Смекни!
smekni.com

Малый бизнес (стр. 5 из 11)

Як видно з зазначеного, поняття середнього бізнесу в Україні досі не врегульовано. Це робить невигідним розширення успішних МП, які в цьому разі ризикують випасти з пільгової категорії.

Досить показовим в контексті усвідомлення особливостей розвитку МП в Україні є, на нашу думу, аналіз їхньої регіональної та галузевої структури та розподілу за кількістю зайнятих.

Аналіз даних про розвиток та розподіл МП по регіонах України засвідчує, що, незважаючи на зростання їхньої чисельності, диспропорції, які існували у територіальному розподілі МП, зберігаються (табл. 3).

Показники територіального розподілу МП передусім засвідчують залежність їхньої кількості від економічного потенціалу регіону. Проте, якщо у період адміністративно-командної економіки його головним критерієм була, насамперед, величина промислового потенціалу, в останні роки – на перше місце вийшли величина та концентрація банківського та фінансового капіталів. Саме така зміна чинників стала, на наш погляд, головною причиною виходу Києва на перше місце в Україні за розвитком малого бізнесу, що відбувся в 1997 році. До цього за загальною кількістю МСП в Україні лідирувала Донецька область.

З другої половини 90-х рр. спостерігається тенденція до поступового вирівнювання розвитку МП в регіонах України. Зокрема, з 1995 по 2000 рр. частка п’яти областей, які займали в Україні перші місця за кількістю МП (Донецька область, м. Київ, Харківська область, Львівська область, Кримська АР), зменшилася з 45 до 42 %, в той час як питома вага 5 областей, що мали найменшу абсолютну кількість МП, зросла з 5,9 до 6,9 %. Проте розрив між регіонами-лідерами та регіонами-аутсайдерами в розподілі МП залишається досить глибоким. У Донецькій, Львівській, Миколаївській, Херсонській областях та містах Києві і Севастополі кількість підприємств в розрахунку на 10 тис. чоловік населення перевищує загальнодержавний показник і становить 50-116 підприємств (проти середнього по Україні – 44 підприємств), в той час як у Чернігівській та Вінницькій областях вона ледь не вдвічі менше за середню (27 і 29 відповідно).

Співставлення регіональних показників дозволяє зробити висновок про переважаюче функціональне призначення МП в окремих регіонах. Так, переважно соціальний ефект (забезпечення зайнятості) МП відіграють в Київській, Львівській, Полтавській, Чернігівській, Рівненській та Тернопільській областях. Інституційний ефект (який виявляється завдяки створенню порівняно більшої кількості МП) спостерігається в АР Крим, Донецькій, Миколаївській, Херсонській областях. Нарешті, за економічним ефектом МП немає рівних місту Києву, де вироблено 23,6 % всього продукту МП України, при тому, що на них зайнято 11,9 % усіх зайнятих на МП.

На думку експертів, регіональні диспропорції розвитку МП пояснюються: економічним потенціалом регіону; наявністю ресурсів; господарською структурою регіону; рівнем кадрового забезпечення; ставленням органів влади та населення до малого бізнесу; наявністю ринкової інфраструктури; інформаційним забезпеченням; традиціями та місцевою психологією.

У галузевій структурі малого бізнесу за кількістю підприємств та обсягами випуску продукції провідні місця посідають торгівля і промислове виробництво (табл. 4). Принципово інша картина спостерігається в розподілі прибутку, який, як відомо, є основним джерелом розвитку підприємств. Так, МП, які здійснюють операції з нерухомістю, складаючи лише 12,1 % їхньої чисельності в Україні, створюють 13,1 % продукції та 22,1 % загального прибутку. Навпаки, малі промислові підприємства, на яких зайнята понад п’ята частина працівників малого бізнесу, є в цілому збитковими. Таким чином, порівняння показників прибутковості та розвитку виробництва в малому підприємництві виявляє суперечливу ситуацію, що свідчить про тенденцію до послаблення його зв’язків з загальним станом народного господарства. Таке становище, на наш погляд, лише почасти зумовлене галузевою специфікою. Більшою мірою воно викликане недосконалістю чи відсутністю галузевої інфраструктури, а також відсутністю галузевої координації малого підприємництва, яку в країнах Європи беруть на себе об’єднання підприємців.

За підсумками 2001 року частка МП, зайнятих у сфері оптової та роздрібної торгівлі, зросла до 48,1 % від загальної кількості МП, операціями з нерухомістю – до 12,7 %. Позитивним виявилося збільшення частки підприємств в промисловості до 16,5 % та в будівництві – до 8,8 %.

Таблиця 4

Галузева структура малих підприємств України у 2000 році, %

Галузі економіки Кількість Випуск продукції Прибуток
Всього по економіці,
у тому числі:
100,0 100,0 100,0
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 3,6 5,8 -2,7
Промисловість 15,8 26,9 -6,7
Будівництво 8,4 14,5 5,8
Оптова та роздрібна торгівля 46,4 24,1 73,9
Готелі та ресторани 3,5 3,0 -0,2
Транспорт 3,9 7,1 3,6
Операції з нерухомістю 12,1 13,1 22,1
Колективні та особисті послуги 3,4 2,4 0,1

Таблиця 5

Частка продукції малих підприємств у промисловому виробництві за галузями, %

Галузі промисловості 1998 1999 2000
Вся промисловість 4,5 5,1 3,3
Добувна 0,4 0,5 0,3
Обробна 6,6 7,2 4,4
Харчова та перероблення с/г продуктів 6,6 6,8 3,8
Легка, у тому числі: 16,0 20,5 9,7
Текстильна та пошиття одягу 12,2 15,0 11,2
Виробництво шкіри та шкіряного взуття 26,3 30,5 6,6
Виробництво деревини та виробів з деревини 29,8 21,5 22,3
Целюлозно-паперова; видавнича справа 30,6 24,7 20,0
Виробництво коксу та продуктів нафтопереробки 3,9 4,2 0,4
Хімічна та нафтохімічна, у тому числі: 5,4 6,6 4,7
Виробництво хімічне 4,4 4,7 3,1
Гумових та пластмасових виробів 8,3 14,6 10,6
Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів 4,6 5,8 5,1
Металургія та оброблення металу 1,4 1,8 1,0
Машинобудування, у тому числі: 8,4 9,4 6,7
Виробництво машин та устаткування 6,3 7,0 6,4
Електричного та електронного устаткування 18,7 19,9 11,2
Транспортного устаткування 3,7 3,5 2,6
Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води 0,4 1,3 0,5

У 1998-2000 рр. спостерігалася загрозлива тенденція до зниження частки МП у промисловому виробництві за видами економічної діяльності. Так, дані таблиці 5 свідчать, що у 2000 році не було практично жодної галузі промислового виробництва, де частка МП не зменшилася б порівняно з попереднім періодом.