Смекни!
smekni.com

Ефективність наукових досліджень і використання інноваційного потенціалу вищого навчального закладу (стр. 2 из 6)

удосконалено:

- класифікацію напрямів інноваційної діяльності вищих навчальних закладів, яка, на відзнаку від існуючих, враховує специфіку у структуризації видів інновацій та визначення рівня їх впливу на результативність діяльності ВНЗ;

- організаційні схеми управління науково-дослідною роботою у вищому навчальному закладі.

дістало подальший розвиток:

- теоретичні та методологічні положення щодо обґрунтування можливості диверсифікації джерел фінансування розвитку інфраструктури вузівської науки за рахунок залучення коштів державних підприємств та підприємницьких структур;

- принципи фінансування наукової діяльності ВНЗ в частині визначення змісту комплексу маркетингових комунікацій при обґрунтуванні заходів, що дозволяють сформувати і використовувати додаткові канали надходження коштів.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані в дослідженні результати можуть бути використані у практичній діяльності вищих навчальних закладів та органів їх управління, науковими установами інших секторів науки, органами державної статистики.

Висновки та рекомендації дисертаційної роботи ухвалені та впроваджені у практичну діяльність Департаменту науки МОН України для визначення ефективності наукових робіт, виконаних вищими навчальними закладами на етапі конкурсного відбору та оцінки результатів (довідка № 15/21-264/1 від 30.10.2007р.); Управління освіти і науки облдержадміністрації Одеської області для удосконалення організації проведення наукових досліджень у вищих навчальних закладах (довідка № 1714/08 від 16.11.2007р.); Головного управління статистики в Одеській області при перевірці та аналізі звітності вищих навчальних закладів щодо обчислення чисельності фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи (довідка № 21-02/134 від 20.11.2007р.); Одеського національного університету ім. І.І.Мечнікова при визначенні ефективності інноваційних процесів у науковій сфері, ефективності та розрахунку бюджету часу викладачів і чисельності фахівців, які виконують науково-технічну роботу (довідка № 13/1-242 від 20.11.2007р.); Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського при формуванні тематики НДР, участі кафедр у вузівському конкурсі НДР, підведенні підсумків наукових досліджень та розрахунку соціального та навчально-педагогічного ефекту НДР (довідка № 1302/2374 від 19.11.2007р.); Одеського національного політехнічного університету для розрахунку бюджету та ефективності витрат часу викладачів на наукові дослідження, соціального та науково-педагогічного ефекту НДР (довідка № 1722/04-06 від 21.11.2007р.); Одеського інституту фінансів Українського державного університету економіки і фінансів для визначення чисельності фахівців, які виконують наукову та науково-дослідну роботу, для забезпечення розвитку диверсифікації фінансування наукової діяльності університету (довідка № 807/15-09 від 12.10.2007р.); Одеського державного екологічного університету при викладанні курсу лекцій за магістерським навчальним планом “Методологія і організація наукових досліджень” (довідка № 10/1552 від 22.11.2007р.).

Результати дисертаційної роботи можуть бути використані як теоретична база та практичне підґрунтя для подальших досліджень інноваційних процесів у сфері вищої освіти, удосконалення інформаційної бази та методів аналізу з метою покращання управління вищими навчальними закладами на мікро - і макрорівні. Матеріали дослідження знайшли практичне впровадження у Одеському державному економічному університеті в розробці та апробації курсів з дисциплін “Основи наукових досліджень”, “Аналіз використання трудового потенціалу”, “Економіка проектів”, “Потенціал підприємства: формування та оцінювання”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним, завершеним науковим дослідженням важливої сучасної науково-практичної проблеми – організації ефективної науково-дослідної та інноваційної діяльності вищого навчального закладу. Теоретичні положення та практичні рекомендації щодо розрахунку ефективності використання бюджету часу викладача, визначення чисельності працівників, які виконують наукові та науково-технічні роботи у ВНЗ, наукового обґрунтування змісту соціального та педагогічного ефекту наукових досліджень у вищому навчальному закладі, розробка рекомендацій щодо удосконалення управління науковою та інноваційною діяльністю ВНЗ одержані автором самостійно на підставі всебічного вивчення та узагальнення теоретичного матеріалу та проведення дослідження діяльності вищих навчальних закладів. У роботі використані лише ті положення, що є результатом особистої науково-дослідної роботи дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися у Одеському державному економічному університеті на підсумкових наукових конференціях “Проблеми формування ринкового середовища” (м. Одеса, 1995р.), “Проблеми якості підготовки і підвищення кваліфікації економістів” (м. Одеса, 1996р.), “Формування ринкових відносин та проблеми їх відображення в курсах економічних дисциплін” (м. Одеса, 1997р.), “Шляхи розбудови ринкового середовища в Україні” (м. Одеса, 1998р.), “Проблеми підвищення якості підготовки фахівців в умовах ринкової економіки” (м. Одеса, 1999р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції у Національному університеті “Львівська політехніка” “Управління в освіті” (м. Львів, 2003р.); у Таврійському національному університеті ім.В.І.Вернадського на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблемы управления предпринимательством в современных условиях” (м. Ялта, 2005р.); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Стан та проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” у Хмельницькому економічному університеті (м. Хмельницький, 2005р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Подготовка научных кадров высшей квалификации в условиях инновационного развития экономики. Региональные, межрегиональные и международные аспекты” у Білоруському інституті системного аналізу і інформаційного забезпечення науково-технічної сфери (м. Мінськ, 2007р.), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Ялта, 2007р.).

Сумісно з фахівцями Головного управління статистики в Одеській області Корольова Т.С. підготувала 6 аналітичних доповідей для Одеської облдержадміністрації та Держкомстату України: “Стан наукового потенціалу вищої кваліфікації Одеської області у 2001 році”; “Наукова діяльність в Одеській області у 2001 році”; “Наукова та науково-технічна діяльність ВНЗ Одеської області у 2001 році”; “Стан наукового потенціалу вищої кваліфікації Одеської області у 2002 році”; “Наукова діяльність в Одеській області у 2002 році”; “ Науковий потенціал вищої кваліфікації Одеської області у 2003 році”.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 23 наукові праці загальним обсягом 7,6 д.а., з яких 13 опубліковано у фахових виданнях обсягом 5,3 д.а., особисто автору належить 4,8 д.а., та 10 у матеріалах та тезах конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації викладений на 180 сторінках, у тому числі 44 таблиці, 19 рисунків, 8 схем та список використаних джерел 205 найменувань на 16 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, окреслено об’єкт, предмет дослідження, охарактеризовано методи роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дисертації, зв'язок роботи з науковими програмами, представлені дані щодо апробації і впровадження одержаних результатів.

У першому розділі "Інноваційна складова розвитку наукової сфери вищих навчальних закладів" проведено аналіз теоретичних положень щодо наукової та інноваційної діяльності, розкрито сутність понять "ефективність", "інновація", "інноваційна діяльність" в економічній сфері вищої освіти, визначено коло невирішених та дискусійних питань, обрано напрямки подальшого наукового пошуку.

У дисертаційному дослідженні вищий навчальний заклад розглядається як органічний елемент соціально-економічного комплексу країни з характерними для галузі освіти формами управління і наявністю притаманних йому ознак. Функціонування вищого навчального закладу як суб’єкту господарювання, пов’язує його з іншими складовими господарського комплексу та визначає роль і функції ВНЗ у соціально-економічному середовищі. Віднесення вищого навчального закладу до суб’єктів господарювання на рівні підприємств як ланки продуктивних сил і виробничих відносин, ґрунтується на наявності ознак, притаманних підприємствам і визначених діючим законодавством України.

Як елемент єдиної системи господарювання, вищий навчальний заклад знаходиться в постійній взаємодії із зовнішнім соціально-економічним середовищем. З одного боку, функціонування ВНЗ, як суб’єкта господарювання, залежить від впливу зовнішніх чинників, а саме: потоку абітурієнтів і частки в них бюджетників та контрактників; потоку осіб, які підвищують кваліфікацію та науковий рівень – аспіранти, докторанти, студенти факультетів підвищення кваліфікації, слухачі курсів перепідготовки тощо; потоку трудових ресурсів – професорсько-викладацький склад, науковий, навчально-допоміжний, науково-допоміжний та адміністративно-допоміжний персонал; якості матеріально-технічних ресурсів – навчальне та наукове обладнання, навчальна та наукова література, програмне забезпечення; обсягів та структури фінансування. З іншого боку, вищий навчальний заклад впливає на зовнішнє середовище, визначаючи його інтелектуальний розвиток. Цей вплив проявляється через випуск кваліфікованих фахівців, підготовку науково-педагогічних кадрів, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів, виконання науково-дослідних робіт, впровадження результатів наукових досліджень у виробництво та навчальний процес.