Типове проектування організації праці службовців дозволило значно підвищити ефективність впровадження охорони праці. На першому етапі розгортання цих робіт основна увага приділяється розробці планових проектів організації робочих місць. Особливо перспективним напрямком у роботі з удосконалювання організації праці службовців є розробка типових проектів на основі створених процедур виконання конкретних робіт. Такі типові проекти організації праці можуть охоплювати окремі посади, окремі підрозділи і комплекс робіт з кожної функції керування по підприємству в цілому.
Типовий проект по функції керування містить:
1. загальні положення – характеристику функції, склад задач по функції, структуру функціональної служби, зразкове положення про функціональну службу і її структурні підрозділи, розподіл задач між структурними підрозділами;
2. характеристику робіт з функції і методів їхнього виконання;
3. професійні вимоги по підборі, розміщенню і використанню кадрів службовців;
4. найбільш типові варіанти організаційно-технічних умов виробництва;
5. перелік основних посад керівників, фахівців, технічних виконавців;
6. характеристику праці керівників, фахівців, технічних виконавців;
7. рекомендації з методів роботи керівників, фахівців, технічних виконавців;
8. зразкові режими праці і відпочинку, регламенти робочого дня керівників, фахівців, технічних виконавців;
9. організацію робочих місць, планування службових приміщень, планування й оснащення робочих місць, умов праці на робочих місцях.
Аналіз повітряного середовища у ДПІ Оболонського району м. Києва
Щорічно в Україні викидається в атмосферу 2 млн.т. шкідливих речовин. У середньому на шкірного громадянина України припадає близько 400 кг шкідливих речовин. Крім того, 14 працюючих атомних реакторів АЕС за розумів ідеальної безаварійної роботи викидають в атмосферу понад 140 тисяч кюрі радіоактивних речовин на рік.
Працюючі люди, обладнання та пристрої опалення викидають у навколишнє середовище теплову енергію.
Усі це разом взяте приводити до погіршення продуктивності праці на 5-10% та виникнення різних захворювань.
Вентиляція виробничих приміщень робочих місць – основа оздоровлення розумів праці, підвищення продуктивності праці та ліквідації небезпечних професійних захворювань.
Вентиляцій і опалення виробничих приміщень здійснюється для всіх виробнично-побутових та допоміжних приміщень, згідно будівельних норм правил.
Вентиляція може бути природна, штучна або змішана.
Природна вентиляція виробничих приміщень здійснюється за рахунок спеціальних каналів, фрамуг, кватирок тощо.
При розрахунку природної вентиляції розраховують площу кватирки, каналу (проріз) як верхньої так і нижньої.
Кондиціювання повітря – це створення та автоматизована підтримка в приміщенні нормального повітря.
Може використовуватись повне кондиціювання повітря або неповне кондиціювання. При повному кондиціюванні забезпечується постійна температура повітря, відносна вологість, чистота та швидкість повітря.
Аналіз освітлення робочого міста
Виробниче освітлення – найважливіший показник гігієни праці, невід’ємна частина його наукової організації і культури виробництва. Освітлення є головним чинником якості інформації про зовнішній світ, що надходить у наш мозок через очі. Раціонально улаштоване освітлення дозволяє чітко розрізняти колір і розміри об’єктів праці, знижує стомлення, сприяє тривалому збереженню працездатності, росту продуктивності праці і якості продукції, що випускається, підвищує безпека праці.
У відділах ДПІ Оболонського району м. Києва застосовується штучне загальне освітлення. Робоче освітлення використовується для забезпечення нормальної роботи, проходу людей, під час чи відсутності недоліку природного освітлення. В залежності від розряду зорових робіт встановлюється відповідна освітленість робочого місця.
У відділах ДПІ Оболонського району м. Києва доцільно періодично перевіряти освітленість, що створюють прилади на робочому місці. Величина освітленості не повинна бути нижче 300-500 лк.
Аналіз шуму в робочому приміщенні
Шум – одна із форм фізичної дії середовища, що впливає на продуктивність працездатності. Надмірна інтенсивність шуму знижує продуктивність праці на 40%, призводить до захворювання.
Джерелами шуму є транспорт, насоси, двигуни, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо.
У робітників, які мають справу з шумними машинами та механізмами, виникають стійкі порушення слуху. Тривала дія шуму робить людину нервовою, погіршує самопочуття, знижує працездатність та швидкість рухові, уповільнює розумовий процес, робить людину дратливою та пригніченою. Такий стан людини спричиняє аварію на виробництві.
Треба пам’ятати, що:
- шумовий фон до 70 дБ викликає погіршення ендокринної та нервової системи;
- шумовий фон до 90 дБ – порушує слух;
- шумовий фон до 120 дб призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним;
- шумовий фон у фінансових відділах, де переважає розумова праця, не винний перевищувати 45-55 дб;
- шумовий фон для робітників цехів, гаражів – 56-70 дб;
- шумовий фон банківських установ складає 60-75 дб.
Для захисту людей від дії шуму необхідно знижувати його рівень. Для цього використовують шумовловлювачі-екрани, фільтри-поглиначі, встановлюють безшумні механізми, змінюють технологію виробництва, динаміку транспортних потоків, використовують зелені насадження, шумозахисні смуги будинків та споруд.
Нормування шуму – головний захід щодо боротьби з його шкідливим впливом на організм людини. Норми на припустимий рівень шуму у виробничому приміщенні і на робочому місці базується на результатах багаторічних медичних спостережень. На основі цих досліджень установлені граничні рівні шуму, тривалий вплив якого на людину у виробничих умовах не приводить до небезпечних відхилень у стані здоров’я.
Оскільки шкідливий вплив шуму залежить від частоти, те кожна активна смуга частот має окремий припустимий рівень шуму. Найбільші припустимі рівні шуму на низьких частотах і найменші – на високих частотах.
Метод захисту від шуму в кожнім конкретному випадку вибирають окремо. Найчастіше використовують не один метод, а трохи. Тому найбільш ефективним вважається комплексний підхід до захисту від шуму. Він являє собою сполучення наступних методів: зменшення шуму в джерелі, зміна спрямованості випромінювання шуму, акустична обробка приміщень і раціональне планування підприємств і цехів, зменшення шуму на шляху його поширення.
Найбільш раціональним вважається метод боротьби із шумом, заснований на зменшенні шуму джерелі виникнення. Зниження шуму машин домагаються головним чином шляхом підвищення точності виготовлення деталей і підбора матеріалів з незначними пружними коливаннями.
Оцінка електробезпеки
Електрообладнання, яким доводитися користуватися в відділах ДПІ Оболонського району м. Києва, являє собою потенційну небезпеку.
Електричний струм, проходячи крізь тіло людини, лагодити на нього складний вплив:
- термічний – нагрівання тканини живого організму;
- біологічний – подразнення і збудження нервових волокон та інших тканин організму;
- електролітичний – розпад крові та плазми;
- механічний – розрив шкіри, вивихи, переломи кісток.
Поріг відчуття струму залежить від стану нервової системи та фізичного розвитку людини. У більшості випадків – це струм 1 ма при змінній частоті 50 Гц.
Для жінок порогове значення струму в два рази нижче ніж для чоловіків. При струмі 10-15 ма виникає судорожне скорочення м’язів, яку вся година підсилюється, і людина не може самостійно звільнитись від контакту зі струмопровідною частиною обладнання.
Слід пам’ятати, що основними причинами враження електричного струму є:
- випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;
- несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до струмопровідних частин;
- поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах, карнизах, кожухах) у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання, замикання фази на землю;
- поява напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті поломки обладнання, помилкового включення обладнання, коротких замикань струмопровідних частин, розряду блискавки та інше;
- виникнення кропової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій стоїть людина, у результаті замикання проводу на землю, несправності заземлення.
При роботі з електрообладнанням необхідно виконувати такі правила техніки безпеки:
- перед включенням електроприладів візуально перевірити шнури на наявність механічних порушень;
- електроприлади повинні бути надійно заземленими згідно правил улаштування приладів;
- забороняється працювати з електроприладами вологими руками;
- не залишати електроприлади без нагляду на довгий година;
- після закінчення роботи вимкнути електроприлади;
- при виявленні несправності в електроустаткуванні негайно викликати електрика, що його обслуговує;
- категорично забороняється самостійно проводити будь-які ремонтні роботи;
- уміти надати долікарську допомогу при ураженні електричним струмом.
Дія електричного струму на організм людини виявляється в складних і своєрідних формах. Проходячи через організм, електричний струм робить хімічне, теплове і біологічне дії. При хімічному впливі розкладаються кров і інші органічні рідини організму. Теплова дія виражається в опіках окремих ділянок тіла.