Сучасна економічна теорія розрізняє п'ять основних типів інновацій:
- введення нового продукту (товарна інновація);
- введення нового методу виробництва (технологічна інновація);
- створення нового ринку товарів або послуг (ринкова інновація);
- освоєння нового джерела постачання сировини або напівфабрикатів (маркетингова інновація);
- реорганізація структури управління (управлінська інновація).
Під інноваційно активним підприємством розуміють підприємство, що займалось інноваційною діяльністю.
Для стимулювання інноваційної діяльності у промисловій галузі необхідні: мотивація працівників до інноваційної діяльності, зменшення міграції вчених; законодавчі зміни у галузі інноваційної діяльності щодо пільг і стимулів (зниження податків до підприємств, які розвиваються; удосконалення амортизаційної політики); розширення джерел фінансування; тісна співпраця з іноземними підприємствами, обмін досвідом; активізація діяльності технопарків шляхом державної підтримки; розширення практики надання інноваційним підприємствам середньострокових кредитів із зниженням процентної ставки.
Проаналізувавши динаміку показників інноваційної сфери промислових підприємств України, можна зробити висновок - аналізовані показники демонструють ряд небезпечних тенденцій, основні з яких:
- тенденція до збільшення частки обробної промисловості з низьким рівнем переробки;
- велика залежність від зовнішніх ринків через нерозривність внутрішнього, особливо для науково місткої продукції;
- мала питома вага витрат на інноваційну діяльність у ВНП.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и инноваций. — М.: ИИД “Филио”, 1997. – 216 c.
2. Валинурова Л.С., Кузьминих Н.А. Оценка уровня инновационного развития отраслей промышленности // Инновации 2007.- №6 (104).-с.42-47
3. Вікіпедія: http://uk.wikipedia.org/
4. Говоруха Ж.А. Питання розвитку інноваційної діяльності підприємств України // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №8(74). - с.107-115.
5. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие. — 2-е изд., стереотип. — К.: МАУП, 2001. — 152 с.
6. Гриньова В.М., Козирєва О.В. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку підприємств: Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 192 с.
7. Зятковський І.В. Державна підтримка нових форм інноваційної діяльності промислових підприємств // Актуальні проблеми економіки 2007.-№ 6 (72).- с. 73-81.
8. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. — 324 с.
9. Лапко О. Інноваційна діяльність у системі державного регулювання: Монографія. — К.: Інститут економ. прогнозування НАН України, 1999. — 342 с.
10. Санто Б. Сила инновационного саморазвития // Инновации. — 2004. — № 2. — С. 5—15.
11. Статистична інформація http://ukrstat.gov.ua/
12. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. — М.: Экономика, 1993. – 120 c.
13. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. — Спб.: Питер, 2002. — 400 с.
14. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник. — К.: Либідь, 2006. — 480 с.
15. Федулова Л.І. Інноваційний розвиток промисловості України// Актуальні проблеми економіки 2007,-№ 3 (69).-с.83- 97.