Смекни!
smekni.com

Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області (стр. 5 из 11)

Впевненими кроками йде в області розбудова інфраструктури зернового ринку, розвивається біржова та активізується аукціонна торгівля. Закріплена Конституцією України свобода підприємницької діяльності дала змогу розширити торговельні операції за допомогою прискореного формування оптово-продовольчих ринків. Витримується взятий курс по створенню в кожному селі області заготівельних пунктів сільгосппродукції, що в свою чергу дає вагомі результати по оздоровленню соціально-економічного становища в сільській місцевості. Нестримний розвиток приватної ініціативи, збільшення кількості сільськогосподарських підприємств по виробництву зерна підштовхує процеси створення та розвитку підприємницьких структур по наданню різноманітних послуг, як таких: обслуговуючих кооперативів, машинно-технологічних станцій, інформаційно-консультаційних центрів та ін. Разом з цим активно формуються магазини та кіоски фірмової торгівлі, відновлюється робота по оздоровленню заготівельно-збутової мережі системи споживчої кооперації [12].

Аналізуючи виконання Указу Президента по формуванню інфраструктури аграрного ринку, слід зазначити, що в області функціонують 2 товарні біржі, 15 агроторгових домів, 28 оптових продовольчих та плодоовочевих ринків, 546 заготівельних пунктів, 231 магазинів і кіосків фірмової торгівлі, 44 обслуговуючих кооперативів, 327 пунктів ветеринарного обслуговування, 308 пунктів штучного запліднення. Проводиться робота з передачі об’єктів соціальної сфери села в комунальну власність сільських і селищних рад [22].

Районними сігосппродуправліннями Херсонської області здійснено ряд організаційних заходів щодо формування інфраструктури аграрного ринку. Краще ця робота поставлена в Бериславському, Великоолександрівському, Верхньорогачинському, Голопристанському, Каланчакському, Нововоронцовському районах, де продуктивно працюють агроторгові доми, розвинута мережа заготівельних пунктів, напрацьовано досвід з організації кредитних спілок, обслуговуючих кооперативів [32].

Особливою формою організованої оптової торгівлі зерновою продукцією є товарні біржі, яких в області створено дві. Перелік акредитованих біржових установ зерноторговельних компаній, підприємств по закупівлі зерна Херсонської області та підприємств-конкурентів по закупівлі зернових з інших областей наведено в додатку Б.Біржі здійснюють операції щодо надання послуг з укладання угод купівлі-продажу зерна та іншої сільськогосподарської продукції та продовольства, а також укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.

Філія Київської агропромислової біржі – сертифікована Національною асоціацією бірж України та згідно Указів Президента України, Постанов Кабінету Міністрів України та Указів Міністерства аграрної політики має висновок про її відповідність, щодо надання послуг з укладання угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, продовольства для державних потреб, їх реалізації з державних ресурсів і з державного резерву, що надходить у рахунок оплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, погашення податкової заборгованості та поставки підприємствам агропомислового комплексу матеріальних ресурсів, які придбаються за рахунок коштів державного бюджету, а також укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.

Херсонська товарно-сировинна біржа „Кристал” – тут постійно працюють через відповідні брокерські контори 64 експерта, 24 іноземних імпортерів. Ця біржа єдина в області, на торгах якої може бути безпосередньо реалізована зернопродукція для наступного експорту з оформленням відповідного біржового контракту [17].

Кількість агроторгових домів на районному рівні після виходу Указу Президента України від 06.06.00 № 767 зросла з 7 до 15. Проводиться робота з акредитації їх як брокерських контор регіональних бірж. Як результат – в області значно зросли обсяги торгівлі сільськогосподарською продукцією на товарних біржах. Однак, через прозорий ринок в Україні закуповується лише 12 % продукції для внутрішнього споживання. Так, частка зерна, закупленого в 2001 році на біржі для внутрішнього споживання в Херсонській області, становила менше 1 %. Питома вага брокерських операцій із зерновими культурами у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась від 18 до 10 %. За 2002 рік через біржову торгівлю було реалізовано 554 тис. т зернових на суму близько 200 млн. грн. [15].

Товарні біржі та біржові трейдери відіграють у зерновому ринку області дуже велику роль, яку, на жаль, часто нечітко розуміють. Вони надають основні послуги шляхом забезпечення важливим механізмом формування цін, гарантуючи системний підхід для переробників у вчасному придбанні зерна та забезпечуючи системою гарантії виплат.

Роль цих двох товарних бірж у зерновому секторі полягає в наступному:

– надання публічного та прозорого механізму формування ціни товару;

– надання учасникам зернового ринку системи управління ринками;

– забезпечення засобами для покращення зернових угод та гарантування наявності та вчасної доставки зерна протягом усього року;

– надання можливості трейдерам зустрічатися та встановлювати ділові контакти;

– розробка правил проведення торгів із гарантуванням того, що цей процес є чесним та справедливим для усіх сторін;

– публікація інформації щодо цін та об’єму проведених торгів;

– забезпечення незалежним та прозорим механізмом розв’язання конфліктів [21].

Трейдер постійно спостерігає за діяльністю усього зернового сектору для виявлення тенденцій, що складаються на ринку, потреб у товарі, можливостей транспортування. Він постійно має діло з великим загалом інформації та через свої знання і досвід бере на себе чітко виважені та обмірковані ризики, і, здійснюючи купівлю-продаж зернових контрактів підвищує ліквідність зернового ринку. Таким чином, трейдер – це учасник зернового ринку, що здійснює продаж та покупку товару. Беручи на себе чітко виважені та обмірковані ризики й забезпечуючи готівкою через здійснення операцій купівлі-продажу товарів, біржовий трейдер створює умови, де ризики, з якими стикаються інші учасники зернового ринку – кредитори, переробники, фермери – помітно зменшуються [43].

Для ефективної роботи біржова мережа повинна бути забезпечена статистичною інформацією про внутрішній і зовнішній ринки зерна.

Важливу роль у подальшому формуванні біржового зернового ринку відіграватиме підтримка та створення й налагодження системи його регулювання з боку держави. Забезпечення реалізації єдиної державної політики в сфері товарного біржового ринку сприятиме впровадженню нових біржових технологій, таких як ф’ючерсні й опціонні угоди, гарантування їх виконань (кліринг), а також сприятиме адаптації всіх діючих біржових механізмів до реально існуючих економічних умов області.

На недостатньому рівні виконується в районах області Програма встановлення та розвитку сільськогосподарських кооперативів, як неприбуткових організацій, за допомогою яких можна залучити до біржової торгівлі (цивілізованого ринку) велику кількість дрібних товаровиробників, затверджена наказом Мінагрополітики № 168 від 31.08.2000 р. Незважаючи на постійну критику, в Білозерському, Великолепетиському, Горностаївському, Каховському, Нижньосірогозькому, Скадавському районах до цього часу не створено жодного кооперативу [26].

Загальна кількість обслуговуючих кооперативів області становить 44, з них 31 – у сільській місцевості. Із загальної кількості кооперативів переробні становлять 4,5 %, сервісні – 6,8, заготівельно-збутові – 15,9, решта (72,8 %) – багатофункціональні. Кращий досвід організації цієї форми ринкової інфраструктури напрацьовано у Бериславському, Верхньорогачинському, Генічеському, Голопристанському, Нововоронцовському районах. У цих районах фермери усвідомили, що зі збільшенням числа учасників кооперації, вони самі можуть контролювати значну частину ринку зернової та іншої продукції.

Ефективним інструментом забезпечення фінансовими ресурсами сільгоспвиробників, у першу чергу особистих селянських, фермерських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів тощо, є кредитні спілки, яких нині в області налічується 16, у тому числі на обласному рівні – 10. Із загальної кількості виділяються 2 спілки, які мають в активах понад 50 тис. грн. Три кредитні спілки області входять до Національної асоціації кредитних спілок України [14].

В області приділяється увага розгалуженню мережі представництв кредитних спілок у районах і сільських населених пунктах. Тут діють 14 таких філій у Бериславському, Білозерському, Каховському, Скадовському, Цюрупинському районах.

Урядом України проводиться значна підтримка сільськогосподарських формувань області. 336 підприємств одержали 128,1 млн. грн. пільгового кредиту комерційних банків, фінансуються селекційні роботи зернового господарства.

Одним із видів кредитування сільгоспвиробників в області є кредитування під заставу зерна на елеваторі. Розрахунок ефективності такого кредиту проведено в додатку В.

Кредитори, а особливо місцеві банк та кредитні спілки, відіграють вирішальну роль у розбудові довіри та цілісності у зерновому секторі. Вони формують довгострокові відносини з усіма учасниками зернового сектору,

починаючи з фермерів та зернових складів й закінчуючи трейдерами та компаніями, що здійснюють транспортування зерна.

Кредитори області здійснюють свою діяльність шляхом:

- надання прийнятних кредитів для жителів сільської місцевості;

- пропонування кредитів із прийнятною відсотковою ставкою для сільськогосподарських потреб;