Смекни!
smekni.com

Шляхи впровадження іноземних технологій на підприємстві ВАТ Криворізький завод гірничого (стр. 3 из 13)

Важливою формою міжнародної передачі технологій є інжиніринг, що охоплює широку сукупність видів технічної діяльності, спрямовану на підвищення ефективності зарубіжних інвестицій, мінімізацію витрат з реалізації проектів різного призначення. Він включає в себе різноманітні послуги, яких потребує покупець при придбанні, монтажі, освоєння та експлуатації нової техніки.[67, с 175]

У рамках інжинірингу можуть надаватися послуги, перш за все, з підготовки нового виробництва. В їх число входять складання техніко-економічного обґрунтування проекту, розробка генеральних планів і креслень, управління та нагляд за будівництвом, приймально-здавальні роботи. Після закінчення будівництва нового об'єкта та здачі його в експлуатацію інжиніринг зводиться до надання послуг з організації процесу виробництва і управління підприємством. Іноді він поширюється на сферу збуту продукції, що випускається. [78, с. 137]

Форми оплати послуг інжиніринг можуть бути різними. Це може бути погодинна оплата праці інженерів-консультантів, відшкодування фактично понесених витрат плюс відоме винагорода, оплата у відсотках від вартості будівництва об'єкта.

Науково – технологічний обмін може приймати форму передачі патента. Патент був першим документом, який використовувався у торговельних відносинах між винахідниками та споживачами їх продукції. Видача патенту – свого роду компроміс між приватними інтересами винахідників і виробників нової продукції та суспільною потребою в її використанні. Економічний зміст патенту полягає в наданні державою на своїй території монопольного права винахідникові на використання його винаходу протягом певного терміну (як правило, 15 – 20 років). [94, с.93] Це монопольне право полягає в тому, що в межах вказаного терміну дії патенту тільки його власник може виготовляти, використовувати і продавати товари, в яких втілюється його винахід або використовувати певні методи та засоби виробництва цієї продукції. Власник патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок може повністю передати свої права третій особі. Для цього необхідно оформити договір про передачу виключних прав на об'єкт інтелектуальної власності. Договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності - це договір, за яким одна сторона (особа, яка має виключні майнові права) передає другій стороні частково або повністю ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах. Практично всі товари, які виходять на ринки розвинених країнах, є запатентованими.

Не кожний винахід може бути захищений патентом. Патентоспроможність винаходу означає, що він пропонує технічне вирішення завдання шляхом створення нових машин чи технологічних процесів, характеризується новизною, підвищує рівень традиційного інженерного розв’язання технічного завдання і може бути використаний на практиці.

Контракти "під ключ" як форма міжнародної передачі технологій припускають укладення угоди на будівництво об'єкта, що після його повної готовності до експлуатації передається замовнику. Такі проекти зазвичай реалізують великі будівельні фірми та фірми-виробники промислового устаткування, між якими поділені відповідні ринки.

Вартість контрактів «під ключ» нерідко вимірюється сотнями мільйонів і навіть мільярдами доларів. Масштабність подібних контрактів пояснюється особливою значущістю об'єктів, що створюються для країн, де вони зводяться, необхідністю створення інфраструктури нерідко в малоосвоєних районах, великим житловим будівництві, завезенням великих груп робітників. Генеральний підрядник залучає для реалізації проектів «під ключ» велику кількість дрібних фірм як субпідрядників. При цьому їм надається допомога при жорсткому контролі якості робіт та продукції.

При такій формі міжнародної передачі технологій замовник отримує повністю готовий до експлуатації об'єкт, не зазнаючи труднощів з освоєнням нової техніки. Імпортне обладнання та технологічні процеси на такому об'єкті знайомі, вони на практиці довели свою надійність і перспективність. Вся відповідальність за будівництво і введення об'єкта в експлуатацію покладена на одну юридичну особу. Тому подібні об'єкти зводяться дуже швидко і в стислі терміни приступають до випуску конкурентоспроможної продукції. [69, с.265]

Прикладом орієнтованого на передові досягнення в ключових науково-технічних, експортоорієнтованих галузях, заощаджувального господарського використання сировинно-енергетичних ресурсів є технополіси або технопарки, своєрідні прообрази виробництва, а до певної міри й соціальних відносин майбутнього. Досвід, який було нагромаджено американськими технополісами зараз широко використовується в провідних індустріальних країнах, про що свідчать спеціальні програми, які було прийнято і запроваджено в Японії, європейських країнах. Технополіси набули значного поширення в усіх провідних індустріально розвинутих країнах, а для держав з перехідними економіками вони є умовою прискорення розвитку виробництва, виходу на передові конкурентні позиції у світі.

Технополіс — це територіальний науково-промисловий комплекс або конгломерат науково-академічних, навчальних, дослідно-конструкторських закладів, промислових підприємств та ін. з розвинутою та динамічною системою виробничого постачання, комунікацій, об’єктів інфраструктурної мережі, який створюється за чіткою функціональною ознакою з метою розвитку в найсприятливіших умовах високотехнологічного, соціально необхідного, конкурентоспроможного, екологічно чистого виробництва, підготовки висококваліфікованих фахівців.[74,с.553] Від традиційного способу концентрації виробництва у вигляді регіональних індустріальних центрів технополіси відрізняє обов’язкова висока наукомісткість, а також мала матеріало- та енергоємність виробництва, орієнтованого виключно на нові види технологій.

Яскравим прикладом світового технополісу є Сіліконова долина в штаті Каліфорнія(США) – регіон, що відрізняється великою щільністю високотехнологічних компаній, пов'язаних з виробництвом комп'ютерів та їх складових, особливо мікропроцесорів, а також програмного забезпечення, пристроїв мобільного зв'язку, біотехнології тощо Виникнення і розвиток цього технологічного центру пов'язане з зосередженням провідних університетів, великих міст на відстані менше години їзди, джерел фінансування нових компаній, а також кліматом середземноморського типу. Згідно з даними на 2006 рік, Силіконова долина - третій за величиною технологічний центр у США (по числу зайнятих у сфері високих технологій - 225300 робочих місць) після Нью-Йорка і Вашингтона. За іншими даними, в зоні затоки Сан-Франциско трудяться більш ніж 386000 фахівців ІТ галузі, що дає право Силіконовій долині вважатися найбільшим технологічним центром в США. Середня заробітна плата в Силіконовій долині складає $ 144,800 в рік. На кожну 1000 зайнятих припадає 286 працівників ІТ сфери.[97]

Отже, технополіси відіграють, по суті, роль «локомотивів» в економіці, засобу активізації експорту, оскільки у результаті підтримки, прискореного технологічного розвитку окремих територій і галузей створюється якісно нова система вимірів господарської ефективності, поява додаткових стимулів та орієнтирів у конкурентній боротьбі на національному та міжнародному рівнях для решти підрозділів національної економіки.

Отже, міжнародна передача технологій посідає особливе місце в сучасній системі міжнародної економіки. В основному це зумовлено такими факторами:

- в епоху постіндустріальної цивілізації технологія та інформація стали головним фактором економічного розвитку;

- відбуваються якісні зміни в міжнародному поділі праці, що характеризується виділенням наукомісткої спеціалізації та прискореним розвитком науково-технічної кооперації;

- ринковий характер розвитку міжнародної економіки, що постійно вимагає інновацій;

- загострюється міжнародна конкуренція за науково-технічні ресурси та продукти;

- настала нова стадія міжнародної конкурентоспроможності країн, на якій ключовим фактором є інновації.

Технологічний розвиток не просто є складовою загального прогресу людства. Він випереджає зміни в інституційній сфері, під нього «підлаштовуються» відносини між економічними агентами, які реалізуються як на національних ринках, так і на рівні глобалізованого ринкового середовища. Тому його стимулювання має бути стратегічним завданням кожної держави.

1.2. Методика аналізу ефективності міжнародного науково – технічного обміну

Процес міжнародного науково – технічного обміну завжди передбачає введення на підприємстві нових технологій, тобто впровадження інновацій. В зв’язку з цим аналіз ефективності даного обміну передбачає в першу чергу визначення результатів технічних нововведень. Процес інноваційного розвитку необхідно розглядати з позиції конкретного підприємства, що здійснює господарську діяльність у взаємодії з постачальниками початкової сировини і матеріалів, конкурентами, торговими і збутовими посередниками, споживачами в конкретних економічних, політичних, правових, соціальних, демографічних, екологічних і інших умовах.

Єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень служить економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний розрахунковий період.

Результат виконання кожного проекту оцінюється за суммарною кількістю балів, нарахованих за такими критеріями ефективності:

1. Показник прибутковості інноваційного проекту:

(1.2)

Де: ОП - сума отриманого прибутку, грн.;

З - загальний обсяг витрат на виконання інноваційного проекту за звітний період, грн.