Неоднозначні вислови в економічній літературі є з приводу попередньої плати. З цього приводу є цікаве висловлювання економіста В.М. Фащевського (33, с.75). Попередня оплата, на його думку вимагає від підприємств вилучення значних коштів з обігу. В цей час, значні суми коштів по відвантаженій продукції не оплачуються покупцями. Як результат - підприємства не спроможні стягнути плату за відвантажені товари, роботи та послуги .
В цей час на Україні з розширенням прав власників коштів підприємства мають право значні кошти використовувати готівкою за придбані товари, роботи і послуги. Починаючи з 31 березня 2005 року відповідно до Змін до Державного бюджету України на 2005 рік за № 2505 розрахунки готівкою до 10 тис. гривень в день з одним постачальником можна здійснювати готівкою без виписки податкової накладної. Це досить вагомий шлях назустріч платникам податку , який обмежує кількість документів при здійснення операцій.
Ефективність платіжного механізму, як справедливо відмічає економіст В.Д. Семенов ( ЗО, с.7) значно зросла в умовах ринкової економіки. Можливість фінансового прогнозування на його думку, прискорює та посилює вплив заходів щодо грошово-кредитної політики на економіку. Банки, що обслуговують підприємства АПК на всіх етапах свого розвитку приділяють значну увагу розвитку платіжної системи, її удосконаленню за допомогою автоматизованих систем. Розрахунки в аграрному секторі економіки України за період становлення самостійності держави зазнали великих змін
Огляд наукової літератури з точки зору проблеми організації бартерних операцій як свідчить аналіз проведений економістом О.В. Корневою ( 25, с.48) показав, що основними задачами обліку бартерних операцій є такі:
контроль за додержанням розрахункової дисципліни
правильне і своєчасне оформлення всіх документів;
суворе дотримання чинного порядку застосування безготівкових розрахунків;
своєчасність розрахунків з усіма контрагентами та попередження прострочених сум дебіторської та кредиторської заборгованості;
своєчасність і точність відображення в облікових регістрах розрахунків з усіма господарюючими суб'єктами та фізичними особами.
На думку економіста П.Д. Біленчука (20, с.75) покращення організації безготівкових розрахунків повинно супроводжуватися зменшенням прозміру дебіторської і кредиторської заборгованості. Тому, в доповнення до Порядоку ведення касових операцій у національній валюті України, що затверджений постановою Правління НБУ від 02.02. 2002 р. №21, були внесені зміни, що набули чинності з 14 листопада 2002 року. Цими змінами передбачено, що підприємства та організації, установи повинні вимагати повного звітування підзвітних сум на протязі трьох днів після отримання, і не пізніше як за десять днів по сумах, що видані на придбання продукції, товарів, робіт і послуг. У випадку несвоєчасного звітування ці суми автоматично включаються в ліміт підприємства по готівці в касі, і за перевищення ліміту в касі застосовується штрафна санкція у встановленому порядку. З таким нововведенням значно змінився сам порядок витрачання отриманої готівки з каси підприємства.
Стосовно грошового обігу слід відмітити, що чинне законодавство передбачає здійснення суворого контролю за оприбуткуванням виручки готівкою в касу. За недотримання даного пункту цього Положення до підприємств застосовується штрафна санкція в п'ятикратному розмірі від суми не оприбуткованої готівки в касу.
Розглядаючи проблему платіжного обігу слід акцентувати свою увагу на системі безготівкових розрахунків підприємств економіки України. Керуючись Інструкцією №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», що затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.08. 1997 р. № 204, застосовуються ті форми розрахунків, звичайно за вибором господарства, які зможуть дати підприємству найбільший ефект. Це такі розрахунки: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі.
Підприємство, при укладанні з банком угоди про касове обслуговування, обумовило ті форми, які найбільш сприятливі для нього. Вибір форм і методів розрахунків ще не означає, що за їх допомогою вирішуються всі проблеми організації виробництва, реалізації продукції, організації бартерних операцій. Справа в системі, що передує їх застосуванню.
2. Аналіз фінансово - господарської діяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України " "Крижопільський елеватор " знаходиться в місті Крижопіль Вінницької області.
Крижопільський елеватор утворився при об'єднані млина харчокомбінату і реалізаційної бази у 1939р. У 1969р. побудований кукурудзо калібрувальний завод виробничою потужністю 1500 тон в сезон, у 1969 р. введений в дію елеватор місткістю 59,4 тис. тонн. У 1980 р. побудований двохповерховий адміністративний корпус з лабораторією, ваговою, медпунктом, їдальнею на 50 посадочних місць і продуктовим магазином. Пізніше були побудовані механічні майстерні, цех по розфасовці крупи, який був переобладнаний під хлібопекарню.
Виробничі дільниці підприємства розташовані на трьох територіях, загальна площа складає - 14,2 га.
Підприємство здійснює промислову і заготівельну діяльність.
Заготівельна діяльність - приймання, сушіння, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, зберігання та відвантаження зерна споживачам.
Проведена газифікація зерно сушок ДСП - 32, СКП - 6,7, котельних і виробничої дільниці та личина.
Обробіток гібридного насіння кукурудзи проводиться на кукурудзо калібрувальному заводі потужністю 1500 т/сезон.
Підприємство займається промисловою переробкою зерна на борошно пшеничне, житнє - обдирне, крупи, кормо суміш, олію.
Для цього є промислові цеха:
млин завод двох сортового 75% помелу в т.ч. 1 ґатунку 55%, 2 ґатунку - 20%) та житнє -борошно - 87%>;
круп'яний цех по виробництву крупи ячмінної, перлової, пшеничної, горохової, пшона, потужністю 6 тонн переробки зерна на добу;
хлібопекарня по випічці хліба пшеничного, житнього та хлібобулочних виробів, потужністю 500 кг в зміну.
Продукція підприємства конкурентоспроможна по відпускним цінам і показникам якості.
Для зміцнення власної сировинної бази з метою більшої завантаженості виробничих потужностей ДП "Крижопільський елеватор " взяв в оренду 1968 га землі.
Для покращення соціально - побутових умов працюючих, їх захищеності, на підприємстві діє: фельдшерський пункт та стоматологічний кабінет;їдальня;
- продуктовий магазин;підсобне господарство.
Підприємство працює над розширенням асортименту продукції — борошно вищого ґатунку.
Перспектива розвитку підприємства:реконструкція млина із збільшенням виходу пшеничного борошна високих сортів;виробництво гречаної крупи;поглиблена кооперація з сільськогосподарськими товаровиробниками; збільшення обсягів заготівлі зерна за рахунок власних коштів, кредитів банків і переробки його на борошно і крупи; газифікація другої виробничої дільниці.
Ветеранам війни, праці, пенсіонерам надається матеріальна допомога до дня перемоги, дня людей похилого віку.
ДП ДАК "Хліб України " "Крижопільський елеватор " виробляє продукцію , що користується широким попитом у населення. Виробництво найважливіших видів продукції представлене в таблиці 2.1.
Виробництво борошна, в 2008 ріці зросло на 21,2 % в порівнянні з 2006 роком. Збільшилось виробництво борошна пшеничного першого ґатунку і другого ґатунку. На 5% зменшилось виробництво житнього борошна. На 18% збільшилось виробництво хліба і хлібобулочних виробів, на 47%) - виробництво кормо суміші.
Таблиця 2.1. Виробництво продукції ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор ", т
| Вид продукції | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2008р. в% до 2006р. |
| Виробництво борошна, всього | 4168 | 4238 | 5050 | 121,2 |
| в т.ч. пшеничне | 3118 | 3370 | 4049 | 129,9 |
| з нього :- першого ґатунку | 2339 | 2426 | 3094 | 132,3 |
| - другого ґатунку | 779 | 944 | 955 | 122,6 |
| -житнє-обдирне | 1050 | 868 | 1001 | 95,3 |
| Виготовлено борошна з давальницької сировини | 1712 | 1156 | 227 | 13,3 |
| Виробництво круп, всього | 45 | 39 | 33 | 73,3 |
| - зерна фонду підприємства | 0 | 2 | з "1 | - |
| - з давальницької сировини | 45 | 36 | ЗО | 66,7 |
| Виробництво хліба і хлібобулочних виробів | 124,2 | 135,3 | 147,2 | 118,5 |
| Виробництво кормо суміші | 420 | 553 | 617 | 146,9 |
Підвищення ефективності використання основних засобів підприємства є одним із основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв'язання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Основні засоби - це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання яких становить понад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду, для здійснення адміністративних і соціально - культурних функцій. До основних засобів відносять об'єкти виробничого і невиробничого призначення. До перших належать основні засоби промислового, будівельного та іншого виробничого призначення, автомобільного транспорту та інших видів діяльності. Невиробничі основні фонди призначені для обслуговування потреб житлово- комунального господарства, охорони здоров'я працівників підприємства, тощо.