Смекни!
smekni.com

Шляхи вдосконалення аналізу звітних даних поданих до саморегулювальної організації (стр. 12 из 21)

2006 р. 2006 р.

Рис. 2.7 Приріст вартості чистих активів закритих ІСІ (окрім венчурних)


Показники динаміки вартості чистих активів закритого ІСІ ВАТ «ЗНКІФ «Синергія-2»:

Тпр «Синергія-2» = Хіі-1*100% - 100% =

= 30 558 176,79/19 830 132,91*100% - 100% = 54,1 %.

GI «Синергія-2» = (Хі – Хі-1)/(ti – ti-1) =

= (30 558 176,79 – 19 830 132,91)/1 = 10 728 043,88 грн./квартал.

Показники динаміки вартості чистих активів закритого ІСІ ВАТ КУА ПІФ «Монета»:

Тпр «Монета» = Хіі-1*100% - 100% =

= 13 707 160,59/5 436 839,32*100% - 100% = 152,12 %.

GI «Монета» = (Хі – Хі-1)/(ti – ti-1) =

= (13 707 160,59 – 5 436 839,32)/1 = 8 270 321,27 грн./квартал.

Як не дивно, але показники темпів приросту чистих активів закритих ІСІ ВАТ «ЗНКІФ «Синергія-2» і ВАТ КУА ПІФ «Монета» знову неадекватно відображають ситуацію:

Тпр «Синергія-2» = 54,1 % < Тпр «Монета» = 152,12 %.

Значення «Індикаторів Галасюка» росту вартості чистих активів закритих ІСІ ВАТ 2ЗНКІФ «Синергія - 2» (GI «Синергія-2») і ВАТ КУА ПІФ «Монета» (GI «Монета»), навпаки, адекватно відображають ситуацію:

GI «Синергія-2» = 10 728 043, 88 грн. > GI «Монета» = 8 270 321, 27 грн./квартал.

І в цьому випадку маємо підстави констатувати, що «Індикатори Галасюка» адекватно відображають реальну ситуацію, у той час як показники темпів приросту реальну ситуацію відображають неадекватно.

Таким чином, викладене вище свідчить про те, що при формуванні ренкінгів, що відображають динаміку чистих активів або активів ІСІ, доцільно базуватись не на чисельних значеннях традиційних показників темпів приросту або темпів росту, а на чисельних значеннях показника «Індикатор Галасюка».

На користь даного висновку також свідчить резолюція міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології в обліку та аудиті. Аудит інформаційних технологій», організованої Аудиторською Палатою України, Всеукраїнською громадською організацією «Спілка аудиторів України», Харківським національним економічним університетом, в якій учасники конференції констатували: «Рекомендуємо органам державної влади і фахівцям під час розрахунку економічних показників, обчислюваних як відношення двох величин, враховувати ефект «G - гіперболізму». Зокрема при порівнянні динаміки розвитку різних процесів рекомендуємо використовувати не показники темпів росту (ланцюгові та базисні), а «G – індикатор». [20, 28]

2.4 Діяльність УАІБ у сфері розвитку законодавства

Нові можливості для отримання додаткових повноважень щодо регулювання діяльності КУА надає Асоціації новий Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок». Визначити етапи можливого отримання цих повноважень і цілеспрямована підготовча робота із забезпечення готовності Асоціації взяти на себе ці повноваження - це один з напрямків роботи УАІБ.

Діяльність УАІБ у сфері законодавства зосереджена у таких напрямках:

1. Удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з питань управління активами.

· узагальнення Радою, секціями та дирекцією УАІБ практики застосування нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з управління активами ІСІ та НПФ, підготовка та внесення до державних органів пропозицій щодо їхнього удосконалення;

· розробка проектів нових нормативно-правових актів та підготовка методичних матеріалів, спрямованих на розвиток діяльності з управління активами;

· сприяння прискоренню прийняття законопроекту „Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”;

· сприяння прийняттю законопроекту „Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та подальшому його впровадженню;

· участь у доопрацюванні проекту Закону України «Про обов’язкову професійну пенсійну систему»;

· участь у доопрацюванні проекту Закону України «Про страхування»;

· участь у підготовці змін до нормативно-правових актів з питань управління активами у зв’язку з прийняттям змін до Закону „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”;

· організація роботи спільних робочих груп членів УАІБ та представників органів державної влади з метою вироблення узгоджених рішень щодо удосконалення нормативно-правової бази;

· підтримка законопроектів з питань корпоративного управління, зокрема проекту Закону України «Про акціонерні товариства», обліку прав власності, вдосконалення депозитарної системи, посилення захисту інтелектуальної власності, в редакції, що відповідає очікуванням професійного середовища.

2. Формування сприятливого середовища для розвитку спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення:

· проведення постійного моніторингу проектів Законів України та інших нормативно-правових документів, які впливають на діяльності КУА;

· проведення експертизи законодавчих та нормативних актів, організація їхнього обговорення членами УАІБ та незалежними експертами, формування позиції Асоціації на підставі цих пропозицій;

· ініціювання розробки законодавчих та нормативних актів, спрямованих на подальший розвиток інструментів фондового ринку, розкриття інформації емітентами та професійними учасниками ринку, стимулювання збільшення обсягів торгів цінними паперами на організаційно оформлених майданчиках та вдосконалення правил торгівлі;

· представлення та відстоювання позиції УАІБ в органах державної влади, зокрема, в комітетах Верховної Ради України, Кабінеті Міністрів України, Державній Комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державній Комісії з регулювання ринку фінансових послуг, Антимонопольному Комітеті, Національному банку;

· представлення та відстоювання інтересів УАІБ в Консультативно-експертній Раді ДКЦПФР;

· участь у заходах, присвячених розвитку законодавства у сфері фінансового ринку та інших питань, які стосуються діяльності КУА;

· створення робочих груп УАІБ з розвитку законодавства (опрацювання окремих проектів законів України, нормативно-правових актів тощо);

· активна протидія спробам внесення неконструктивних змін у моделі функціонування ринку спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення.

3. Розвиток корпоративного управління

· аналіз законопроектів та проектів нормативно-правових актів з питань діяльності акціонерних товариств, розвитку корпоративного управління, розповсюдження результатів аналізу серед членів УАІБ, підготовка пропозицій щодо змісту зазначених документів;

· участь у роботі робочих груп з корпоративного управління Верховної Ради України, уряду, ДКЦПФР;

· проведення освітніх заходів як власних, так і спільно з організаціями-партнерами УАІБ з питань вдосконалення корпоративної культури;

· проведення роз’яснювальної роботи, в т.ч. організація обговорень, дискусій за участю представників органів державної влади, бізнесу, недержавних організацій щодо стану та перспектив розвитку корпоративного управління в Україні;

· співпраця з аналогічними організаціями, які займаються розвитком корпоративного управління в інших країнах.


Розділ 3. Шляхи вдосконалення аналізу звітних даних поданих до СРО

3.1 Економічні шляхи

У буквальному значенні саморегулювання – це накладення індивідуумом (економічним агентом) на себе певних обмежень без якого-небудь зовнішнього примушення до цього.

В економічній практиці в поняття «саморегулювання» вкладається дещо інший зміст. Саморегулювання розуміється як колективне регулювання певних ринків і сфер самими економічними агентами, без втручання держави. Якщо розглядати саморегулювання в координатах «вільний (нерегульований) ринок» – «державне регулювання», то, на відміну від вільного ринку, саморегулювання передбачає встановлення певних формалізованих «правил гри» учасників ринку, включаючи санкції за порушення цих правил, механізми розв'язання конфліктів між учасниками ринку, які, деякою мірою, обмежують свободу економічних агентів. З іншого боку, як встановлення правил гри, так і розв'язання конфліктів здійснюється самими учасниками ринку, без прямого втручання держави [12,c. 125].

Взаємодія держави в регулюванні інвестиційного ринку із саморегулювальними організаціями об'єктивно обумовлене необхідністю:

· підвищення якості й оперативності вироблюваних законодавчих норм і стандартів діяльності учасників інвестиційного ринку;

· встановлення зворотного зв'язку, тобто можливості урахування думок усіх учасників інвестиційного ринку, на яких розповсюджується регульований вплив;

· поширення механізмів позасудового вирішення спорів, що спричиняє значне скорочення транзакціонних витрат учасників інвестиційного ринку;

· скорочення бюджетних витрат на розробку стандартів діяльності й контролю над їхнім дотриманням учасниками ринку;

· усунення проблеми оцінки інвесторами якості надаваних на інвестиційному ринку послуг, що належать до категорії довірчих благ.

У свою чергу, для саморегулювальних організацій потреба у взаємодії з державою диктується:

· прагненням знизити рівень державного втручання, у першу чергу, оперативного контролю, у діяльність членів саморегулювальних організацій;

· одержанням можливості використання державних інструментів примушення до дотримання вироблюваних саморегулювальними організаціями стандартів;

· потребою відбити інтереси членів саморегулювальних організацій у нормативних актах, розроблювальних державними органами, що регулюють діяльність учасників інвестиційного ринку.

Під ефективною взаємодією держави й саморегулювальних організацій на інвестиційному ринку розуміється взаємовигідне співробітництво, що забезпечує появу додаткового економічного й соціального ефекту, росту інвестиційної активності учасників ринку. Сутність ефективної взаємодії полягає в узгодженні й інтеграції діяльності суб'єктів регулювання на основі балансу економічних і інших інтересів держави, саморегулювальних організацій і суспільства в цілому [12,c. 156].