Смекни!
smekni.com

Аналіз стану ринку та визначення ринкових перспектив (стр. 4 из 6)

Таким чином, за версією Вальраса, в умовах дефіциту активною стороною ринку є покупці, а в умовах надлишку – продавці товару.

Метод Маршалла

В довгому часовому інтервалі головним фактором, визначаючим стан ринку є кількість продукції на ринку, яка в свою чергу визначається об’ємом її виробництва.

При підвищенні ринкової ціни до P1 (2,99 гр.од.)(рис. 2.6) спочатку визначаємо об’єм пропозиції товару на ринку , тобто QS = 17,93 од. товару. В цьому випадку ціна, яку згоден заплатити покупець за кожну одиницю товару буде дорівнювати :

Очевидно, що ціна виробника P1= 2,99 гр.од. вища за ціну споживача PD= 1,67 гр.од., що ліквідує стимул до розширення виробництва продавцем. Продавець скорочує виробництво, товар стає все більш цінним для споживача, ціна виробника падає, ціна споживача зростає, - рівновага відновлюється. Тобто ринкова рівновага в цьому випадку є стійкою.

Рисунок 2.6 - Аналіз стійкості ринкової рівноваги по Маршалу

При зниженні ціни до P2 = 1,61 гр.од.(рис. 2.7) визначаємо об’єм пропозиції товару на ринку, тобто QS = 8,27 од. товару. Цей обсяг пропозиції споживачі згодні придбати за ціною :

Очевидно, що PD = 3,63 гр.од. більша ніж ціна P2 = 1,61 гр.од., тобто у виробника існує стимул до розширення виробництва. Збільшення виробництва сприймається споживачем як зниження цінності товару. Споживач погоджується сплачувати меншу ціну і ринок повертається у стан рівноваги. Тобто ринкова рівновага в цьому випадку є стійкою.

Рисунок 2.7 - Аналіз стійкості ринкової рівноваги по Маршалу

Таким чином, згідно версії Маршалла, основною рушійною силою механізму відновлення рівноваги в довгому часовому інтервалі завжди являються виробники товару.

Отже, ринкова рівновага є стійкою, тому що, порушуючись, вона відновлюється виключно за допомогою ринкового механізму, без державного втручання в ринкові процеси.

Два застосованих варіанта діагностики стійкості ринкової рівновани призводятьдо однакового результату лише у випадку додатного нахилу кривої пропозиції та від’ємного нахилу кривоїпопиту. Коли ці криві не знаходяться в свїих «нормальних» положеннях, оцінки стійкості рівноважнихстанів ринку по Вальрасу і Маршаллу не співпадають.

Так, якщо обидві криві маютьвід’ємний нахил (Рис. 2.8), рівноважна комбінація Р1Q1 по Вальрасу являється нестійкою. Якщо ціна блага підвищится до Р2, то на ринкувиникає дефіцит у розмірі (Qd-Qs), що викличе подальше підвищення ціни. Якщо ціна опуститься до Р0, пропозиція перевищить попит, що по Вальрасу повинно призвести до подальшого зниження ціни.

Рисунок 2.8 - Діагноз стійкості рівноваги ринку при нестандартних кривих попиту та пропозиції

По Маршаллу вказаний рівноважний стан ринку являється стійким. При меншій, ніж Q1 пропозиції ціна попиту стане вище за ціну пропозиції, а це стимулює збільшення випуску. У випадку перевищення Q1 ціна попиту стане нижчою за цінупропозиції і пропозиція скоротиться.

Використовуючи наведену логіку, можнавизначити ступінь стійкості рівноваги з точки зору кожного з названихдослідників. Розходження між Л. Вальрасом і А. Маршаллом при описі механізмуфункціонування ринку витікають з того, що, надумку першого, ринкові ціни повністю гнучкі і миттєво реагують на будь-які зміни кон’юнктури, а на думку другого, ціни недостатньо гнучкі, і в результаті при виникненні диспропорції між попитом та пропозицією об’єми ринкових угод швидше реагують на цю диспропорцію, ніж ціны. Облік цих розходженьдозволив використати ці дві моделі, однак, процес встановлення рівноваги в короткому періодікраще описується за допомогою підходу Вальраса, а в довгому – за допомогою моделі Маршалла.

Аналіз стійкості рівновани стає можливим лише в тому випадку, коли ринкова рівновага порушена під впливом певного зовнішнього (екзогенного) фактора. Характеристика таких факторів буде наведена далі.

8. Стійкість ринкової рівноваги – властивість ринкової рівноваги відновлюватись після порушення самостійно, лише в результаті дії ринкових сил. Порушення ринкової рівноваги може бути викликано різними факторами як ринкового, так і неринкового характеру.До таких факторів можна віднести наступні :

· зміна ринкових параметрів ;

· встановлення державою граничних рівнів цін (максимальних – «потолка» та мінальних – «пола» цін) ;

· встановлення розмірів податків та дотацій ;

· здійснення імпорту продукції,що виробляється і в середині країни ;

· встановлення імпортної пошлини та ін.

Тепер детальніше охарактеризуємо дію кожного з факторів.

8.1. Стан ринку може піддаватися впливам ринкового і неринкового характеру.До впливу неринкового характеру відносяться:

- зміна детермінант попиту чи пропозиції;

До детермінантів попиту відносять:

1. ринкову ціну товару;
2. кількість покупців на ринку;

3. смаки і переваги покупців;

4. доходи споживачів;

5. рівень цін на сполучені товари.

До детермінантів пропозиції відносяться:

1. ринкова ціна товару;

2.

кількість продавців даного товару на ринку;

3. рівень податків і дотацій;

4. ціни на економічні ресурси;

5. ціни на сполучені товари.

Результатом впливу зміни детермінант попиту та пропозиції може бути встановлення нової ринкової рівноваги чи рівноваги руйнування ринку, коли рівновага не може установитися.Наявність функцій попиту та пропозиції не означає, що на ринку обов'язково існує рівновага. Можливі ситуації, при яких функції попиту та пропозиції такі, що на ринку рівновага відсутня.

На малюнку 2.9 а) представлена система невизначеного протиріччя між попитом та пропозицією по цінових параметрах. Вона виникає в тому випадку якщо виробництво продукту зв'язане з випуском рідких чи неприйнятних продуктів, що різко підвищує ціну і продукт стає ефективним для споживача.

На малюнку 2.9 б) представлена система невизначеного протиріччя з приводу обсягу попиту та пропозиції при даній ціні.


а) б)

Рисунок 2.9 - Відсутність рівноваги ринку


Якщо крапка рівноваги ринку існує, то вона може бути не єдиної. На малюнку 2.10 показаний випадок існування двох крапок рівноваги, можливий за умови існуванні специфічної кривої пропозиції.


а) б)

Рисунок 2.10 – «Подвійна» рівновага локального ринку

Можливі також випадки безлічі крапок рівноваги (малюнок 2.11). Варіант (а) виникає тоді, коли на даному ринку сформувалася олігопольна структура та ні одна з фірм-виробників не квапиться змінювати рівень цін через страх різкої реакції конкурентів. Варіант (б) зв’язаний зі зміною еластичності попиту та пропозиції в різних цінових діапазонах. При цьому на спільних відрізках кривих плани споживачів і виробників збігаються.

a) б)

Рисунок 2.11– Безліч крапок рівноваги локального ринку

8.2. Державне регулювання ринку.

1. Встановлення «потолка» ціни на рівні нижче рівноважної P0 застосовується як міра захисту споживача товару нееластичного попиту (рис 2.12) . В результаті виникає дефіцит в розмірі (Qd-Qs).


Рисунок 2.12 - Встановлення «потолка» ціни

Але при даному об’ємі пропозиції Qs ціна попиту Pd вище встановленної «потолка»

, в результате чого формується «чорний ринок» даного товару, характеристиками якого являються вихідна крива попитуD та крива пропозиції «чорного ринку» Sd, що має вид ломаної. Вертикальний відрізок кривої Sd показує процес повернення ринку до рівноважної ціни Р0 при об’ємі продажів Qs; восходячий відрізок – процес формування природної кривої в нових умовах. Рівновага встановлюється при ціні Р1 > Р0 >>
(ціна враховує ризик продавця) та об’єму продажів Q*<Q0. Таким чином, встановлення потолка ціни може мати еффект, протилежний очікуваному : замість зниження ринкової ціни спастерігається її ріст.

2. Встановлення «пола» (нижньої границі) ціни на рівні, що перевищує рівноважну ціну Р0.

Застосовується як міра захисту виробника товару (рис 2.13). Призводить до виникнення надлишку товару в розмірі (Qs-Qd), що не реалізується на ринку без додаткового втручання держави. Дане втручання дердави може проявлятися у :

а) закупках ізлишньої продукціїзавстановленою ціною {втрати держави складають