Смекни!
smekni.com

Платежі, як економічний інструмент ресурсокористування (стр. 1 из 4)

Платежі, як економічний інструмент ресурсокористування


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНИХ ПЛАТЕЖІВ

1.1. Актуальність ефективного природокористування

1.2. Платежі як економічний механізм природокористуванння

РОЗДІЛ 2. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

2.1. Національна законодавча база регулювання діяльності РАЕС

2.2. Галузева законодавча база регулювання діяльності РАЕС

2.3. Міжнародні угоди та законодавчі акти, що регулюють екологічну безпеку діяльності АЕС

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РАЕС

3.1. Економіко-екологічна характеристика підприємства

3.2. Екологічний паспорт підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Запобігання прогресуючої деградації екологічної безпеки відноситься до глобальних проблем сучасності економіко-екологічного характеру, що обумовило необхідність вживання на міжнародному і національному рівнях радикальних заходів щодо забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності і збалансованого соціально-економічного розвитку територій.

Актуальність теми зумовлена тим, що суспільне виробництво України є одним з найбільш енергоємних у Європі, що безпосередньо впливає на екологічну ситуацію в країні, а отже, є об’єктом для вивчення в контексті економіки природокористування. Незважаючи на те, що вона імпортує понад 41% від загального обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів, ефективність Використання енергії дуже низька. Вона приблизно у шість разів нижча, ніж у країнах з подібним рівнем доходів і ще більшою мірою - від рівня країн з розвиненою економікою. Якщо в Німеччині енергоємність ВВП складає 0,19 кілограма умовного палива на долар, то в Україні - 1,91. Результатом неефективних виробничих технологій є забруднення навколишнього середовища на основі споживання економікою значної кількості паливних та сировинних ресурсів.

Метою курсової роботи є вивчення платежів, як економічного інструменту ресурсокористування.

Головними завданнями курсової роботи є:

· розгляд поняття платежів, як економічного інструменту ресурсокористування;

· вивчення законодавчої бази природо охорони на міжнародному, національному та галузевому рівні;

· розгляд еколого-економічної діяльності на прикладі РАЕС;

· вивчення форми та змісту екологічного паспорту підприємства.

Предметом дослідження відповідно до поставленої мети і завдань є закономірності реалізації природоохоронних заходів в умовах трансформації економіки України.

Об’єктом дослідження є екологічна діяльність підприємництва в економічних відносинах, що виникають у сфері господарювання.

Інформаційну базу курсової роботи становлять законодавчі та нормативно-правові акти України, міжнародні екологічні угоди, які регулюють екологічний порядок діяльності підприємств атомної енергетики, матеріали Державного комітету статистики України, монографії, спеціальна періодична література тощо.


РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНИХ ПЛАТЕЖІВ

1.1. Актуальність ефективного природокористування

Реформування економічної системи в Україні неможливе без коригування екологічної політики. Існуюча в Україні економічна ситуація явно не сприяє вирішенню екологічних питань. До сих пір мають місце адміністративно-командні методи їх вирішення, принижується значення, спостерігається спад у відтворенні земельних і водних ресурсів, повітряного басейну. Все це знижує процес відтворення і головної продуктивної сили суспільства – робітника, людину. Склалась ситуація, коли введення нових методів регулювання екології, все більше суперечить внутрішнім закономірностям екологічної безпеки.

В умовах обмеження ресурсів та зростання рівня глобалізації економік країн світу зростає міждержавна конкуренція як за джерела ресурсів, так і за технології їх ефективного та раціонального використання. Тому двома основними напрямками природокористування повинні бути ефективне використання економікою природних ресурсів і пошук та обгрунтування методів запобігання та ліквідації збитків від забруднення навколишнього середовища. Ці проблеми мають вирішуватися на основі закономірностей природно-історичного характеру, а також із урахуванням потреб суспільства, що постійно змінюються; формування нової системи цінностей на тлі економічних проблем сучасності.

1.2. Платежі як економічний механізм природокористування

Найсильніший вплив на суб’єктів господарювання здійснюють екологічні платежі, які здатні різко змінити відношення власників підприємств до екології. З комплексу фінансових важелів особливо виділяються податкові. Саме через механізм оподаткування є явна можливість змусити господарюючі суб’єкти, що забруднюють природу, або до екологічно конструктивних змін у технології їх виробництв (і тим самим до припинення забруднення), або до компенсації суспільству шкоди, яка завдається їх природоруйнівною діяльністю.

Можна виділити такі елементи економічного механізму природокористування:

· плата за користування природними ресурсами;

· система економічного стимулювання природоохоронної діяльності;

· плата за забруднення навколишнього середовища;

· створення ринку природних ресурсів;

· вдосконалення ціноутворення з урахуванням екологічного фактору, особливо на продукцію природоексплуатуючих галузей;

· екологічні фонди;

· екологічні програми;

· продаж прав на забруднення;

· екологічне страхування.

На основі економічних оцінок має вводитися платність природокористування.Введення платного природокористування має сприяти більш адекватному врахуванню екологічного фактора в економіці, раціональному використанню природних ресурсів. Певним чином платаза природні ресурси є аналогом екологічного податку. Серед платежів за природні ресурси можна виділити плату:

· за право користуватися природними ресурсами;

· за відновлення та охорону природних ресурсів.

Плата за право користування природними ресурсами практично призначена для їх власника (держава чи приватний власник). Вона пов'язана з вилученням абсолютної ренти. Платежі за охорону та відновлення – це компенсація витрат ресурсів в процесі виробництва.

Суттєвого ззначення в системі платного природокористування набули різноманітні штрафні санкції за нераціональне використання природних ресурсів та забруднення довкілля. У випадку відчуждення земель через їх нераціональне використання (несанкціоноване складування відходів, забруднення важкими металами, радіоактивними елементами, обробки, що руйнує грунтовий шар тощо), забруднення води та повітря вище встановлених нормативів і т. д. повинні застосовуватися суворі санкції, економічна та правова відповідальність. Зокрема розмір штрафів має бути значним, щоб реально впливати на діяльність виробника.

Платне природокористування визначає характер системи економічного стимулювання природоохороної діяльності, заходів із зниження забруднень навколишнього середовища. Ця система має сприяти формуванню екологічно збалансованої поведінки виробника та споживача. До системи економічного стимулювання можна віднести оподаткування, субсидування, пільгове кредитування природоохоронної діяльності, прискорену амортизацію фондів та інші заходи.

Більшість з цих напрямків вже показала свою екологічну ефективність у багатьох країнах світу. Держава дає лише початковий поштовх, впливаючи на ціни. Усе інше виконують ринкові механізми: впливають на поведінку виробника та споживача, на попит та пропозицію продукції в залежності від ступеню її екологічності тощо.В загальному випадку для виробників податкові пільги повинні встановлюватися із урахуванням рівня проведення природоохоронних заходів, екологічності виду діяльності. При вживанні ефективних заходів доцільне зменшення оподаткованого прибутку, наприклад, скорочення його на суму, яке підприємство реінвестувало на охорону природи.Підвищені податки має сенс застосовувати при оціюванні екологічно небезпечної продукції (препаратів, що руйнують озоновий шар, етильованого бензину, пестицидів, енергомісткої техніки). Для того, щоб дати промисловості час на на перехід до виробництва альтернативної продукції, цей податок необхідно зробити прогресивним у часі.

За деякими оцінками частка податків, пов’язаних з природокористуванням має зрости на порядок та складати 30-50% прибуткової частини державного бюджету. Суттєвим моментом є й механізм утворення джерел. Платежі в межах нормативів забруднення можна віднести до собівартості і таким чином перенести їх сплату наспоживача. Сума за понаднормативний вплив на довкілля сплачується з прибутку підприємства. Це знижує його рентабельність.Така система стимулює виробника до мінімізації забруднень. Інший момент – можливість зменшення платежів за рахунок витрат на природоохоронні роботи (будова очисних споруд, фільтрів, землеохоронні заходи).Ринок природних ресурсів (перш за все, землі) повинен передбачати і створення іпотечної системи. Власники ресурсів зможуть закладувати їх для отримання інвестицій у розвиток виробництва.Концепція удосконалення ціноутворення в економіці має важливе значення для поліпшення природокористування.

При успішній реалізації функції платежів як інструменту ефективного ресурсо- і природокористування скорочується кількість шкідливих викидів, що позитивно впливає на збереження екологічного балансу. Наслідком цих заходів є природне, навіть закономірне, поліпшення здоров'я і добробуту населення. На даний час в Україні вже розроблено і впроваджено основні елементи формування економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності.

Таким чином, платежі дійсно є ефективним економічним інструментом регулювання господарської діяльності всіх підприємств та виробництв, тому що через них держава контролювати економо-екологічну діяльність підприємств, а отже, стимулювати підприємства, які впроваджують ресурсо- та енергозберігаючі технології у виробництво, вживають природно охоронні заходи по забезпеченню екологічно чистого виробництва, та стягувати значні податкові та природоохоронні платежі та штрафи за забруднення навколишнього середовища.