Системи управління безпечністю харчової продукції (стр. 14 из 15)

%; (5.10)

Э=88,33%.

Таким чином, коефіцієнт показує, що проведення НДР по даній тематиці доцільно.

5.6 Висновки

Найголовніші техніко-економічні характеристики НДР представлені у таблиці 5.9.

Таблиця 5.9 - Техніко-економічні характеристики НДР

Найменування показника	Одиниця виміру	Значення
1. Кошторисна вартість	грн.	2588.09
2. Прибуток	грн.	647.00
3. Економічна ефективність	%	88.33

Таким чином, проведену НДР можна вважати економічно ефективною, що має високий науковий і економічний рівень.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Загальні питання охорони праці

При значній інтенсифікації праці, що спостерігається при переході до ринкових відносин, не повинні залишатись осторонь питання збереження здоров’я людей, залучених у виробництво. Впровадження нових видів техніки й нові технології, таких як роботехніка, ЕОМ, лазерні технології вимагає постійної уваги до питань забезпечення безпечних і високопродуктивних умов праці, ліквідації виробничого травматизму й професійних захворювань.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на охорону здоров’я й працездатності людини в процесі праці[15].

На основі охорони праці і принципів оснащуються новітньою технікою промислові й енергійні підприємства.

Важливу роль грає охорона праці в приладобудуванні.

Охорона праці повинна здійснюватись на глибокій науковій основі, що становлять наступні умови: впровадження нової безпечної техніки, прогресивні методи організації праці й технології виробництва, комплексна механізація, застосування захисних засобів і пристосувань, що забезпечують зниження травматизму.

В умовах суцільної електрифікації особливого значення набуває проблема електробезпечності.

При виконанні роботи, яка полягає у розробці системи сертифікації молочних продуктів, використовувалися різні методики розрахунку із застосуванням ПЕОМ. Роботи проводилися в лабораторії кафедри вимірювально-інформаційної техніки (ВІТ) НТУ “ХПІ”, що знаходиться на першому поверсі триповерхової цегельної будівлі.

Питання охорони праці й навколишнього середовища розглядаються стосовно до розроблювача.

6.2 Характеристика виробничого середовища

Лабораторія ВІТ є приміщенням з підвищеною небезпекою поразки електричним струмом, тому що є можливість одночасного дотику людини до конструкцій, що мають з'єднання із землею, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування - з іншого. По пожежній і вибухопожежній небезпеці лабораторія ВІТ належить до приміщень категорії В, згідно НАПБ Б 07.005-86 [16], тому що в приміщенні знаходяться важкогорючі тверді матеріали. Приміщення по пожежонебезпеці відносяться до класу П – IIа, П-II, згідно ДНАОП 0.00-1.32-01. Небезпечні й шкідливі фактори, характерні для даного виду робіт, наведені в таблиці 6.1 відповідно до ГОСТ 12.0. 003-83*[17].

Таблиця 6.1 - Небезпечні й шкідливі виробничі фактори

Найменування небезпечних й шкідливих виробничих факторів	Джерело (причини) небезпеки	Характер впливу на організм людини	Нормована величина та її значення
1	2	3	4
Шум	Освітлювальна система, вентиляційна система, принтер	Шумова хвороба, загальне стомлення	Рівень звукового тиску L_p, дБ рівень звуку L_A, дБАL_А = 50 дБА
Підвищена іонізація повітря робочої зони	Рентгенівське випромінювання комп'ютера	Порушення обміну речовин	Кількість легких: позитивних іонівФ = 1500…3000см, негативних іонів Ф = 3000…5000см
Висока електрична напруга, 220 В	Блок живлення	Поразка електричним струмом	I = 0,6 мА
Підвищений потенціал статичного струму. Електростатичне поле	Діелектрична поверхня комп'ютера	Головний біль, стомлення, зниження працездатності	Нормовані значенняЕ = 20 кВ/м
Рентгенівське випромінювання	Комп'ютер	Порушення обміну речовин	На відстані 5 см від екрана рівень випромінювання не повинен перевищувати 100 мкР/год
Ультра-фіолетове випромінювання	Комп'ютер	Порушення обміну речовин	Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10 Вт/м²
Нестача природного освітлення	Затінення конфронтуючими будівлями й деревами	Стомлення зорового аналізатора	Коефіцієнт природної освітленості %
Виробничий пил (аерогелі)	Статична електрика, накопичена на діелектричній поверхні комп'ютера	Роздратування слизуватої оболонки носоглотки	У повітрі робочої зони ГДК, мг/м³ГДК=4 мг/м³
Напруженість праці	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Напруга ЦНС, загальне фізіологічне стомлення	Категорія роботи: напружена
Яскравість екрана	Екран комп'ютера	Стомлення зорових аналізаторів	L=100 кд/м²
Контрастність зображення	Екран комп'ютера	Стомлення зорових аналізаторів	К = (В_ф-В_о)В_ф = 0,9В_ф– яскравість тлаВ_.– яскравість об'єкта
Недолік штучного освітлення	Неправильне планування штучної системи освітлення	Стомлення зорового аналізатора	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
Коефіцієнт пульсації газорозрядних ламп	Неповна расфазіровка світильників	Стомлення зорового аналізатора	Кп, %
Вібрація	Вентиляційна система	Загальне фізіологічне стомлення	Віброшвидкість, м/с; віброприскорення, м/с² або їх рівні L_v, L_a,дБL_v=75 дБ
ІК – випромінювання	Комп’ютер	Порушення терморегуляції організму	Інтенсивність теплового випромінювання q, Вт/м²(35, 70, 100 Вт/м²)

6.3 Промислова санітарія

6.3.1 Вимоги до мікроклімату робочої зони

Робота дослідника належить до категорії 1а (витрата енергії від 90 до 120 ккал/г) і не вимагає фізичної напруги. Але оскільки робота дослідника є нервовонапруженою працею, то умови мікроклімату в приміщенні відповідають оптимальним відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [18]. Параметри мікроклімату представлені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Нормовані параметри мікроклімату

Період	Категорія робіт	Температура повітря, ºС	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Період	Категорія робіт	оптимальна	Оптимальна	оптимальна
Холодний	Легка-1а	22-24	40-60	0,1
Теплий	Легка-1а	23-25	40-60	0,1

Для підтримки оптимальних параметрів мікроклімату в лабораторії ІВТ у холодний період року діє система опалення, а в теплий період - вентиляція, у відповідності зі СНиП 2.04.05-92 [19]. Вентиляція також необхідна для організації повітрообміну в лабораторії, для видалення пилу, джерелом якої є статична електрика, що накопичує на діелектричній поверхні комп'ютера.

6.3.2 Освітлення

Працездатність дослідника багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення викликає стомлення не тільки зорового аналізатора, але й організму в цілому. Приміщення лабораторії ІВТ має природне й штучне освітлення у відповідності зі СНиП 11-4-79 [20].

6.3.3 Природне освітлення

Природне світло проникає через бічні світлопроєми, зорієнтовані на північний схід і забезпечує коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1.5%, тому що розряд зорових робіт для проектувальника належить до IIIб (КПО=2%), оскільки розмір об'єкта розрізнення понад 0.3 до 0.5 мм.

Формула розрахунку КПО для IV світлового поясу, у якому знаходиться місто Харків:

, (6.1)

де

- нормативний коефіцієнт природної освітленості, для третього пояса світлового клімату становить 2,0% (для міст України);

m - коефіцієнт світового клімату, дорівнює 0,9 (для міст України);

c - коефіцієнт сонячності, дорівнює 1,0.

6.3.4 Штучне освітлення

Штучне освітлення приміщення з робочим місцем для дослідника обладнано системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників, які розташовуються осторонь від робочого місця, паралельно лінії зору. Як джерело світла при штучному висвітленні застосовуються люмінесцентні лампи. Рівень освітленості в зоні розміщення документів перебуває в межах 300-500 лк. Характеристики виробничого освітлення приводяться в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Характеристики виробничого освітлення

Точність зорових робіт	Мінімальний розмір об'єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Харак-терис-тика типу фона	Конт-раст об’єкта із фоном	Під-розряд зорової роботи	Нормоване значення при освітленні
						Природнім ,%	Штучним Е_min, лк
Високої точності	0,3-0,5	III	середня	малий	б	2	300

6.3.5 Шум і вібрація