50. Мусин В.А. Одночленные корпорации в буржуазном праве // Правоведение. – 1981. - № 4. – С. 42-47.
51. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Том І. – 791 с.
52. Полонська - Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т.1. До середини ХУ11 століття. - К.: Либідь, 1992. – 694 с.
53. Приступа С.Н. Типичные и нетипичные способы создания хозяйственных обществ // Сборник кратких тезисов и научных сообщений научно-практической конференции по итогам научно-исследовательских работ, выполненных профессорско-преподавательским составом Украинской государственной юридической академии в 2006 году: Материалы конф..- Х.: Укр. юрид. академия, 2006.- C.94-96.
54. Прутська О. Історичний досвід розвитку підприємництва в Україні /// Економіка, фінанси, право. – 2002. - № 9. – С. 32-37.
55. Спасибо-Фатеева И. В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения. — Харьков: Право, 1998. — С. 59—68.
56. Стрижко Л. Товариство з обмеженою відповідальністю: свіжий погляд на створення та діяльність // Юридичний журнал.- 2003.- № 11.- C.81-83.
57. Белов В.А. Гражданское право: Общая и Особенная части: Учебник. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2003. – 960 с.
58. Татарская О.В. Правовые проблемы малого предпринимательства в Российской Федерации :Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12 .00.03 -Гражданское право ; Предпринимательское право ; Семейное право ; Международное частное право /О. В. Татарская ; Науч. рук. Н. А. Машкин. -М.,2003. -20 с.
59. Теньков С. Проблемні питання створення і регулювання діяльності господарських товариств // Юридичний вісник України (Інформаційно-правовий банк).- 2003.- № 51 (20-26 грудня).- C.21-25
60. Труш І. Приватне підприємство як важливий чинник сприяння розвитку малого бізнесу // Право України. - № 10. – 2007. – С. 50-54.
61. Хахулина Ю.В. Ассоциированные предприятия и зависимые хозяйственные общества в двух новых кодексах // Нові Цивільний та Господарський кодекси України та проблеми їх застосування: Матеріали наук.-практ. семінару. Ч.2. (м. Харків, 23 квіт. 2003 р.: Материалы конф..- Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004.- C.66-68.
62. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2007. – 639 с.
63. Хозяйственное право: Учебник/ В.К. Мамутов, Г.П. Знаменский, К.С. Хахулин и др.; Под ред. Мамутова В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с.
64. Цивільний кодекс України. Постатейний коментар у двох частинах. Частина 1. / За ред. А.С. Довгерта та Н.С. Кузнецової. – К.: Юстиніан, 2005. – 695 с.
65. Шевченко Я., Спасибо-Фатеева И. Частное предприятие – ошибка ХК? // Юридическая практика. – 2007. - № 8. – С. 1, 12-13.
66. Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права. 4е изд. – СПб., 1908. – 743 с.
67. Шуба Б. Вдосконалення законодавства про капіталізацію внесків у господарське товариство // Право України.- 2005.- № 4.- C.78-80
68. Шуба Б.В. Ответственность участников персональных хозяйственных обществ по обязательствам общества // Підприємництво, господарство і право.- 2004.- № 11.- C.128-131.
69. Янкова Е. Проблемы уменьшения уставного фонда хозяйственных обществ // Підприємництво, господарство і право.- 2002.- № 5.- C.3-5
70. PowellDuffrynPLCv. Petereit (CaseC-214/89) (1992) ECR 1-1745.
71. Companies Act 1985 // Blackstone's Statutes on Company Law. 5th ed. / Edited by Derek French. — London: Blackstone Press, 2002. — P. 12 — 331.
72. Welton v. Saffery (1897) AC 299. — P. 315.
[1]Полонська - Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т.1. До середини ХУ11 століття. - К.: Либідь, 1992. – С. 348.
[2]Гуржій І. Розклад феодально кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини XIXст. - К.,1954. – С. 138, 141.
[3] Прутська О. Історичний досвід розвитку підприємництва в Україні /// Економіка, фінанси, право. – 2002. - № 9. – С. 34.
[4]Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б.Д. Лановика. -К.: Вікар,1999. – С. 194.
[5] Прутська О. Історичний досвід розвитку підприємництва в Україні /// Економіка, фінанси, право. – 2002. - № 9. – С. 35.
[6]Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б.Д. Лановика. -К.: Вікар,1999. – С. 197.
[7] Прутська О. Історичний досвід розвитку підприємництва в Україні /// Економіка, фінанси, право. – 2002. - № 9. – С. 36.
8 Прутська О. Історичний досвід розвитку підприємництва в Україні /// Економіка, фінанси, право. – 2002. - № 9. – С. 36.
[9]Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б.Д. Лановика. -К.: Вікар,1999. – С. 204.
[10] Прутська О. Історичний досвід розвитку підприємництва в Україні /// Економіка, фінанси, право. – 2002. - № 9. – С. 38.
[11] Закон України „Про підприємництво” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 14, ст.168(втратив чинність, окрім ст. 4).
[12] Закон України „Про підприємства” //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 24, ст.272
[13]Закон України „Про власність” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 20, ст.249
[14] Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144 (із змінами та доповненнями).
[15]Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 9, ст. 79.
[16] Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2007. – С. 139.
[17] Мусин В.А. Одночленные корпорации в буржуазном праве // Правоведение. – 1981. - № 4. – С. 44.
[18]Ісаков М.Г. Особенности юридических лиц как субъектов хозяйствования // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток Лтд., 2005. – С. 219.
[19]Труш І. Приватне підприємство як важливий чинник сприяння розвитку малого бізнесу // Право України. - № 10. – 2007. – С. 51.
[20]Ісаков М.Г. Особенности юридических лиц как субъектов хозяйствования // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток Лтд., 2005. – С. 219.
[21] Ісаков М.Г. Види та організаційні форми підприємств в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 4 (39).– С. 224.
[22] Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 31-32, ст.263
[23]Постанова КМУ № 740 від 25.05.1998 року „Про затвердження положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" – Законодавство „Інфодиск”.
[24] Асаулюк А. Державна реєстрація юридичний осіб та приватних підприємців – що нового? // Мала енциклопедія нотаріусів. - № 3 (15). – 2004. – С. 111.
[25]З одного боку наявність такої інформації можна сприйняти з позитивної точки зору. Але з іншого боку - з цим питанням може виникнути дуже велика проблема для нотаріусів, оскільки на сьогодні юридична особа може хоч кожен день змінювати своїх керівників, і нотаріусу достатньо для підтвердження повноважень останніх надати відповідне рішення, протокол, розпорядження тощо про це. Чи будуть легітимними дії посадових осіб підприємств, в тому числі щодо укладення нотаріально посвідчених правочинів, якщо такі особи не внесені до Єдиного державного реєстру? Чи будуть зобов'язані нотаріуси вимагати від юридичних осіб для вчинення ними нотаріальних правочинів відповідної довідки з Єдиного державного реєстру на підтвердження повноважень керівника чи іншої особи, яка діє без довіреності? Нажаль, поки відповідей на ці питання немає. Тільки в частині 3 статті 18 Закону з цього приводу зазначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою стороною. А по питанню внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, і які не пов'язані із змінами до установчих документів або не підлягають державній реєстрації, у статті 19 Закону зазначено, що в цьому випадку виконавчий орган юридичної особи зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. Після подачі такої картки реєстратору останній зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести запис до Єдиного державного реєстру. Як бачимо — процедура не проста, і одного дня для „легітимної” заміни керівника юридичної особи явно замало.
[26] Асаулюк А. Державна реєстрація юридичний осіб та приватних підприємців – що нового? // Мала енциклопедія нотаріусів. - № 3 (15). – 2004. – С. 112.
[27] Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 № 20/5 // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 639.
[28] Асаулюк А. Державна реєстрація юридичний осіб та приватних підприємців – що нового? // Мала енциклопедія нотаріусів. - № 3 (15). – 2004. – С. 113-114.
[29]Ісаков М.Г. Особенности юридических лиц как субъектов хозяйствования // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток Лтд., 2005. – С. 219.
[30]Ісаков М.Г. Деякі проблеми приватних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 3. – С. 109.