Аналіз регіонального розвитку Полтавської області (стр. 3 из 5)
Перший квартал 2010 року став для Полтавської області призовим – вона стала першою за показниками соціально-економічного розвитку і третьої за обсягом інвестицій у капітальне будівництво по Україні.
Відновлення промислового виробництва, а підприємствами області було показано зростання понад 120%, найближчим часом зажадає залучення кваліфікованих кадрів робітників та інженерно-технічних спеціальностей. [1]
1.7 Діагностика комплексності господарства регіону
Діагностика комплексності господарства регіону пов'язана з діагностикою галузевої структури. Одним з важливих є показник, що враховує ступінь "самозабезпеченості" регіону:
, (1.3)де
- рівень комплексності; 
– валовий продукт, спожитий регіоном; 
– частина спожитого продукту, виробленого в регіоні 
– зведений індекс собівартості одиниці продукції, виробленої в регіоні; 
- зведений індекс собівартості аналогічної продукції в країні.Таблиця 1.3 − Вихідні дані для розрахунку
| № п/п | Показник | Дані по регіону |
| 1 | Валовий продукт, спожитий регіоном, млн. грн. | 20605 |
| 2 | Частина спожитого продукту, виробленого в регіоні, млн. грн. | 16484 |
| 3 | Зведений індекс собівартості одиниці продукції, виробленої в регіоні | 0,843 |
| 4 | Зведений індекс собівартості аналогічної продукції в країні. | 0,781 |
Ступінь самозабезпеченості регіону становить 86%, тобто регіон на 86% сам забезпечує себе господарською продукцією.
1.8 Екологічна діагностика регіону
У 2009 р. скинуто в поверхневі водні об'єкти Полтавської області 182,2 млн. м3, що на 19,6 млн. м3 (9,7%) менше, ніж у 2008 р. (за рахунок ВАТ «Полтаварибгосп» – 11,7 млн. м3, філія ДП «Укрриба» Дніпродзержинське – нерестово-виросне рибне господарство» протягом року не працювало і скидів не здійснювало).
Кількість підприємств, які скидають недостатньо очищені стічні води, зменшилась. Якщо у 2008 р. їх кількість становила 20, то у 2009 р. – 18. ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр», ЗАТ «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц» та ВАТ «Полтавський ҐЗК» вийшли на нормативну очистку, а комунальне підприємство «Лубниводоканал» погіршило очистку і протягом 2009 року скидало недостатньо очищені стоки.
За інформацію Харківської комплексної геологічної партії КП «Південукргеологія», тенденція до зменшення обсягів водоспоживання з підземних джерел протягом останніх років зберігається. Зокрема, в м. Полтава на водозаборах КППОР «Полтававодоканал» видобуток підземних вод з альб-сеноманського водоносного комплексу у порівнянні з 2008 роком скоротився на 2,3 млн. м3/рік і склав 27,4 млн. м3/рік.
Унаслідок скорочення водоспоживання реєструється поступове підвищення рівнів підземних вод у головних водоносних горизонтах та комплексах (бучацький, альб-сеноманський), які використовуються для централізованого водопостачання.
У 2009 р. у повітряний басейн області надійшло забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 82,44 тис. т. (на 11,01 тис. т або на 11,8% менше, ніж у 2008р. – 93,447 тис т.). Обсяги скоротилися через зменшення обсягів виробництва підприємствами.
Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 2867,3 кг, обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області – 54,8 кг, викиди в середньому одним підприємством області – 183,6 т. Найбільше забруднення атмосферного повітря здійснюють підприємства з нафто перероблення, середній викид одним підприємством – 4443,8 т.
Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є значне забруднення атмосфери автомобільним транспортом, викиди від якого у 2009 р. складають 81,1 тис. т, що становить 44,2% викидів області
За статистичними даними протягом 2009 року утворилося 63,9 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 119,4 тис. т менше порівняно з 2008 роком. Найбільше відходів І-ІІІ класів небезпеки утворилося у містах Кременчуці (46,6 тис. т) та Полтаві (9,2 тис. т).
Промислові відходи Полтавської області розміщуються на 11 спеціалізованих полігонах зберігання промислових відходів, які знаходяться на балансі м. Кременчука і м. Комсомольська. Переважна кількість утворюється й накопичується на відвалах ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», що становить близько 97% від загальної кількості накопичення відходів області.
Станом на 01.04.2010 р. загальна кількість заборонених, невизначених та непридатних хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), зокрема пестицидів, що зберігаються в Полтавській області, становила 759,386 тонн. [5]
Розділ 2. Аналіз трудового потенціалу регіонів
Необхідно розрахувати Кількість трудових ресурсів регіону, які охоплюють працездатне населення у працездатному віці, працюючих пенсіонерів та підлітків і визначаються за формулою:
ТР=Нп-(Пн + Ін) + (Пп+Мп), (2.1)
де ТР – кількість трудових ресурсів у прогнозному періоді;
Нп – чисельність населення у працездатному віці;
Пн– непрацюючі пенсіонери у працездатному віці;
Ін – непрацюючі інваліди І і II груп інвалідності у працездатному віці;
Пп– працюючі пенсіонери пенсійного віку;
Мп– працюючі підлітки віком до 16 років.
Чисельність працездатного населення(Чп) розраховується як різниця між чисельністю населення у працездатному віці і кількістю інвалідів І та II груп працездатного віку та осіб, що одержують пенсії на пільгових умовах, тобто:
Чп= Нп-(ПН + ІН) (2.2)
Рівень зареєстрованого безробіття(РБ) визначається відношенням чисельності зареєстрованих безробітних до працездатного населення у працездатному віці (Чпв):
, (2.3)Бн– чисельність зареєстрованих безробітних.
Чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці:
Чн = ТР - (Зн + 3и + Ув + Бн), (2.4)
де Чн – чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці; Зн – зайняті у народному господарстві;
3и – зайняті в інших сферах економічної діяльності,
Ув – учні у працездатному віці, які навчаються з відривом від виробництва.
Таблиця 2.1 − Дані для розрахунку
| № п/п | Показник | Значення |
| 1 | Чисельність населення у працездатному віці, чол. | 996000 |
| 2 | Непрацюючі пенсіонери у працездатному віці, чол. | 250000 |
| 3 | Непрацюючі інваліди І і ІІ груп інвалідності у працездатному віці, чол. | 93664 |
| 4 | Працюючи пенсіонери пенсійного віку, чол. | 1541 |
| 5 | Працюючи підлітки віком до 16 років, чол. | 979 |
| 6 | Чисельність зареєстрованих безробітних, чол. | 61100 |
| 7 | Зайняті у народному господарстві, чол. | 285400 |
| 8 | Зайняті в інших сферах економічної діяльності, чол. | 195000 |
| 9 | Учні у працездатному віці, що навчаються з відривом від виробництва, чол. | 69700 |
Кількість трудових ресурсів розрахуємо за формулою 2.1:
ТР=891700-(17498+58234)+(149000+898) = 965866 чол.
Чисельність працездатного населення розрахуємо за формулою 2.2:
Чп=891700-(17498+58234) = 815968 чол.
Рівень зареєстрованого безробіття розрахуємо за формулою 2.3:
РБ=35500/815968 = 0,044
Чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці розрахуємо за формулою 2.4:
Чн=965866-(647100+63758+68400+35500)=151108 чол.
Складемо баланс трудових ресурсів:
Таблиця 2.2 − Баланс трудових ресурсів
Розділ 3. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів
Оцінку інвестиційної привабливості регіонів здійснюють за такими узагальненими показниками:
- рівень загальноекономічного розвитку регіону;
- рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону;
- демографічна характеристика регіону;
- рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону;
- рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків.
Узагальнений показник розраховується за формулою:
, (3.1)де Іі – аналітичний показник регіону;
Rі – значимість даного показника.
При оцінюванні рівня загальноекономічного розвитку регіону вивчають потенційну потребу в обсягах інвестування, можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел, сукупну місткість регіонального ринку. Для такого оцінювання використовують такі аналітичні показники:
· частка регіону в валовому внутрішньому продукті та виробленому національному доході;
· обсяг виробленої промислової продукції на душу населення;
· рівень само забезпеченості регіону основними продуктами харчування (обсяг виробництва відповідних видів сільськогосподарської продукції на душу населення);
· середній рівень заробітної плати у регіоні;
· обсяг і динаміка капітальних вкладень у регіоні в розрахунку на одного жителя;
· число компаній і фірм всіх форм власності в регіоні;