Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці , який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить до початку роботи безпосередньо на робочому місці безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
5.7 Оцінка умов виконуваної роботи на ДП ТД ” Сандора”
Оцінка умов виконуваної роботи проводилася на підприємстві ДП ТД «Сандора». Приміщення має площу 98,45 м2, при висоті стелі 3м, об'єм приміщення становить 295,35 м3.
У кімнаті працюють 15 людей, кожний працює за окремим робочим місцем і має персональний комп’ютер. У цьому приміщенні також знаходиться шафа-гардероб та полиці для зберігання документації.
Робота працівників пов’язана з вивченням та аналітикою документації, забезпечення процесу замовлень продукції ведення переговорів та проведення нарад, таким чином, виконуються роботи, що належать до категорії Іа. Тобто вони виконуються сидячи і не потребують фізичного навантаження, а витрати енергії складають до 139 Вт.
Адміністративні приміщення знаходяться на першому поверсі двоповерхового будинку.
При сучасних технологічних, екологічних та ергономічних умовах негативний вплив тісно пов’язаний з обладнанням комп’ютерного місця та параметрами мікроклімату, який створюється біля нього. В Україні розроблені та діють нормативні документи, що регламентують роботу із візуальним дисплейним терміналом. Ці правила розраховані на забезпечення оптимальних умов режиму праці та відпочинку робітників, що обслуговують ПЕОМ, та призначені задля попередження не благодійної дії на робітника шкідливих факторів, які супроводжують працю з ВДТ. При даному виді роботи постійно виникає зорова та нервово-емоційна напруга. Серед працівників, що використовують комп’ютерну техніку можливі такі захворювання, як хронічні неврози та психічні захворювання, гіпертонія, безсоння, розладдя серцево-судинної системи.
Під час роботи за комп'ютером, відповідно до [1] на чоловіка впливають наступні групи небезпечних і шкідливих виробничих факторів: фізичні, хімічні і психофізіологічні.
До фізичних відносяться:
Підвищена температура повітря робочої зони (більш 28°C). Загальне тривале перегрівання приводить до зростаючого спаду працездатності до труднощів при виконанні фізичної і розумової праці, сповільнюються увага, координація упевнених рухів, процес обмірковування ситуації і прийняття рішення, збільшується час сенсомоторних реакцій.
Підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, блоку живлення, процесорів та аудіоплат) – в результаті дій підвищеного шуму людина втрачає сприйняття звукових сигналів.
Підвищений рівень статичної напруги – викликає психофізіологічні розлади людини.
Підвищений рівень електромагнітних випромінювань – катодне, ультрафіолетове, інфрачервоне, а також радіочастотне випромінювання екрану несуть у собі загрозу. Це пов’язано із довгою тривалістю роботи на комп’ютері та близькістю до екрану. Випромінювання знижує активність кори головного мозку, та призводить до втрати зосередження та затримки розуміння інформації, яка з’являється на екрані. Результатом впливу на організм людини є ураження центральної нервової системи, підвищення температура тіла, головний біль.( при використанні принтерів, сканерів);
Небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі – замикання якої може пройти через тіло людини та чинить на нього складний вплив: термічний, біологічний, електролітичний і механічний; поріг відчуття струму залежить від стану нервової системи та фізичного розвитку людини. Може викликає шок, та навіть призвести до смерті.
Підвищена напруженість електричного поля. При роботі на ПЕОМ існує підвищена небезпека дії електромагнітного поля, яка полягає в здатності людського тіла поглинати енергію електромагнітного поля, яка перетворюється потім в теплову. А оскільки не всі організми здатні розсіювати надлишкове тепло, то можливо підвищення температури тіла людини. Перегрів окремих тканин та органів веде до їх захворювань, а підвищення температура тіла на 1°С і віще недопустимо. Деякі органи та тканини людини, які мають слабко виражену терморегуляцію, більш чутливі до опромінення (мозок, очі, нирки та шлунок).
Негативний вплив електромагнітного поля викликає оборотні та необоротні зміни в організмі: гальмування рефлексів, пониження кров'яного тиску, уповільнення скорочень серця, зміна складу крові, що проявляється в підвищенні кількості лейкоцитів та зменшенні еритроцитів, а також в помутнінні хрусталика ока. Серед суб'єктивних критеріїв негативного впливу електромагнітного поля необхідно виділити наступне: головний біль, підвищена стомлюваність, роздратованість, сонливість, погіршення зору та підвищення температури.
Функціональні порушення, викликані біологічно дією електромагнітного поля, здатні накопичуватися в організмі, але є оборотними, тому необхідно виключити вплив опромінення та покращити умови праці. В зв'язку з цим усі комп'ютери оснащені захисними екранами, що позволяє мінімізувати негативний вплив електромагнітного поля на користувача.
Недостатня освітленість робочого місця – ускладнює розпізнавання деталей, знижує здатність розпізнавання кольорів, розвиток утоми, появи помилок.
Пряма та відбита від екранів близькість;
Несприятливий розподіл яскравості в полі зору.
До хімічних шкідливих факторів можна віднести
Підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту. А також небезпечні речовини які виділяються при роботі з принтерами.
До психофізіологічних шкідливих факторів можна віднести наступні:
почуття постійної стомленості, що виникає при тривалій роботі за комп'ютером; локальне напруження верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної активності м’язів (гіподинамія). Це пов’язано із напруженням м’язів від одних і тих самих обмежених дій при збереженні статичності тіла. Незручність пози із-за зневажання ергономічних вимог при обладнанні робочого місця та монотонність праці викликають більшу ймовірність виникнення болі у спині та необхідність наслідкового ортопедичного лікування.
монотонність виконуваної роботи, перенапруження зорового аналізатора. Так наприклад, при введенні інформації порушення зору становить 50-60 %, при роботі у діалоговому вікні з дисплеєм – 30-40 %. Автоматизм та одноманітність дій викликають погіршення стану;
емоційні та нервово – психічні перевантаження,
В інших випадках робота пов'язана з діалогом, яке містить інтенсивне розумове навантаження, внаслідок чого людина перебуває в постійній готовності до дії, нерідко в умовах дефіциту часу. Перераховані фактори при роботі з комп’ютером, накладаючись на стресові ситуації дають не благодійні наслідки для людини.
5.8 Заходи по створенню безпечних та здорових умов праці
Головними елементами робочого місця є комп’ютерний стіл і стілець. Основним робочим положенням є положення сидячи. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації.
Згідно оптимальним розміщенням предметів праці і документації в зонах досяжності рук є наступне:
дисплей – розміщається по центрі в зоні максимальної досяжності (до 800 мм);
клавіатура – розміщається в зоні оптимальної для тонкої ручної роботи (до 300 мм).
системний блок – розміщається ліворуч у зоні досяжності пальців при витягнутій руці (до 600 мм).
принтер – знаходиться праворуч у зоні максимальної досяжності (до 0,8 м.).
документація – розташовується ліворуч, у зоні легкої досяжності долоні література і документація, необхідна при роботі; у висувних шухлядах столу – література, який користуються не постійно.
З огляду на основні вимоги до конструкції робочого місця, оптимальними параметрами столу є наступні: висота столу - 710 мм; довжина столу - 1300 мм; ширина столу - 650 мм; глибина столу - 400 мм.
При використанні оргтехніки передбачені такі заходи:
1. використання моніторів, які мають спеціальні вмонтовані захисні засоби;
2. використання захисних фільтрів для послаблення електростатичного поля, рентгенівського та електромагнітного опромінення , встановлення раціонального режиму праці та відпочинку, використання регламентних перерв при безупинній роботі з монітором.
Для забезпечення роботи електричних приладів використовується перемінний електричний струм з частотою 50 Гц та напругою 220 В. Згідно ПУЕ по небезпеці ураження людей електричним струмом приміщення відноситься до категорії без підвищеної небезпеки. Для безпечного використання електрообладнання передбачається:
1. контроль ізоляції, тобто вимірювання її активного опору з метою виявлення дефектів та попередження замикань на землю та коротких замикань;
2. захисне заземлення, яке є найбільш розповсюдженим та досить ефективним та простим заходом захисту від ураження струмом, під яким розуміють умисне з'єднання з землею не струмоведучих металевих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою при порушенні електричної ізоляції, при цьому його дія проявляється в зменшенні до безпечної величини струму, який проходить через тіло людини при дотику її з корпусом електрообладнання, яке потрапило під напругу;