6. Щодо коефіцієнта оборотності основних засобів, то він з 2004 року по 2006 рік має тенденцію до зростання і характеризує ефективне використання основних засобів.
Аналіз рентабельності позичальника можна здійснити на основі розрахунку групи коефіцієнтів (див. табл. 2.3.6).
Таблиця 2.3.6
Розрахунок коефіцієнтів для аналізу рентабельності позичальника
| Показник | Рік | Нормативне значення | Відхилення | |||||
| 2004 | 2005 | 2006 | 2005/2004 | 2006/2005 | ||||
| Абсолютне | Відносне, % | Абсолютне | Відносне, % | |||||
| 5.1. Коефіцієнт рентабельності активів | - | 0,0356 | 0,0013 | >0 | - | - | -0,0343 | 3,65 |
| 5.2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу | - | 0,0719 | 0,0029 | >0 | - | - | -0,069 | 4,03 |
| 5.3. Коефіцієнт рентабельності діяльності | - | 0,0459 | 0,0017 | >0 | - | - | -0,0442 | 3,7 |
| 5.4. Коефіцієнт рентабельності продукції | 0,0069 | 0,2703 | 0,0790 | >0 | 0,2634 | 3917,3 | -0,1913 | 29,26 |
На основі отриманих результатів можна зробити висновок про нормальну роботу підприємства, характерними особливостями якого є збалансованістю кредиторської і дебіторської заборгованості, хорошими показники ліквідності, нормальною оборотністю основних засобів. До негативних тенденцій можна віднести зниження рентабельності і відсутність належного оновлення основних засобів.
Функціонування банківської системи відбувається нині в досить складних економічних умовах, коли забезпечення стабільності у фінансовому секторі економіки значною мірою ускладнюється тривалою кризою неплатежів, скороченням обсягів виробництва, гострим дефіцитом фінансових ресурсів. Тому при наданні кредиту комерційними банками важливе значення має оцінка кредитоспроможності підприємства-позичальника.
В Україні критерії оцінки кредитоспроможності підприємства-позичальника визначаються кожним банком самостійно.
Припустимо, що СМНВО ім. Фрунзе потребує отримання кредиту в сумі 500000. Скориставшись методиками розрахунку кредитоспроможності різних банків, можна визначити, в якому банку буде велика вірогідність отримання кредиту, тобто іншими словами, в якому банку підприємство зарахують до більш високого класу надійності.
Підсумки розрахунку кредитоспроможності СМНВО ім. Фрунзе по методиці АКБ “Укрсоцбанк” представлені в таблиці 2.4.1.
Таблиця 2.4.1
Результати оцінки кредитоспроможності по методиці АКБ “Укрсоцбанк”
| Група показників | Інтегральна оцінка |
| Аналіз платоспроможності позичальника | 19,1696 |
| Аналіз фінансової стійкості | 38,6592 |
| Аналіз «солідності» підприємства | 505 |
| Разом | 562,82 |
По методиці АКБ “Укрсоцбанк” СМНВО ім. “Фрунзе” потрібно віднести до позичальника класу “В”, так як за аналізований період в балансі підприємства спостерігалося перевищення необоротних активів над сумою власного капіталу та поряд з цим товариство має стійкий фінансовий стан.
Результати розрахунку по методиці АКБ “Мрія” представлені в таблиці 2.4.2.
Таблиця 2.4.2
Результати оцінки кредитоспроможності по методиці АКБ “Мрія”
| Група показників | Бали |
| 1. Аналіз показників фінансового стану | 305 |
| 2. Аналіз кредитної історії підприємства | 65 |
| 3. Вивчення суб’єктивних факторів діяльності позичальника | 150 |
| Всього балів | 520 |
Таким чином, по методиці АКБ “Мрія” СМНВО ім.. Фрунзе можна віднести до класу “Б”, що свідчить про те, що фінансовий стан підприємства дуже добрий та кредитування цього товариства буде з найменшим ризиком. Дана методика охоплює більш широкий спектр якісних характеристик підприємства і дає можливість більш глибоко оцінити позичальника.
Результати розрахунку по методиці АКБ “Промінвестбанк” представлені в таблиці 2.4.3.
Таблиця 2.4.3
Результати оцінки кредитоспроможності по методиці АКБ “Промінвестбанк”
| Група показників | Бали |
| 1. Аналіз платоспроможності позичальника | 0 |
| 2. Аналіз фінансової стійкості | 10 |
| 3. Аналіз об'ємів реалізації позичальника | 110 |
| 4. Аналіз оборотів по рахунках | 50 |
| 5. Аналіз динаміки і складу дебіторської і кредиторської заборгованості | 80 |
| 6. Аналіз прибутків і збитків | 100 |
| 7. Аналіз рентабельності | -35 |
| 8. Аналіз кредитної історії клієнта | 180 |
| 9. Ефективність управління | 10 |
| 10. Вплив географічних чинників | 80 |
| 11. Оцінка ділових якостей керівництва позичальника | 10 |
| 12. Інша інформація | 115 |
| Разом | 710 |
Отже, за даними розрахунку СМНВО ім. Фрунзе можна віднести до позичальників класу “Б”, що свідчить про надійність надання кредитів.
Методика АКБ “Промінвестбанк” ще більш глибоко аналізує кредитоспроможність. В деяких випадках оцінюється не просто значення коефіцієнта, а динаміка його змін по роках, що відображає сучасність підходу.
Таким чином, ми бачимо, що методики різних банків дещо відрізняються одна від одної і, більш того, використовуючи різні методики, можна отримати різні результати. Звідси виходить, що якщо в одному з банків підприємству можуть не надати кредит, то у нього ще є шанс отримати необхідну суму, звернувшись в інший банк. Оскільки, СМНВО ім. Фрунзе по різних методиках потрапляло в класи “А” і “Б”, то у підприємства не буде проблем з отриманням кредиту.
Методика АКБ “Укрсоцбанку” виявилася найбільш простою для розрахунків і містила якнайменше кількість параметрів оцінки і у результаті виявилася найбільш “лояльною”. Слід зазначити, що в ній мало уваги приділялося оцінці суб'єктивних чинників, а розрахунок в основному ґрунтувався на обчисленні коефіцієнтів.
Методика ж “Промінвестбанку”, напроти, виявилася насиченій оцінками суб'єктивних чинників, для чого в банк вимагається надавати додатково множину різних документів, що ускладнює процес надання кредиту. В розрахунках оцінюється як саме підприємство, так і його партнери (постачальники), що є логічним етапом оцінки надійності позичальника.
Методика АКБ “Мрії” займає середнє положення між двома попередніми банками. Дана методика представляє собою розрахунки середньої складності і ураховує досить різносторонні чинники.
Таким чином, отримані результати за 2006 рік свідчать про надійність СМНВО ім.. Фрунзе як позичальника, а отже, і про його стабільний фінансовий стан.
РОЗДІЛ 3
АЛЬТЕРНАТИВНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ. МОДЕЛЬ ЧЕССЕРА
У загальному випадку дискримінантні моделі оцінюють перш за все фінансовий стан підприємства, а також вірогідність його банкрутства або передкризовий стан. Економетричні моделі інтегральної оцінки фінансового стану підприємств можна широко використовувати на практиці, зокрема, для опрацювання методики оцінки кредитоспроможності позичальника, інвестиційної привабливості підприємств, їх санаційної спроможності [25].
Також існує перспектива використання таких моделей у банківському секторі при визначенні платоспроможності позичальників НБУ, а саме для прийняття рішень щодо рефінансування комерційних банків під заставу векселів та облігацій підприємств.
Із широкого спектру дискримінантних моделей оцінки фінансового стану виділимо модель Чессера. По-іншому дана модель називається як „модель нагляду за позичками Чессера”, тому саме цю дискримінантну модель розглянемо у контексті вдосконалення методів оцінки кредитоспроможності позичальника.
Використання даної моделі дозволяє здійснити прогнозування випадків невиконання клієнтом-позичальником умов кредитної угоди. При чому під „невиконанням умов кредитної угоди" у даному випадку слід розуміти не тільки непогашення кредиту, але й усі інші відхилення, які роблять його менш вигідним та ефективним для кредитора порівняно з початковими домовленостями.
Модель Чессера передбачає використання 6 факторів, опис та розрахунок яких (для СМНВО ім. Фрунзе) представлені у таблиці 3.1.
Зазначені вище фактори розраховувались за даними фінансової звітності (див. Додаток А, Б, В, Г, Д, Ж).
Таблиця 3.1
Розрахунок ймовірності порушення умов кредитної угоди СМНВО ім. Фрунзе за 2004-2006 pp.
| Фактор | Параметри моделі | Роки | |||
| 2004 | 2005 | 2006 | |||
| Х1 | Співвідношення грошових коштів та вартості швидкореалізовуваних цінних паперів та вартості активів | -5,24 | 0,027 | 0,006 | 0,016 |
| Х2 | Співвідношення чистого доходу від реалізації та грошових коштів і вартості швидкореалізовуваних цінних паперів | 0,0053 | 17,5 | 114,5 | 52,74 |
| Х3 | Співвідношення брутто-доходу (прибутку до оподаткування) та вартості активів | -6,6507 | 0,007 | 0,008 | 0,007 |
| Х4 | Співвідношення сукупної заборгованості та вартості активів | -4,4009 | 0,39 | 0,47 | 0,53 |
| Х5 | Співвідношення основного капіталу та вартості активів | -0,0791 | 1,07 | 0,58 | 0,47 |
| Х6 | Співвідношення оборотного капіталу та нетто-продажу (чистий дохід від реалізації) | -0,102 | 1,09 | 0,53 | 0,61 |
| Y | -2,0434 | -4,05 | -3,69 | -4,33 | |
| Z | 0,005 | 0,01 | 0,003 | ||
| Z,% | 0,523 | 1,013 | 0,272 | ||
Дискримінанта на функція даної моделі має наступні оцінки: