Аналіз стану ринку та визначення ринкових перспектив (стр. 2 из 6)

виду товарів.

Тобто маємо бюджетне рівняння виду :

(1.3)

Задача максимілізації корисності за наявних бюджетних обмежень формулюється через побудову функції корисності Лагранжа :

, (1.4)

де

-коефіцієнт граничної корисності грошей.

Побудувавши функцію Лагранжа, визначаємо умови її максимізації за допомогою часткових похідних

; ; , кожну з яких дорівнюємо нулю. Таким чином одержуємо систему N рівнянь виду (1.5)

Розділивши рівняння почергово одне на інше, одержуємо співвідношення цін та обсягів споживання всіх товарів.

Оскільки

, то

У результаті ми одержуємо залежність споживання кожного товару від бюджету споживача та цін ,тобто, фактично, функцію попиту на визначений товар.

Проаналізувавши одержану функцію, бачимо, що попит на кожен з товарів А, В і С залежить лише від розміру бюджету даної групи споживачів ( на товар А витрачається 1/9 частина бюджету, на товар B – 1/3, на товар С – 5/9) та цін на відповідні товари; і не залежить від попиту на інші товари, оскільки жодна з отриманих функцій попиту не містить параметрів іншої функції. Таким чином, товари А, B, та С є незалежними.

2 АНАЛІЗ РИНКОВОЇ СИТУАЦІЇ

2. При відомих функціях попиту та пропозиції на ринку можлива ситуація, коли при деякій ціні товару об’єм попиту співпадає з об’ємом пропозиції. Цей стан ринку являє собою рівновагу. Підставивши у функцію попиту значення бюджету та дорівнявши функції попиту та пропозиції, визначаємо рівноважну ринкову ціну :

Необхідно зауважити, що на ринку не може існувати від’ємного значення ціни, тому значеняя ціни

ми не враховуємо при подальших розрахунках. Таким чином рівноважна ринкова ціна Підставивши її значення у функцію попиту або пропозиції, отримаємо значення рівноважного обсягу продажів продукції на ринку за даною ціною

3. Визначивши рівноважну ціну, розрахуємо допоміжні значення попиту та пропозиції. Для цього вирахуємо значення шагу ціни. Якщо рівноважна ціна дорівнює 2,3 грошовим одиницям, шаг у 0,1 ціни складатиме 0,1*2,3 = 0,23 грошових одиниць. Тому для визначення допоміжних значень попиту та пропозиції необхідно використати такі рівні ціни :

тобто по п’ять значень ціни у бік збільшення та зменшення з шагом 0,1 рівноважної ціни.

Підставивши ці значення ціни у відповідні функції, розрахуємо обсяги попиту та пропозиції.Результати розрахунків занесемо до таблиці (таблиця 2.1).

Ціна,P	1,15	1,38	1,61	1,84	2,07	2,3	2,52	2,76	2,99	3,22	3,45
Попит, D	26,08696	21,73913	18,63354	16,30435	14,49275	13,04348	11,90476	10,86957	10,03344	9,31677	8,695652
Пропозиція, S	5,05	6,66	8,27	9,88	11,49	13,1	14,64	16,32	17,93	19,54	21,15

Таблиця 2.1 - Кількісні значення попиту та пропозиції за

розрахованими цінами

4. Розрахунок коефіцієнтів цінової еластичності попиту та пропозиції здійснюємо за формулами точкового коефіцієнта

(2.1)

Для цього використовуємо визначені раніше цінові інтервали з шагом у 0,1 рівноважної ціни.

Таблиця 2.2 -Коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції у розрахованих цінових інтервалах

Цінові інтервали	1,15-1,38	1,38-1,61	1,61-1,84	1,84-2,07	2,07-2,3	2,3-2,52	2,52-2,76	2,76-2,99	2,99-3,22	3,22-3,45
Коефіцієнт еластичності попиту,	-0,83333	-0,85714	-0,875	-0,88889	-0,9	-0,9127	-0,91304	-0,92308	-0,92857	-0,93333
Коефіцієнт еластичності пропозиції,	1,594059	1,45045	1,362757	1,303644	1,261097	1,229008	1,204918	1,183824	1,167317	1,153531

Аналізуючи ринкову ситуацію на підставі одержаних даних , можна зробити висновок, що при підвищенні ринкової ціни від 1,15 гр.од до 3, 45 гр.од обсяг попиту зменшився від 26,08696 од. товару до 8,695652 од. товару , що по суті відповідає закону попиту , у якому говориться про те, що підвищення ринкової ціни призводить до зниження рівня попиту і навпаки. Роздивляючись вплив зміни ринкової ціни на обсяг пропозиції, спостерігаємо , що при підвищенні ринкової ціни від 1,15 гр.од до 3, 45 гр.од обсяг пропозиції зростає від 5,05 од.товару до 21,15 од.товару , тобто в даній ситуації відмічаємо дію закону пропозиції , у якому йдеться про те, що при підвищенні ринкової ціни пропозиція товару збільшується і навпаки.

Далі роздивимося економічну сутність показника еластичності та його роль у визначенні поведінки виробника.

Еластичність попиту за ціною (Price Elasticity of Demand) – це відносна зміна попиту, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною найчастіше являється від’ємною величиною, оскільки згідно закону поопиту,- ціна та попит змінюються у різних напрямках.

Коефіцієнт еластичності попиту розраховується за формулою :

(2.2)

В залежності від абсолютного значення коефіцієнту еластичності виділяють :

· еластичний попит

;

· нееластичний попит

;

· пограничну еластичність попиту

.

Еластичність пропозиції за ціною – показник ступеня чутливості, реакція пропозиції на зміну ціни товару. Вона розраховується за формулою :

(2.3)

Метод розрахунку еластичності пропозиції такий, як і еластичності попиту, але з тією відмінністю, що еластичність пропозиції завжди додатна. Додатне значення еластичності пропозиції обумовлене тим, що більш висока ціна стимулює виробників збільшувати обсяг випуску продукції, і тому, необхідності в умовній зміні знаку еластичності пропозиції немає.

Основним фактором еластичності пропозиції є час, оскільки він дозволяє виробникам відреагувати на зміну ціни товару.Тому еластичність пропозиції різною в різних часових інтервалах.

Розрізняють наступні форми еластичності пропозиції :

· еластична пропозиція – величина пропозиції збільшується на більший відсоток, ніж ціна , коли еластичність більше одиниці

. Ця форма еластичності пропозиції характерна для довгого часового інтервалу, у якому можливості розширення виробництва не обмежені, тому еластичність пропозиції найвища (крива LS) (рис.2.1)

· нееластична пропозиція – величинна пропозиції змінюється на менший відсоток, ніж ціна, коли еластичність менше одиниці

. Ця форма еластичності пропозиції характерна для короткого часового інтервалу, у якому збільшення об’єму виробництва можливе за рахунок наращення використання змінних ресурсів, обмеженого незмінними розмірами капіталу. Еластичність пропозиції додатна, але при збільшенні росту виробництва наближається до нуля (крива SS).