АС – амортизаційний строк служби обладнання;
Ц – ціна майна;
Дл – дохід лісора, який повинен бути не менше, ніж банківський відсоток.
АП і АС вимірюються в однакових одиницях часу, Дл включає чистий дохід, більший ніж банківський відсоток і всі витрати, пов’язані з утриманням майна, якщо майно не знаходиться на повному утриманні рентера.
За реальних умов орендна плата береться за день, тиждень, рідше за місяць, але для теоретичного аналізу краще брати великі фіксовані строки, такі як рік. Отже, треба розрахувати орендну плату за рік. Ціна машини фіксована 35 000. Прибуток повинен бути не менше ніж 27-30% (банківський відсоток по депозитним внескам). Інвестор не буде вкладати кошти в таку ризиковану справу як лізинг, очікуючи 30% річних, тому чистий дохід визначено як 40% річних. При лізинговій угоді велике значення при визначенні орендної плати буде мати і строк контракту і його умови. Якщо вважати, що ресурс "ГАЗелі" ≈ 500 тис. км, то можна визначити і річний показник ресурсу (скільки років працюватиме машина). З пункту 2.1 можна визначити скільки кілометрів проїде автомобіль за рік. Скориставшись показниками формул (2.2), (2.3), (2.4) визначимо річний комерційний пробіг машини (умови роботи водіїв однакові – маршрут, кількість рейсів і т.д.). Річний пробіг складе (9 х 20 х 6 х 50 = 54 000). Але це чистий комерційний пробіг, він не враховує виїзди до гаража, на СТО, АЗС та інші, тому доцільно вважати реальний пробіг 70 000 км за рік.
Вважаючи 500 тис. км ресурсом не береться до уваги те, що: умови експлуатації дуже жорсткі, автомобіль використовується цілий рік і взимку і влітку (перепад температур негативно впливає), стан доріг дуже незадовільний, велике навантаження ≈ 200 км на день – ці умови суттєво знижують термін роботи (реальним ресурсом за таких умов водії вважають ≈ 300 тис. км). Але визначити теоретично вплив цих факторів неможливо навіть на конкретному маршруті, тому вони не будуть враховуватись.
Поділивши ресурс на річний пробіг, можна визначити термін роботи машини. Він складе приблизно 7 років.
З урахуванням вище викладених умов з формули (2.13), орендна плата за рік = (35 000 + 0,4 х 35 000 х 7) = 19 000 грн.
Слід також враховувати те, що будуть витрати, пов’язані з володінням автомобілем (страховка, податки і т.д.). Крім того машина може працювати і значно менше ніж 7 років, а витрати лісор зможе відшкодувати лише через 1,5-2 роки (без урахування інфляції). Враховуючи це, орендна плата повинна складати 20 000 грн. на рік, контракт повинен заключатись не менш ніж на 2-3 роки без права з боку рентера його розірвати, машина повинна ремонтуватись виключно за кошт рентера. Він буде нести і всі витрати, пов’язані з непередбаченими обставинами (які не входять до страховки). Після закінчення строку основного договору рентер може викупити машину по залишковій вартості, взяти її в нову оренду, або припинити стосунки з лісором.
Вище наведений приклад майже стандартної лізингової угоди. З визначенням теоретичним шляхом орендної плати (на практиці рентер виплачує лісору всю вартість машини за значно коротший термін ≈ 1рік). Такі розбіжності пов’язані перш за все з тим, що за сучасних економічних умов України, лісор несе дуже високу фінансову відповідальність (інфляція), або лісор частково бере на себе відповідальність за ремонт (найчастіше лісор і рентер вдвох оплачують дорогий ремонт, або лісор має пільги на СТО), ще термін робот машини може бути значно меншим.
Незважаючи на всі перешкоди, орендна плата становить 20 000 грн. на рік – це головний показник для цього розділу.
Водій-рентер та водій-власник працюють за однакових умов (табл. 2.1). За цих умов річна виручка водія-рентера буде становити ту ж суму, що і у водія-власника, тобто 60 750 грн.
Витрати у водія-рентера будуть дещо іншими. На бензин рентер витрачає ту ж суму, що і власник 17 280 грн., формула (2.6). Водій-рентер буде сплачувати фіксований податок 80 грн. на місяць, плату за ліцензію та за участь у конкурсі 340 / 3 роки та 200 / 1 рік відповідно (табл. 2.2). Витрати на гараж як і у власника 1 080 грн. / рік. Ремонт становитиме ≈ 300 грн. на місяць, але рентер не зможе користуватися гарантійним ремонтом.
За формулою (2.10) можна знайти річні витрати водія-рентера, зважаючи на те, що рентер сплачує орендну плату, сплачує не всі податки та не користується безкоштовним гарантійним ремонтом. Тому річні витрати рентера складуть:
20 000 + 17 280 + 300×12 + 80×12 + 1 080 + 200 + 340/3 = 43 233,33 грн.
За формулою (2.11) можна визначити й чистий прибуток водія-рентера (60 750 – 43 233,33 = 17 516,67 грн.).
Більш детальний аналіз у пункті 2.3.
В пунктах 2.1 та 2.2 проаналізована діяльність підприємців, які працюють в однакових умовах, але використовують різні форми власності на транспорт.
Для того, щоб обрати один із цих способів діяльності, необхідно проаналізувати переваги та недоліки кожної з них.
Перш ніж розпочати аналіз, треба звернути увагу на похибки, які були допущені в попередніх розрахунках. Головне – це інфляція, під її впливом ростуть ціни на пальне, ремонт і т.д., але ж ціни і на проїзд збільшуватимуться (слід зауважити, що ціни на витрати ростуть дуже плавно. А тариф може рости лише великими скачками (0,5 – 0,6 – 0,75 грн.) і це буде визначати різні норми прибутку як в абсолютному, так і у відносному вимірі; це матиме вигляд гри в "обганяли" – витрати повільно ростуть, прибуток зменшується, це продовжується до певного моменту, після чого тариф різко підвищується (20-25%) і дає значно більшу норму прибутку, потім витрати знову повільно зменшують прибуток. Це матиме великий вплив на розрахунки показників на довгий строк (строк амортизації). Але практика доводить, що якщо всі розрахунки переводити на тверду валюту, то за будь-який період усі показники будуть майже рівні, а незначна інфляція такої валюти (1-1,5%) буде лише сприяти згладжуванню протиріч, зважаючи на недовгий строк 5-7 років (до уваги не приймаються можливі глобальні кризи та інші коливання цін на світовому ринку).
Ще дуже важливий недолік – це визначення таких показників як: кількість перевезених пасажирів, робочий час та інше. Підприємець може захворіти або не вийти на роботу з іншої поважної причини. На перший погляд тривалість робочого часу дуже велика. Слід зауважити, що за 8-10 годин водій безпосередньо працює лише 30-40 хвилин з 1 оберт (тривалість переїзду), тому за день він знаходиться на "робочому місці" 5-6 годин, а за тиждень відповідно 30-36 годин – це є нормальний робочий час, визначений законодавством.
Кількість перевезених пасажирів теж є досить умовна величина. Вранці люди їдуть на роботу, тому водій перевозить більше ніж 15 чоловік за рейс, і робить більше рейсів; до обіду пасажиропотік зменшується а ввечері знову росте. В святкові дні та вихідні режим роботи трохи інший. Визначити такі показники теоретично неможливо, тому використовуються номінальні, але вони не дуже різняться з реальними.
Виходячи із теоретичних розрахунків, можна зробити висновки щодо переваг лізингу.
Найголовніша перевага – відсутність фінансового ризику з боку рентера. Це дуже важливо враховуючи реальні економічні умови України, де правила гри визначені не дуже чітко, а кримінальний та адміністративні фактори подекуди грають вирішальну роль.
Взяти кредит в реальних умовах дуже важко, потрібен серйозний гарант або застава, яка значно перевищує розмір кредиту, а у бізнесмена-початківця це не завжди є. Щоб віддати кредит, треба багато працювати, але цьому можуть перешкодити непередбачені обставини, ймовірність яких значна. Тому краще все ж скористатися лізингом. За реальних умов буде важко знайти інвестора але скористатися орендною формою власності дуже нескладно.
Тобто перевага лізингу перш за все у тому, що можна розпочати власний бізнес без значних коштів і при цьому орендувати саме те обладнання, яке необхідне.
Головна перевага діяльності на власному транспорті полягає у тому, що власник не сплачує орендну плату тому отримує значно більший прибуток.
Щоб визначити головні переваги і недоліки лізингу, треба скористатися додатками В і Ф. З структури тарифу відразу видно – оренда "забирає" найбільшу частину виручки (≈30%), бензин теж (≈29%), але незважаючи на це, чистий прибуток становить ≈28% - це досить велика частка (додаток В). Інші витрати не перебільшують 10 %, тому суттєво не впливають на діяльність. Слід також зауважити, що якщо лізингувати машину не більше, як на 2-3 роки, то за цей час витрати на ремонт зростуть несуттєво.
Водій-власник отримує майже фантастичний прибуток 62% (від виручки). Але є дуже багато зауважень. Він повинен віддати кредит з відсотками, тому майже весь цей прибуток перші 2 роки йде на погашення кредиту. З часом машина почне частіше ламатися і витрати на ремонт зростуть (діаграма у додатку Д зроблена на базі першого року діяльності, тому власник має гарантійний ремонт(20 тис.км), наступні роки витрати на ремонт збільшаться). Не враховано і те, що через 3-4 роки машина повинна пройти капітальний ремонт.
Переваги лізингу краще виявлені у додатку Е. Рентер має фіксований чистий прибуток 17516,67 грн. на рік, або приблизно 1459 грн. на місяць, це стала величина за вище викладених умов, а щоб не збільшувати витрати на ремонт можна кожні 2-3 роки укладати договір з новим лісором.
Водій-власник після першого року діяльності лишається у збитку, бо кредит з відсотками є більшим ніж його річний прибуток. Збитки складуть ≈10000 грн. Але не всі гроші підуть на погашення кредиту, бо підприємець витрачав щомісяця приблизно 725 грн., тому новий кредит складе 17000 грн. (пункт 2.1). ( При визначенні збитків не враховувався прибуток від депозитних внесків. Додаток Б, тому доцільно вважати збитки по підсумкам року. Які ≈ 7500 грн.) На другий рік водій-власник, працюючи стільки ж плюс отримуючи прибуток від депозитних внесків (додаток Б), заробить вже "чистими" 17742, 72 грн. при цьому витрачаючи щомісяця теж по 725 грн. як зазначалось у пункті 2.1 після повернення другого кредиту на кінець року у водія лишиться ≈ 9000 грн., які доцільно було б покласти в банк на депозитний рахунок, отримуючи 27% річних, тобто додатково 2430 грн. Після четвертого року діяльності цей внесок можна використати на капітальний ремонт машини, і тому річний прибуток знизиться (додаток Е). А у наступні, після другого року діяльності, середній місячний прибуток складе ≈ 3225 грн. А по закінченні третього та четвертого року діяльності будуть отримані ще додатково 2430 грн. – відсотки від депозитного внеску.