Ефективність наукових досліджень і використання інноваційного потенціалу вищого навчального закладу (стр. 4 из 6)
Таблиця 1
Групування ВНЗ за обсягами фінансування та об’ємами друкованих робіт
| ВНЗ з обсягом фінансування у розрахунку на 1 науково-педагогічногопрацівника,грн. | Частка ВНЗ, % | У розрахунку на 1 працівника | |||
| розмір фінансування, грн. | видано монографій, підручників, посібників, др. арк. | опубліковано наукових статей, др. арк. | кількість виступів на науковихконференціях | ||
| до 500 | 14,3 | 287 | 0,64 | 0,60 | 0,54 |
| 500 - 1000 | 28,6 | 777 | 0,80 | 0,88 | 0,60 |
| 1001 - 2000 | 14,3 | 1562 | 0,33 | 0,53 | 0,56 |
| 2001 - 3000 | 28,5 | 2384 | 0,56 | 0,85 | 0,44 |
| 3001 і більше | 14,3 | 4788 | 0,61 | 0,28 | 0,45 |
| Всього | 100 | 2024 | 0,60 | 0,74 | 0,50 |
Розраховано за даними обстеження ВНЗ
як на рівні окремого навчального закладу, так і на державному рівні. Оцінка результату науково-дослідної діяльності вищого навчального закладу є не повною, якщо не визначити та не виміряти значення "навчально-педагогічного ефекту". Доцільність його використання та методика розрахунку не розроблена у вітчизняній науковій літературі, між тим є очевидним, що без урахування такого ефекту неможливо адекватно оцінити виконання основної функції університетської освіти – поєднання її з наукою. В дисертації науково обґрунтовано поняття "навчально-педагогічний ефект" і доведено доцільність його використання при визначенні загальної ефективності науково-дослідної роботи у ВНЗ.
Третій розділ дисертації "Основні напрямки підвищення ефективності наукової та інноваційної діяльності у ВНЗ" присвячено методології оцінки інноваційної та наукової роботи вищого навчального закладу та удосконаленню системи показників.
Сучасний стан освітянських послуг в Україні характеризується посиленням конкуренції, що обумовлюється розширенням мережі вищих навчальних закладів, більш високою доступністю вищої освіти, змінами демографічного стану. За цих умов вищі навчальні заклади, як і інші суб’єкти господарювання, вступають у конкурентну боротьбу для одержання додаткових коштів. Тому набувають актуальності заходи з розробки маркетингових комунікацій, спрямованих на створення та підтримку позитивного іміджу вищого навчального закладу, посилення уваги до нього, систематичного інформування потенційних абітурієнтів, керівників підприємств, організацій та установ щодо якості підготовки спеціалістів, формування у них мотивацій до одержання конкретної спеціальності. Планом передбачається врахування сезонності проведення маркетингових заходів для ВНЗ, що представлено на рисунку 3.
Рис.3. Схема типового плану комунікацій за термінами проведення
Запропонований у роботі комплекс маркетингових комунікацій передбачає також заходи по створенню спеціальних служб у вищому навчальному закладі.
Проведений у роботі аналіз показав, що існуюча система показників і практика їх розрахунку не завжди адекватно відображають сутність процесів, що відбуваються у науковій сфері вищої освіти.
У 60 % обстежених ВНЗ виявлено значне завищення чисельності сумісників за рахунок необґрунтовано віднесених до цієї категорії викладачів, які займаються науково-дослідною роботою за рахунок другої половини робочого дня. За даними звітності ВНЗ частка викладачів, які виконують наукові дослідження у другій половині робочого дня варіює за окремими ВНЗ від 5 до 100 %, що робить неможливим їх використання для об’єктивних розрахунків. На підставі проведених розрахунків доведена недостовірність таких показників і науково обґрунтовано необхідність нових підходів щодо розрахунку чисельності науково-педагогічних працівників, які виконують наукові та науково-технічні роботи за сумісництвом за рахунок другої половини робочого дня.
У роботі представлені концептуальні принципи та методичні рекомендації щодо визначення реальної чисельності викладачів, зайнятих НДР у другій половині дня. Їх сенс полягає у визначенні частки робочого часу, дійсно витраченої на наукову роботу. Скорочену схему розрахунку наведено у таблиці 2.
Розрахована за таким принципом чисельність повинна включатися у звітність ВНЗ для використання як на рівні ВНЗ для оцінки роботи окремих викладачів і колективів, так і на державному рівні для визначення ефективності використання кадрового потенціалу науки.
У роботі запропоновано методику оцінки ефективності науково-дослідних робіт адаптовану до специфіки наукової діяльності вищого навчального закладу, якою передбачаються розрахунки всіх видів ефектів як для фундаментальних, так і прикладних досліджень. Поряд знауково-
Таблиця 2
Схема розрахунку чисельності викладачів, які виконують наукові та науково-технічні роботи
| №№ | Показники | Алгоритм розрахунку | Приклад розрахунку |
| 1 | Чисельність науково-педагогічних працівників, осіб | 100 | |
| 2 | Загальний бюджет часу 1-го викладача, годин | р.1 х 1548 | 154800 |
| 3 | Середнє навчальне навантаження 1-го викладача, годин | 825 | |
| 4 | Бюджет часу 1-ї половини дня, людино-годин | р.3 х р.1 | 82500 |
| 5 | Бюджет часу 2-ї половини дня, людино-годин | р.2 - р.4 | 72300 |
| 6 | Витрати часу на виховну і організаційну роботу, людино-годин | Розрахунок | 17500 |
| 7 | Бюджет часу для методичної та науково-дослідної роботи, людино-годин | р.5 - р.6 | 54800 |
| 8 | Питома вага методичних публікацій, % | Розрахунок | 0,3453 |
| 9 | Питома вага наукових публікацій, % | Розрахунок | 0,6547 |
| 10 | Витрати часу на науково-дослідну роботу, людино-годин | р.7 х р.9 | 35878 |
| 11 | Питома вага витрат часу на науково-дослідну роботу у загальному бюджеті, % | р.10 / р.2 | 0,231767 |
| 12 | Чисельність науково-педагогічних працівників, зайнятих науково-дослідною роботою у перерахунку на повну зайнятість, осіб | р.1 х р.11 | 23 |
технічним і економічним ефектами пропонується введення в практику планування науково-дослідної діяльності розрахунку "навчально-педагогічного" ефекту, необхідність якого теоретично обґрунтовано як одного із визначальних для оцінки ефективності вузівської науки.
Наводиться методика розрахунку значення навчально-педагогічного ефекту, у якій представлено набір індикаторів педагогічного ефекту, етапи експертної оцінки, алгоритм розрахунку. Розрахунок здійснювався на матеріалах науково-дослідних робіт вищих навчальних закладів м. Одеси. Навчальний ефект оцінювався за такими напрямами:
- участь у розвитку нових технологій освіти;
- участь у навчальному процесі;
- збереження та розвиток науково-педагогічного потенціалу.
Для кожного з визначених напрямів було відібрано групу індикаторів, які адекватно відображають процес впровадження результатів дослідження у навчальний процес і підготовку науково-педагогічних працівників.
Навчально-педагогічний ефект визначався на базі експертних оцінок за допомогою інтегрального коефіцієнту навчально-педагогічного ефекту:
,де: 
– нормована бальна оцінка i- го показника в j– й групі чинників;
wi- вага показника в i–й групі чинників;
- вага j–й групичинників.Розраховані інтегральні коефіцієнти за окремими темами, і визначений на цій підставі рейтинг (таблиця 3) свідчать, що виконання теми 2 буде мати найвищий ефект від впровадження результатів дослідження у навчальний процес.
Таблиця 3
Інтегральні коефіцієнти ефекту за окремими темами
| Номер теми | Обсяг фінансування, тис. грн. | Значення інтегрального коефіцієнту навчально-педагогічного ефекту | Рейтинг |
| 1 | 83 | 31,1 | 5 |
| 2 | 120 | 48,6 | 1 |
| 3 | 160 | 44,9 | 4 |
| 4 | 60 | 47,3 | 2 |
| 5 | 45 | 44,1 | 3 |
Розрахований показник є не тільки невід'ємною складовою системи показників, що характеризують результативність науково-дослідної роботи ВНЗ, але відіграє і самостійну роль як індикатор визначення пріоритетності окремих наукових розробок, вимірник тієї частки результатів виконаних НДР, що використана безпосередньо у навчальному процесі вищого навчального закладу.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукового завдання, що виявляється у комплексному розробленні теоретико-прикладних положень щодо підвищення ефективності наукових досліджень і більш повного використання інноваційного потенціалу вищого навчального закладу. При цьому вищий навчальний заклад розглядається як підприємство – самостійний суб'єкт господарювання та управління з притаманними йому галузевими особливостями. Узагальнюючи результати теоретичної та практичної роботи, зроблено такі висновки:
1. Результатом соціально-економічної кризи в Україні в 90-і роки минулого століття стали різке скорочення обсягів фінансування науки, що, в свою чергу, стало причиною суттєвих структурних зрушень, з’явилися нові форми власності і, як наслідок, нові джерела фінансування. На прикладі Одеської області доведено, що в останні роки відбулися певні зміни в чисельності і структурі наукових кадрів вищої кваліфікації. Продовжується процес старіння контингентів вчених.Збереження існуючих негативних тенденцій може призвести до кризи у відтворенні наукового потенціалу. Уникнути повної кризи у справі формування наукового потенціалу, який, в основному зосереджено у вищих навчальних закладах, можливо завдяки зваженій політиці у сфері науки на державному та регіональному рівнях, яка б поєднувала правові, економічні, організаційні та інші методи і стимули. Невідкладного рішення потребує проблема відтворення наукових кадрів у зв’язку з негативними зрушеннями у віковій структурі вчених країни.