- штучне стримування курсу гривні, яка звужує можливості використання курсового фактора з метою просування експорту;
- недостатній розвиток вітчизняних систем сертифікації і контролю якості;
- зростання цін на експортні послуги й експортні поставки (20% ПДВ);
- нестача кваліфікованих кадрів і досвіду роботи у сфері експорту на більшості українських підприємств;
- збереження елементів дискримінації українських експортерів за кордоном, застосування методів обмежувальної ділової практики;
- низький світовий рейтинг надійності України для кредитів та інвестицій, що утруднює використання іноземних фінансових ресурсів для розвитку експортного потенціалу країни;
- невідповідність окремих норм українського законодавства міжнародним;
- високі податки.
Промисловий потенціал прикордонних регіонів достатній для надходження валюти, необхідної для сплати державного зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загальнодержавних потреб.
Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-політичної і правової ситуації та здатності зовнішньоторговельних організацій та інших виконавчих структур до реалізації продукції [7].
Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України та прикордонних регіонів є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають чисельну українську діаспору.
Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні не тільки реалізовувати продукцію на традиційних ринках, а й виходити на нові перспективні регіони особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австралію). Найважливішою формою економічного співробітництва з країнами близького зарубіжжя нині є взаємний обмін різними видами сировини, готової продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна і радикальна перебудова механізму економічних зв'язків, здійснення кардинальних заходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних інтересів України через встановлення митного кордону з республіками колишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білоруссю про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності, які не допускають реекспорту товарів, до яких інші учасники угоди застосовують заходи регулювання. Реекспорт таких товарів має здійснюватися лише за письмової згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка є виробником цих товарів [7].
Загалом перспективи подальшого розвитку та розширення зовнішніх економічних зв’язків прикордонних областей України пов’язані з :
1. проведенням єдиної зовнішньоекономічної політики держави,
2. реалізацією її економічних інтересів і безпеки,
3. проникненням та зміцненням позицій національного товаровиробника на зовнішніх ринках товарів та послуг
4. посиленням конкурентоспроможності української продукції,
5. збільшенням її експорту,
6. надходжень іноземних інвестицій,
7. здійсненням контролю за надходженням в Україну валютних цінностей,
8. захистом прав і законних інтересів України,
9. вітчизняних та зарубіжних суб’єктів господарської діяльності.
10. участь у проектах транскордонного співробітництва;
11. посилення діяльності єврорегіонів, створених за участі даних прикордонних регіонів;
12. розширення спектру експортованих товарі та послуг;
13. виробництво в регіоні імпортозамінюючої продукції.
Всі ці фактори позитивно вплинуть не тільки на самі прикордонні регіони, але і на зовнішньоекономічну діяльність країни в цілому
ВИСНОВКИ
В роботі було розкрито теоретико-методичні аспекти обраної тематики. Значна кількість літературних джерел дали змогу узагальнити та систематизувати за різними авторами термінологічних апарат та виявити основні особливості таких понять, як «прикордонний регіоні», «зовнішньоекономічні зв’язки». Виявлено, що прикордонні регіони відіграють важливу роль у здійсненні зовнішньоторговельної діяльності, адже мають ряд переваг для підвищення показників експорту та імпорту.
В роботі був проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України, розраховані показники зовнішньоторговельного обороту, сальдо зовнішньої торгівлі, коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі, досліджено динаміку експорту, імпорту товарів і послуг прикордонних регіонів України. Встановлено, що в останні роки спостерігається тенденція збільшення зовнішньоторговельного обороту як України загалом, так і прикордонних регіонів зокрема. У зовнішній торгівлі прикордонних регіонів обсяги експорту поступаються об’ємам імпорту, результатом чого є від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі.
Коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі дав змогу виявити регіональні відмінності зовнішньоторговельної діяльності прикордонних регіонів. З проведених розрахунків та за допомогою групування було виявлено, що експортно-імпортні операції областей України в цілому не збалансовані. Тільки у двох областях – Рівненській та Хмельницькій існує абсолютна збалансованість експортно-імпортних операцій. Загалом 58 % регіонів відноситься до області порівняльної збалансованості експорту, тобто експорт дещо перевищує імпорт.
На основі лінійного шкалювання статистичних показників були визначенні індекси зовнішньоторговельної діяльності та розрахований сумарний рейтинг, який показує місце регіонів у зовнішній торгівлі у 2004 р. та 2008 р., що дало змогу провести порівняльний аналіз та виявити особливості розвитку зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів. Результати розрахунків були покладені в основу групування прикордонних регіонів України за показниками зовнішньої торгівлі. Було виділено такі групи: регіони-лідери (Запорізька, Одеська область) прогресуючі регіони з вираженою тенденцією покращення стану розвитку у часі (Донецька, Київська, Харківська, Луганська область), регресуючи регіони з вираженою тенденцією погіршення стану розвитку (Львівська, Івано-Франківська область), регіони без чітко вираженої тенденції ровику (Миколаївська, Закарпатська, Волинська, Сумська, Рівненська область, АР Крим, м. Севастополь), регіони-аутсайдери зовнішньоекономічної діяльності (Вінницька, Житомирська, Чернівецька, Чернігівська, Херсонська області).
Встановлено міжрегіональні відмінності у розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Так, слід відмітити, що на основі рейтингового оцінювання лідером у зовнішній торгівлі є Запорізька область, а аутсайдером – Чернігівська область.
Важливим інструментом залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність є створення єврорегіонів, яких на сьогоднішній день в Україні 7. Саме за допомогою єврорегіонів, Україна активно включається в єроінтеграційні процеси. На сьогоднішній день, існують певні проблеми у функціонуванні єврорегіонів, які пов’язані з нещодавнім їх створенням, з нестабільною політичною, економічною ситуацією, з недостатнім рівнем розвитку країни вцілому.
Розвиток транскордонного співробітництва в рамках єврорегіональних утворень потребує завершення формування нормативно-законодавчої бази, яка б визначала правові засади і регулювала б діяльність єврорегіонів, сприяла б удосконаленню структури управління зовнішньою діяльністю прикордонних регіонів на всіх рівнях, а також активізації організаційної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності участі України у єврорегіонах.
Існують деякі проблеми у розвитку зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів України, що пов’язані з відсутністю єдиної стратегії у зовнішній політиці держави. У цілому, розглянуті прикордонні регіони відрізняються між собою за рядом ознак, серед яких, можливо, найважливішими є їх економіко-географічне положення, природно-ресурсний потенціал та рівень соціально-економічного розвитку. В умовах активного розширення євроінтеграційних процесів, зокрема створення єврорегіонів та посилення контактної функції кордонів, важливим завдання регіональної стратегії розвитку має стати активізація транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України та використання ними потенціалу їх унікального економіко-географічного положення
Відкрита регіональна економіка більшості прикордонних регіонів спрямована на ринки сусідніх держав, що є позитивною ознакою. Але не всі прикордонні регіони ведуть подібну економічну політику, що негативно відбивається на загальних показниках зовнішньої торгівлі країни. Залучення усіх прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни, ведення правильної економічної політики сприятиме покращенню стану зовнішньоекономічної діяльності країни в цілому. Їхня віддаленість від центральних ринків країни та близькість до ринків сусідніх країн надає їм певної специфіки у формуванні зовнішньоторговельних зв’язків, враховуючи і те, що дані території виступають зонами об’єднання економік України та суміжних держав.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балян А. В. Міжрегіональне транскордонне співробітництво України та Угорщини в умовах розширення Європейського Союзу (питання методології, методів і практики) : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня докт. економ. наук : спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / А. В. Балян. – Львів, 2006. – 29 с.
2. Балабанов І.В.Зовнішньоекономічні зв’язки: Навчальний посібник./ І.В. Балабанов, А.Н. Балабанов. – М. Фінанси і статистика, 2000. – 512 с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТ "Перун", 2003. – 1440 с