Смекни!
smekni.com

Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства (стр. 22 из 25)

Біологічний вплив електроструму виявляється в роздратуванні і порушенні живих тканин організму, що супроводжується мимовільними судорожними скороченнями м’язів.

Охорона праці при експлуатації комп’ютерної техніки.

Джерелом небезпеки для життя людини при роботі з комп’ютером є:

- напруга живлення 220-380 В;

- іонізоване опромінення, що створює електронно-променева трубка;

- електромагнітне опромінювання, що створюють блоки живлення електронно-променевої трубки напругою 16-25 Кв.

Під час роботи з комп’ютером, на працюючого діють такі небезпечні та шкідливі фактори:

фізичні

-підвищена напруга електричного кола 220, 380, 16000 або 25000 В;

-підвищений рівень електромагнітного випромінювання та створення торсіонних полів;

-підвищений рівень статичної електрики;

-підвищений рівень іонізації повітря.

психофізіологічні

-статичне та динамічне перенавантаження;

-розумове перенавантаження;

-перенапруження зору при роботі за екранами приладів.

Рекомендації щодо організації робочого місця працюючого з ком­п’ютером та захисту від шкідливого впливу комп’ютера на здоров’я людини:

-до роботи з комп’ютерами допускаються особи, які засвоїли відповідний практичний курс, склали іспит та отримали посвідчення на право роботи за комп’ютерами;

-ознайомились з інструкцією щодо роботи з ЕОМ і отримали інструктаж на робочому місці;

-перед вмиканням ЕОМ у мережу необхідно переконатись у наявності заземлення приладів, у справності шнура живлення, шнура зв’язку клавіатури з блоком живлення;

-категорично забороняється включати ЕОМ у розетку при несправному шнурі живлення, проводити будь-який ремонт під година роботи ЕОМ, вмикати та вимикати роз’єми кабелів при поданій напрузі, залишати комп’ютер під живленням без нагляду;

-після закінчення роботи на ЕОМ необхідно відключати живлення, пам’ятаючи, що частина схеми залишається під напругою 220 В;

-у разі виникнення пожежі використовувати всі наявні засоби гасіння пожежі, крім води і пінних вогнегасників (ОХП-Б), при необхідності викликати пожежну команду за телефоном 01;

-положення тіла повинно відповідати погляду, неправильна поза призводить до виникнення захворювання;

-нижній край екрана винний бути на 20 см нижче рівня очей, рівень верхньої крайки екрана винний бути на висоті чола;

-екран встановлюють на відстані 75-120 см від очей працюючого;

-висота клавіатури винна бути встановлена таким чином, щоб кість руки користувача розміщувалась прямо, щоб не було необхідності далеко витягу­вати руку;

-спинка стільця винна підтримувати спину користувача, кут між стегнами і хребтом має становити 90;

-відстань між столами з комп’ютерами винна бути не менше 1,5м, між моніторами – 2,2 м;

-якщо під час роботи доводитися дивуватися на документи, те підставку з оригіналом документа треба встановлювати в одній площині з екраном і на одній висоті з їм;

-уникати яскравого освітлення екрану, щоб не втомлювати очі різкою зміною потужності світлового потоку;

-екран комп’ютера треба розміщувати під прямимо кутом до вікон, самі вікна під година роботи доцільно завішувати або закривати жалюзями;

-у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість повітря (оптимальна вологість – 60% при температурі 21оС, розміщувати квіти, акваріум у радіусі 1,5м від комп’ютера;

-при введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана безперервна робота за екраном монітора не винна перевищувати 4-х часів при восьмигодинному робочому дні;

-через кожну час праці необхідно робити перерву на 5-10 хвилин. Під час перерви доцільно використовувати комплекс вправ виробничої гімнастики та проводити сеанс психофізіологічного розвантаження.

Аналіз пожежної безпеки та засобів пожежегасіння.

Пожежа – це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей і призводить до матеріальної шкоди, наносити шкоду здоров’ю людей, а іноді до їх загибелі.

Головна небезпека, яка травмує людей та приводити до їх загибелі – це дим і гаряче повітря. У задимленому приміщенні потрібно дихати тільки через мокру тканину.

Виходячи із приміщення, де виникла пожежа, потрібно зачинити щільно двері, позбавивши полум’я кисню.

Необхідно пам’ятати, що основними причинами пожежі є:

- необережне поводження з увігнемо, газом, бензином, несправність електрообладнання та електропроводки;

- аварії та катастрофи на підприємствах;

- недотримання правил техніки безпеки;

- природні явища.

Відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку” забезпечення безпеки на підприємствах, установах покладено на керівників або уповно­важених осіб. Згідно статті 5 цього закону керівник підприємства зобов’язаний:

- розробляти комплекс заходів щодо забезпечення пожежної безпеки;

- розробляти та затверджувати положення, інструкції, схеми евакуації при виникненні пожежі, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати контроль за їх виконанням;

- організовувати навчання працівників щодо пожежної безпеки;

- утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не використовувати його не за призначенням;

- проводити службове розслідування.

Посадові та фізичні особи, що винні в порушенні цих правил, несуть адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства.

У всіх установах слід організувати вивчення всіма працівниками правил пожежної безпеки і дій на випадок пожежі.

Кожний працівник зобов’язаний:

- знати місце розташування первинних засобів пожежегасіння і вміти ними користуватися;

- знати правила поведінки при пожежі та шляхи евакуації;

- легкозаймисті та горючі рідини дозволяється зберігати в спеціально відведених місцях відповідно до норм та потреб;

- у разі виникнення пожежі, негайно повідомити про це пожежну охорону за телефоном 01 та керівництво;

- розпочати евакуацію людей та розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.

Нагляд за додержанням законності пожежної охорони здійснює без­по­середньо прокурор України.

Правила пожежної безпеки для установ та організацій:

1) Адміністративні приміщення в установах та організаціях повинні перебувати в чистоті, не закривати робочі кімнати, коридори.

2) Всі двері запасних і основних виходів повинні утримуватися в такому стані, щоб у випадку пожежі вони можуть бути використані для евакуації людей.

3) Якщо двері зачиняються, то ключі повинні знаходитися в шафу замків, або зачинятися на внутрішні засуви.

4) В місцях де дозволено палити повинні бути встановлені урни заповнені на 1\4 об’єму водою.

Згідно з класифікацією приміщення поділяються на два класи:

- пожеженебезпечні;

- вибухонебезпечні.

Для припинення пожежі застосовуються такі методи:

- припинення надходження опалювача;

- зменшення температури горючої речовини нижче температури займання;

- зменшення надходження горючої речовини до зони горіння;

- механічний відрив полум’я сильними струменями газу чи води.

Пожежна сигналізація є 2 видів: променева і кільцева.

Пожежна небезпека в навчальних майстернях, фізико-хімічних та електротехнічних лабораторіях, кабінетах навчальних закладів зумовлена властивостями матеріалів-реагентів, які застосовуються.

Пожежна безпека – це стан об’єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення вживаються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальні цінності.

Протипожежний режим – це комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатації об’єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

До організаційних заходів належать:

- розробка правил, інструкцій, інструктажів протипожежної безпеки;

- організація інструктування і навчання робітників та службовців;

- здійснення контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму всіма працюючими;

- організація добровільних пожежних дружин та пожежетехнічних комісій;

- організація щоденної перевірки протипожежного стану приміщень після закінчення роботи;

- розробка і затвердження плану евакуації і розпорядку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі;

- організація дотримання належного протипожежного нагляду за об’єктами;

- організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю.

До технічних заходів належать:

- дотримання пожежних норм, вимог та правил при влаштуванні будівель, споруд, складів;

- підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, обладнання;

- улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автома­тич­ного гасіння пожеж та пожежного водопостачання;

- заборона використання обладнання, пристроїв, приміщень та ін­стру­ментів, що не відповідають вимогам протипожежної безпеки;

- правильна організація праці на робочих місцях з використанням пожеженебезпечних інструментів приладів, технологічних установок.

Види протипожежних інструктажів:

- вступний;

- первинний;

- повторний;

- позаплановий.

Вступний інструктаж проходять усі робітники, інженерно – технічні працівники та службовці перед допуском їх до роботи. Його проводить спеці­альна особа, відповідальна за протипожежну безпеку підприємства, організації. При проведенні цього інструктажу працівників знайомлять з основами вимог Закону України “Про пожежну безпеку”, з установленими на підприємстві протипожежним режимом, з найбільш пожеженебезпечними ділянками, де забороняється палити, використовувати відкритий вогонь, з практичними діями на випадок виникнення пожежі, з можливими причинами виникнення пожеж і вибухів та заходами щодо їх запобігання.