Смекни!
smekni.com

Шляхи впровадження іноземних технологій на підприємстві ВАТ Криворізький завод гірничого (стр. 4 из 13)

2. Показник чистої прибутковості:

(1.3.)

Де: ОЧП - сума отриманого чистого прибутку, грн.;

З - загальний обсяг витрат на виконання інноваційного проекту за звітний період, грн.

3. Обсяг реалізованої інноваційної продукції, товарів, послуг:

(1.4)

Де: О - обсяг продукції у грн.;

З - загальний обсяг витрат на виконання інноваційного проекту за звітний період, грн.

4. Кількість працюючих, задіяних у виконанні проекту:

(1.5)

Де: К - кількість працюючих, осіб;

З - загальний обсяг витрат на виконання інноваційного проекту за звітний період, грн.

5. Бюджетна ефективність інноваційного проекту:

(1.6)

Де: БЕП - обсяг коштів, перерахованих до бюджету у ,грн.

З - загальний обсяг витрат на виконання інноваційного проекту за звітний період, грн.

6. Сумарна кількість балів (ефективність виконання інноваційних заходів) визначається за формулою:

; (1.7)

Де:

- відповідно ефективність кожного попереднього показника. [54, с.73]

Отже, необхідно відзначити, що проведення інноваційної діяльності за допомогою реалізації інноваційних проектів, націлених на отримання інновацій, дозволяє підприємствам оновлювати номенклатуру продукції, виходити на нові ринки, знижувати витрати на виробництво тощо. Як наслідок, проведення комплексного аналізу інноваційної діяльності сприятиме обґрунтуванню найбільш ефективних напрямів інноваційної діяльності, інноваційних програм та проектів підприємства.

1.3. Нормативно – правова база регулювання міжнародного науково – технічного обміну

Незважаючи на наявний могутній механізм правового захисту, нові технології найчастіше стають об'єктом промислового шпигунства. Промислове шпигунство - несанкціоноване отримання, використання або зміна інформації, яка має комерційну цінність. Тому у високорозвинених країнах, таких як США, ЄС, Японія, спостерігається швидке зростання міжнародного співробітництва у сфері науки та технологій суб’єктами всіх інституційних рівнів та вироблення механізмів їхнього захисту.

Інноваційна політика ЄС реалізується шляхом виконання Сьомої рамковаої програми по дослідженнях, технологічному розвитку і демонстраційних діях на 2007-2013 роки. Метою даної програми є досягнення європейського лідерства в ключових областях науки і технології через співробітництво між університетами, промисловістю, дослідницькими центрами і організаціями. Підтримка буде надана дослідницькій діяльності, що здійснюється через транснаціональне співробітництво, від спільних проектів до координації національних дослідницьких програм. Сюди ж входить співпраця між ЄС і третіми країнами. [96].

На світовому ринку наукомісткої продукції чітко простежується тенденція посилення конкуренції. У зв’язку із цим, дедалі більша частка витрат підприємств переноситься зі сфери промислового виробництва до сфери досліджень і розробок нових технологій і виробів. Водночас, зростає значення правового захисту об’єктів інтелектуальної власності для забезпечення світогосподарських ринкових позицій.

Як елемент несумлінної конкуренції, промислове шпигунство виявляється, насамперед, у порушенні прав власника на промислову або інтелектуальну власність через оволодіння технологіями виробництва чужої продукції (ноу-хау), торговельно-фінансовими секретами, сутністю відкриттів і винаходів.

Оскільки промислове шпигунство не знає національних меж, а обмін технологіями стає все більш загальноприйнятою формою міжнародного співробітництва, то охорона прав на винахід, промислові зразки, товарні знаки стає предметом активного міжнародного регулювання. Особлива роль у ньому належить Європейській патентній організації, спеціалізованій установі ООН-Всесвітній організації інтелектуальної власності, а також СОТ.

Європейська патентна організація(ЄПО) Всесвітня організація інтелектуальної власності
Місцезнаходження, створення
Мюнхен(Німеччина) 1973 Женева (Швейцарія) 1970
Основні цілі
видача європейських патентів; - охорона інтелектуальної власності в усьому світі;
розширення співробітництва між європейськими державами в області охорони винаходів; розширення адміністративного співробітництва між союзом в області інтелектуальної власності
посилення патентного захист)'
Структура
Європейське патентне відомства три адміністративних Ради (Генеральна асамблея, Конференція, Комітет з координації); інші органи
Адміністративна рада
Видає друковано
«Службовий вісник», «Європейський патентний листок», щорічний звіт, наукові монографії, різноманітний інформаційний матеріал Періодичні видання «Industrial Property», «Copyright», "РСТ Gazett", "Les Marques International Designs Bulletin"

Рис 1.1 . Міжнародні організації, що регулюють технологічний обмін

Зазначені організації сприяють створенню і модернізації патентних систем, співробітництву в області патентної інформації, проводять консультації, створюють сприятливі умови для придбання запатентованих технологій та ін., тобто сприяють подальшому розвитку міжнародного обміну технологією. Так, СОТ, у випадку виникнення протиріч щодо комерційних аспектів інтелектуальної власності, пропонує використовувати наявну в нього систему вирішення суперечок ТРІПС - Згода по комерційних аспектах прав на інтелектуальну власність (до інтелектуальної власності належать патенти, авторські права, промислові зразки, товарні знаки, географічні зазначення, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, нерозголошувана інформація). Угода торкається п'яти великих областей:

порядок застосування основоположних принципів міжнародних угод щодо питань торгівлі та дотримання прав інтелектуальної власності;

- порядок забезпечення достатніх заходів з охорони прав інтелектуальної власності;

- заходи з охорони прав інтелектуальної власності на територіях окремих держав;

- порядок вирішення суперечок з питань інтелектуальної власності між державами-країнами СОТ;

- спеціальні заходи на перехідному етапі до нової системи охорони прав інтелектуальної власності.

Інтернаціоналізація процесу досліджень і розробок підсилюється, насамперед, у Західній Європі в зв'язку з поєднанням структур єдиного ринку. З цією метою заснований фонд Європейської науки, що поєднує біля шести десятків науково-дослідних рад і академій західноєвропейських країн.

Крім того, вже створені і функціонують - «Європейська асоціація з передачі технології, нововведень і промислової інформації», центр з обміну технологією в регіоні Південно-Східної Азії, національні системи, «банки ліцензій» у мережі найбільших фірм. Усі вони висококомп'ютеризовані, мають можливість взаємодіяти один з одним. [68, с.229]

Головні договори, які регулюють питання охорони інтелектуальної власності в міжнародному масштабі:

– Договір про патентне співробітництво (1970 р.);

– Конвенція Паризького союзу (учасниками якої є 85 держав);

– Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг (1957 р.);

– Договір про реєстрацію товарних знаків (1973 р., Відень);

– Всесвітня конвенція про авторське право (1952 р.);

– Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (1971 р.)

Що стосується України, то більшість підприємств усвідомлює необхідність здійснення інноваційної політики, але успішне її здійснення повинно ґрунтуватися на відповідній нормативно-правовій базі. Законодавство України у сфері науково – технологічного обміну базується на Конституції України, Цивільному кодексі України , Господарському кодексі України та низки законодавчих актів, інструкцій та постанов.

Правові передумови державної інноваційної політики закладені в Конституції України, в якій стаття 54 гарантує громадянам свободу наукової, технічної та інших видів творчої діяльності, захист інтелектуальної власності, авторських прав. Стаття 116 зобов’язує Кабінет Міністрів України забезпечувати здійснення економічної політики у сфері освіти, науки і культури. Згідно з пунктом 4 цієї ж статті Кабмін розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного і культурного розвитку України. [1]

Законодавче забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні започатковане Законом України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності». Цей закон з часом зазнав змін, і в 1998 році був прийнятий новий закон «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Та в Україні сьогодні, на жаль, на всіх рівнях й до цього часу відсутнє розуміння виняткової ролі розробки, освоєння і широко­го використання високих технологій в інноваційному розвитку еконо­міки, а також необхідності створення для їхнього розвитку правової бази й умов для ресурсного забезпечення. Серед документів, значним досягненням яких є визначення пріоритетних напрямів промислового розвитку, слід назвати Закон України «Про пріоритетні напрямки інно­ваційної діяльності в Україні» №433-ІУ від 16 січня 2003 року, у якому сформульовано правові, економічні й організаційні основи формуван­ня і реалізації пріоритетних напрямків у країні. Метою закону є законо­давче забезпечення концентрації ресурсів на провідних напрямках науково-технологічного відновлення виробництва і сфери послуг у країні, забезпечення потреб суспільства у високотехнопогічній, конку­рентоспроможній, екологічно чистій продукції, високоякісних послу­гах, збільшення експортного потенціалу держави, забезпечення вихо­ду конкурентної наукоємної продукції на світовий ринок. На жаль, у розглянутому законі в цілому й у ряді середньострокових пріоритет них напрямків не приділено належної уваги питанням, пов'язаним з науковими дослідженнями, розробками й витратами на їх виконання, а вони, як відомо, випереджають організацію виробництва нової про­дукції в наукомістких галузях і сприяють їхньому розвитку.