Фактори, що вплинули на зміну продуктивності праці, представлені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Фактори зміни продуктивності праці
| Показники | 1-й квартал | 2-й квартал | Відхилення 2-го від 1-го | 2-й кв. в % % до 1-му |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Продукція, тис. грн. | 224178 | 247389 | +23211 | 110,35 |
| 2. Середньосписочна чисельність працівників, чол. | 720 | 723 | +3 | 100,42 |
| 3. Середньосписочна чисельність робітників, чол. | 652 | 655 | +3 | 100,46 |
| 4. Загальне число відпрацьованих днів всіма робітниками, чол. дн. | 35065 | 28354 | +3289 | 109,38 |
| 5. Середнє число днів, відпрацьованих 1 робітником (стор. 4/стор. 3) | 53,8 | 58,6 | +4,8 | 108,94 |
| 6. Загальне число відпрацьованих всіма робітниками, чол. Годин | 291169 | 314541 | +22972 | 107,89 |
| 7. Середня тривалість робочого дня, година (стор. 6/стор. 4) | 8,30 | 8,20 | -0,10 | 98,80 |
| 8. Середнє вироблення на 1-го працюючого тис. грн. /чол. (стр. 1/стр. 2) | 311,36 | 342,17 | +30,81 | 100,9 |
| 9. Середнє вироблення на 1-го робітника тис. грн./чол (стр. 1/стр. 3) | 343,83 | 377,69 | 133,86 | 109,85 |
| 10. Середньоденне вироблення на 1-го робітника, тис. грн. (стор. 1/стор. 4) | 6393,2 | 6450,1 | 156,9 | 100,79 |
| 11. Среднечасовая вироблення на 1-го робітника, тис. грн. (стор. 1/стор. 6) | 769,9 | 786,5 | +16,6 | 102,16 |
У процесі аналізу встановимо вплив використання трудових ресурсів на обсяг виробництва продукції. Методом ланцюгових підстановок визначається спільний вплив 2-х факторів: зміни чисельності працюючих в 2-м кварталі в порівнянні з 1-м.
У результаті збільшення чисельності працюючих додатково отримано продукції на суму (723 - 720)*311,36 = 934, 08 тис. грн.
А в результаті росту продуктивності праці виробництво продукції збільшилося на суму (342,17 - 311,36)*723 = 22275,63 тис. грн.
Таким чином, на частку підвищення продуктивності праці доводиться 95,97 % усього збільшення виробництва продукції в 2-м кварталі в порівнянні з 1-м. Інша частина приросту продукції була отримана за рахунок збільшення чисельності працюючих.
Дане співвідношення є позитивним фактом діяльності колективу цеху, тому що підвищення продуктивності праці свідчить про ефективність виробництва.
При аналізі продуктивності праці враховується вплив середнього числа відпрацьованих людино-днів і середньої тривалості робочого дня відносно вироблення на одного робітника. Таким чином, середнє вироблення на одного працюючого залежить від частки робітників у складі працюючих, середнього числа днів відпрацьованих одним робітником, середній тривалості робочого дня й середньогодинного вироблення на одного робітника. Застосуємо наступну формулу для розрахунку:
ПТтр = Ур*Д*Тсм*Вч
де ПТтр - продуктивність праці 1-го працюючого, грн. /чіл;
Ур - питома вага робітників у загальній чисельності працюючих;
Д - середнє число днів, відпрацьованих 1-м робітником за аналізований період;
Тсм- середня тривалість робочої зміни за аналізований період, годину.;
Вч- середнє годинне вироблення на 1 робітника в аналізованому періоді, грн. /ч.;
На підставі дані таблиці 2 і попередня формули й застосовуючи метод підстановок, визначимо вплив окремих факторів на зміну продуктивності праці на 1-го працюючого в ЦГПТЛ в0 2-м кварталі в порівнянні з 1-м.
Питома вага робітників у загальній чисельності працюючі цехи склав 0,9056 в 1-м кварталі й 0,9059 - в 2-м.
вплив зміни питомої ваги робітників:
(0,9059 - 0,9056)*53,8*8,3*769,9 = +103,14 грн.
вплив зміни кількості днів, відпрацьованих 1-м робітником:
0,9059*(58,6 - 53.8)*8,3*769,9 = +27786,5 грн.
вплив зміни середньогодинного вироблення на 1-го робітника:
0,9059*(786,5 - 769,9)*58,6*8,2 = +7226,0
вплив зміни тривалості робочої зміни:
0,9059*58,6*(8,2 - 8,3)*769,9 = - 4087,07 грн.
Сумарний вплив всіх розглянутих вище факторів (103,14 + 27786,5 + 2726,0 - 4087,07) : 31028,57 відповідає підсумковому відхиленню фактичного середнього вироблення на одного працюючого в 2-м кварталі в порівнянні з 1-м (30,81 тис. грн.).
Фактори, що визначають рівень продуктивності праці, підрозділяються на екстенсивні й інтенсивні. До числа екстенсивних факторів ставляться частка робітників у складі працюючих, кількість відпрацьованих за рік днів, тривалість робочого дня. Узагальнюючим інтенсивним фактором є середньогодинне вироблення на одного робітника. Величина середньогодинного вироблення на одного робітника визначається впливом таких факторів, як технічний рівень виробництва й рівень організації праці.
Як показує проведений аналіз, підвищення продуктивності праці в ЦГПТЛ протягом І півріччя відбувалося під впливом як екстенсивних, так і інтенсивних факторів.
Головним показником, що характеризує роботу мартенівської печі, є її продуктивність. Під продуктивністю мартенівської печі розуміють кількість тонн придатної сталі в злитках, виплавленої за добу фактичної роботи печі. Продуктивність мартенівської печі визначається масою садки Q, виходом придатних злитків K і тривалістю плавки t.
П = (24(Q(K) / t
Середньодобова продуктивність мартенівських печей по цеху склала:
фактична за 2008 рік П = (24*347,7) / 7,16 = 1164,0 т.
планова за 2009 рік П = (24*369,1) / 7,59 = 1164,4 т.
фактична за 2009 рік П = (24*357,6) / 7,15 = 1200,0 т.
На продуктивність мартенівських печей вплинули наступні фактори:
Вага плавки (ковша). У мартенівському цеху комбінату «Запоріжсталь» середня вага ковша за планом склав 369,1 тонни, фактично - 357,6 т., за 2008 рік - 347,7 т. Втрати на середній вазі в порівнянні із планом 92,0 тис. т., у порівнянні з минулим роком збільшення на 40 тис. т. Середня вага плавки по двохванної печі № 1 - 227,0 т. при плановому - 235 т. (2008 рік - 224,5 т.), по більших печах - 466,1 т., за планом - 485 т. (2008 рік - 457,1 т.).
В 2009 році вага плавки нижче планового, але вище чим в 2008 році. Збільшенню ваги в 2009 році, проти 2008 року, сприяло деяке зниження браку з 0,66 % до 0,61 %, зменшення підвищеної обрезі з 27 тис. т. в 2008 році до 11,1 тис. т. в 2009 році, а також зменшення тривалості плавки в цілому (і періоду прогріву) і стабілізація шихтовок плавки. На вагу плавки впливає маса садки (тоннаж печі). Маса садки впливає на продуктивність мартенівських печей. Зі збільшенням маси садки збільшується продуктивність печі. При збільшенні маси садки на 1 %, продуктивність печі збільшується на 0,5 - 0,8 %.
При збільшенні маси садки звичайно зростає й тривалість плавки. Однак тривалість плавки зростає повільніше, ніж її маса, тому що тривалість ряду операцій і періодів плавки (заправлення печі, кипіння й доведення) мало залежать від ваги плавки й майже не змінюються при її збільшенні, а тривалість інших періодів (завалка, плавлення) збільшується в меншій мері, чим вага плавки.
Але в сучасних умовах різке збільшення маси садки є економічно невигідним, тому що збільшення тоннажу повинне супроводжуватися ростом термічної потужності печі. Крім цього збільшення тоннажу печі вимагає більшого використання дорогої сировини й матеріалів (природного газу, лома, чавуну), що веде до збільшення собівартості продукції. Тому при визначенні оптимального тоннажу повинні враховуватися всі реальні можливості підприємства.
Тривалість плавки. Тривалість плавки є найважливішим показником, що визначає продуктивність мартенівських печей. За інших рівних умов продуктивність печі обернено пропорційна тривалості плавки.
На тривалість плавки впливають фактори технологічного, теплотехнічного й організаційного характеру. Визначають її на основі дослідження впливу різних факторів і встановлення кількісної залежності між значеннями цих факторів і тривалістю плавки. При цьому використають метод технічного нормування, дані виробничого обліку, технологічні й теплотехнічні розрахунки.
Тривалість плавки по двохванної печі №1 і по більших печах нижче планового й нижче чим торік, за рахунок чого до плану отримане +158,0 тис. т. стали, а до минулого року +43,5 тис. т. По печі №1 фактична тривалість плавки 4,8 години, при планової 5,17 години (за 2008 рік - 4,8 години); по більших печах - фактична тривалість 11,09 години, при планової - 11,92 години (за 2008 рік - 11,39 ч.).
Зменшення тривалості плавки пов'язане з поліпшенням забезпечення печей.
Втрати металу. Втрати металу також впливають на продуктивність мартенівських печей: чим нижче втрати металу тим вище їхня продуктивність. Різниця між масою садки й вагою плавкі становлять втрати металу: вигар, оборотний скрап, літники, недолівки, брак.
Вигар металу відбувається в результаті окислювання, що втримуються в шихті вуглецю, кремнію, фосфору, сірки, які у вигляді окислів переходять із металу в шлаки або несуться газами. Частина металу у вигляді корольків губиться зі шлаками. Величина вигару залежить від хімічного складу металевої шихти (чавуну й скрапу), частки чавуну в шихті, засміченості лома й методу ведення плавки. Вигар металу встановлюється в плані на підставі розрахунку шихти й матеріального балансу плавки по всіх елементах.