Як бачимо, на підприємстві існує стійка тенденція зниження показників платоспроможності, однак вони все ще значно перевищують нормативні значення, тобто підприємство має достатньо грошових коштів та їх еквівалентів для розрахунків по поточній кредиторській заборгованості. Підвищення рівня платоспроможності залежить від поліпшення результатів виробничої та комерційної діяльності, раціональної організації використання фінансових ресурсів.
Таблиця 2.8. Показники платоспроможності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор"
| Показник | Нормативне значення | 2006р. | 2007р. | 2008р. |
| Поточні активи, тис. грн. | - | 1835,0 | 1592,1 | 1618,1 |
| Поточні пасиви, тис. грн. | - | 663,2 | 782,4 | 906,8 |
| Витрати майбутніх періодів, тис. грн. | - | 8,3 | - | 5,7 |
| Загальний коефіцієнт ліквідності | 1,5 | 2,75 | 2,03 | 1,77 |
| Коефіцієнт забезпечення власними коштами, | 0,3 | 1,77 | 0,51 | 0,43 |
Фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період відображено у фінансовій звітності. Вона включає в себе : Баланс (Форма 1), Звіт про фінансові результати (Форма 2), Звіт про рух грошових коштів (Форма 3), Звіт про власний капітал (Форма 4), Примітки до звітів (Форма 5).
На ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " використовують шість основних методів аналізу фінансових звітів :
Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.
Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.
Трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників за період.
Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників.
Порівняльний аналіз - аналіз зведених показників звітності і порівняння їх з нормативними, середньо галузевими та показниками конкурентів.
Факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів та результативний показник. Користуючись фінансовою звітністю, визначимо та порівняємо показники рентабельності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " за 2006 - 2008 рр. Вони подані в таблиці 2.9.
За три роки діяльності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " показники рентабельності істотно знизились, у 2008 році взагалі спостерігається їх стрімке падіння порівняно з попередніми періодами. Це свідчить про зниження ефективності діяльності і є досить небезпечною тенденцією для підприємства. Необхідно поліпшувати використання наявних ресурсів та капіталу. Зниження рентабельності зумовлено рядом зовнішніх факторів. Зокрема, ціни на сировину, паливно - мастильні матеріали, електроенергію постійно зростають, зростає, відповідно, і собівартість продукції. Результати і ефективність поточної основної виробничої діяльності характеризують показники ділової активності, подані в таблиці 2.10.
Як бачимо з даних таблиці, на підприємстві значно зросла продуктивність праці, що говорить про значний трудовий потенціал та підвищення матеріальної оснащеності виробництва.
Таблиця 2.9. Показники рентабельності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор ", %
| Показник | 2006р. | 2007р. | 2008р. |
| Загальна рентабельність виробництва | 34 | 32 | 8,5 |
| Рентабельність реалізованої продукції | 11,3 | 3,14 | 1,2 |
| Рентабельність власного капіталу | 18 | 16 | 7 |
Капіталовіддача дещо знизилась. Зросла кількість оборотів коштів в розрахунках та виробничих запасів, це є позитивним моментом у господарській діяльності. Оборотність кредиторської заборгованості знизилась, зменшився і коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості. Про підвищення ділової активності свідчить зростання оборотності власного та основного капіталу. В цілому показники ділової активності є задовільними, підприємство цілком виправдовує свою репутацію лідера на ринку і користується популярністю у широкого кола споживачів.
Таблиця 2.10
Показники ділової активності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор ", тис, грн.
| Показник | Формула розрахунку | 2006р. | 2007р. | 2008р. |
| Продуктивність праці | Виручка від реалізації/ середньоспискова чисельність робітників | 15,25 | 52,97 | 63,83 |
| Капіталовіддача | Виручка від реалізації/ середньорічна вартість ОФ | 26,44 | 12,34 | 7,75 |
| Оборотні кошти в розрахунках (в обороті) | Виручка від реалізації/ середня дебіторська заборгованість | 28,6 | 165,3 | 212,4 |
| Оборотність виробничих запасів (в оборотах) | Затрати на виробництво / середні виробничі запаси | 5,33 | 26,62 | 33,79 |
| Оборотність кредиторської заборгованості (у днях) | Середня кредиторська заборгованість * 360 / затрати на виробництво | 71,99 | 26,35 | 19,29 |
| Коефіцієнт погашення дебіторської* заборгованості | Середня дебіторська заборгованість /виручка від реалізації | 0,035 | 0,006 | 0,004 |
| Оборотність власного капіталу | Виручка від реалізації/середня величина власного капіталу | 4,47 | 21,65 | 24,73 |
| Оборотність основного капіталу | Виручка від реалізації/підсумок балансу | 1,46 | 4,79 | 5,33 |
З наведеної характеристики можна дати короткий висновок. Аналізоване нами підприємство проводить ефективну, прибуткову діяльність, сплачує до бюджету податки та платежі. Воно забезпечене в достатній мірі власними основними і оборотними засобами, ефективно їх використовує.
3. Стан та перспективи організації розрахунків на підприємствах агропромислового комплексу
3.1 Товарообмінні операції як система розрахунків підприємств
Класичне визначення товарообмінних операцій відображено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», що для всіх юридичних осіб, крім сільськогосподарських формувань, набрав чинності з 01 липня 1998 року. Згідно із Законом бартер (товарний обмін) - це господарська операція, при якій проводяться розрахунки за товари (роботи, послуги) в формі, відмінній від грошової.
Розглядаючи класичну формулу кругообігу коштів на підприємствах при товарообмінних операціях вона має наступний вигляд: Г-Т-В-Т'-Г
На третій стадії кругообігу замість грошової форми виступає товарна.
Аналіз бартерних операцій в народному господарству України за останні п'ять років свідчить про повальну «бартеризацію» в загальному обсязі платіжного обігу. Для більш детального вивчення стану розрахунків засобом товарообмінних операцій в господарстві, що досліджується. Як свідчать дані в господарстві намітилась стійка тенденція росту питомої ваги бартерних операцій в загальному об'ємі розрахунків. Так, якщо в середньому за 1994-1996 роки їх розмір становив 71,6 % загальної структури розрахунків, то в 1998 році вже - 88,5 %, або на 16,9 пунктів більше. В середньому за період, що досліджується в господарстві на долю бартеру припадає 78,6 % від загального платіжного обороту.
Слід відмітити, що бартерні операції, які в останні роки дуже активно впроваджуються в систему розрахунків, мають свої позитивні та негативні сторони. Останніх значно більше.
До позитивних сторін бартеру слід віднести факт швидкого змінення власника майна, що реалізується, а також значно скорочується термін розрахунку за поставлену продукцію, роботи та послуги. Таке становище в першу чергу пов'язано із системою черговості платежів, яка існує при розрахунках в народному господарстві України. Тобто, за отримане паливо підприємство зможе розрахуватися тільки в тому випадку, коли буде повністю ліквідована заборгованість по сплаті податків, зборів до бюджету та заборгованість по оплаті праці. А з застосуванням товарообмінної операції підприємство значно скорочує шлях оплати за придбані товари, поповнюючи тим самим власні обігові кошти і забезпечуючи при цьому безперервність виробництва.
Але значна кількість позитивних сторін на багато менша за негативні сторони бартерних операцій. Одним із негативних моментів є те, що при здійсненні товарообмінних операцій відсутні «живі гроші» в кругообігу коштів підприємства. А це впливає на заповненність коштами бюджету. Звідси, заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетної сфери. Це в свою чергу призводить до спаду виробництва, загострення кризових явищ по підприємствах економіки України в цілому, та підприємств АПК зокрема.
Товарообмінні операції, які виникли в народному господарстві України, мають свій метод обліку та оподаткування згідно до Положення «Про ведення бухгалтерського обліку в Україні» від 03.04.93 р. за № 250, Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04. 1998 р. № 168/97-ВР. Аналізуючи ці закони, спільним при оподаткуванні товарообмінних операцій є застосування ціни. Пунктом 4.2. Закону «Про податок на додану вартість» передбачено використання звичайних цін - таких цін, які не нижчі фактичної собівартості.