Смекни!
smekni.com

Аналіз регіонального розвитку Полтавської області (стр. 2 из 5)

Перше місце в структурі хвороб дорослого населення Полтавської області займають хвороби системи кровообігу. Найвищий рівень хвороб системи кровообігу спостерігається в Лохвицькому і Миргородському районі.

На другому місці знаходяться хвороби органів дихання. Їх розповсюдженість найбільша в містах Комсомольськ, Полтава, Кременчук.

Важливим для Полтавщини є вивчення впливу забруднення довкілля на інтенсивність розповсюдження злоякісних новоутворень. За статистичними даними, Полтавська область входить в першу трійку областей за рівнем поширення цих захворювань. Найбільший рівень злоякісних новоутворень спостерігається в Новосанжарському, Кременчуцькому та Лохвицькому районах. [10]

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, на території області проживали представники понад 100 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 1481,1 тис. осіб, або 91,4% від загальної кількості населення.

Мовний склад населення характеризується такими даними : українську мову вважали рідною 90,0% населення області, що на 4,1 відсоткового пункту більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 9,5% населення, порівняно з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,7 відсоткового пункту.

Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну середню освіту, складала 973,1 тис. осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 18,8 відсотка. [2]

Середньомісячна кількість економічно активного населення віком 15-70 років за січень-вересень 2009р. становила 723,5 тис. осіб, з яких 650,5 тис. були зайняті економічною діяльністю, а решта – 73,0 тис. – безробітні, тобто особи, які не мали роботи, але активно її шукали як самостійно, так і за допомогою державної служби зайнятості. Рівень зайнятості населення становив: у віці 15-70 років – 57,0%, а в працездатному віці – 64,9%. Рівень безробіття (за методологією МОП) серед економічно активного населення віком 15-70 років становив 10,1%, а працездатного віку – 11,0%.

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, збільшилася з 28,1 тис. осіб на 1 листопада 2009р. до 29,3 тис. осіб на 1 грудня 2009р.

Офіційного статусу безробітних на зазначену дату набули 95,2% незайнятих громадян, із них 79,4% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних кожний другий раніше займав місце робітника, кожний третій – посаду службовця, а кожний шостий не мав професійної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області протягом листопада 2009р. не змінився і на 1 грудня 2009р. становив 3,1% від кількості населення працездатного віку. Серед населення сільської місцевості цей показник збільшився на 0,2 в.п. та становив на 1 грудня 2009р. 3,7% сільського населення працездатного віку. Серед міського населення він знизився на 0,1 в.п. та становив 2,7% населення працездатного віку цієї місцевості.

Невідповідність попиту на робочу силу її пропозиції у професійно-кваліфікаційному та територіальному розрізі зумовлює високий рівень диференціації зареєстрованого безробіття. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався у Зінківському районі (7,2%), а найнижчий – у м. Комсомольську (0,7%).

Зростання обсягів зареєстрованого безробіття у листопаді 2009 р. спостерігалося в більшості міст та районів області. Значне збільшення (на 24,8–35,9%) відбулося в Машівському, Новосанжарському та Чорнухинському районах, що є характерним явищем для цього місяця і зумовлене завершенням сезонних робіт.

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями у службі зайнятості, протягом листопада 2009 р. збільшилася на 12,2% і на кінець місяця становила 3,1 тис.

Із зазначеної кількості вільних робочих місць (вакансій) більше третини передбачалося для робітників, майже половина – для службовців та кожне сьоме вільне робоче місце – для осіб, які не мають професії.

Навантаження незайнятого населення, яке перебувало на обліку державної служби зайнятості, на кінець листопада 2009р. становило 9 осіб на одне вільне робоче місце (вакантну посаду). По містах та районах зазначений показник коливався від 3 осіб у м. Комсомольську до 227 осіб у Семенівському районі.

За сприяння державної служби зайнятості у листопаді 2009 р. було працевлаштовано 2,2 тис. осіб, що на 17,6% менше, ніж у жовтні 2009 р. Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 45,9%, молодь у віці до 35 років – 50,9%.

Рівень працевлаштування незайнятих громадян у листопаді 2009р. порівняно з жовтнем 2009 р. зменшився на 1,6 в.п. та становив 6,3%.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у листопаді 2009р. на допомогу по безробіттю було витрачено 13,4 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю впродовж листопада 2009 р., становила 21,1 тис. осіб. Середній розмір допомоги на одного безробітного, який її отримав, у листопаді 2009 р. становив 633,87 грн., що значно менше, ніж законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати (744 грн.). [3]

1.4 Діагностика розселення

Необхідно розрахувати коефіцієнт територіальної концентрації населення:

(1.2)

де

– середня відстань між найближчими поселеннями;

– площа дослідженої території;

п – кількість поселень.

Вважається, що рівномірному розміщенню відповідає коефіцієнт, близький до 2, при скупченості в одному пункті – біля відмітки "0", при хаотичному розміщенні – біля відмітки "1".

Таблиця 1.2 − Дані для розрахунку

№ п/п Показник Значення
1 Середня відстань між найближчими поселеннями, км 3,75
2 Площа дослідженої території, м2 20600
3 Кількість поселень 1474

Коефіцієнт територіальної концентрації населення дорівнює 1,42, це свідчить про те, що населення на території області розміщено хаотично.

1.5 Діагностика економічного рівня розвитку регіону

Полтавщина відома видобутком залізної руди, видобутком та переробкою нафти і газу, виробництвом вантажних автомобілів, алмазного інструменту, турбін, трикотажу, шкіряного взуття, вишуканого одягу, зерна, цукру, олії, кондитерських виробів тощо. Мінеральну воду Миргородського району люблять у всій країні. Сільськогосподарська продукція споживається не тільки в Україні, а й експортується за кордон.

На частку Полтавщини припадає 5 відсотків промислового та сільськогосподарського виробництва України. Значна частина полтавських товарів експортується. Область має можливості для розміщення різноманітних галузей промисловості. На сьогодні тут виробляється 4,8% усієї промислової продукції і 5% сільськогосподарського виробництва країни. Деякі галузі промисловості Полтавщини займають провідні позиції у державі. Так, біля 26% усіх вантажівок, що виробляються в Україні, звідси (Кременчуцький автозавод – КрАЗ); крім того, 18,6% від загальної кількості електродвигунів і 99,6% газорозрядних ламп.

Міста Кременчук і Полтава є промисловими центрами, у яких сконцентровано біля 70% товарного виробництва області. Кременчук займає провідне місце в машинобудуванні, насамперед транспортному, енергетиці і паливній промисловості. Для м. Полтави характерне машинобудування, харчова, легка промисловість і промисловість будівельних матеріалів. [9]

Загалом, валовий регіональний продукт у 2009 році склав 33629 млн. грн., що складає 3,6% валового внутрішнього продукту та в розрахунку на одну особу, у фактичних цінах, становив 22337 грн. Аналіз динаміки валового регіонального продукту за останні роки свідчить про його зростання за підсумками 2006 та 2007 років та про зменшення протягом 2008, 2009 років. Так, у порівнянних цінах, у відсотках до попереднього року він становив 94,9% та 86,8% у 2008 та 2009 роках відповідно. [6]


1.6 Діагностика динамічних якостей регіону

Нині Полтавщина – серед областей-лідерів за результатами аналізу соціально-економічного розвитку. Ефективно працюють промисловість та аграрний сектор. [5]

За 2009 р. підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 9395,3 млн. грн. капітальних інвестицій.

Найбільшу питому вагу в обсязі інвестицій у матеріальні активи (82,9%) мали інвестиції в основний капітал (у капітальне будівництво і придбання машин та обладнання), яких за 2009 р. освоєно на 7691,2 млн. грн., що на 22,4% менше проти 2008 р.

Головним джерелом фінансування інвестицій в основний капітал, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 80,4% капіталовкладень. Частка запозичених та залучених коштів, у т.ч. кредитів банків, коштів іноземних інвесторів та інвестиційних фондів, у загальних обсягах капіталовкладень становила 12,9%, коштів державного та місцевих бюджетів – 2,1% інвестицій.

Найбільшу частку (64,4%) усіх інвестицій в основний капітал у 2009 р. було спрямовано у розвиток об’єктів промисловості, з них 72,5% – в об’єкти добувної промисловості. [3]

Пріоритетними галузями регіону для інвестування є:

- агропромисловий комплекс;

- підприємства машинобудування і металообробки;

- промисловість будівельних матеріалів;

- підприємства добувної та переробної промисловості;

- охорона навколишнього середовища. [8]