Місце України в міжнародній торгівлі продуктами ІВ (стр. 9 из 13)

Структура експорту—імпорту високотехнологічними послугами за 2007 р. (рис.3.1. ) вказує на її низькі показники щодо питомої ваги в загальній кількості послуг. На відміну від комп'ютерних послуг, роялті та ліцензійних послуг експорт та імпорт науково-дослідних та науково-конструкторських робіт (НДДКР) України переважно орієнтований на країни СНД. На їх частку в 2007 р. припадало 63 % експорту даної послуги і 46 % імпорту. Протягом 2005—2007 рр. спостерігається стала тенденція до зростання експорту НДДКР як у цілому, так і до країн СНД. Так, у 2005 р. експорт цієї послуги збільшився на 25,9 % (48 % до країн СНД) порівняно з 2004 р., а в 2004 р. на 47 % (відповідно 25 %) порівняно з 2003 р. Така ж тенденція спостерігається і у імпорті НДДКР.

Рис.3.1 Структура експорту-імпорту високотехнологічних послуг у 2007 р.

У 2008р. роботи зі створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності: винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань інтегральних мікросхем і раціоналізаторських пропозицій (далі – ОПІВ) – виконували 1284 вітчизняні організації (юридичні особи), що на 2,4% менше проти 2007р. і на 4,6% – 2006р. Майже третину загальної кількості становили підприємства переробної промисловості (з них більше половини – підприємства машинобудування), 31,3% – наукові організації і 12,4% – освітні установи.

До Державного департаменту інтелектуальної власності та патентних відомств іноземних держав підприємствами та організаціями України у звітному році подано 8614 заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки. У звітному році, як і у попередні чотири роки, значну частку із загальної кількості склали заявки на корисні моделі (2004р. – 44,5%, 2005 – 61,5%, 2006 – 64,9%, 2007 – 70,0%, 2008 – 74,4%), в той час як у період 2000 – 2003рр. їх частина була незначною (2,9 – 4,6%). Така ж ситуація спостерігається і з охоронними документами на ОПІВ: 2004р. – 16,8%, 2005 – 63,1%, 2006 – 68,1%, 2007 – 71,3%, 2008 – 73,7% (2000 – 2003рр.: 2,0 – 4,0%); усього у 2008р. отримано 8395 охоронних документів України та іноземних держав. (Рис.3.2)

Рис. 3.2 Надходження до Державного департаменту інтелектуальної власності та патентних відомств іноземних держав заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки

Таблиця 3.2 Основні показники творчої діяльності підприємств та організацій України.

Подано заявок на видачу охоронних документів				Отримано охоронних документів				Використано об’єктів права ІВ
Держдепартамент ІВУкраїни		компетентні органи з охоронни прав ІВ іноземних держав		України		іноземних держав
2007	2008	2007	2008	2007	2008	2007	2008	2007	2008
Усього	8564	8446	345	168	8488	8243	281	152	6796	6870
винаходи	2075	1840	174	103	1993	1832	130	82	2803	598
корисні моделі	6167	6359	73	52	6165	6136	90	54	3033	3471
промислові зразки	322	247	98	13	330	273	61	16	960	801
компонування ІМС	–	–	–	–	–	2	–	–	–	–

Складено автором за: даними http://www.wto.org/

Спостерігається зменшення на 3,3% загальної кількості поданих заявок та на 4,3% отриманих охоронних документів на ОПІВ у порівнянні з 2007р., особливо помітно зменшення кількості поданих заявок і отриманих патентів на промислові зразки (38,1% та 26,1% відповідно).

У 2007р. частка поданих заявок поданих до іноземних держав становила 5% від загальної кількості і скоротилася до 2% у 2008р., що вказує на помітну тенденцію до зменшення іноземних заявок.

Порівняно з попереднім роком кількість заявок на ОПІВ, поданих юридичними особами України у 2008р. до патентних відомств іноземних держав, зменшилась наполовину. Найбільшу кількість заявок подано до патентного відомства Російської Федерації (84,5%). Число закордонних патентів зменшилось на 46%, переважну більшість їх отримано також у Роспатенті (92,1%)(Табл.3.3.).

Чисельність творців (винахідників, авторів промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій) у порівнянні з 2007р. скоротилась на 10,6% і становила 36,8 тис. осіб, що у розрахунку на одне підприємство (юридичну особу або відокремлений підрозділ), яке займалось винахідництвом та раціоналізацією, складало 24 особи. В той же час у Донецькій області цей показник дорівнював 43, Вінницькій і Луганській – по 31, Дніпропетровській, Миколаївській областях та м.Києві – по 28 осіб.

Важливим показником ефективності новаторської діяльності є використання об’єктів права інтелектуальної власності. У 2008р. кількість використаних у виробничому процесі винаходів у порівнянні з попереднім роком зменшилась на 7,3% і становила 2598 одиниць, промислових зразків – на 16,6% (801), в той же час число використаних корисних моделей зросло на 14,4% (3471).

Зберігається тенденція щодо зменшення кількості впроваджених у виробництво раціоналізаторських пропозицій: у порівнянні з 2007р. їх число зменшилось на 13,8%, з 2006р. на 20,5%(Рис.3).

Рис.3.3 Використання підприємствами України винаходів та раціоналізаторських пропозицій

Найбільше раціоналізаторських пропозицій використано на підприємствах промисловості (42,3%) і транспорту та зв’язку (31,5%), а також на підприємствах Дніпропетровської (21,6%) Донецької (19,3%) областей та м.Києва (30,4%).

Станом на 01.03.2010 року (з 1992 року) всього зареєстровано 282080 охоронних документів:

· 94610 патентів на винаходи з урахуванням перереєстрованих авторських свідоцтв та 20-річних після коротких;

· 48019 патентів на корисні моделі;

· 20069 патентів на промислові зразки;

· 119351 свідоцтво на знаки для товарів і послуг з урахуванням розділених реєстрацій;

· 11 свідоцтв на топографії ІМС;

· 10 реєстрацій кваліфікованих зазначень походження товарів;

· 10 свідоцтв на право використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів[19].

Частка охоронних документів зареєстрованих з 1992-2010 рр. дуже невелика порівняно лише з кількістю поданих патентних заявок у 2007р. у світі (764 700).

У 2008 році обсяги витрат на інноваційну діяльність склали 11,99 млрд. грн., що на 11% більше, ніж у 2007. основним джерелом фінансування, як і в попередні роки, були кошти субєктів господарювання – 7,3 млрд. грн., що складає 60,6% від загального обсягу фінансування. Зросла частка кредитування інноваційної діяльності з18,5% у 2007 р. до 33,7% у 2008.

Основні тенденції розвитку ринку ІВ України характеризуються такими особливостями:

- низька інноваційна активність промислового виробництва. Розробку і реалізацію інновацій в 2007 р. здійснювали всього 11,5 %підприємств, тоді як у провідних країнах цяцифра складає приблизно 30 %. На придбання нових технологій витрачалося лише 3 %всіх засобів, які витрачаються на інновації,що не дає можливості суттєво впливати наперехід до інноваційного економічного зростання. У 2007 р. частка об'єму інноваційноїпродукції в загальному обсязі реалізованоїпродукції навіть інноваційно активних промислових підприємств склала всього 6,7 %;

- внутрішній попит на продукцію ІВ залишається низьким унаслідок високої конкурентоспроможності зарубіжних країн. Зовнішня торгівля наукомісткою продукцією в Україні стає не засобом активного розвитку економіки, а можливістю виживання, збереження накопиченого науково-технічного і виробничого потенціалу;

- більшість підприємств промисловості, у тому числі і високотехнологічного комплексу, вважають за краще займатися продуктовими інноваціями, тобто закупівлею готового устаткування, використанням НДДКР для вдосконалення діючого виробництва та ін. Частка принципово нових розробок у витратах на технологічні інновації складає приблизно 12 %, тоді як в країнах ОЕСР —не менше 33 %;

- у високотехнологічному комплексі не завершена корпоратизація, тобто формування сучасних великих науково-виробничих структур, економічно стійких, здатних до формування власних чинників саморозвитку і до здійснення всього відтворювального циклу;

- не зважаючи на прийняті державні заходи протягом усього періоду функціонування незалежної України для сучасної структури ринку ІВ характерні диспропорції, слабка розвиненість комерційних механізмів або повна відсутність багатьох елементів, не сформована інноваційна система, не розвинений інфраструктурний блок, слабо використовуються інноваційні інвестиції;

- недосконалість захисту права інтелектуальної власності через вади законодавчої бази. Незважаючи на помітний прогрес останніх років у сфері законодавчого забезпечення правової охорони інтелектуальної власності, її недосконалість все ще є одним з чинників, який перешкоджає створенню в Україні ефективної системи трансферу нових технологій та науково-технічних досягнень.

- зростання кількості зловживань у сфері інтелектуальної власності. Серед найпоширеніших зловживань експерти відзначають несумлінну реєстрацію товарних знаків, порушення патентних прав, використання товарних знаків, схожих до ступеня змішування з відомими світовими брендами тощо.