Контроль справності СН виконаний за допомогою вбудованих вузлів контролю, зв'язаних з СКС. Система контролю дозволяє визначити від якого БПН живиться вийшовший з ладу СН і до якої групи він відноситься: резервуючих один одного чи індивідуальних.
На підставі цієї інформації СКС формує команду про перехід на резервну ЕОМ з видачею відповідного сигналу.
Стабілізатори аналогічного призначення об'єднані в групи і своїми контрольними виходами підключені до входів контролю одного зі СН +5 В., що виконує контролюючі функції.
Наявний один стабілізатор СН +5 В, який обома контрольними виходами зв'язаний з СКС (шафа N1, касета А6, модуль Е5).
Живлення блоків БВП здійснюється від напруги 220В, 50Гц і постійної напруги 220В. При зниженні основної перемінної напруги до 80% Uном. чи повному її зникненні, живлення блоків ББП переключається на постійну напругу. На виході блоків ББП виробляється перемінна напруга 220В, 50Гц. При відновленні перемінної напруги живлення до Uном. система безперебійного живлення повертається у вихідний стан.
2.5.7 Датчики вхідних параметрів ЕЧСР
Датчик частоти обертання ротора (ДЧ-2) виконаний у виді високочастотного індукторного генератора, встановленого в коробці регулювання. При частоті обертання ротора турбіни 3000 об/хв частота сигналу датчика дорівнює 3000 Гц.
Вимірювач потужності (ВП), що входить до складу ЕЧСР, включений на фазні струми і лінійні напруги генератора. Він складається з трьох ідентичних вимірювальних перетворювачів, включених для підвищення надійності за схемою «два з трьох». Вихідний сигнал датчика потужності змінюється в межах 0 – 5 мА при зміні потужності генератора в межах 0 – 125% від номінального значення.
Датчики тиску в проміжному перегрівнику (ДТПП) і свіжої пари виконані на основі стандартних манометрів з електричним виходом 0 – 5 мА. Точка вимірювання тиску свіжої пари – трубопровід свіжої пари до стопорного клапана ЦВТ. Точка вимірювання тиску в промперегріві – трубопровід гарячої пари перед стопорними заслінками ЦНТ.
Датчик керуючого тиску (ДКТ) у гідравлічній частині системи регулювання, вихідний електричний сигнал якого (0 – 5 мА) характеризує положення регулювальних клапанів турбіни. Точка вимірювання – трубопровід керуючого тиску ГСР.
Датчик температури (тиску) (ДТП) пари після регулювальних клапанів ЦВТ турбіни з уніфікованим виходом 0 – 5 мА. Точка вимірювання – трубопровід за регулювальними клапанами ЦВТ.
Датчик температури (ДТПП) пари після промперегріві з уніфікованим виходом 0 – 5 ма. Точка вимірювання – трубопровід гарячого промперегріву за регулюючими заслінками ЦНТ.
2.5.8 Технічні характеристики ЕЧСР
Номінальна напруга живлення шаф ЕЧСР 220В, 50Гц перемінного струму і 220В постійного струму. Потужність споживання не перевищує 2,5 кВа.
Вихідні керуючі сигнали ЕЧСР:
- по каналу автоматичного керування МКТ – не менш 36В;
- по дистанційному керуванню МКТ – не менш 36В;
- по каналу керування ЕГП – токовий сигнал (від нуля до 1,0А);
- по каналу ПЗ (на ЕВ ПЗ) – 220В постійного струму.
Канали надходження вхідної інформації в ЕЧСР:
- аналогова інформація – по 24 уніфікованих входах (1 вх = 0 – 5 мА при Рнагр. = 500 Ом) і по сімох неуніфікованих входах;
- дискретна інформація – по 24 входам при комутації ланцюгів з напругою 220В постійного струму і по 40 входам при комутації ланцюгів з напругою 24В постійного струму.
По неуніфікованих аналогових входах надходять:
- фазні струми генератора IА, I В, IС;
- фазні напруги генератора UА, UВ, UС;
- вихідна напруга датчика частоти.
Канали виведення інформації з ЕЧСР:
- аналогова інформація, по 24 уніфікованих виходам (Iвих = 5 мА на Rн = 2,5 кОм) і двом неуніфікованим виходам (Iвих = 1А на Rн= 24 – 30 Ом);
- дискретна інформація, по 48 виходам (контакти з комутуючою здатністю напруги 220В при струмі до 0.1А);
- імпульсна інформація, по двох виходам на двигун постійного струму (використовується один вихід).
Передбачено два виходи ЕЧСР на дисплей і два виходи на телетайпи.
В ЕЧСР надходить дискретна інформація про стан ряду пристроїв (апаратури):
- про режими роботи АРМ-5С;
- про наявність технологічних обмежень на блоці;
- про роботу захистів на відключення блоку від мережі;
- про відключене положення вимикача напруги генератора або вимикача мережі 330 кВ;
- про відключене положення автомата в ланцюгах трансформаторів напруги генератора;
- про посадку стопорних клапанів турбіни.
У ЕЧСР надходить аналогова інформація про стан ряду пристроїв:
- від АС і схеми ручного припасування частоти обертання ротора ТГ;
- напруги і струми статора генератора від трансформаторів струму і трансформаторів напруги.
ЕЧСР видає в УВС наступну інформацію:
Таблиця 2.2 Аналогові сигнали
| Шифр | Найменування | |
| А611035 | SE10N11 | уставка Р ЦПК від задатчика БЩУ. |
| А611015 | SE10E70 | струм ел. гідроперетворювача. |
| А611033 | SE10G03 | G обертання ротора ТГ |
| А611P34 | SE10N04 | Активна потужність ТГ |
| А611040 | SE10S17 | вихід інтегратора N1 ЕЧСР |
| А611041 | SE10N19 | вихід інтегратора ОТЗ ЕЧСР |
| А611042 | SE10N01 | задана опер. кінцеве навантаження |
Таблиця 2.3 Дискретні сигнали
| Шифр | Найменування | |
| Д611057 | SE10E35 | Робота ШИМ на додати |
| Д611060 | SE10E56 | Робота ШИМ на зменшити |
| Д514040 | SE10E71 | Відключений БКУ ЕЧСР |
| Д514063 | SE10E72 | Відключений МКУ ЕЧСР |
| Д514064 | SE10E73 | Несправність ЕЧСР. |
| Д611061 | SE10E57 | Перем. режим ОТЗ у полож.» ПУСК». |
| Д611091 | SE10E60 | Аварійно-імпульсне розвантаження |
| Д611092 | SE10E61 | Післяавар.керування навантаженням |
| Д611093 | SE10E62 | Диференціатор |
| Д611094 | SE10E63 | Релейне форсування. |
| Д611095 | SE10E64 | Вітсутній сигнал ПЗ. |
| Д611096 | SE10E65 | Відткл. реж. авт. кер. P і N ЕЧСР |
| Д611153 | SE10E34 | МКТ у початковому положенні |
| Д611154 | SE10E51 | Перем. реж. МУТ у полож.» ПУСК». |
| Д611155 | SE10E53 | Сервомотори РК ВТ закриті |
| Д611156 | SE10E54 | Сервомотори РК НТ закриті |
| Д611157 | SE10E52 | Стопорні КЛ ЦВТ відкриті. |
| Д611058 | SE10E36 | Частота обер. ротора номинальн. |
| Д611059 | SE10E55 | Несправність каналу N. |
2.5.9 Короткий опис основної апаратури ЕЧСР
ЕЧСР реалізована на мікрозасобах керуючої обчислювальної техніки типу МСУВТ-В7, що представляє собою процесорний набір, виконаний на мікросхемах серії К580 і включає в себе пристрої ПМВ01, МВ01, АВВ01, УСМ вбудований пульт оператора КЛ-03 і блок електроживлення БП02.
В передній частині мікропроцесорного блоку (БМ) встановлений пульт оператора, що відкидається на шарнірах, з'єднаний кабелем через роз’єм з пристроєм на друкованому вузлі. Друковані вузли (плати) вставляються і витягаються після відкидання пульта. На задній стороні БМ розміщені:
- роз’єми живлення;
- клеми логічної землі;
- клеми захисної землі;
На бічних стінках блоків розташовані вікна для проходу сполучних кабелів, вентиляційні жалюзі і блок вентиляторів.
Мікропроцесорні блоки є пристроями, що здійснюють механічні й електричні зв'язки як між собою так і між пристроями на друкованих вузлах, що вставляються в них.
Електричні зв'язки здійснюються за допомогою роз’ємного з'єднання між штирями, запаяними в об'єднавчій платі, і пружинними ламелями, розташованими на друкованому вузлі.
Механічне закріплення здійснюється в кожусі несучої конструкції, на якій закріплені інші елементи блоку. Для забезпечення установки вузлів блок забезпечений направляючими з розташованими на їхніх кінцях отворами, у які входять вилки важелів друкованих вузлів.
Плата центрального процесора ПМВ01 складається з 8-ми розрядного однокристального процесора 8085 з 16-ти розрядною адресною шиною, що дозволяє прямо адресувати 64К пам'яті. На центральній платі розміщається 16К оперативної пам'яті оперативного запам'ятовуючого пристрою (ОЗП) і 16К перепрограмувальної постійної пам'яті перепрограмувального запам'ятовуючого пристрою (ППЗП). У ППЗП плати ПМВ01 розміщений резидентний монітор, що займає 4К пам'яті і полегшує завантаження, відладку і виконання програм. Команди монітора здійснюють введення і виведення інформації, читання і запис шістнадцяткових цифр, виконання сегментів програми, виклик і зміна вмісту пам'яті, виклик і зміна вмісту регістрів процесора, реалізує кроковий режим виконання команд.
Команда монітора і результуюча інформація можуть відображатися на дисплеї чи телетайпі, з'єднаними через адаптер з послідовним програмувальним інтерфейсом вводу-виводу.
Арифметичний розширник являє собою 16-ти розрядний периферійний процесор з мікропрограмним керуванням. Він призначений для швидкого виконання арифметичних операцій і забезпечує швидкість виконання складних арифметичних операцій на порядок вище, ніж при виконанні їх програмним способом.
Операції арифметичного розширника виконуються самостійно і не вимагають при цьому витрат часу центрального процесора.
Плата розширника пам'яті і вводу-виводу МВ01 призначена для розширення системної оперативної і постійної програмувальної і перепрограмувальної пам'яті, вводу-виводу та переривання.
Пристрій містить оперативну пам'ять ємністю 16К, роз’єми для постійної програмувальної і перепрограмувальної пам'яті ємністю 4,8 або 16К, у який можуть встановлюватися корпуса програмувальних ПЗП чи перепрограмувальних ПЗП, що стираються ультрафіолетовим опроміненням, 48 ліній послідовного інтерфейсу вводу-виводу, програмувальний послідовний інтерфейс вводу-виводу, контролер переривання на вісім входів і інтегральний таймер.