Смекни!
smekni.com

Правова організація працевлаштування громадян (стр. 4 из 6)

— працівники, звільнені з підприємств, установ і організацій незалежно
від форм власності у зв'язку з відселенням або самостійним

переселенням з тери­торії радіоактивного забруднення, реєструються у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, протягом одного місяця після звільнення;

— військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію , реєструються у Дер­жавній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, протягом семи календарних днів з дня по­ставлення на військовий облік військовими комісарі­атами .

Громадяни, які протягом семи календарних днів не зареєст­рувалися у державній службі зайнятості через хворобу чи з ін­ших поважних причин, повинні звернутися до центру зайнято­сті на наступний день після хвороби чи іншої поважної причи­ни і зареєструватися як такі, що шукають роботу. У разі порушення цього строку вони втрачають передбачені законо­давством особливі гарантії, а умови виплати допомоги по безро­біттю та її розмір встановлюються на загальних підставах.

Громадяни, що зареєструвалися в Державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу, ма­ють право на отримання безоплатної професійної орі­єнтації, консультації, одержання відповідної інфор­мації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

Громадянам, зареєстрованим у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, протягом семи календарних днів з моменту реєстрації підби­рається «підходяща робота».

Визначення підходящої роботи міститьсяу статті 7 Закону України «Про зайнятість населення», згідно з якою для громадян, що втратили роботу і заробіток (трудовий дохіді. підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій самій місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної сфери за минулий місяць. При пропозиції підходя­щої роботи враховується трудовий стаж громадяни­на за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періо­ду безробіття.

В свою чергу, для громадян, які впер­ше шукають роботу і не мають професії (спе­ціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, або оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребує професійної підготовки, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців, — робота за спеціальністю, що потребує по­передньої перепідготовки чи підвищення кваліфі­кації, а в разі неможливості її надання — інша оп­лачувана робота за спорідненою професією (спеціальністю).

Для громадян, які працювали не за професією (спеціальністю) понад шість місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконува­ли за останнім місцем роботи, а робота за основною професією (спеціальністю) може бути підходящою за умови попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації з урахуванням потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).

У разі неможливості на­дання громадянинові роботи за професією (спеціаль­ністю) протягом шести місяців безробіття підходя­щою вважається робота, яка потребує зміну професії (спеціальності) з урахуванням здібностей,здоров'я громадянина і колишнього досвіду, доступ­них для нього видів навчання та потреб ринку праці у цій професії (спеціальності). При зміні громадяна­ми професії (спеціальності) за направленням дер­жавної служби зайнятості підходящою вважається робота як за новою, так і за попередньою професією (спеціальністю) за останнім місцем роботи. Закон та­кож передбачає право місцевих Рад народних депу­татів встановлювати транспортну доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють со­ціальний захист населення.

Громадяни, зареєстровані у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, зобов'язані сприяти своєму працевлаштуванню, виконувати всі рекомендації центру зайнятості, відвідувати центр зайнятості у строки, встановлені працівником цієї служби. Процес працевлаштування громадян за сприяння Державної служби зайнятості після їх реєстрації як таких, що шукають роботу, та пошуку для них «підходящої роботи» продовжується через надання громадянину направлення на роботу, на підставі якого він та роботадавець укладають трудо­вий договір.[5]

У випадку необхідності, а саме у разі: неможливості підібрати підходящу ро­боту через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідності змінити ква­ліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відпо­відає професійним навикам громадянина; втрати здатності виконання роботи за попередньою про­фесією; пошуку роботи вперше і відсутності про­фесії (спеціальності) — особам, що зареєстровані в Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, забезпечується надання професійної підго­товки, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб.

Виходячи із принципу свободи праці, правовідносини зі службою працевлаштування завжди можуть бути при­пинені за ініціативою громадянина. Він може відмови­тись від послуг по працевлаштуванню як до отримання направлення на роботу, так і після нього.

Направленняна роботу є рекомендацією для власника або уповнова­женого ним органу прийняти громадянина на роботу, за винятком випадків направлення на роботу в межах вста­новлених квот, згідно укладених контрактів випускників вузів , коли воно зобов'язує роботодавця прий­няти громадянина на роботу. Тому власник або уповно­важений ним орган теж може відмовити у працевлашту­ванні направленого громадянина, наприклад, на підставі його невідповідності за професійними якостями чи за станом здоров'я роботі, вказаній в направленні.

Процес працевлаштування закінчується укладенням трудового договору громадянина з власником або упов­новаженим ним органом. Процес працевлаштування не обмежується конкретни­ми строками. Працевлаштування триває до того часу, поки громадянин не буде влаштований на роботу або навчання.

З обліку в службі зайнятості можуть бути зняті тільки ті громадяни, які в період підшукання їм підходя­щої роботи відмовились від двох пропозицій. Протягом шести наступних місяців (для громадян, які користують­ся пільгами щодо працевлаштування, — протягом трьох місяців) їм надаються лише консультаційні послуги. Після закінчення цього строку такі громадяни можуть повтор­но зареєструватись у службі зайнятості як такі, що шука­ють роботу.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відпо­відних рад за участю державної служби зайнятості для забезпе­чення тимчасової зайнятості населення організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах комунальної власності і за договорами на інших підприємствах.

Громадські роботи — це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності безробітних або частково незайнятих грома­дян, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки. Вони організуються з метою

тимчасової роботи гро­мадян, які втратили роботу і заробіток, в першу чергу безробіт­них, а також юнаків до призову їх в Збройні Сили, учнівської молоді у вільний від навчання час; забезпечення роботою осіб передпенсійного віку, інвалідів, які втратили професійну і тери­торіальну мобільність; трудової реабілітації громадян, які мали значну перерву в професійній діяльності у зв'язку із тривалою хворобою, вихованням дітей, доглядом за непрацездатними чле­нами сім'ї тощо.Порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт регулюється Положенням, затвердженим постановою Ка­бінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.

Оплачува­ні громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямо­ваність і сприяти соціальному розвитку регіону.

До видів робіт, які можуть застосовуватися під час організа­ції оплачуваних громадських робіт, належать благоустрій та озеленення територій населених пунктів, зон відпочинку і туриз­му; підсобні та ремонтні роботи на будівництві житла, об'єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, спортивних майданчиків, закладів культури і охорони здоров'ябудинків дляосіб похилого віку та інвалідів ); будівництво шляхів, водопровідних, каналізаційних, газових, залізничних, портових та інших господарських споруд; землевпорядні та ме­ліоративні роботи; виконання сільськогосподарських робіт (під час весняно-польових робіт, збирання врожаю, сінокосіння); окремі види робіт на овочевих базах; виконання вантажно-роз­вантажувальних робіт на залізницях; догляд за особами похило­го віку та інвалідами, а також догляд за хворими в закладах охоро­ни здоров'я; збирання та заготівля лікарських рослин і ягід; інші доступні види трудової діяльності.

Для організації оплачуваних громадських робіт можна вико­ристовувати на договірній основі тимчасову роботу на підпри­ємстві на строк до двох місяців. Не можуть використовуватися під громадські роботи вакантні робочі місця.

Оплачувані громадські роботи є підходящою роботою для осіб, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності).

Для проведення оплачуваних громадських робіт місцеві дер­жавні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад створю­ють на підвідомчих підприємствах за рахунок коштів місцевого бюджету спеціальні додаткові робочі місця, в тому числі з гнуч­кими формами зайнятості, а також вивчають умови та порядок створення таких робочих місць на інших підприємствах, незалеж­но від форм власності і господарювання.