Смекни!
smekni.com

Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення (стр. 10 из 11)


Таблиця 2.5. Аналіз шкідливих речовин у воді річки Південний Буг, Створ №3

№ п/п Назва речовини ГДК* Фактично (сер. річне)
1 2 3 4
1 Мутність, мг/л 1,5 2,3
2 Кольоровість, градуси 35 27,5
3 рН 8,5 8,1
4 Жорсткість, мг-екв/л 7,0 6,4
5 Хлориди, мг/л 350 27,5
6 Залізо, мг/л 0,3 0,2
7 Амоній сольовий, мг/л 0,5 0,3
8 Розчинений О2, мгО2 > 4 9,3
9 БСК5 6,0 3,6
10 Сухий залишок, мг/л 1000 385
11 Сульфати (SO4), мг/л 500 28,3
12 Кальцій, мг/л 180 89
13 Магній, мг/л 50 26,5
14 Алюміній, мг/л 0,5 0,1
15 Фтор, мг/л 1,2 0,08
16 Нітрити, мг/л 0,08 0,1
17 Нітрати, мг/л 10,0 1,6
18 Марганець, мг/л 0,1 0,01
19 Фосфати, мг/л 3,5 0,2
20 Цинк, мг/л 5,0 0,009
21 Мідь, мг/л 1,0 0,002
22 Свинець, мг/л 0,03 0,002
23 Мишьяк, мг/л 0,05 не виявлено
24 Молібден, мг/л 0,25 0,001
25 Запах, бали < 1 1

Як видно з таблиці, у р. Південний Буг в створі №3, виявлено перевищення ГДК по 2 показникам (мутність, нітрити).

Отже, проаналізувавши якість води в річці Південний Буг ми визначили, що якість води в річці Південний Буг залежить від відстані населеного пункту. Тому ми вважаємо за доцільно перенести водозабір, який проводить ВОКВП ВКГ “Вінницяводоканал» для водозабезпечення міста Вінниця вище русла ріки тим самим ми поліпшимо якість води та зменшимо затрати на очистку.

2.3 Власні дослідження: якості води господарсько-питного водозабезпечення м. Вінниця

Традиційно склалося, що в повоєнні роки водопостачання м. Вінниця проводиться з поверхневого забору, що розташований на р. Південний Буг на північній околиці міста. Урбанізація населених пунктів та вибраний напрямок на хімізацію в сільському господарстві, в басейні р. Південний Буг загострило проблему якісного водопостачання адміністративного центру Вінницької області.

На початку 70х років минулого століття з ініціативи міської та обласної влади були виділені бюджетні кошти для вивчення проблеми водопостачання обласного центру з підземних джерел. Геологічне завдання на пошуки родовища підземних вод було видане Київській геофізичній експедиції тресту “Київгеологія». Враховуючи складні геолого-гідрологічні умови формування водоносного горизонтів в окрузі м. Вінниці був проведений аналіз попередніх гідрогеологічних досліджень та існуючих відомчих артезіанських свердловин. Встановили, що практично для водопостачання міста можливо тільки експлуатувати тільки основний водоносний горизонт в тріщинуватій зоні гранітів і магматитів нижнього протерозою. Спорадичні водоносні горизонти четвертинної системи і неогену не мали практичного значення. Але необхідно було враховувати прямий гідравлічний зв’язок між ними для попередження можливого забруднення основного водоносного горизонту в процесі господарської діяльності.

Вивчення геофізичних, геолого-гідрогеологічних матеріалів дало можливість сконцентрувати пошукові і розвідувальні роботи в радіусі 20-30 км навколо міста на трьох перспективних ділянках: Стрижавська, Деснянська і Вороновицька.

Перспективного розвитку міста передбачалось досягти добового видобутку прісних підземних вод 150,0-200 тис. м3/добу. Гідрологічні роботи проводились на підряді Побужською геологічною експедицією по стадійно на вищевказаних ділянках. Науково-оцінювальні роботи не дали сподіваних наслідків і можливо було розрахувати тільки на 20-30% забезпечення розрахункових потреб. Результати досліджень показали практично рівноцінність розвіданих ділянок і запаси підземних вод по них становлять 10-15 тис. м3/добу по кожній.

Проблема так і залишається не вирішена, а якість р. Південний Буг погіршується (табл. 2.3.). Тому ми спробуємо найти альтернативне рішення для покращення якості води яка поставляється населенню м. Вінниці. Для вирішення цієї проблеми ми провели ряд досліджень (табл. 2.6.). Ми дослідили на якісні показники воду: 1 – яка подається “Вінницяводоканал» для господасрько-питного користування; 2 – з артезіанської свердловини (смт. Стрижака, Вінницького району); 3 – воду, що розповсюджується в торгівельних мережах міста (вода торгової марки “BonAqua» та “Моршинська»)

Таблиця 2.6. Результати дослідження води

№ п/п Показники ГДК* мг/дм3 Досліджувана вода
1 пр. 2 пр. 3 пр.
1 Запах, бали 2 3 відс. відс.
2 рН 6,5-8,5 7,27 7,11 7,0
3 Амоній сольовий (NН4+) 2,6 відс. відс. відс.
4 Нітрити (NО2) 3,3 0,002 0,001 0,001
5 Нітрати (NО3) 45,0 3,18 6,69 2,1
6 Лужність, мг-екв/дм3 0,5-6,5 5,27 7,63 6,3
7 Жорсткість, мг-екв/дм3 1,5-7 7,6 9,97 6,1
8 Сульфати 250 532 101,4 9,0
9 Хлориди 250 67,1 58,3 30
10 Кальцій 180 107,8 65,5 8,0
11 Магній 40 26,4 27,4 7,0
12 Фосфати (РО43–) 3,5 0,023 0,005 0,002
13 Гідрокарбонати не нор. 321 461 70
14 Загальна об’ємна активність бета-випромінювачів, Бк/дм3 1,0 0,1 0,2 н.ч.пр.

Відповідно до таблиці, дослідження перших тринадцяти показників проводились спільно з Південно–Бузького БУВР, чотирнадцятий показник (загальна об’ємна активність бета-випромінювачів) визначався на базі лабораторії товарознавства продовольчих товарів Вінницького торгово-економічного інституту КНТЕУ. Виміри проводились радіометром “Бета» №11739, повірений 11.04.04 р. свідоцтво №2005/127.

Методика проведення дослідження.

Прилад складається з електронного датчика, пластмасової кювети, алюмінієвої решітки та свинцевої камери. Перед вимірюванням активності бета-випромінювання, ми визначаємо ікс фонове (Хфо), в 5 режимі (100 с.). Далі відібрану пробу поміщаємо в кювету і визначаємо ікс фактичне (Хфа), в 5 режимі (100 с.). Для визначення активності бета-випромінювання (Аеф) ми застосували загально прийняту формулу:

Аеф (Кі/кг) = Х / 4,3 · 107

де Х це різниця між Хфа та Хфо

Але, для того щоб прорахувати радіоактивність в Бк/дм3 (згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України) ми повинні змінити формулу. Наразі ми отримали наступну формулу:

Аеф (Бк/дм3) = Х · 860

Отже для 1 проби Аеф ми отримали 0,1 Бк/дм3, для 2 проби Аеф становило 0,2 Бк/дм3 та Аеф для 3 проби Аеф було нижче чутливості приладу.

Як видно з таблиці 2.6. проба №1 (вода яка подається “Вінницяводоканал» споживачам м. Вінниця) не відповідає нормі за трьома показниками це – запах, жорсткість, сульфати. Проба №2 (вода з артсвердловини, смт. Стрижака) не відповідала нормі лише за одним показником – жорсткість, а в пробі №3 вміст шкідливих речовин становив нижче нормативних показників.

Висновки

Питання забезпечення якісною прісною водою на сьогодні є актуальним та невирішеним в світі та Україні. Нестача прісної води спостерігається в Україні в таких областях як Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запоріжській, Одеській та Автономній Республіці Крим. Водозабезпечення прісною водою в Україні переважно провадиться з поверхневих водойм басейнів наступних річок, як Дністер, Південний Буг, Дніпро. З кожним роком погіршується екологічний стан поверхневих водойм, тобто йде забруднення хімічними та іншими речовинами поверхневого горизонту водотоку. Останнім часом йде міграція сільського населення в місто і створюються урбанізовані територій з своїми особливими екологічними проблемами. Першою проблемою яка потребує негайного вирішення є централізоване забезпечення населення якісною прісною водою. Тому що вживання не якісної води призводить до різного ряду захворювань таких як: холера, дизентерія, черевний тиф, гастроентерит, лептоспіроз, туляремія, атеросклероз, гіпертонія, алергія шкіри, руйнування роговиці ока, рак та інші.

В результаті проведеної нами роботи встановлено, що водозабезпечення міста Вінниці проходить з річки Південний Буг. Екологічний стан даної річки не відповідає нормам, в місці водозабору, та погіршується з кожним роком. Нами було проаналізовано воду з централізованого водогону яка подається населенню Вінниці, воду з артсвердловини (смт. Стрижавка) та воду яка реалізується в торговельній мережі міста. Виявлено, що для споживання найбільш якісною є вода, яка реалізується в торговельній мережі міста. Але перед нами була поставлена задача централізованого водозабезпечення якісною питною водою Вінниці.