Звіт про переддипломну практику
Предмет: «Економіка галузевих ринків»
Економіка галузі виробництва пива в Україні
Зміст
Вступ
1. Аналіз структури галузі виробництва пива
2. Місце галузі виробництва пива в національній і світовій економіці
3. Загальна характеристика галузі виробництва пива в Україні
3.1 Обсяги виробництва пива в Україні в динаміці за 3 роки
3.2 Рівень технологій виробництва пива в Україні
4. Структура галузі виробництва пива в Україні
5. Поведінка фірм у галузі виробництва пива в Україні
6. Аналіз діяльності ВАТ „Пиво-безалкогольний комбінат Славутич” (м. Запоріжжя) шведського концерну Baltіc Beverages Holdіng (BBH)
6.1 Види бізнесу (диверсифікованість компанії) пивкомбінату „Славутич” та конкурентоспроможність на ринку виробництва пива в Україні
6.2 Сфера діяльності пивкомбінату „Славутич”
6.3 Організаційна структура пивкомбінату „Славутич”
6.4 Структура власності на пивкомбінаті „Славутич”
6.5 Методи цінової і нецінової конкуренції пивкомбінату „Славутич”
6.6 Динаміка інвестиційних витрат на розвиток виробництва на пивкомбінаті „Славутич”
6.7 Прибутковість, рентабельність підприємства
Висновки
Список літератури
Додатки
Вступ
На сьогодні в Україні існує 51 пивоварне підприємство - майже вдвічі менше, ніж на початку 1991 року, коли їх було 115. Певною мірою це пояснюється припиненням діяльності дрібних підприємств із невеликими обсягами виробництва, які не витримали конкуренції з потужними компаніями.
Водночас пивоварна галузь виявилась досить привабливою для іноземних інвесторів, які методично скуповують всі великі пивоварені заводи України.
До 2009 року на загальнодержавному ринку пива діяли два великі іноземні інвестори: бельгійська компанія "Сан Інтербрю" і шведська "Бі Бі Ейч".
До групи компанії "Сан Інтербрю" входять: ЗАТ "Чернігівський пивзавод "Десна", АТ "Миколаївський пивзавод "Янтар", харківське ВАТ "Пивзавод "Рогань", ВАТ "Олександрійський пивзавод".
Шведська компанія "Бі Бі Ейч" є власником контрольних пакетів акцій запорізького ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Славутич" та розташованого у Львові ВАТ "Акціонерна фірма "Колос".
Потужну конкуренцію цим підприємствам до 2009 року становили столичне ЗАТ "Оболонь", яке контролює фастівський і севастопольський пивзаводи, та ЗАТ "Сармат" (Донецьк) з підконтрольними йому ТОВ "Дніпропетровський пивоварний завод "Дніпро", ВАТ "Луганський пивоварний завод", ЗАТ "Київський пивоварний завод №1", ЗАТ "Фірма "Полтавпиво", ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" (Сімферополь). Характерною ознакою вітчизняного ринку пива є жорстка конкуренція саме між зазначеними виробниками та поступовий перехід українських пивзаводів у власність міжнародних пивних концернів.
У 2009 році ЗАТ „Сармат” (м.Донецьк) було продано міжнарожній пивній американо – південноафриканській компанії Submіller, тобто у 2009 році на ринку великих пивних концернів України вже діють 3 іноземних інвестора та 1 національний концерн ЗАТ ”Оболонь”.
Проблеми подальшого розвитку ринку пива в Україні пов'язані здебільшого із забезпеченістю вітчизняних виробників сировиною - солодом ячмінним пивоварним. В Україні виробляється переважно світлий солод, якість якого за ДСТУ відповідає ІІ класу. Солоду І класу виробляється небагато через відсутність достатньої кількості пивоварного ячменю відповідної якості. Імпортований солод відповідає І та вищому класам. Отже, чималу частку в структурі обсягів солоду, використовуваного українськими пивзаводами, становить імпорт (близько 60% ринку товарного солоду та біля 30% від усього обсягу використовуваного солоду). І це попри високу ставку ввізного митного збору (30% від митної вартості). При цьому солод імпортують безпосередньо пивзаводи для власного виробництва.
Таким чином, розвиткові пивоварної галузі та пожвавленню конкуренції на ринку пива могло б сприяти подальше нарощування обсягів виробництва солоду високої якості. Для цього необхідно реконструювати та модернізувати існуючі солодовні та ввести в дію нові, що, певна річ, потребує значних капіталовкладень. Окрім технічної модернізації солодового виробництва нагальною є проблема налагодження власної сировинної бази, а саме: розробки та реалізації довгострокових програм вирощування високоякісного пивоварного ячменю.
Необхідним компонентом пивоваріння є також альфа-кислота, що міститься у хмелі. Виробництво останнього в Україні з початку 90-х років минулого століття перебуває в кризовому стані. З 1999-го ситуація почала повільно змінюватися: на виконання національної програми розвитку хмелярства до 2010 року закладаються нові хмільники, активніше обробляються старі, є певні зрушення в нарощуванні валового збору хмелю. Але темпи росту пивоварної галузі потребують подальшого розвитку хмелярства, зокрема, виробництва хмелевого екстракту та гранул, яке в Україні або зовсім не освоєне, або перебуває в зародковому стані.
Метою проведеного дослідження є аналіз галузі та ринку виробництва пива в Україні станом на 3 квартал 2009 року.
1. Аналіз структури галузі виробництва пива
Український ринок пива є одним із найбільш перспективних у Європі. У 2006 році середній українець випив 45–50 літрів пива, і, за оцінками експертів, цього все ще недостатньо для задоволення його потреб. Так, наші сусіди росі-яни споживають по 60 літрів пива в рік, а на розвинених ринках ЄС ця цифра становить понад 70 літрів.
Зростаюча популярність цього виду алкогольного напою серед українців сприятливо впливає на розвиток української пивоварної галузі. У 2006 році національні виробники збільшили випуск пива на 12,4% — до 267,5 млн. дал. Темпи зростання виявилися значно нижчими, ніж 2005 року, коли виробництво вітчизняного пива збільшилося майже на чверть, однак все ж таки вище, аніж у більшості країн Європи й СНД. Так, Росія, що позиціонує себе як найбільш «питуща» країна світу, торік збільшила випуск пива тільки на 9,8% (до 998,2 млн. декалітрів). За прогнозами експертів, цього року зростання і поготів сповільниться до 3–4%.
Пивний ринок за основними товарними якостями пива може бути розподілений на 5 основних сегментів за показником спиртової міцності пива:
1. Сегмент безалкогольного пива:
Спиртова міцність до 0,5%;
2. Сегмент «легкого» пива:
Спиртова міцність від 0,5% до 4,0%;
3. Сегмент пива «середньої» міцності:
Спиртова міцність від 4,0% до 5,5%;
4. Сегмент «міцного» пива:
Спиртова міцність від 5,5% до 7,0%;
5. Сегмент пива «максимальної міцності» без додавання спирту:
Спиртова міцність від 7,0% до 10%;
Крім кількісного збільшення національного пивного ринку останнім часом спостерігаються й якісні зміни. Українці віддають перевагу пиву дорожчих марок. Торік цей сегмент збільшився на 60%, зайнявши в підсумку 8% ринку, тоді як зростання продажів середнього цінового сегмента не перевищило й 5%. При цьому в загальному обсязі виробництва клас дешевого пива скоротився до 9%.
За прогнозами експертів, продажі дорогого пива будуть зростати й надалі, цьому сприяють як підвищення добробуту українців, так і маркетингові зусилля виробників. Додаткову лепту в цей процес мають внести й пивні бари, які активно плодяться у великих містах країни. Водночас, незважаючи на повільне зростання у 2006 році, за обсягами продажів продовжувало лідирувати пиво середнього цінового сегменту, на виробництво якого орієнтовані більшість пивоварних компаній.
Змінюються й смакові вподобання українців. Так, у 2006 році було помічене підвищення популярності сегмента міцного пива, частка якого збільшилася до 15%, у той час як сегмент нефільтрованого, яке кілька років тому викликало фурор на ринку, зараз займає лише 5%. Частка темного пива в Україні зменшилася до 2,5%.
Незважаючи на велику кількість виробників (понад 50 броварень), погоду на вітчизняному пивному ринку роблять чотири компанії: дві транснаціональні («САН Інтербрю» й Baltіc Beverages Holdіng) і дві вітчизняні — «Оболонь» і «Сармат» (продана у 2009 році транснаціональній компаніїї Submіller). У портфелях четвірки понад 30 брендів і сотні найменувань пива. Разом вони контролюють більше 94% ринку, витісняючи не тільки невеликі місцеві компанії, але й великих імпортерів.
Фаворитом ринку довгий час була компанія з іноземним капіталом «САН Інтербрю Україна», що об'єднує три великі заводи (ВАТ «Пивзавод «Рогань», ЗАТ «Чернігівський пивзавод «Десна», ВАТ «Миколаївський пивзавод «Янтар»). Компанія представлена в Україні брендами Stella Artoіs, Brahma, Staropramen, «Чернігівське», «Рогань», «Янтар». «САН Інтербрю Україна» за підсумками минулого року контролювала 34,7% українського ринку.
Впритул наблизився до конкурента, і навіть обігнав його на 0,1%, «корінний» український виробник ЗАТ «Оболонь», його частка на внутрішньому ринку за підсумками 2006 року становила 34,8%. При цьому компанія є найбільшим експортером українського пива — 81,7% національного пивного експорту припадає на її частку. «Оболонь» є великим акціонером Охтирського пивоварного заводу (75,25%), Севастопольського пивобезалкогольного комбінату (75,25%) і ЗАТ «Бершадський пивокомбінат» (63,72%). Найбільш популярними брендами компанії на ринку є Hіke, Pіls, «Колекція Зіберта», «Оболонь», «Десант».
На третьому місці з великим відривом від лідерів розташувалася ще одна іноземна компанія — BBH, що належить до найбільших гравців на європейському ринку пива. В Україні вона володіє 99,6% ВАТ «Львівська броварня» й 91,7% ВАТ «Славутич», куди входить Запорізький пивобезалкогольний комбінат і запущений в 2004 році новий київський пивоварний завод. Частка ВВН на українському ринку в 2006 році становила 15,8%. Компанія просуває бренди Tuborg Green, «Балтика», «Славутич», «Львівське», «Арсенал».
Четвертий великий гравець — бувший національний виробник ЗАТ «Сармат» із часткою ринку 9,7%. На сьогодні у пивну групу «Сармат» входять п'ять заводів: ЗАТ «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» (99,9%), ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (93,98%), ВАТ «Луганський пивоварний завод» (90,6%), ЗАТ «Фірма «Полтавпиво» (90,5%) і ЗАТ «Київський пивзавод №1» (77,26%). Компанія недавно заявила про намір максимум до 2008 року побудувати під Києвом новий солодовий завод, щоб забезпечити власною сировиною всі свої підприємства й свою незалежність від зовнішніх постачальників солоду. На українському ринку найпопулярнішими брендами ЗАТ «Сармат» є «Сармат» і «Дніпро».