Смекни!
smekni.com

Математична обробка результатів вимірів (стр. 10 из 11)

3. Середня квадратична похибка арифметичної середини

Запишемо

Оскільки виміри рівноточні, тобто

, а часткові похідні
, то за формулою отримаємо дисперсію середнього арифметичного

Тоді середня квадратична похибка арифметичного середнього арифметичного буде

Додатково обчислюють:

4. Середню квадратичну похибку середньої квадратичної похибки

5. Середню квадратичну похибку середньої квадратичної похибки арифметичного середнього

Для оцінки точності похибок вимірів використовують інші критерії.

6. Середню похибку

, як середнє арифмитичне із суми абсолютних випадкових значень похибок, тобото

7. Середню похибку r. Її визначають в середині зростаючого ряду складеного із абсолютних значень похибок вимірів. Тоді ймовірність серединної похибки буде

Середня квадратична похибка виміру mмає зв’язок середньою

та серединною rпохибками

;

8. Абсолютні похибки. До них належать: середня квадратична (m), середня квадратична арифметичного середнього (М), середня (

), серединна (r), істинна (
), ймовірна (Vi)і гранична (
)

9. Відносні похибки. Відношення абсолютної похибки до значення виміряної величини називають відносною похибкою.

Назва відносної похибки відповідає назві абсолютної похибки, наприклад:

квадратична відносна похибка;

- істинна відносна похибка.

- гранична відносна похибка тощо.

Оцінка точності вимірів за допомогою середніх квадратичних похибок mпорівняно з середньою та серединною похибками має переваги:

1. Обгрунтованості: ймовірність

, тобто при умовах коли число вимірів прямує до нескінченності, середня квадратична похибка прямує до абсолютного значення стандарту.

2. Ефективності:

, тобто значення дисперсії буде мінімальним.

3. На величину середньої квадратичної похибки mвплив більших за абсолютним значенням похибок

найбільший.

4. Середня квадратична похибка mзв’язана з граничною похибкою відношенням

,

де t – вибирається із таблиць розподілу Лапласа або Стюдента залежить від надійної ймовірності p та кількості вимірів n.

5. Середня квадратична похибка визначається достатньо надійно при обмеженій кількості вимірів.

4. Числові характеристики нерівноточних вимірів

В практиці геодезичних вимірювань може відчутно порушуватися "комплекс умов": виміри виконують приладами різної точності або різними методами, значно змінюються зовнішні умови (температура, вологість тощо) чи інші чинники. Тоді дисперсії таких вимірів значно відрізняються між собою (

) і їх називають нерівноточиними. Нерівноточні виміри можна виразити статистичним рядом


,

(
)

Задача виникає, коли за результатами нерівноточних вимірів однієї і тієї величини необхідно визначити найбільш надійне значення виміряноївеличини і виконати оцінку точності вимірів за допомогою числових характеристик.

В теорії похибок вимірів до числових характеристик нерівноточних вимірів відноситься:

1. Вага вимірів. Розглянемо статистичний ряд нерівноточних вимірів, який будемо характеризувати емпіричними дисперсіями

,

)

Введемо величини —

, обернено пропорційні квадратам середніхквадратичних похибок (емпіричних дисперсій ) і позначимо

де С - постійний умовно прийнятий коефіцієнт такої величини, щоб значення ваги рі було ближче до одиниці.

Величину рі називають вагами нерівноточних вимірів. Тоді нерівноточні виміри можна характеризувати статистичним рядом

,

)

Якщо дисперсія є мірою абсолютної точності результату, то вага є мірою відносної точності.

Вага вказує наскільки точність одного виміру більш або менш точна відносно іншого в ряду вимірів.

Практично в більшості випадків невідома дисперсія

або середняквадратична похибка вимірів m. Ваги вимірів обчислюють за наближеними формулами

;

;

,

де Li – довжина лінії, ходу або полігону;

Ni – кількість виміряних величин;

ni – кількість вимірів однієї і тієї величини (число прийомів).

Аналогічно коефіцієнт С вибирають так, щоб ваги pi за величиною були близькі до одиниці для зручності обчислень.

В практичних розрахунках часто використовують приведені ваги

,

де

, тоді

Ряд нерівноточних вимірів можна звести до рівноточного, якщо кожен вимір помножити на величину

. Статистичний ряд

...,
- буде рівноточним.

2. Загальне середнє арифметичне

Припустимо, що в результаті вимірів однієї величини отримано статистичний ряд нерівноточних результатів

(
)

Найкращі оцінки отримують тоді, коли виміри х1,або їх похибки

, підкоряються нормальному закону розподілу. Перейдемо до нормованих похибок

;
;

де X- істинне значення вимірюваної величини.

Функція щільності нормованого нормального закону розподілу визначається за формулою

Числові характеристики визначаються за результатами всіх вимірів. Тоді функція щільності сумісного розподілу ряду випадкових величин

буде