Смекни!
smekni.com

Вдосконалення системи управління оборотним капіталом (стр. 15 из 18)

Щодо позикового капіталу, то у підприємства при існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів у порівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню. Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатність підприємства.

Оптимізація фінансової структури капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” є одним з найбільш важливих та складних завдань фінансового менеджменту. Оптимальна структура капіталу – це таке співвідношення його власних і залучених джерел, при якому забезпечується оптимальне співвідношення між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансової стійкості, тобто максимізація ринкової вартості підприємства.

Хоча залучення кредитів можливо, коли вже забезпечена висока рентабельність капіталу іншим способом. Це дозволить зрівняти суми дебіторської та кредиторської заборгованості.

Таким чином, в результаті розглянутих варіантів можна сказати, що політика оптимізації структури капіталу спрямована на підвищення долі власного капіталу. А саме прибутку, через неможливість залучення кредитів. Але ж якщо взяти за мету підвищення рентабельності власного капіталу, то теоретично найкращий варіант – залучення позик. Але є обмеження по коефіцієнту платоспроможності, який не дозволяє збільшити позиковий капітал без збільшення оборотних активів. Збільшення питомої ваги оборотних активів дозволяє збільшити позиковий капітал та зменшити власний і зберегти платоспроможність. Рентабельність капіталу тим більша, чим нижче його сума і вище прибуток, а при заміні власного капіталу позиковим вона підвищується.

Щодо управлінням дебіторською заборгованістю ВАТ “Полтавський ТРЗ” , то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

1. Визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

2. Періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;

3. Якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

4. Використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;

5. Продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

6. При продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунка покупця;

7. Використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;

8. Відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;

9. Пропозиція відстрочки у виплаті грошей для стимулювання попиту;

10. Страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;

ВИСНОВКИ

Капітал є одним з фундаментальних понять економічної науки, його змістовне поповнення є певним відображенням історичного процесу еволюції самої науки. В цілому існують різноманітні визначення поняття „капітал”, які можна звести до двох підходів – загальноекономічного та фінансового. В останньому випадку (саме цей підхід використано в роботі) капітал трактується як фінансові ресурси підприємства, що необхідні для організації його господарської діяльності та використовуються в господарському обігу для одержання відповідних доходів.

Підсумовуючи все вищесказане у дипломній роботі, можна сказати, що оборотний капітал – це фінансові ресурси виробничих підприємств, які інвестуються ними на формування оборотних активів з метою отримання прибутку, перебуваючи в постійному кругообороті, переходять з однієї функціональної форми в іншу і можуть бути перетворені в кошти протягом одного року або одного операційного циклу, забезпечуючи тим самим безперервність процесу господарської діяльності. Від раціональності його розміщення та ефективності використання залежать процес матеріального виробництва, фінансові результати та фінансова стійкість підприємства.

Проаналізовано роботу підприємства протягом 2006-2008 років, з яких у 2008 році на підприємство вплинула економічна і фінансова кризи, що сказалось на його стані взагалому і стані оборотних коштів.

Щодо досліджуваного підприємства, то протягом 2006 – 2008 років відбулося збільшення середньорічної вартості майна та капіталу з 58345,05 тис.грн. до 82076,10 тис.грн., що свідчить про розширення обсягів виробництва та збільшення виробничих можливостей підприємства у 2007 і заслуговує позитивної оцінки. Відбулися зміни і у структурі майна заводу, а саме: вартість основних засобів у 2007 році проти 2006 зменшилась на 8575,40 тис.грн., а у 2008 році проти 2007 збільшилась на 5708,80 тис.грн. ВАТ “Полтавський ТРЗ” має досить застарілі та зношені основні засоби і дуже повільними темпами їх оновлює. Середньорічна вартість оборотних активів постійно збільшувалась до середини 2008 року. Так, протягом 2006-2008 років вона збільшилась на 25674,95 тис.грн., або на 197,40%, а потім у 2 півріччі 2008 року відбулось різке зменшення оборотних коштів в середньому на 43%. Це падіння середньорічної вартості оборотних активів викликано падінням у звязку з кризовими явищами в економіці обсягів реалізації протягом періоду, що аналізується.

Протягом досліджуваного періоду збільшилась середньооблікова чисельність працівників на 44 особи у 2007 році, при цьому у 2008 році було помітне скорочення кількості працівників, оскільки підприємство вимушено було зменшити кількість кадрів, спостерігалося також зменшення середньомісячної заробітної плати з 713,67 грн. у 2006 році до 683,48 грн. у 2008 році.

За період, що аналізується збільшився чистий дохід від реалізації продукції з 50020,10 тис.грн до 120255,30 тис.грн., але при цьому слід відмітити, що у 2008 році чистий дохід зростав меншими темпами, ніж собівартість продукції, що призвело до зменшення суми отриманого у 2008 році чистого прибутку.

Значною мірою діяльність підприємства залежить від забезпеченості його оборотним капіталом. Як узагальнюючі, підсумкові результати аналізу оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” можна виділити наступні висновки:

1. Становище оборотних активів у структурі майна є панівним. Їх питома вага у загальній вартості майна постійно збільшується з % у 2006 році до 65,25% у 2008 році. Середньорічна вартість оборотних активів збільшилась з 26413,80 тис.грн. у 2006 році до 32088,75 тис.грн. у 2008 році. Але у порівнянні з 2007 роком вона була зменшена на 12,34%

2. Найбільш питому вагу у структурі оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” складають розрахунки з дебіторами та інші оборотні активи (54,59 %; 65,29 % та 55,49 % відповідно по роках 2006, 2007, 2008).

3. Питома вага дебіторської заборгованості за товари має тенденцію до збільшення і складає у 2006 році – 40,68% питомої ваги загальної вартості оборотних актитвів, у 2007 – 32,86%, у 2008-65,55%, але це відбувалося за рахунок появи заборгованості з бюджетом та за виданими авансами, а сума цієї заборгованості мала тенденцію до зростання і залишається досить значною, що свідчить про труднощі в реалізації виробленої продукції.

Як вже зазначалося вище, у 2007 та 2008 роках виникла дебіторська заборгованість за виданими авансами, яка складає 27,56% та 23,72% у загальній вартості оборотних активів.

Інші статті розрахунків з дебіторами через їх малий розмір мали порівняно незначний вплив на структуру оборотного капіталу. 4. Питома вага запасів у загальній сумі оборотних активів є значною і складає 44,79%; 33,28%; 37,65% відповідно у 2006, 2007, 2008 роках. Слід зазначити, що основною складовою частиною запасів у 2006-2007 роках є виробничі запаси, що пов’язано з характером діяльності підприємства. Їх розмір у 2007 році порівнянні з 2006 роком збільшився на 1758,2 тис.грн. і склав 6907,1 тис.грн., а питома вага зменшилась на 4,14 п.п. У 2008 році проти 2007 відбулося зменшення суми виробничих запасів на 1756,4тис.грн., а питома вага зменшилась на 6,3п.п. і складала 8,8% загального обсягу оборотних активів заводу.

Незавершене виробництво у загальному обсязі оборотних активів становить 15%, 8,32% та 9,61% відповідно по роках 2006, 2007 та 2008. Протягом періоду, що аналізується відбувалося збільшення обсягів незавершеного виробництва з 4013,3 тис.грн. до 5620,6 тис.грн Готова продукції за 2006-2008 роки збільшився з 2799,9 тис.грн. до 11227,6 тис.грн. Це свідчить про нагромадження продукції на складі, разом с тим завод платить витрати по зберіганню готової продукції, пов’язаних зі складськими витратами. Аналогічну ситуацію маємо і з товарними запасами.

5. Розмір грошових коштів ВАТ “Полтавський ТРЗ” невеликий, питома вага найбільш ліквідної частини оборотних активів у їх загальній вартості зростала протягом 2006-2008 років з 0,61% до 6,83%. У 2008 році завод придбав акції іншого підприємства за аналогічною сферою діяльності на суму 122,4 тис.грн. Збільшення частки грошових коштів у складі оборотних активів є позитивним показником у фінансово-господарській діяльності ВАТ. Питома вага витрат майбутніх періодів у вартості оборотних активів ВАТ “Полтавський ТРЗ” є незначною і не перевищує 0,03%. За період, що аналізується вартість витрат майбутніх періодів збільшилась з 2,9тис.грн. до 19,5 тис.грн.

Отже, у структурі оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” в 2006 – 2008 роках відбулись не надто серйозні зміни. Розрахунки з дебіторами та запаси зберегли вагому частку у його структурі.

7. Основним джерелом формування оборотних активів заводу був власний оборотний капітал. Так, у 2006 році власний оборотний капітал становив – 15334,6 тис.грн, у 2007 – 25124,8 тис.грн., у 2008 - 18990,8 тис.грн. Але хоча і відбувається збільшення розмірів власного оборотного капіталу, його питома вага в загальній сумі джерел формування має тенденцію до зниження (частка власного оборотного капіталу у формуванні оборотних активів складала 57,32%, 54,98% і 49,55% відповідно по роках 2006, 2007, 2008). Це свідчить про те, що збільшується питома вага та обсяги позикових коштів у формуванні оборотних активів ВАТ. Розмір позикових коштів у 2007 році проти 2006 збільшився на 9159,4 тис.грн. (2,34 %), а у 2008 році проти 2007 на 8940,1 тис.грн. (5,43%). Збільшення частки позикових коштів є негативною тенденцією, так як збільшується фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел формування.