Смекни!
smekni.com

Особливості розміщення господарського комплексу Одеської області (стр. 4 из 6)

Розвинуті також хімічна і нафтохімічна галузі: припортовий хімічний, нафтопереробний і суперфосфатний заводи. Працюють лінолеумний завод і виробниче хіміко-фармацевтичне об'єднання. До будіндустрії належать ВО «Одесбудматеріали», цементний завод тощо. Є підприємства деревообробної, целюлозно-паперової, скляної, ювелірної галузей.

Одеса — великий транспортний вузол. Тут знаходяться Чорноморське морське пароплавство, торговий морський порт, міжнародний аеропорт. Одеса — головний вузол Одеської залізниці, вузол автомобільних доріг.

Ізмаїл (95 тис. чоловік) — промисловий центр і порт на Дунаї. Тут розвинуті харчова і машинобудівна промисловість. Працюють рибообробний, консервний, молочний, продовольчих товарів заводи, хлібний і м'ясний комбінати. З машинобудівних — судноремонтний, судноремонтно-механічний, ремонтно-технологічного устаткування заводи. Діють також швейно-галантерейна фабрика і целюлозно-картонний завод. В Ізмаїлі знаходиться управління Дунайського морського пароплавства.

У Білгороді-Дністровському (59 тис. чоловік) провідною є харчова промисловість: хлібний і продтоварів заводи, рибоконсервний філіал об'єднання «Антарктика». Є підприємства будматеріалів (заводи залізобетонних виробів, експериментальний пористих бетонів і виробів). Медична промисловість представлена медико-інструментальним і медичних виробів з полімерних матеріалів заводами. Є швейна фабрика і завод «Сантехарматура».

Морським торговим портом з великою базою для ремонту контейнерів є Іллічівськ (56 тис. чоловік). Тут знаходяться судноремонтні підприємства і завод рибної гастрономії, Чорноморське ВО рибної промисловості«Антарктика» з морським Рибним портом.

Котовськ (44 тис. чоловік) розташований на півночі Одеської області. Це — багатогалузевий промисловий центр з машинобудуванням, харчовою, легкою та деревообробною галузями. Тут працюють заводи авторемонтний та «Південрем-верстат». Підприємствами харчової промисловості є цукровий, соковий, продтоварів заводи та м'ясокомбінат. Працюють меблева і пір'яно-пухових виробів фабрики. Котовськ — залізничний вузол [6, с. 378-379].

З рекреаційних господарство в Одеському регіоні перше місце займають морські пляжі й бальнеологічні ресурси (лікувальні грязі, мінеральні води).

Одеський промисловий вузол відрізняється надмірною концентрацією виробництва, що негативно впливає на стан навколишнього середовища. Територія регіону розвинена вкрай непропорціонально. Найрозвиненішими містами Одещини є Одеса, Білгород-Дністровський, Котовськ, Ізмаїл, Теплодар, Южне, в той час як частка малих міст у виробництві продукції, чисельності промислово-виробничого персоналу, вартості виробничих фондів – недостатня. За останні десятиріччя майже зруйнована екологічна система Одеської області. Це призводить до збитків у рекреаційному господарстві, зменшує приплив туристів, негативно впливає на здоров’я мешканців.

5. Участь Одеської області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках

Економіка Одещини відіграєпомітну роль у господарському комплексі України. Область виконує наступні функції:

· є головним морським зовнішньоторговельним виходом країни;

· обслуговує міжнародні транзитні вантажо- і пасажиропотоки, виконує найважливіші транспортно-розподільні функції на національному і міжнародному рівнях;

· є провідним регіоном України за рівнем розвитку морегосподарського комплексу і галузей, зв'язаних з використанням ресурсів моря і світового океану;

· є одним з найбільш перспективних регіонів України щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності, спільного підприємництва, формування вільних економічних зон;

· має значний науково-технічний і проектно-конструкторський потенціал, є центром підготовки кадрів, а також здійснення науково-технічної, інформаційної, інноваційної й інвестиційної діяльності регіонального і національного масштабу;

· є одним з найбільш перспективних рекреаційних районів приморського типу;

· виділяється як важливий регіон інтенсивного сільського господарства з високою часткою зрошуваного землеробства й індустрією переробки сільськогосподарської продукції;

· є одним з центрів машинобудування, легкої і хімічної промисловості регіонального і національного масштабу;

· виділяється завдяки наявності великих об'єктів природно-заповідного фонду регіонального, національного і міжнародного масштабу. Має гарні перспективи для розвитку біосферно-природоохоронного сектора економіки. При цьому на сьогоднішній день має низку серйозних проблем природоохоронного й екологічного характеру, що вимагають невідкладного рішення [16].

Одеська область — приморський прикордонний район, розташований на південному заході України. У стратегічному плані територія області розташована дуже вигідно — на перетинанні найважливіших міжнародних водяних шляхів: дунайського, дністровського, дніпровського. Загальна довжина залізничної мережі області майже 1100 км, її обслуговує 100 залізничних станцій. Одещину перетинає також 7 автомагістралей. Усе це в сполученні з приморським розташуванням області, її транспортно-географічною своєрідністю робить Одещину могутнім експортно-імпортним потенціалом, що не може не враховуватися в проектах створення міжнародних транспортних коридорів Європейської комунікаційної інфраструктури єдиної транспортної системи країн-членів Чорноморського економічного співробітництва. Одеська область виділяється серед інших областей ведучим міжгалузевим морегосподарським комплексом, ступінь розвитку якого відображає рівень соціально-економічного розвитку регіону.

Морегосподарський комплекс області включає в себе 7 морських портів (обсяг вантажопереробки портів області становить 74,1 % від усіх портів України), 5 судноремонтних заводів (64,8 %), найкрупніші державні судноплавні компанії (ДСК «ЧМП», ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», СК «Укрферрі», ДСК «Укртанкер», ДСК «Укрріфер», ДСК «УМП») та понад 20 приватних судноплавних компаній, майже 80 приватних крюїнгових та понад 90 експедиторських і агентських компаній [16].

Систему морських торговельних портів утворюють 7 виробничих одиниць, розташованих по всьому морському узбережжю області й у гирлі ріки Дунай. За географічним розміщенням і роллю в транспортному обслуговуванні економіки регіону і її зовнішньоекономічних зв'язків, а також за місцем розташування портів у системі міжнародних транспортних шляхів, морські порти області можна розділити на дві основні групи: Дунайські порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ; регіон Чорного моря: Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Южний.

Одеська область розташована на перетині найважливіших міжнародних водних шляхів. Дунайський водний шлях після завершення будівництва в 1992 році каналу Дунай-Майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорне море, далі — у Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер зв'язує регіон з Молдовою, а Дніпро — з Центральною Україною і Білоруссю, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького і Дніпровсько-Неманського каналів — з Польщею і країнами Балтії. Волго-Донська система зв'язує Азово-Чорноморський басейн із Росією (аж до Санкт-Петербурга і Мурманська), Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів [16].

Іллічівськ, Одеса – порти міжнародного значення. З Іллічівська починаються поромні переправи до Болгарії та Грузії. В Одесі також знаходиться міжнародний аеропорт. В цьому регіоні існують важливі автомагістралі, що мають як державне (Одеса-Миколаїв, Одеса-Київ), так і міжнародне значення (Одеса-Бухарест, Одеса-Кишинів, проходить шлях Кіровоград-Кишинів тощо). Залізничні шляхи відіграють важливу роль в економіці регіону: Одеса-Жмеринка, Одеса-Миколаїв, Одеса-Кіровоград, Одеса-Кривий Ріг, Іллічівськ-Ізмаїл, Одеса-Кишинів. Важливим є нафтопровод Одеса-Броди. Територією Одещини проходять газопроводи державного та міждержавного рівня.

На території області розміщені унікальні промислові підприємства, що мають загальнодержавне значення: Одеський припортовий завод, який виробляє мінеральні добрива, ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» — єдине у країні підприємство, що випускає алмазно-розточні, координатно-розточні, радіально-свердлильні і хонінгувальні верстати, єдине на півдні України підприємство — виробник литва чорних і кольорових металів для машинобудування, Одеський завод «Центроліт», ВАТ ОЗПВ «Мікрон» — провідне підприємство верстатобудівної галузі, яке виробляє металорізальні верстати з числовим програмним управлінням, багатоцільові свердлильно- фрезерно-розточні верстати.

За даними Державного комітету статистики України, до Одеської області у січні-жовтні 2009 року в межах України прибуло 28390 осіб, відбуло ж 26660, тобто приріст склав 1730 осіб; в межах зовнішньої міграції прибуло 3111, відбуло 708, тобто приріст – 2403 осіб. Це вказує на позитивні тенденції в розвитку економіки регіону. Враховуючи, що показник приросту в межах зовнішньої міграції в Одеській області є найбільшим в Україні, можна стверджувати про позитивні умови, що складаються в області, а отже і про позитивну економічну ситуацію та загальну тенденцію до розвитку.

За січень-вересень 2009 року обсяги інвестицій в основний капітал підприємств Одещини склали всього 64,7% відповідного показника минулого року. Приріст прямих іноземних інвестицій до початку 2009 року склав 27,4 млн. дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту Одеської області на січень-жовтень 2009 року становив 0,56 (до 0,49 в минулому році). Валова продукція сільського господарства регіону на січень-листопад 2009 року склала лише 92,7% від показника попереднього року. Обсяг експорту товарів у області за січень-листопад 2009 року склав 1270,8 млн. дол. США (лише 59,1% до січня-листопада 2008 року), що становить 3,6 % від загальнодержавного показника, обсяг імпорту – 2293 млн. дол. США (всього 51,9% відповідного показника 2008 року), що становить 5,7% загальнодержавного показника; обсяг експорту послуг за січень-вересень 2009 року склав 945415,3 тис. дол. США (82,2% відповідного показника минулого року), що становить 13,8 загальнодержавного показника (Одеська область посідає друге місце в Україні за цим показником після Києва), обсяг імпорту послуг – 116126,8 тис. дол. США (65,6% показника минулого року), що становить 3% від загальнодержавного показника. [20].