Смекни!
smekni.com

Податковий облік і звітність (стр. 15 из 26)

Розділ 2 “Податковий кредит” – відображаються об’єми придбаних з ПДВ чи без ПДВ на митній території України чи ввезених (пересланих) з-за кордону товарів, основних фондів і нематеріальних активів. В цьому розділі визначається сума податкового кредиту платника податку за звітний період.

Розділ 3 “Розрахунки з бюджетом за звітний період” – розраховується різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, а також визначаються напрямки відшкодування, якщо сума податкового кредита є більшою за суму податкових зобов’язань (грошовими коштами на поточний рахунок, в рахунок майбутніх платежів з ПДВ, в рахунок інших податків, які зараховуютсья до Державного бюджету).

Розділ 4 “Результати розрахунків з ПДВ” – заповнюється податковим органом і містить відомості про проведення даних з нарахуванням або відшкодуванням податку в особовому рахунку платника та відмітку про проведення перевірки.

Одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації. До податкової декларації додаються:

5.6. Податковий облік з акцизного збору

Акцизний збір – це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів є:

дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата продукції, що продаються, а у разі продажу продукції за готівкові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) продукції.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, разом із документами: зовнішньоекономічним контрактом; двома копіями платіжного доручення; екземпляром заявки розрахунку з відміткою податкової інспекції про суму фактично сплаченого збору під час придбання марок акцизного збору.

Акцизні марки

Важливою особливістю справляння акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів є обов’язкове маркування таких підакцизних товарів.

Акцизні марки – це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої і тютюнові вироби, і його наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору.

Виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару відповідно до положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Зразки марок розробляються Мінфіном разом з ДПАУ, СБУ, МВС та Мін’юстом. ДПАУ щомісяця подає підприємству-виробнику зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок та оплачує витрати, пов’язані з їх виробництвом. Підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів щомісяця подають до ДПС, попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами та платіжний документ з відміткою установи банку, що підтверджує оплату вартості замовлених марок акцизного збору.

Марки повинні мати наскрізну нумерацію, яка складається з двох цифр індексу регіону, в якому виробляється продукція, що маркується, серії та окремого для кожної марки номера.

Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер та найменування виду продукції (рис.5). Для одержання марок акцизного збору суб’єкти підприємницької діяльності – вітчизняні виробники мають подати до податкової адміністрації низку документів: заявку-розрахунок на придбання марок акцизного збору у двох примірниках; платіжний документ з відміткою установи банку, що підтверджує внесення плати за марки акцизного збору; оригінал і копію розрахунку потужності підприємства з урахуванням можливого обсягу виробництва та реалізації алкогольних напоїв; звіт про фактичні обсяги виробництва та реалізації продукції за попередній квартал; оригінал та копію ліцензії, що підтверджують право підприємства-виробника на виготовлення продукції та на проведення оптової та роздрібної торгівлі.



Суб’єкти підприємницької діяльності – вітчизняні замовники, що уклали угоди на переробку давальницької сировини, для одержання марок акцизного збору крім вище перелічених документів подають наступні: оригінал та копію свідоцтва про державну реєстрацію; оригінал та копію статуту (якщо він необхідний для даної форми підприємства), або документа, що є підставою для здійснення діяльності; довідку про наявність рахунків та їх реквізити, завірену установою банку; довідку податкового органу за місцезнаходженням про взяття на облік як платника податку; оригінал і копію договору (контракту) на виготовлення тютюнових виробів на давальницьких умовах (рис.6).


Імпортери (замовники) для одержання марок акцизного збору подають до податкового органу: заявку-розрахунок на придбання марок, яка складається у трьох примірниках, один з яких передається митним органам для оформлення вантажної митної декларації; платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки акцизного збору та сплату податку; оригінал та копію зовнішньоекономічного договору (контракту), відповідно до якого в Україну вводяться алкогольні напої та тютюнові вироби; ліцензії на право здійснення імпортних операцій та оптової і роздрібної торгівлі.

Замовники алкогольних напоїв та тютюнових виробів з використанням давальницької сировини, а також імпортери цих товарів (включаючи громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи) зобов’язані зареєструватися в податкових органах за місцезнаходженням та отримати марки акцизного збору для маркування товарів. Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами (замовниками) іноземним виробникам для маркування імпортованих підакцизних товарів у процесі їх виробництва. Якщо імпорт підакцизних товарів здійснюється імпортером регулярно, то продаж марок акцизного збору для введення наступної партії виробів здійснюється після подання податковій адміністрації копії ввізної вантажної митної декларації про ввезення попередньої партії товарів і копії платіжних документів про сплату акцизного збору в повному обсязі (рис. 7).



Продавець зберігає марки в своїх приміщеннях або згідно з договором у приміщеннях банківських установ.Приміщення, в якому зберігаються марки, повинні бути ізольованими, технічно укріпленими, обладнані засобами охоронно-пожежної сигналізації. Марки повинні зберігатися у металевих шафах.

Нерідше одного разу на квартал проводиться раптова ревізія з повною перевіркою наявності марок та ведення їх обліку.

Продаж марок українським виробникам проводиться виходячи з планових щомісячних обсягів їх виробництва (реалізації) відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок. Плата за марки зараховується на окремий спеціальний рахунок ДПАУ і використовується на фінансування витрат, пов’язаних з виробництвом, транспортуванням та створенням матеріально-технічної бази для зберігання марок. ДПАУ щомісяця в установлений строк подає Держказначейству звіт про надходження зазначених коштів на спеціальний рахунок та їх використання.

Передача або продаж придбаних марок іншим субєктам підприємницької діяльностізабороняється, за винятком передачі або продажу марок разом з відповідними правами і зобов’язаннями щодо підакцизних товарів за умови реєстрації у продавця марок.

У разі ліквідації підприємства покупець повинен повернути невикористані марки продавцю без відшкодування їх вартості. У разі закінчення у підприємства-виробника (імпортера) строку дії ліцензії марки здаються ним продавцеві на відповідальне зберігання на період до 365 календарних днів.

Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції.

Розміри плати за марки акцизного збору, запроваджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р.: за одну марку акцизного збору для алкогольних напоїв - 0,037 гривні; за марку акцизного збору для тютюнових виробів - 0,022 гривні [38].

5.7. Звітність з акцизного збору

Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації розрахунок акцизного збору. Порядок подання розрахунку акцизного збору затверджено наказом ДПАУ № 111 від 19.03.2001 р. [23]. Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання, яку вказують у розрахунку акцизного збору.

Розрахунок складається на підставі даних накопичувальних відомостей реалізації підакцизних товарів, в яких окремо за кожним найменуванням товарів на підставі первинних товарно-транспортних документів накопичуються дані про кількість реалізованих товарів, ціни реалізації, вартості за відпускними цінами з урахуванням акцизного збору, про товари, що виготовлені з давальницької сировини, дані про кількість отриманої готової продукції та її вартості.