Смекни!
smekni.com

Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства (стр. 20 из 25)

Усі закони і підзаконні акти з охорони праці базуються і відповідають Основному Закону держави – Конституції України, яка була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. У ній декларуються права громадян України на працю, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються, на належні, безпечні і здорові умови праці, відпочинок і на соціальний захист.

Основним законодавчим актом щодо охорони праці є Закон України “Про охорону праці”, який прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року і введений в дію з 24 жовтня 1992 року. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи й організацій.

У Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної Організації Праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, регулювання відносин охорони праці в передових промислово розвинутих країнах. За часу, що минув з дня набрання чинності цим Законом, розроблено, затверджено і введене в дію більш тридцять положень, інструкцій та інших підзаконних нормативних актів, прийнято ряд постанов Уряду.

На виконання вимог Закону і з метою забезпечення комплексного управління охороною праці на державному рівні утворено національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті міністрів України та Державний Комітет України по нагляду за охороною праці. Почав діяти Національний науково-дослідний інститут охорони праці та Науково-інформаційний і навчальний центр охорони праці цього Комітету. Вперше в законодавче регулювання охорони праці Закон увів поняття моральної шкоди і встановив обов’язок власника або уповноваженого їм Органу відшкодувати моральну шкоду потерпілому, за небезпечні або шкідливі умови праці. Значно підвищено захист працівників при нещасних випадках на виробництві. Зокрема, встановлено виплату одноразової допомоги потерпілому. У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги винний бути не менше 5-річного заробітку працівника, який виплачується його сім’ї, і, крім того не менше річного заробітку на одного утриманця потерпілого.

Вивчаючи стан охорони праці на підприємствах країни Міністерство освіти України бачило наказ №120 від 2.12.1998 долі “Про вдосконалення навчання з охорони праці і безпеки життєдіяльності у вищих навчальних заставах освіти України”.

У законі говоритися:

“1.3. Передбачити включення відповідних розділів і питань охорони праці до робочих навчальних програм профілюючих дисциплін, контрольно-кваліфікаційних завдань, програм виробничної та переддипломної практики, а також до дипломних проектів і робіт молодших спеціалісті і магістрів.

До екзаменаційних білетів державних випускних іспитів бакалаврів і спеціалістів включати окремі питання з охорони праці.

Проходячи переддипломну практику кожний дипломант повинний вивчити умови праці на робочому місці, ділянці, відділі банку, бухгалтерії і т.д.”

Всі розуміють, що найдорожчим для людини є її життя та здоров’я. Так за перше півріччя 2000 року на виробництві загинуло 665 осіб, а від нещасних випадків невиробничого характеру загинуло на Україні 33,5 тисячі чоловік.

Вкрай незадовільним є стан охорони праці на малих, орендних і приватних підприємствах, комерційних структурах.

Служби охорони праці місцевих, районних, обласних держадміністрацій не організовані. На підприємствах не додержуються вимог щодо забезпечення безпечних розумів праці.

У законі “Про охорону праці” чітко визначено пріоритет життя і здоров’я робітника, повну відповідальність власника за створення безпечних та нешкідливих розумів праці.

Економічна кризу загострила проблеми безпеки людини на виробництві. Думаючи про те, як вижити, мало хто по-справжньому дбає про охорону праці. Під страхом безробіття трудящі вимушені мовчати про незадовільні умови праці, про відсутність санітарно-побутових приміщень, нехтування санітарно-гігієнічними нормами, наражають на безпеку своє життя і здоров’я.

4.2. Організація охорони праці в ДПІ Оболонського району м. Києва.

Забезпечення нормальних умов праці начальник ДПІ Оболонського району м. Києва забезпечує функціонування служби управління охороною праці, для чого:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, створює умови для модернізації комп’ютерної техніки;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань і виконання профілактичних заходів, виз­начених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчи­ках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих га галу­зевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативними актами про охорону праці;

здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками техно­логічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами. устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці.

Основні завдання, покладені на службу охорони праці полягають у виконанні комплексу послідовних взаємопов’язаних дій щодо попередження травматизму та виробничозумовлених захворювань.

4.3. Умови праці на робочому місці в ДПІ Оболонського району м. Києва.

Раціональна організація робочих місць службовців припускає: вибір меблів і устаткування з урахуванням антропологічних показників і забез­пе­чення зручного положення корпуса працівника, що створює умови для меншої стомлюваності, волі рухів. У ДПІ Оболонського району м. Києва максимальна площа примі­щення складає 2,5 квадратних метри на одного службовця, при однобічному природному висвітленні глибина приміщень не перевищує 5 метрів. Вікна розташовані перпендикулярно столам і не розташовуються в полі зору робітників.

Робоча поверхня столів тверда і гладка, переважно з дерева. Проектуючи планування робочого місця, необхідно забезпечувати раціональне розміщення засобів і предметів праці. Для цього на поверхні робочого столу й усередині його не повинно бути нічого зайвого, а засобу праці, інвентар, документація і матеріали повинні мати строго визначене місце, найбільш часто викори­сто­вувані предмети повинні розташовуватися в межах нормальної зони досяг­нення. Розміри полиць і шухляд у столах повинні відповідати розмірам збере­жених паперів, папок, причому спосіб збереження повинний забезпе­чувати зручність їхнього укладання та пошуку. Доцільно обладнати спеціальні шух­ляди для збереження паперів, письмового приладдя, карток.

При організації робочого місця начальника ДПІ Оболонського району м. Києва вирішальне значення мають такі особливості праці, як широкі інформаційні зв’язки, постійні контакти з великим числом людей, необхідність прийняття оперативних рішень і швидкого доведення їх до виконавців, здійснення контролю за виконанням рішень.

Робочі місця фахівців розробляються також з урахуванням змісту їхньої праці. Поряд зі спеціальною технікою, зв’язаної зі специфікою конкретної праці, робочі місця фахівців повинні бути оснащені “малою” оргтехнікою, що включає технічні довідники-блокноти для пошуку номера телефону й адреси. Кожне робоче місце фахівця оснащується також комплексом канцелярський приладдя.

Для створення сприятливих умов для працівника розумової праці особлива увага повинна бути звернена на освітленість робочих місць. У службових приміщеннях найкраще застосовувати комбіноване люмінесцентне висвітлення. Стельове висвітлення рівномірне висвітлює все приміщення, а місцеве – робочу зону. Застосовувати тільки місцеве висвітлення непри­пустиме, тому що це погано впливає на зір. Для устаткування місцевого висвітлення краще застосовувати обертаючі пересувні лампи на гнучкому чи шлангу на спеціальних шарнірах. Здоров’я і працездатність людини залежать також від факторів зовнішнього середовища, що впливають на його. Тем­пература і вологість повітря регла­ментуються санітарними нормами СН-245-71. Для підвищення продуктивності праці велике значення мають заходу щодо боротьбі із шумом, облицювання стін, стель, дверей у приміщеннях зву­копоглинаючими матеріалами, пристрій звукопоглинаючих стель, пристрій пристосувань, що усувають хлопання дверей, укладання в коридорах і при­міщеннях килимових доріжок. При проектуванні й устаткуванні службових приміщень варто врахо­вувати естетичні вимоги. Це насамперед відноситься до архітектурно-плануваль­ного рішення інтер’єра службових приміщень, що пови­нне забезпечувати об’ємно-просторове естетичне оформлення.