Законодавчу базу регулювання ринку цінних паперів складають Закон України «Про акціонерні товариства», Закон України «Про ринок цінних паперів» від 22 квітня 1998 р., що відповідають положенню Цивільного кодексу України, інші нормативні акти. Органом державного регулювання ринку цінних паперів є Державна комісія з ринку цінних паперів (ДКЦП) України. Повноваження, порядок організації і діяльності ДКЦП України визначені законом «Про ринок цінних паперів», «Положенням про Державну комісію з ринку цінних паперів», затвердженим Указом Президента України від 1 липня 1998 р.
Порядок емісії цінних паперів регламентується в даний час згаданими вище законами, а також Стандартами емісії акцій при установі акціонерних товариств, додаткових акцій, облігацій і їхніх проспектів емісії, затвердженими постановою ДКЦП України від 4 березня 1998 р., а також Інструкцією НБУ «Про правила випуску і реєстрації цінних паперів кредитними організаціями на території України».
Значно регламентується діяльність основних професійних учасників ринку цінних паперів: організаторів біржової і позабіржової торгівлі, брокерів і дилерів, депозитаріїв, реєстраторів (Положення про порядок ліцензування різних видів професійної діяльності на ринку цінних паперів України, затверджене постановою ДКЦП України).
Відносини в області страхування між страховими організаціями і громадянами, підприємствами й установами, між страховими компаніями регулюють відповідні статті Цивільного кодексу України і Закон України «Про організацію страхової справи в Україні». У законі також визначені основні принципи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
Регулювання зовнішньоторговельної діяльності здійснюється в Україні відповідно до Закону України «Про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності України» від 13 жовтня 1998 р., Митним кодексом України і законом України «Про митний тариф».
Митний кодекс України (набрав сили 11 липня 2002 р.) визначає юридичний статус митних органів, види митних режимів і платежів, порядок нарахування, сплати і стягнення цих платежів, процедури оформлення товарів і транспортних засобів, підстави для обмеження ввозу і вивозу товарів, установлює порядок визначення ставок митних тарифів, види цих ставок, міри оперативного регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою сезонних і особливих тарифів, порядок визначення митної вартості товару і країни його походження, а також надання тарифних пільг (преференцій).
Міжнародні розрахункові і валютно-кредитні відносини, а також порядок володіння і використання іноземних валют вітчизняними підприємствами, організаціями і громадянами регулюються поруч з законодавчими актами інструктивними матеріалами деяких відомств. Найважливішими з них є Закон України «Про валютне регулювання і валютний контроль», постанова Кабінету Міністрів України «Про посилення валютного й експортного контролю і про розвиток валютного ринку» від 6 березня 1998 р., інструкція Національного банку України «Про порядок обов'язкового продажу підприємствами, об'єднаннями, організаціями частини валютного виторгу через уповноважені банки і проведення операцій на внутрішньому валютному ринку України» від 29 червня 1995 р.
Україна приєдналася до ряду міжнародних угод і конвенцій, що регулюють різні сторони господарської діяльності (наприклад, Віденської конвенції про міжнародні договори закупівлі-продажу 1980 р., Оттавської конвенції про міжнародний фінансовий лізинг і ін.).
Навіть біглий огляд деяких нормативних актів, що регулюють підприємницьку діяльність в Україні, дозволяє зробити визначені висновки.
Сучасний стан правової бази підприємницької діяльності в Україні можна охарактеризувати так, яке знаходиться на етапі формування і потребуюче подальшого удосконалювання і розвитку для просування і завершення економічних реформ.
У цілому можна говорити про наявність правової бази основних сфер підприємницької діяльності, однак ступінь розробленості окремих правових аспектів розрізняється і не завжди є однаково високим чи навіть достатнім. Так, нормативна база діяльності пайових інвестиційних фондів є, по загальному визнанню, однієї з найбільш розроблених (досить сказати, що загальне число нормативних актів, розроблених і прийнятих протягом півтора-двох років складає більш 20), у той час як діяльність акціонерних інвестиційних фондів регулюється значно слабкіше. Детально пророблена правова база емісії і звертання корпоративних цінних паперів і державних облігацій (в основному для юридичних осіб) при вкрай недостатній розробці нормативної бази обороту муніципальних боргових паперів і практичній відсутності основ правового регулювання обороту похідних цінних паперів. У ряді випадків негативно позначається відсутність ряду нормативних актів. Багато законів вимагають прийняття величезної кількості підзаконних актів, що розкривають їхні окремі положення.
Положення деяких законів суперечать один одному чи окремим нормам Цивільного кодексу України, введення окремих законів чи їхніх статей затримується до внесення відповідних змін у Цивільний кодекс України. Необхідне прийняття нових нормативних актів, заміна раніше прийнятих законів на більш зроблені, що відповідають сучасним потребам розвитку ринкових відносин.
На сучасному етапі розвитку правової бази потрібно новий системний підхід до розробки і відновлення законодавства, проведення роботи з упорядкування складу і систематизації українського законодавства. Назріла необхідність приділити особливу увагу питанням забезпечення виконання вимог законодавства, узгодження та ув'язування норм, що регламентують підприємницьку діяльність з положеннями, урегульованими іншими галузями права – адміністративним, цивільно-процесуальним, карним і карно-процесуальним.
Необхідне підвищення загальної низької правової культури населення і підприємців, що не знають чи не вважають потрібним поважати закон, яківіддають перевагу піти в тіньову економіку, ніж здійснювати правомірне господарювання.
Створення достатньо повної і несуперечливої нормативної бази саме по собі ще не означає наявності нормальних умов і інститутів, адекватної цивілізованої підприємницької діяльності. Крім самих законів і механізмів їхнього перетворення в життя, необхідна належне інформаційне середовище, що забезпечує безперешкодний доступ до будь-якого закону і нормативного акта, а також визначений рівень правової культури.
2 Економіко-правовий статистичний огляд Відкритого Акціонерного Товариства з іноземнимиінвестиціями «Курганський бройлер»
2.1 Загальна характеристика підприємстваВАТ з іноземнимиінвестиціями «Курганський бройлер»
Підприємство ВАТ «Курганський бройлер» засновано 10 жовтня 2000 року на основі вкладень грошових засобів ТОВ з іноземними інвестиціями «Співдружність» і АТ «Юнайтед Трейдінг», на базі ВАТ «Птахофабрика «Курганська».
Повна назва підприємства: відкрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Курганський бройлер», яке зареєстроване 5.06.2002 року. Адреса підприємства: Україна, 64252, Харківська область, Балаклійський район, с. П’ятигірське, вул. Першотравнева, 1.
Форма власності – колективна. Основним предметом діяльності підприємства є виробництво та переробка м’яса птиці. В основі виробництва покладено вирощування виробничого американського кроса «Арбос Айкерс» угорської фірми «Баболна», відрізняючись високим генетичним потенціалом м’ясної продуктивності.
Органи управління та контролю товариства здійснюють: вищий орган товариства, загальні збори акціонерів, спостережна рада товариства, директор та ревізійна комісія.
Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік в результаті своєї діяльності, а також веде статистичну звітність і видає її в установленому порядку та обсязі державної статистики. Фінансово-господарська діяльність товариства здійснюється відповідно до планів, які затверджуються вищими органами товариства.
Товариство самостійно згідно з вимогами законодавства вирішує усі питання кадрового забезпечення своєї діяльності, визначає порядок наймання, форми та методи організації праці.
Майно товариства складається з основних фондів та обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображає баланс товариства. Товариство є власником майна переданого його засновникам, продукції виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів і іншого майна набутого на підставах чинним законодавством.