- здійснилась демонетизація золота (золото втрачає функцію грошей), відміна офіційного золотого паритету
- відмова від фіксованої ціни золота.
- Курси валют формуються попиту і пропозиції тому вони плаваючі.
- Основні засоби міжнародних розрахунків це вільноконвертовані валюти. Є над національні валюти: €, СПЗ [SDR] (спеціальні права запозичення) – це валюта, яку використовує міжнародний валютний фонд.
- Країна сама обирає режим валютного курсу, але не може виражати його через золото.
- МВФ стежить за політикою країн в сфері валютних курсів
1979р. – формується Європейська валютна система, ЕКЮ – безготівкова основна валюта.
1992р. – приймається рішення про створення Європейського валютного союзу.
Коефіцієнт інтернаціоналізації валюти = доля валюти в світовій торгівлі / питома вага країна в світовому експорті.
$ = 4, € = 1, YEN = 1,1
38. Платіжний і розрахунковий баланси країни. Баланс міжнародної
заборгованості.
Баланс міжнародних розрахунків – це співвідношення вимог і зобов‘язань, надходжень і платежав однієї країни у відношенні до іншої країни.
Є: торговий баланс, баланс послуг і некомерційних платежів, розрахунковий баланс (обчислюється або за визначений термін або на визначену дату) – співвідношення за визначений термін вимог і зобов‘язань країни у відношенні до інших незалежно від сторони надходжень платежів. Якщо він активний, то країни є нетто – кредитором, якщо пасивний – нетто-боржник.
Розрахунковий баланс на визначену дату наз-ся баланс міжнародної заборгованості.
Заборгованість буває: капітальна (термін платежу ще не настав), поточна (термін платежу настав або настає).
Розрізняють заборгованість:
- за позики на комерц. Основі;
- за пільгові кредити;
- за офіційні позики;
- за приватні позики;
- за позики міжнародних організацій;
- державна;
- приватна (але гарантована державою – боржника);
За термінами:
- короткотермін. (до 1р.);
- середньо- (до 10р.);
- довго- (більше 10р.).
Основним балансом є платіжний баланс – це співставлення платежів, які країна одержала і які здійснила.
Буває: активний (коли країна отримала більше ніж виплатила), пасивний (навпаки). В ньому відображається всі економічні операції між резидентами країни та суб‘єктами ін. країн, іншими країнами за певний період.
Структура балансу:
1 розділ – зовнішня торгівля товарами (торговельний баланс)
2 розділ – послуги та односторонні перекази
3 розділ – доходи від інвестицій
4 розділ – рух довготермінових капіталів
5 розділ – рух короткотермінових капіталів,
6 – Зміни в золотовалют. резервах, помилки, пропуски.
Розділи 1-3 наз-ся балансом поточних операцій. Розділи 4-5 – балансом руху капіталів і фін. операцій. Останні статті – регулюючі статті, тобто кредити.
39. Міжнародний кредит, його форми і значення.
Міжнародний кредит це позичка в грошовій або товарній формі надана кредитором однієї країни позичальнику із іншої на умовах .
Суб’єкти :
1. Фірми
2. Банки
3. Уряди
4. Фінансові організації
Функції
1. перерозподіл коштів
2. інтернаціоналізації економіки
3. прискорення реалізації продукції
Форми:
За терміном :
1. короткостроковий
2. середньостроковий до7 років.
3. довгостроковий
За кредитором
- приватний
- державний
- фінансових організаціях
За об’єктами:
- цільовий
- зв’язаний
- фінансовий не має цільового характеру
За формою надання
- товарний
- грошовий
Умови:
- сума-ліміт – розмір позички яка надається позичальнику або сума платежу на який надається відстрочка.
- Строк – це період протягом якого позичальник використовує кредит + термін відстрочки погашення кредиту + термін погашення кредитую
- Процент – фіксований і плаваючий. Плаваючий залежить від інфляції або залежить від якоїсь події.
Кредитування експортерів:
- банки
- посередник
- імпортери
Овердрафтовий кредит – це кредит який надає банк своєму клієнту без забезпечення, про це укладається угода контокорентна угода між банком і клієнтом в тому що клієнт може користуватись таким видом кредиту.
Кредитування імпортера –
- банк і експортер
- експортер
Основний документ: вексель. Урахування векселю – це купівля векселю банком
Форми кредиту:
- Факторинг. Фактор-фірма (доньки банків) викупає у своїх клієнтів експортерів вимоги до покупця на протязі 2-3 днів оплачує в виді авансу, а залишок клієнт отримає після надходження грошей від покупця товару.
Прихований (тихий) при якому імпортер не знає про цю домовленість
Відкритий при якому він знає про цю операцію
Факторинг здійснюється при строку платежах на строк не більший за 180 днів
- Форфейтінг від 6 місяців до 6 років – середньостроковий. Всі операції супроводжуються гарантіями банків.
- Симбійований кредит – це кредит кількох банків кредиторів які дають кредит одному позичальнику.
40. Міжнародні організації з регулювання валютних відносин.
Світовий банк є багатосторонньою неурядовою кредитно-фінансовою установою. Назва «Світовий банк» об’єднує два самостійні у юридичному та фінансовому відношенні суб’єкти: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародну асоціацію розвитку (МАР). Також Світовий банк має дві організації-філії: Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) та Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ), які мають статус членів Групи Світового банку. Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку – зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються. Україна стала членом МБРР з вересня 1992р. У жовтні 1993р. вона також стала 162 країною-учасницею МФК, а у 1995р. – повним членом БАГІ.
МБРР. Міжнародний Банк реконструкції та розвитку було в 1944р. Тільки країни-члени МВФ можуть стати членами МБРР. Його кредитна діяльність заключається в наданні зовнішніх позик на продуктивні цілі з урахуванням здатності погашення заборгованості у майбутньому і стимулювання економічного зростання країн-позичальниць. Позики надаються лише урядам країн, що розвиваються, або під їхню гарантію державним та приватним організаціям.
Позики надаються здебільшого на 15-20 років і мають 5-річний пільговий період, протягом якого сплачуються тільки відсоткова ставка та кошти для резервування для клієнти кредитної лінії. Повернення основної суми позики починається лише з шостого року.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР) була заснована у 1960році з метою доповнити діяльність МБРР в напрямі довгострокового фінансування розвитку найменш розвинутих країн, що розвиваються. З початку 1990-х років офіційними цілями діяльності МАР в найбідніших країнах є: скорочення бідності, стабілізація та економічне зростання, захист навколишнього середовища. Ці цілі і визначають кредитну політику МАР: розподіл фінансових ресурсів між країнами проводиться залежно від ступеня розв’язання ними проблем, пов’язаних з трьома головними завданнями МАР. Кредити МАР надаються лише урядам країн-членів для наступного передання їх організаціям, що відповідають за виконання проекту. Кредити мають 10-ти річний період відстрочки і підлягають сплаті протягом 35-40-річного періоду. З 1989р. комісія за кредитними зобов’язаннями установлена на рівні 0%.
Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ) було створено в 1988р. 41 країнами-членами Світового банку і почало здійснювати свою діяльність у 1990р. Діяльність БАГІ спрямована на розповсюдження прямих іноземних інвестицій серед країн-членів. Його основна мета при цьому - стимулювати залучення прямих приватних інвестицій у країни, що розвиваються, шляхом усунення перешкод некомерційного характеру.
Функції БАГІ:
1) надає іноземним інвесторам страхові гарантії проти некомерційних ризиків у країнах, які одержують інвестиції;
2) надає дорадчі інформаційні послуги країнам-членам щодо залучення прямих іноземних інвестицій.
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була заснована в 1956 р. для сприяння розвитку приватного підприємництва в країнах, що розвиваються. ОСНОВНИМИ видами ДІЯЛЬНОСТІ МФК Є:
¨ фінансування проектів приватного сектора економіки країн, що розвиваються, шляхом надання позик або прямих інвестицій,
¨ сприяння приватним компаніям країн, що розвиваються, в мобілізації фінансових коштів на міжнародних фінансових ринках,
¨ надання технічної допомоги, дорадчих та консультаційних послуг урядам і підприємцям країн-членів.
41. Міжнародний валютний фонд, його цілі, роль.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) був створений на Бреттон-Вудській валютно-фінансовій конференції у 1944р., у якій брали участь 44 держави. З березня 1946 р., МВФ має статус спеціалізованого органу ООН. У 1959р., членами фонду були 49 держав, у 1970р. – 166, у 1992р. – 157, у 1996р. – 181 держава.
МВФ – це валютно-фінансова організація міжурядового співробітництва. Його політика і діяльність регулюється статутом, який має назву Статті Угоди МВФ. Специфіка Фонду порівняно з іншими міжурядовими організаціями полягає в тому, що у своїй діяльності він об’єднує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютнго- фінансових відносин. Ці функції випливають з основних цілей МВФ, які закріплені у Статті І угоди МВФ:
- Розвиток міжнародного співробітництва у валютній сфері через постійну організацію, яка забезпечує механізм консультацій з міжнародних валютно-фінансових проблем;
- Сприяння розширенню та збалансованому зростанню міжнародної торгівлі, підтриманню високого рівня зайнятості та реальних доходів;
- Забезпечення стабільності валютних курсів; підтримка домовленостей членів щодо валютних курсів; недопущення конкурентного знецінення валют;