Смекни!
smekni.com

Аудит использования трудовых ресурсов (стр. 4 из 5)

При аудиторській перевірці необхідно порівняти відображення у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності коштів, спрямованих на оплату праці і отри­маних працівниками підприємств, як власниками цін­них паперів та вкладів у майно підприємства за таки­ми напрямками: витрати на оплату праці, що відно­сяться на собівартість продукції, а також експлуата­ційні витрати інших виробництв, які знаходяться на балансі основної діяльності; виплати у грошовій та на­туральній формах за рахунок нерозподіленого прибут­ку, з фондів спеціального призначення; доходи випла­чені працівникам за цінними паперами і вкладеними у майно підприємства.

Аудит правильності відображення в бухгалтерсько­му обліку витрат на оплату праці потрібно здійснювати за такими напрямками:

1) виплат із фонду оплати праці;

2) виплат за рахунок нерозподіленого прибутку, що за­лишається в розпорядженні підприємства.

При цьому аудитору потрібно особливу увагу зве­рнути на виплати із фонду оплати праці, які відносять­ся на собівартість продукції (в дебет рахунку 23 "Ви­робництво"), виплати за відрядними розцінками, окла­дами, тарифними ставками; доплати за роботу згідно із законодавством в особливо важких умовах праці, доплати за роботу в святкові дні, понад нормовані го­дини; виплати щорічних відпусток; компенсації за невідпрацьований час, процентні надбавки за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціаль­ністю на даному підприємстві), передбачені чинним законодавством; оплата праці робітників, що не пере­бувають у штаті підприємств, за виконання робіт згід­но з договорами громадське — правового характеру; заробітна плата за кінцевим підсумком роботи за рік; виплати різниці в окладах працівникам, працевлашто­ваним з інших підприємств із збереженням, протягом деякого часу, розміру посадового окладу на колиш­ньому місці роботи, а також при тимчасовому замі­щенні; оплата праці кваліфікованих робітників, керів­ників, що працюють без звільнення від основної роботи, з підготовки і підвищення кваліфікації працівників; пільгові години підлітків; вартість продукції, що вида­ється як натуральна оплата праці, доплата за шкідливі умови праці тощо.

При подальшій перевірці необхідно аудитору з'ясу­вати правомірність відображення в обліку та звітності наданих працівникам пільгових виплат; додаткових від­пусток понад ті, що передбачені законодавством; надба­вок до пенсій; виплат за путівки за рахунок підприємст­ва, надання матеріальної допомоги; дивідендів, процен­тів на акції.

Аудиторська перевірка обґрунтованості визначення фонду оплати праці обумовила необхідність з'ясування його використання згідно з обсягом виконаних робіт.

З метою, перевірки порівнюють розрахунковий (прогнозний) фонд оплати праці з фактичним, в резуль­таті чого визначають абсолютну економію або його пе­ревитрату; розраховують вплив факторів на відхилення (зміна чисельності працівників і середньорічного заро­бітку). Методику такого аудиту слід проводити з ура­хуванням темпів інфляції за офіційно встановленими коефіцієнтами.

При з'ясуванні перевитрат фонду оплати праці вста­новлюють їх причини.

Аудиторську перевірку використання фонду оплати праці потрібно здійснювати не лише в цілому на під­приємстві, а й за категоріями працівників та виробни­чим підрозділам.

Аудитору слід пам'ятати, що при перевірці фонду оплати праці позаштатного складу працівників він може витрачатися лише у межах затверджених сум і на цілі, передбачені кошторисом.

1.2.2. Організація і методика розрахунків з працівниками по оплаті праці

Одним із основних завдань аудиторської перевірки є аудит розрахунків з працівниками по оплаті праці.

Аудиторська перевірка обліку розрахунків з оплати праці здійснюється аудитором згідно типових форм, за­тверджених наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі" № 144 від 22.05.1996 р. на виконання заходів що­до реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики (див. ч. І, роз­діл 4, п. 4.1).

Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор ке­рується "Кодексом Законів України", Законом України "Про оплату праці", затвердженим Постановою Верхов­ної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144 / 95 - ВР (зі змінами і доповненнями до нього відповідно до По­станови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. № 50 / 97 - ВР), а також Інструкцією зі статистики заро­бітної плати, затвердженою наказом Міністерства стати­стики України від 11.12.1995 № 323 та Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народ­ному господарстві України, затвердженою наказом Мін­стату № 171 від 07.07.1995 р.

Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають перевірці, є:

• чисельність працівників, їхні професії та кваліфікація;

• витрати робочого часу у людино — годинах, люди­но - днях;

• кількість виготовленої продукції;

• розмір фонду оплати праці за категоріями працю­ючих, видами нарахувань;

• нарахування премій, відпускних;

• розмір відрахувань за їх видами та інші.

Виходячи з цих показників праці та заробітної пла­ти, аудитор повинен перевірити:

• дотримання законодавства щодо організації ведення бухгалтерського обліку;

• реальність відображення у первинних документах та формах звітності чисельності працівників та середньо спискової чисельності працюючих на підприємстві;

• правильність визначення обсягів виконання робіт;

• наявність у документах обліку осіб, що не брали участі у виконанні робіт;

• достовірність відображення у документах обліку виконання робіт;

• ідентичність даних аналітичного обліку з оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" у Головній книзі й ба­лансі на однакову дату та підписів у відомості й особовій справі;

• законність доплат і надбавок до основної заробітної плати;

• правильність підрахунків підсумків у первинних до­кументах, регістрах бухгалтерського обліку та фі­нансовій звітності;

• реальність віднесення витрат з оплати праці на собі­вартість продукції;

• відповідність даних відомостей на виплату заробіт­ної плати тарифікаційним спискам працівників і від­сутність у відомостях підчисток, необумовлених виправлень та підписів керівника та бухгалтера.

При аудиті, перш за все, аудитор проводить оцінку стану організації бухгалтерського обліку та ефективнос­ті внутрішньогосподарського контролю на підприємстві, яка впливає на обсяг аудиторської перевірки.

Перевірка здійснюється вибірковим методом. Ре­зультат перевірки — визначення зон найвищого ризику, що обумовлено: існуванням підприємства (наявний ри­зик), постановкою внутрішньогосподарського контролю (ризик контролю) і ризиком з вини аудитора (ризик не виявлення помилок).

При перевірці чисельності працівників підпри­ємства аудитор повинен звернути увагу на правиль­ність визначення середньоспискової чисельності та відображення її у фінансовій звітності згідно Інстру­кції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, № 171 від 07.07.1995 р.

Середньоспискова чисельність працівників на мі­сяць встановлюється шляхом підсумку числа праців­ників за кожний календарний день і діленням на повне число календарних днів у даному місяці. Фактична чи­сельність перевіряється шляхом співставлення наявно­сті трудових книжок працівників та табеля обліку ро­бочого часу.

Аудитору слід з'ясувати чи використовується праця інвалідів першої та другої групи. Якщо використовуєть­ся, необхідно перевірити чи є в наявності документи, що підтверджують інвалідність і трудові книжки цих пра­цівників. З метою контролю відпрацьованого часу ауди­тору потрібно перевірити правильність оформлення та­белів та підрахунки відпрацьованого часу.

Правильність визначення обсягів виконання ро­біт, наявність приписок аудитору необхідно перевіри­ти на основі розрахунків основної та додаткової

оплати праці (премій, доплат, надбавок) за категорія­ми працівників.

Достовірність обсягів виконання робіт, наявність приписок (на будівельних підприємствах) виявляють за допомогою порівняльного методу. При цьому обсяг ви­конаних робіт, вказаний у первинних документах з об­ліку праці порівнюють з технологічними картами, до­кументами на оприбуткування готової продукції, а та­кож проводять контрольні обміри.

Крім того аудитору необхідно перевірити розраху­нки виробітку за виконані роботи і надані послуги. При аудиторській перевірці слід переконатися у правомір­ності нарахованої заробітної плати на підприємстві в цілому та по окремим підрозділам.

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розці­нки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встано­влюють самостійно у колективному договорі з дотри­манням норм і гарантій передбачених законодавством і угодами. Вибірковим методом аудитором проводиться перевірка правильності застосування тарифних ставок, розцінок та розрахунки сум нарахованої оплати праці, при виявленні порушень всі первинні документи потрі­бно перевіряти в суцільному порядку.

Перевірка документів спрямована на те, щоб вияви­ти реальність відображення робіт, правильність визна­чення їх обсягів, строків виконання, норми виробітку, суми нарахованої заробітної плати, включаючи доплати та надбавки. З цією метою поряд з перевіркою докумен­тів з обліку праці застосовується зустрічна перевірка ін­ших взаємопов'язаних документів і облікових записів (Положення про оплату праці, норми виробітку).