Смекни!
smekni.com

Аналіз залучення позикових коштів (стр. 7 из 9)

2.2. Аналіз ефективності залучення позикових коштів

У ринкових умовах, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюється за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів - за рахунок кредитних засобів, важливою аналітичною характеристикою є фінансова стійкість підприємства. Ефективність управління позиковими коштами полягає в тому, щоб залучати позикові кошти в такій мірі, щоб фінансова стійкість підприємства лишалася якнайвищою.

Фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. У результаті здійснення якої-небудь господарської операції фінансовий стан підприємства може залишитися незмінним або покращитися, або погіршитися. Потік господарських операцій, які підприємство здійснює щодня, є, є причиною постійної зміни фінансової стійкості, причиною переходу з одного типу стійкості в інший. Знання граничних кордонів зміни джерел засобів для покриття вкладення капіталу в основні фонди чи виробничі запаси дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, що ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості.

Завданням аналізу фінансової стійкості є оцінка величини і структури активів і пасивів. Це необхідно, щоб відповісти на питання: наскільки організація незалежна з фінансової точки зору, росте чи знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан його активів і пасивів завданням її фінансово-господарської діяльності.

На практиці застосовують різні методики аналізу фінансової стійкості. Проаналізуємо фінансову стійкість підприємства за допомогою абсолютних показників.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи недостатність джерел засобів для формування запасів і витрат, що визначається у вигляді різниці величини джерел засобів і величини запасів і витрат.

Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовується кілька показників, що відбивають різні види джерел:

1. Наявність власних оборотних коштів;

2. Наявність власних і довгострокових кредитних джерел формування запасів і витрат чи функціонуючий капітал;

3. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат. У разі відсутності короткострокових кредитних засобів даний показник сумарно дорівнює другому.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами формування. Розраховані показники наведено в Таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Показники, що характеризують забезпеченість підприємства ВАТ “Дарницький завод ЗБК” оборотними засобами за 2007- 2009 рр[2].

Коефіцієнт 2007 2008 2009
Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів КВ=ВК-НА-ЗАП. , тис. грн. 103,4 813,3 -477,9
Надлишок (+) або нестача (-) власних, довгострокових кредитних джерел формування запасів і витрат КП=ВК+ДК+ДФЗ+КК+ПЗДЗ-НА-ЗАП, тис. грн. 138,4 1 723,6 862,5
Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат КС=ВК+ДК+ДФЗ+КК+ПЗДЗ-НА,тис.грн. 2 595,7 3 643,5 3 716,4

Лише один з показників (Кс) є меншим за нуль.

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової ситуації:

Можливе виділення 4х типів фінансових ситуацій:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану. Цей тип ситуації зустрічається вкрай рідко, являє собою крайній тип фінансової стійкості і відповідає наступним умовам: Кв ³ 0; Кп ³ 0; Кс ³ 0; тобто S= {1,1,1};

2.Нормальна стійкість фінансового стану, що гарантує платоспроможність: Кв < 0; Кп ³0; Кс ³0; тобто S={0,1,1};

3.Нестійкий фінансовий стан, сполучений з порушенням платоспроможності, але при якій усе-таки зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів скороченням дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів: Кв<0; Кп<0; Кс ³0; тобто S={0,0,1};

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості: Кв < 0; Кп <0; Кс <0; тобто S={0,0,0}.

На досліджуваному підприємстві трикомпонентний показник фінансової стійкості S={0;1;1} у 2009 році що відповідає нормальній стійкості фінансового стану, а в 2007-2008 роках був S={1,1,1}, що означає, що фінансовий стан підприємства був абсолютно стійкий.

Отже можна говорити, що управління позиковими ресурсами здійснюється досить ефективно, бо при значному нарощуванню кредитних ресурсів фінансовий стан підприємства на кінець досліджуваного періоду характеризується нормальною стійкістю.

Хоча тенденція вказує на те, що при залученні кредитних коштів на поведінку даного показника необхідно звертати особливу увагу.

Рис.2.4.Показник фінансової стійкості ВАТ“Дарницький завод ЗБК” за 2007-2009 рр.

Розрахуємо кратність відсотків, щоб визначити, яка сума сплачених відсотків за користування кредитами припадає на одиницю прибутку (Табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Показники кратності відсотків ВАТ “Дарницький завод ЗБК” за 2007 – 2009 рр.

Показник 2007 2008 2009
Прибуток від звичайної діяльності, тис. грн. 2 123,24 2 860,08 3 628,10
Витрати на сплату відсотків, тис. грн. 254,79 514,82 761,90
Коефіцієнт кратності відсотків 9,33 6,55 5,76

Даний показник достатньо високий, але він проявляє тенденцію до зниження, що свідчить про те, що все менша частина прибутку припадає на плату за позикові ресурси ВАТ “Дарницький завод ЗБК”.

2.3. Аналіз ефективності використання позикових коштів

Як було показано в попередньому пункті, відбувається ріст дебіторської заборгованості і запасів. Це говорить про певну неефективність управління позиковими ресурсами. Особливо зниження ефективності управління позиковими ресурсами було в 2008 році, коли відбулося безпрецедентне для даного підприємства зростання дебіторської заборгованості (148%). Це означає, що значні суми, отримані підприємством по короткостроковим позикам (а в цей період відбулося стрімке зростання темпів залучення банківських кредитів, див. Табл.2.5) були в основній масі передані покупцям і замовникам (дебіторська заборгованість). Це є порушенням успішної фінансової політики, адже дебітори як правило кредитуються або на тих же самих умовах, на яких підприємство отримує кредити, або ж ще на більш м’яких. Проведений вище аналіз показав, що політика залучення кредитних коштів в оборот підприємства не зашкодила його ліквідності, але насторожує тенденція до зниження показників ліквідності

Розглянемо оборотність кредитних ресурсів (Табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Показники оборотності кредитних ресурсів ВАТ“Дарницький завод ЗБК за 2007- 2009 рр.

Показник 2007 2008 2009
Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн 19866,75 22161,83 25119
Середня сума кредитних ресурсів, тис. грн 699,8 1153,9 1748,3
Оборотність кредитних ресурсів, рази 28,4 19,2 14,4
Приріст, рази -9,2 -4,8

Даний показник проявляє тенденцію до зниження (Рис.2.5), що за класичними уявленнями – явище негативне.

Проте дану тенденцію не можна вважати катастрофічною, так як в минулому, особливо в 2007 році підприємство надто мало використовувало позикові ресурси, що зумовило малу базу порівняння для їх оборотності. Хоча і позитивним явищем даний процес, безумовно, назвати не можна.

Рис. 2.5. Показник оборотності кредитних ресурсів ВАТ “Дарницький завод ЗБК” за 2007 –2009 рр.

Схожим чином поводить себе і показник рентабельності кредитних ресурсів (Табл. 2.15).

Таблиця 2.15

Розрахунок показника рентабельності кредитних ресурсів для ВАТ “Дарницький завод ЗБК” за період 2007 – 2009 рр.

Період Показник 2007 2008 2009
Чистий дохід від реалізації продукції тис. грн. 19866,75 22161,83 25119
Сума кредитів, тис. грн. 35 910,3 1340,4
Кредитовіддача, грн. 567,6 24,3 18,7
Абс. приріст, грн. -543,3 -5,6
Кредитомісткість, грн. 0,02 0,04 0,05
Абс. приріст, грн. 0,02 0,05

Знову ж можна відмітити, що рентабельність кредитних ресурсів знижується, це явище водночас і негативне (менш ефективно використовуються банківські кредити) і позитивне (все більше кредитів вдається залучити підприємству для своєї діяльності, а отже росте довіра до підприємства з боку кредиторів).

Відповідно, кредитомісткість зростає. Так на 1 грн. валового доходу в 2007 р. припадало 2 коп. кредитів, а в 2009 – 5 копійок. Пов’язано це з усе більшою участю кредитних ресурсів у роботі підприємства.

Підприємство має дуже високу рентабельність кредитних ресурсів (Табл. 2.16), що свідчить про те, що даному підприємству вдається “не проїдати” позикові кошти, а направляти їх на отримання прибутку.