Смекни!
smekni.com

Теоретичні основи та сучасні напрямки управління фінансами підприємства (стр. 8 из 10)

Тобто за рахунок зростання собівартості рентабельність обсягу продажу знизилась на 3,1 пунктів.

Загальний вплив двох чинників становить:

- 12,5 – 3,1 = – 15,6 %.

Отже, аналіз рентабельності підприємства показав, що загалом на ньому відбулися негативні зрушення у бік зростання основних показників рентабельності. Зменшення рентабельності обсягу продажу на 16 пунктів відбулося в основному через зменшення обсягів реалізації.

Отже, за результатами проведених розрахунків можна зробити висновок, що ВАТ «ІнГЗК» має досить високий рівень управління фінансами підприємства, про що свідчать показники рентабельності та ліквідності діяльності підприємства протягом 2008 – 2009 років. Головними факторами, що впливають на чистий прибуток визначено чистий дохід, рівень впливу якого складає 0,93, поточні зобов’язання та непрямі витрати, рівень впливу яких складає відповідно 0,89 та0,55. Саме ці чинники необхідно враховувати при визначенні прогнозних значень чистого прибутку.

Головними факторами зменшення рентабельності продажу ВАТ «ІнГЗК» станом на кінець 2009 року визначено виручку реалізації та собівартість.


РОЗДІЛ 3. Ефективність управління фінансів на підприємстві

3.1 Заходи спрямовані на ефективність управління фінансів підприємства

Ефективність підприємницької діяльності залежить, насамперед від її планування та оцінювання. Будь-який підприємницький захід, пов'язаний з витратами і зорієнтований на прибуток, потребує розрахунків і оцінки. Оцінка підприємницької діяльності складається з оцінювання її складових, таких як: витрати виробництва і прибуток, фінанси, податки, ринок як об'єкт маркетингу, кредити тощо. Проте оцінювання окремих, навіть дуже важливих її складових у відриві від усієї виробничої економічної системи якнайшвидше призведе до помилок, які, своєю чергою, створять "зону ризику" саме там, де знехтували оцінюванням.

Найбільш об'єктивну оцінку підприємницької діяльності ВАТ «ІнГЗК», можливість своєчасного виявлення "слабких "місць, забезпечення адаптації підприємства до зовнішніх змін, нівелювання несприятливого впливу чинників зовнішнього середовища, а також здатність гнучко реагувати на ці зміни дає бюджетування. Бюджетування є робочим інструментом, що охоплює всі сторони діяльності підприємства:

- виробничі,

- техніко-технологічні,

- маркетингові,

- фінансові,

- інноваційні,

- інвестиційні й інші аспекти.

Водночас, процес бюджетування базується на загальній концепції розвитку підприємства, докладніше розробляє економічний і фінансовий аспекти стратегії і є єдиною системою взаємопов'язаних технічних, організаційних і економічних змін на визначений період. Спостерігається повна відсутність взаємозв'язку цілей довго-, середньо- і короткотермінового періодів або часткове їхнє відображення у деяких бізнес-планах.

За відсутності налагоджених процедур і визначеної послідовності операцій планування планово-економічні служби ВАТ «ІнГЗК» часто займаються лише збором інформації про величину витрат або доходів за продукцією або підрозділами підприємства, після чого обробляють її і консолідують у загальний бюджет доходів і витрат (результат фінансової діяльності). При цьому складається ситуація, за якої внаслідок нескоординованих дій підрозділів підприємства під час планування своєї діяльності з'являється так звана "бюджетна щілина"; не забезпечується достовірність та оперативність подачі інформації керівництву, своєчасне складання зведеного бюджету за підрозділами та видами діяльності, центрах відповідальності. Отже, набуває значущості проблема бюджетного планування ВАТ «ІнГЗК».

Функціонування фінансового менеджменту управління підприємством ВАТ «ІнГЗК» передбачає постійну взаємодію функцій планування, аналізу, регулювання, контролю, мотивації в процесі прийняття оптимальних управлінських рішень керівництвом і структурними підрозділами.

Фінансове планування ВАТ «ІнГЗК» ґрунтується на стратегічному плані розвитку підприємства щодо визначення конкуренції його розвитку, формування стратегічних цілей підприємства та тактичному плані (бізнес-плані) на майбутній період (зазвичай, рік) щодо визначення заходів і постановки виконання поставлених завдань (стратегії розвитку бізнесу) тощо.

Фінансовий аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, який дає змогу виявити вади, виявити та мобілізувати внутрішньогосподарські резерви, збільшити доходи та прибутки, зменшити витрати виробництва, підвищити рентабельність, поліпшити фінансово-господарську діяльність загалом.

Особливістю фінансового аналізу підприємства є те, що дані аналізу використовують як базу для всіх інших функцій. Сутність фінансового контролю зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблем змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів для їхнього вирішення, усунення порушень, попередження надалі. Треба зазначити, що фінансовий контроль необхідно розглядати як систему, якою є контролюючі суб'єкти, підконтрольні об'єкти та контрольні дії.

Поточна та оперативна робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні. Поточна та оперативна фінансова діяльність ВАТ «ІнГЗК» полягає

- у постійній роботі зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

- у своєчасних розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;

- у забезпеченні своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

- у своєчасному виконанні розрахунків зі заробітної плати;

- у своєчасному погашенні банківських кредитів та сплаті відсотків. Ця діяльність потребує залучення професійного фінансового менеджера.

Професійний рівень фінансового менеджера визначається його знаннями у сфері фінансів і кредиту, банківської, біржової і фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, вмінням аналізувати фінансову звітність підприємства. Фінансовому менеджеру необхідно орієнтуватись у валютному законодавстві, вміти працювати на фінансовому ринку. Функції фінансового менеджера:

1) розроблення фінансового плану;

2) здійснення оперативної фінансової діяльності (складання платіжного календаря, розроблення касового плану, розрахунок потреби в короткотерміновому кредиті);

3) управління фінансовими активами і пасивами;

4) фінансовий аналіз і контроль;

5) управління фінансовими ризиками;

6) удосконалення фінансової діяльності на підприємстві.

Професійний рівень може підвищуватися і знижуватися у процесі трудової діяльності людини. Кваліфікація фінансового менеджера визначається такими чинниками, як: рівень загальних і спеціальних знань; стаж роботи на цій або аналогічній посаді, необхідний для оволодіння професією. Для керівника йдеться також про рівень організаційних навичок.

У сучасних умовах зростає роль фахових знань і умінь фінансового менеджера, підвищується значення творчого підходу до роботи, креативності, самостійності в прийнятті рішень, ініціативності тощо.

Управлінська діяльність ВАТ «ІнГЗК» - один з найважливіших факторів функціонування і розвитку підприємств в умовах ринкової економіки. Вона постійно вдосконалюється у відповідності з об'єктивними вимогами виробництва та реалізації, ускладненням господарських зв'язків та інших параметрів виробництва.

Раціональне управління фінансовими ресурсами ВАТ «ІнГЗК» повинно включати наступні етапи:

-виявлення та формулювання проблеми чи задачі управління фінансовими ресурсами підприємств, що повинна бути вирішена на базі використання минулого досвіду та наявних даних;

-прийняття управлінського рішення щодо використання фінансових ресурсів та його реалізація;

- аналіз результатів прийнятого рішення з погляду можливих способів його модифікації чи зміни, а також врахування його результатів в процесі нагромадження досвіду, який може бути використаний в майбутньому.

Керуючись цим пропонується наступна схема прийняття рішень з управління фінансовими ресурсами ВАТ «ІнГЗК», рис.3.1

Рис. 3.1. Схема прийняття рішень з управління фінансовими ресурсами ВАТ «ІнГЗК»

На рівні підприємства управління фінансовими ресурсами повинне розглядатися як адаптивний механізм з допомогою якого воно постійно перебудовується в процесі пошуку найбільш ефективних зв'язків з навколишнім економічним середовищем.

Управління фінансовими ресурсами підприємств притаманні певні властивості:

1) безперервність;

2) циклічність;

3) залежності ефективності управління від послідовності його етапів;

4) динамічність;

5) стійкість.

В управлінні фінансовими ресурсами ВАТ «ІнГЗК» повинні домінувати наступні основні принципи:

- узгодженості термінів фінансових операцій;

- платоспроможності;

- рентабельності інвестування;

- збалансування ризиків;

- врахування потреб ринку;

- максимізації рентабельності.

Результати управління фінансовими ресурсами ВАТ «ІнГЗК» реалізуються в грошових потоках, що протікають між підприємством і бюджетом, власниками капіталу, партнерами по бізнесу та іншими суб'єктами. Інструментами цього служать управлінські рішення щодо використання фінансових ресурсів (сплати податків, виплати заробітної плати, інвестування тощо).

В управлінні фінансовими ресурсами ВАТ «ІнГЗК» можна виділити три рівні - стратегічний, тактичний та оперативний.

Пріоритетом управління на стратегічному рівні є забезпечення необхідним обсягом фінансових ресурсів найбільш вагомих (у відповідності з встановленими довготерміновими цілями) проектів, заходів та операцій, результатом яких можуть бути значні зміни фінансового стану підприємства, різка зміна структури та величини усіх господарських засобів (активів) та джерел їх утворення (пасивів).