Смекни!
smekni.com

Міжнародні економічні відносини (стр. 4 из 10)

Пізні: Країна повинна мати активний торговий баланс.

Торговий баланс – співставлення вартості експорту і імпорту країни. Торговий баланс є активним, якщо експорт перевищує імпорт, і пасивним, якщо імпорт перевищує експорт.

2. Потім вступила в дію класична ек. теорія:

- Теорія абсолютних переваг (Адам Сміт): країни експортують товари, які вони виробляють з меншими витратами ( тобто в виробництві яких вони мають абсолютні переваги ) і імпортують товари, які в інших країнах виробляються з меншими затратами. Але ця теорія не відповідає на питання6 чому торгують між собою країни, навіть не маючи абсолютних переваг в виробництві тих чи інших товарів. На це питання відповідає теорія відносних переваг.

- Теорія відносних переваг (Давід Рікардо): якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно низькими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля буде взаємо корисною для обох країн, не залежно від того, є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, чім в іншій. Поки в співвідношенні внутрішніх цін між країнами є різниця, кожна з них має порівняльні переваги, тобто у неї завжди знайдеться такий товар, виробництво якого більш корисне при існуючому співвідношенні витрат, чим виробництво інших.

3. Теорія розміру країн: Великі країни, порівняно з малими, експортують меншу частку виробленої продукції та імпортують меншу частку товарів. Великі країни мають різноманітніші ресурси, вищі транспортні витрати у міжнародній торгівлі, а також можуть здійснювати великосерійне виробництво.

4. Теорія співвідношення факторів виробництва: різниця у відносних цінах на товари у різних країнах різна, отже, торгівля між ними пояснюється різною відносною націленістю країн факторами виробництва.

5. теорія вирівнювання цін на фактори вир–ва.

6. Теорія життєвого циклу товару

7. Теорія подібності країн

8. Теорія конкурентних переваг.

21. Масштаби і основні тенденції міжнародної торгівлі в сучасних

умовах.

У 1995р. об’єм експорту товарів становив 5,09 трил. $. На 2005р. – 10 трил. $.(швидко зросла експортна квота). Сьогодні експортна квота – 18%, 1997р. – 14%. (Франція, Італія – 23%, Нідерланди – 53%, Японія – 9,5%, США – 11%, України – 57%. Імпортна квота: Франція – 22%, США – 12%, Японія – 8%, Україна – 45%.

Фактори, що впливають на торгівлю:

- МПП

- ТНК

- Торгівельна політика країни

- Конкуренція

- Реформи в перехідній країнах

Основні тенденції:

1. збільшення питомої ваги продукції промисловості в порівнянні з сировиною – 80%

2. диверсифікація поставок країн на зовнішні ринки.

На міжнародному ринку товари розподіляються на :

- Торгівельні – ті, які можуть переміщуватись між країнами

- Не торгівельні – ті, які споживаються в тій же країні, що виробляються і не переміщуються

3. зростає ємність ринків.

4. постійні географічні зрушення

5. поширюється торгівля інтеграційних угрупувань особливо внутрішньо-регіональних.

6. переваги промислово-розвинутих країн, як в експорті, так і в імпорті товарів.

7. зростання ролі ТНК.

8. зростання об’єму ринку послуг, ринку продукції індустрії розваг, ринку зброї.

9. регулювання МТ.

22. Світові товарні ринки, їх структура і динаміка.

Найбільш типові ринки:

1. Ринок сировини, Ринок напівфабрикатів, Сільсько-господарчих товарів. Особливості:

- ринкова ситуація - чиста конкуренція, з елементами картелювання

- товари на ньому, майже всі: біржові(існує 120 світових бірж, 64 біржі товарами)

- типові методи продажу на цих ринках через біржу або міжнародні угоди

2. продовольчі товари, яків вже пройшли якусь переробку(в том числі банани, ананаси)

- чиста конкуренція з елементами картелювання

3. промисловий ринок – ринок обладнання, машин, зброї

- ринок товарів виробничого призначення (обладнання, авто ) типова ситуація – олігополія, чи монополістична конкуренція

- товари широкого споживання(одяг, кава) – монополістична конкуренція

- ринок товарів для задоволення соціальних побутово потреб - олігополія

- ринок фармацевтичних продуктів: монополістична конкуренція

4. ринок зброї. Сьогодні цей ринок склад. 35-37 млрд. $. основні експортери США – 18.4 млрд. $, Росія – 6.1 млрд. $, на 8 місці Україна 650 – млрд..$.

5. фармацевтична продукція.

Особливість багатьох з цих ринків – підробки, контрабанда.

Об’єми торгівлі залежать від того, наскільки конкурентно спроможна є продукція. Конкурентно спроможний товар – придбання його має бути вигіднішим і зручним покупцю, в порівнянні з аналогічними товарами.

Складові:

- технічні показники (відповідність стандартам)

- комерційні умови (ціна, ціна покупки, мито)

- організаційні умови придбання і використання товару (наявність додаткових послуг)

- економічні умови споживання ( економічне споживання сировини і надійність)

Фактори:

- реклами

- товарний знак

- сертифікація

- курс валюти

Курс валюти – ціна однієї валюти виражена в іноземній валюті

Якщо курс валюти країни знижується експорт її товарів стає дешевше, а імпорт дорожче. Таким чином її товари на іноземних ринках більш конкурентно спроможні, а іноземні товари менш конкурентно спроможні при інших незмінних умовах.

23. Види зовнішньоторговельної політики держави. Торговий баланс.

Торговий баланс – це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів. Буває активний/пасивний. Коли є перевищення експорту – профіцит (активне сальдо), перевищення імпорту – дефіцит.

Аналогічно існує баланс послуг і некомерційних платежів.

Активний баланс досягається визначеною торговельною політикою. Типи:

- протекціонізм – підтримання власного виробника;

- фритредерство – вільна торгівля.

Найбільш часто використовується сімктивний протекціонізм: вільна торгівля на ринку з елементами протекціонізму визначених галузей.

Колективний протекціонізм: підтримка с/г в ЄС.

Зверхпротекціонізм: якась галузь підтримується і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.

Причини регулювання:

- особливості галузевої структури країни, коли вони не доповнюють один одного, а дублюють приводять до конкуренції, протиріч;

- суперництво в вивозі товарів, капіталу, роб. сили;

- інтеграція вироблення єдиної політики;

- діяльність ТНК;

- монополізм;

- необхідність спрощення процедур, виробка торгових звичаїв;

- політика.

24. Методи регулювання зовнішньої торгівлі.

Методи регулювання ЗТП


Економічні (тарифні та нетарифні) Не економічні ( не тарифні)

Економічні:

1. Тарифні:

Мито – сума плати за перетинання товаром кордону

Тариф – норма нарахування мита

- Адвалерний – відсоток від вартості товару

- Специфічний – в залежності від постачальників

- Альтернативний

- Комбінований

За розміром мито:

- Одноколонне

- Двоколонне

- Багато колонне

Закономірності тарифів

- Чим більший рівень розвитку країни, тим менше тарифи

- Тарифи розрізняють в залежності від ступеня обробки товару:

- Сировина – без мита

- Напівфабрикат – помірне мито

- Готові вироби – високі, особливо на товари не першої необхідності.

Приклад : ЄС сировина – 1%, напівфабрикати – 5%, готові вироби – 16%, водка – 25%, ікра – 30%.

Всі тарифи за звичай багато колонні.

В світі існує система приферецій:

1. загальна система – тим, що розвиваються

2. глобальна система – це країни, що розвиваються дають преференції друг другу.

В основі тарифів лежить так звана, гармонізована система опису і кодування товарів. Міжнародне бюро митних тарифів та послуг

Економічна роль тарифів імпортованих товарів та послуг:

- споживачі

- вітчизняні товаровиробники

Якщо тариф не несе заборонного характеру, то він приносить доход державі, який = ставка тарифу х вартість імпорту. Тарифи стримують НТП, бо власні підприємства не мають стимулу для підвищення їх якості. Тарифи призводять до торгових війн і втрат з обох сторін. СОТ дозволяє використовувати тарифи:

- в захисних цілях на товари розмір завозу яких загрожує національному виробництву;

- як міра, яка попереджає про порушення суспільних інтересів в цій сфері;

- як відповідь на дискримінацію свого експорту в інші країни;

2. Компенсаційні збори (обмеження імпорту країни)

Їх розмір не фіксується, він змінюється від зміни світових і внутрішніх цін.

Ціна внутр. – Ціна світ

3. Антидемпінгові збори. Демпінг:

- Розбійний (тимчасовий) витиск конкурентів – заборонений.

- Постійний ( необмежений в часі) – в 70рр. Японія входила на ринки.

- Соціальний (низькій рівень витрат виробництва із-за низької заробітної плати і низьких витрат на екологію)

Сутність антидемпінгової процедури.

В суд подають національні виробники аналогічної продукції на державу експортере. Береться країна аналог яка виробляє таку ж продукцію співставляються показники і утверджуються результати

4. Дискримінація імпорту. Податок на товари з однієї країни більш ніж з іншою.

5. Економічні методи стимулювання експорту:

- пряме фінансування експорту виробництва

- не пряме фінансування експорту виробництва: держава датує – банки, а вони в свою чергу надають безвідсоткові або з низькою відсотковою ставкою кредити виробникам певного виду продукції

- зниження податкової ставки з експортерів

- кредитування експорту: внутрішнє (кредитує власний виробник), зовнішнє (кредитує покупець), „зв’язаний кредит”