Смекни!
smekni.com

Хулиганство (стр. 6 из 12)

Судова практика злiсним хулiганством за ознакою особливоi зух­­­валостi визнае хулiганство, вчинене у присутностi великоi кiлькостi людей, пов"язане iз приниженням нацiональноi гiдностi, насиллям i знищенням майна, з демонстрацiею вогнепальноi зброi, безцiльною стрiляниною у повiтря, вбивством у громадських мiсцях тварин.[77]

При вирiшеннi питання про наявнiсть чи вiдсутнiсть особливоi зухвалостi в хулiганських дiях винних, що виразилось в насиллi над потерпiлим, в юридичнiй лiтературi iснують такi думки. Наприклад, С.С.Яценко вважае, що нанесення тiлесних ушкоджень, що не потягнули розладу здоров"я, не може розглядатись як злiсне хулiганство.


Такоi ж думки дотримуються С.К.Кидиралiева та Н.Т.Куц, вважаючи, що дii винного належить квалiфiкувати за ч.1 ст.206 КК.[78]

Iншоi точки зору притримуються П.С.Матишевський та М.Л.Наклович. Воони стверджують, що не можна визначити хулiганство особливо зухвалим залежно вiд наслiдкiв. Особлива зухвалiсть хулiганства е результатом, насамперед, способу насильства, що являе собою небезпеку. Такий спосiб насильства е очевидним для потерпiлого чи оточуючих i може злякати, тероризувати iх. Тому, правильним буде визнати злiсне хулiганство, яке виразилось в нанесеннi з хулiганських спонукань потерпiлому таких побоiв, якi, хоч i не потягнули за собою розлад його здоров"я, але мали характер побиття.[79]

На мою думку, остання точка зору е правильною, так як хулiганство вважаеться закiнченим в момент вчинення хулiганських дiй i для об"ективноi сторони складу хулiганства настання шкiдливих наслiдкiв не вимагаеться. Тому, головне виявити спосiб насильства, його пiдвищену небезпечнiсть. На цiй позицii знаходиться i судова практика.

Вироком Ужгородського мiського суду Г. засуджений за ч.2 ст.206 КК i ч.1 ст.101 КК Украiни до трьох рокiв i шiсть мiсяцiв позбавлення волi за те, що у станi алкогольного сп"янiння вiн грубо порушив громадський порядок i, виражаючи явну неповагу до присутнiх громадян вчинив злiсне хулiганство, яке вiдзначалось особливою зухвалiстю.

При розглядi справи в касацiйнму порядку вирок залишено без змiн. Як визнав суд, пiсля обопiльноi бiйки з П. вважаючи, що присутнiй при цьому Я. вдарив його по головi, в присутностi iнших громадян збив його головою на землю i нанiс йому удари по головi й животу, чим заподiяв йому тяжкi тiлеснi ушкодження.

За протестом першого заступника Голови Верховного Суду Украiни судовi рiшення змiнено з таких пiдстав.

Виннiсть засудженого у заподiяннi потерпiлому тяжких тiлесних ушкоджень повнiстю доведена наявними у справi доказами. Цi дii вiрно квалiфiкованi за ч.1 ст.101 КК Украiни. А от ч.2 ст.206 КК застосована безпiдставно.

За показаннями Г., вiн побив Я. за те, що той ударив його ку­­­лаком по головi пiд час бiйки з П.

З постанови про притягнення Г. як обвинуваченого i обвинувального висновку вбачаеться, що органи попереднього слiдства взяли до уваги пояснення Г. про те, що вiн побив Я. на грунтi особистих неприязних стосункiв. При цьому особливу зухвалiсть цi сторони вбачали у тому, що Г. заподiяв потерпiлому тяжкi тiлеснi ушкодження.

Суд теж визнав цi пояснення достовiрними, вказавши у вироку, що Г. побив Я., оскiльки вважав його причетним до нанесення удару по головi пiд час бiйки з П.

За таких обставин висновок суду про заподiяння Г. потерпiлому тяжких тiлесних ушкоджень з хулiганських спонукань е необгрунтованим.

Фактичнi обставини подii свiдчать, що умислу на вчинення хулiганства у Г. не було, оскiльки вiн не мав намiру порушувати громадський порядок, а також нормальний вiдпочинок громадян, як по­­­милково вказав у вороку суд. Таке обвинувачення Г. i не пред"являлось.

Та обставина, що Г. вчинив протиправнi дii у присутностi громадян, не дае пiдстав квалiфiкувати iх як хулiганство, оскiльки в диспозицii ст.206 КК не мае вказiвки на таку ознаку цього злочину. Г. повинен нести вiдповiдальнiсть за фактичнi наслiдки його протиправних дiй, тобто за умисне заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень.

Погодившись з протестом, президiя обласного суду виключила з вироку квалiфiкацiю дiй засудженого за ч.2 ст.206 КК як безпiдставну i у зв"язку iз зменшенням обсягу обвинувачення, а також з урахуванням тiеi обставини, що Я. першим вдарив Г., пом"якшила покарання, призначене засудженому за ч.1 ст.101 КК до двох рокiв позбавлення волi.[80]

На практицi часто зустрiчаеться злiсне хулiганство з ознаками особливоi зухвалостi, якi свiдчать самi про себе. Це наприклад, випадки скоення хулiганських дiй iз застосовуванням насильства, що являе собою велику небезпеку для потерпiлого чи такi дii поеднуються iз застосуванням чи спробою застосування предметiв як знаряддя вчинення злочину у випадках, коли вiдсутнi ознаки, передбаченi ч.3 ст.206 КК Украiни.

Часто хулiганськi дii виражаються в умисному знищеннi чи пошкодженнi державного, колективного чи приватноого майна. При вирiшеннi питання про оцiнку цих дiй не можна виходити з тяжкостi спричиненоi шкоди. Потрiбно враховувати спосiб знищення чи пошкодження цього майна. Якщо знищення чи пошкодження майна носило характер буйства, то такi дii потрiбно розцiнювати, як особливо зухвалi, навiть у тих випадках, коли в результатi злочинних дiй винного суттева шкода i не була спричинена.[81]

Вiдмежування мае проводитись за тими ж ознаками, за якими вiдмежовуеться хулiганство вiд злочинiв проти особи. Знищення i пошкодження майна не з хулiганських спонукань, а з особистих не залежно вiд способу, не може бути визнане ознакою зухвалого хулiганства.

На думку С.К.Кидиралiевоi, склад хулiганства цiлком виключаеться, якщо знищення або пошкодження особистого майна на грунтi особистих мотивiв не супроводжувалось грубим порушенням громадськоого порядку, що виявляе явну неповагу до суспiльства.[82]

Особлива зухвалiсть може виразитись також у порушеннi роботи транспорту, пiдприемств, установ, в зривi масових заходiв. Але i тут необхiно врахувати характер хулiганських дiй у всiй iх сукуп­­­ностi, а також особливостi часу, мiсця, обставини, передбачуваностi хулi- ганством наслiдкiв своiх дiй, iх тривалiсть, скоюванiсть iх разом з групою осiб та iншi.[83]

Так, громадянин Д. був засуджений Тернопiльським мiським судом до двох рокiв позбавлення волi за ч.2 ст.206 КК Украiни за те, що в робочий час з хулiганських спонукань вдерся в кабiнет директора МП "Технотерн", де йшла нарада, виражався непристойними словами, ображав присутнiх, пошкодив монiтор компютера i вiдмовився виходити з кабiнету доки йому не виплатять заробiтньоi плати.[84] Таким чином, дiями громадянина Д. було грубо порушено громадський порядок i тимчасово припинена нормальна робота пiдприемства, за що Д. i понiс справедливе покарання.

3. Хулiганство, зв"язане з опором представнику влади чи представнику громадськостi, який виконуе обов"язки по охоронi громадського порядку чи iншим громадянам, якi присiкають хулiганськi дii.

Пiд приставником влади необхiдно розумiти особу, яка постiйно або тимчасово перебувае на службi в органах державноi влади i здiйснюе функцii зазначених органiв. Така особа надiлена правом в межах своеi компетенцii давати як для громадянина, так i для установ вказiвки правового характеру, що


пiдлягають виконанню, застосовувати примусовi заходи i щодо громадян, якi безпосередньо не пiдпорядкованi iй по службi. До представникiв влади, зокрема вiдносяться депутати Рад народних депутатiв, суддi, прокурори, слiдчi, оперативний склад служби безпеки, всi працiвники мiлiцii, iнспектори державних iнспекцiй, а також вiйськовослужбовцi при виконаннi ними обов"язкiв по пiдтриманню громадського порядку.[85]

Представники громадськостi, якi охороняють громадський порядок, е особи, якi викоонують обов"язки по охоронi громадського порядку: позаштатнi працiвники мiлiцii, члени будинкових комiтетiв, особи, призначенi для пiдтримання порядку пiд час мiтингiв, демонстрацiй, походiв, проведення зборiв тощо.[86]

Опiр як квалiфiкуюча ознака хулiганства дiстае вияв в активнiй протидii представнику влади чи представнику громадськостi виконувати iх службовий або громадський обов"язок по охоронi громадського порядку або в активнiй протидii громадянину виконати його громадський обов"язок по присiканню хулiганства. Пiд поняття опору пiдпадають такi дii винного, як вiдштовхування, спроба вирватись при затриманнi, погроза побиття у вiдповiднiсть на вимогу представника влади або громадськостi припинити хулiганство, нанесення цим особам побоiв, тiлесних ушкоджень, зiштовхування iх з транспортних засобiв, засипання очей пiском тощо.[87]

Передбачаючи опiр в якостi квалiфiкуючоi ознаки хулiганства, закон(ч.2 ст.206 КК Украiни) взяв пiд посилений захист цих осiб, запобiгаючи хулiганським дiям, прирiвнявши iх до представникiв влади.

Пiд присiканням хулiганства громадянином слiд розумiти дii, здатнi самi по собi (наприклад, затримування, зв"язування) або з сторонньою допомогою (скажiмо виклик по телефону наряду мiлiцii) припинити хулiганство. Умовляння,


прохання, вимоги припинити злочин не його присiканням, оскiльки в подiбному випадку припинення хулiганства залежить вiд прийнятого самим винним рiшення, а не в супереч йому.[88] Коли ж мiри по присiканню застосовуються лише для затримання хулiгана, а не для припинення хулiганських дiй опiр, що був справлений, е не квалiфiкуючою ознакою хулiганства, а iншим самостiйним злочином.[89]

Згiдно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду Украiни "Про судову практику в справах про хулiганство" зазначено, що "опiр, вчинений щодо особи, яка поклала край хулiганським дiям охоплюеться складом хулiганства. Але у випадках, коли в наслiдок застосованого при цьому насильства винним вчиняеться ще й iнший, бiльш тяжкий злочин, вiн потребуе додатковоi квалiфiкацii за iншими статтями КК Украiни". Це пiдтверджуеться практикою.