих деталей. Бічний портал – простіший,форми коринфських капітелів тут трохи спрощені. Галицькерізьблення за характером близьке до володимиро-суздальського.

Канів (Черкаської області). На початку нашої ери на території Канева знаходилися ранньослов`янські поселення. Перші писемні згадки про місто зустрічаються у літописі 1144 р. За часів Київської Русі Канів був форпостом на її південних кордонах.

Пам’ятки культури, які будуть відвідані:

Георгіївський (Успенський) собор. Споруджений князем Всеволодом у 1144 р. Тринавний, шестистовпний, хрестово-купольний,

з трьома апсидами та однією банею. Довжина собору – 25,3 м, ширина – 17 м. На його стінах знайдено графіті. Одна з небагато споруд ХІІ ст. з характерними рисами київської архітектурної школи. У 1805-1810 рр. в ході реставрації фасад собору перебудовано у стилі класицизму.

3.3Розробка схеми маршруту з зазначенням транспортного обслуговування

День 1

8:00

Зустріч групи з представником тур фірми та екскурсоводом з автобусом на залізничному вокзалі м. Києва.

9:00 – 13:00

Автобусна, з зупинками на об’єктах, екскурсія по правому берегу м. Києва, відвідування історико-культурних пам’яток пов’язаних з Давньоруською Державою.

13:00 – 14:00

Обід. (Здійснюється за власні кошти).

14:00 – 18:00

Продовження автобусної екскурсії.

18:00

Переїзд до м. Овруч

21:00

Прибуття до м. Овруч. Поселення в готелі. Вечеря у готелі.

День 2

8:00 – 9:00

Сніданок у готелі.

9:00- 13:00

Вільний час.

13:00 – 14:00

Обід (здійснюється за власні кошти).

14:00-18:00

Пішохідна екскурсія по місту з відвідуванням таких історико-культурних пам’яток, як Свято-Василівський собор та Спасо-Преображенський собор, Пам'ятник князю Олегу Святославину.

18:00 – 20:00

Вільний час.

20:00 – 21:00

Вечеря у готелі. Нічліг.

День 3

8:00 – 9:00

Сніданок.

9:30

Звільнення номерів.

Переїзд на автобусі до м. Володимир-Волинський.

13:30

Прибуття до м. Володимир-Волинський. Поселення в готелі.

14:00-15:00

Обід (здійснюється за власні кошти).

15:00 – 18:00

Пішохідна екскурсія по місту з відвідуванням таких історико-культурних пам’яток, як Успенський собор, Василівська церква, Зимненський Святогорський Святоуспенський монастир. (інф. у розділі 3.1.).

19:00 – 20:00

Вільний час.

20:00 – 21:00

Вечеря у готелі. Нічліг.

День 4

9:00-10:00

Сніданок у готелі.

10:00 – 11:00

Пішохідна прогулянка по паркам м. Володимир-Волинський.

11:30

Звільнення номерів.

Виїзд з м. Володимир-Волинський. Переїзд до м. Львів.

13:00

Прибуття до м. Львів. Розміщення у готелі.

14:00 – 15:00

Обід (здійснюється за власні кошти).

15:00 – 18:00

Екскурсія автобусом у Підгороддя м. Львову, до церков Миколи, П’ятниці, Онуфрія,костьоли Марії Сніжної та Івана Хрестителя (інф. у розділі 3.1.).