Смекни!
smekni.com

Діяльність органів державної влади щодо ініціювання та запровадження антикризових програм (стр. 18 из 29)

- другою функціональною складовою повинна бути функція здійснення аналітично-методичної діяльності, а саме: виявлення, опис проблем, тенденцій, альтернатив, конфліктних і надзвичайних ситуацій; моделювання проблем, вибір методів їх рішення, оцінка наслідків; інформаційне та аналітичне рецензування планів, програм, результатів експертиз; аналіз і прогнозування ситуацій, проблем у політиці, економіці, науці, виробництві, підприємницькій діяльності тощо; мінімізація факторів ризику; аналітична оцінка ініціатив, інновацій, розробка пропозицій щодо їх використання; аналіз рейтингів, кредитних історій об'єктів; інформаційний супровід і аналіз суспільно-політичних акцій і процесів; підготовка зведених, тематичних, прогнозних, аналітичних матеріалів, довідок, доповідей, обґрунтувань, інших інформаційних продуктів;

- третя підсистема функцій включає в себе функції технічного забезпечення та захисту інформації, серед яких: організаційно-технологічна реалізація процесів інформатизації в регіоні; програмне забезпечення; створення інформаційно-пошукових програм; забезпечення захисту інформації; забезпечення телекомунікації та автоматизації; випуск аналітичних збірників, довідок тощо [21, c.87].

Як складову діяльності інформаційно-аналітичної служби є сенс розглянути забезпечення управлінських рішень керівництва місцевих державних адміністрацій. Пропонують виділіть два основних напрямки такої діяльності інформаційно-аналітичної служби:

1. підготовка та інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічних рішень керівництва місцевих державних адміністрацій;

2. щоденна, поточна робота з підготовки інформаційно-аналітичної основи для управлінських рішень.

Основу діяльності першого напрямку складає аналіз і оцінка поточних подій у всіх основних сферах суспільного, соціально-економічного життя регіону, зокрема, виявлення тенденцій і прогноз розвитку ситуацій, формулювання проблем, стратегічних завдань, що вимагають відповідної реакції керівництва адміністрацій.

Другий напрямок реалізується в щоденній роботі інформаційно-аналітичної служби. Її результати є інформаційною і науковою основою для прийняття управлінських рішень. Це – підготовка регулярних аналітичних довідок, аналітичних оглядів, експрес-аналізів, що відображають найбільш важливі події, інших документів, які заслуговують на увагу керівництва [21, c.90].

Актуальним напрямом діяльності інформаційно-аналітичної служби в системі органів державної влади є створення багаторівневих інформаційних зв'язків між центральними та місцевими органами виконавчої влади, між областю та районами (в окремо взятому регіоні). Тільки їх наявність забезпечить прийняття та реалізацію науково обґрунтованих , ефективних управлінських рішень, від якості яких залежать результативність державного управління в цілому.

Впровадження спеціалізованих інформаційно-аналітичних систем, які, зокрема, дозволяють відслідковувати процес документообігу у відповідних підрозділах, містять дані, пов'язані з діяльністю організації та окремих посадових осіб, контролюють всі дії, пов'язані з фінансовими чи майновими інтересами, фіксувати, у чиїх інтересах приймаються рішення, чи існує залежність між тим, хто прийняв рішення, і тим, на чию користь це рішення було прийнято. Система також повинна здійснювати змістовий аналіз інформації, тобто з'ясовувати, чи є відмінності в однакових рішеннях, прийнятих для різних осіб, аналізувати динаміку організації (кадрові переміщення працівників), накопичувати та аналізувати інформацію про особисту участь працівників у підготовці та прийнятті окремих рішень.

Крім того, в процесі антикорупційної діяльності доцільно використовувати можливості, які надає глобальна мережа Internet, що містить безліч відомостей, присвячених корупційній тематиці. Вже сьогодні за допомогою мережі можна обмінюватися досвідом роботи у сфері боротьби з корупцією між журналістами, засобами масової інформації, органами державної влади, громадськими організаціями; ознайомитися з результатами проектів, що здійснюються науково-дослідними установами та іншими організаціями (включаючи й зарубіжні фонди) з корупційної тематики; отримати необхідну інформацію, відвідуючи Web-чати тощо.

Безумовно, в подальшому можливості глобальної мережі Internet у боротьбі з корупцією зростатимуть, але це потребує створення "антикорупційних сайтів" – загальнодоступного Internet-ресурсу, якій міститиме різноманітні дані з проблем боротьби з корупцією, а саме:

- бази даних публікацій (бібліографія, результати наукових досліджень, проектів і т.п.) в сфері боротьби з корупцією з інтерактивним доступом, довідник Internet- ресурсів (у тому числі організацій, діяльність яких пов'язана із протидію корупції) з посиланнями на відповідні сайти;

- відомості про випадки корупції;

- довідник державних і громадських антикорупційних ініціатив з відомостями про антикорупційні програми та окремі громадські ініціативи в Україні і за кордоном із створенням "дошки оголошень" про випадки корупційних дії в органах державної влади та організації у подальшому відповідних форумів та обговорень цих випадків;

- розділ "Юридична консультація" для проведення телеконференцій з актуальних проблем боротьби з корупцією, проведення опитувань, з'ясування громадської думки (у тому числі, експрес-опитування по "гарячих" подіях, пов'язаних з корупцією).

Реалізація таких інформаційно-аналітичних систем потребує відповідного технічного оснащення та створення спеціалізованого програмного забезпечення, користуванню яким треба навчити працівників. Слід зазначити, що одним зі шляхів підвищення ефективності боротьби з корупцією є підготовка кадрів та підвищення кваліфікації працівників, які безпосередньо займаються даною проблемою. При цьому треба врахувати сучасні вимоги до знань та вмінь, які потребують вивчення та відпрацювання під час проведення навчальних занять. Підготовкою та підвищенням кваліфікації державних службовців, які займаються проблемами боротьби з корупцією, повинні зайнятися Національна академія внутрішніх справ України та Національна академія державного управління при Президентові України.

Документообіг в державі є системою, що матеріалізує процеси збору, перетворення, зберігання інформації, а також процеси управління: підготовку та прийняття рішень, контроль за їх виконанням. З метою підвищення ефективності роботи органів державної влади та місцевого самоврядування у рамках реалізації завдань (проектів) Національної програми інформатизації передбачається об'єднання існуючих у цих органах інформаційних систем та тих, що будуть розроблятися в єдиний інформаційно-аналітичний комплекс – інтегровану інформаційно-аналітичну систему органів державної влади та органів місцевого самоврядування України.

Враховуючи різноманітність існуючих систем електронного документообігу в органах державної влади, при розробці та реалізації проекту інтегрованої інформаційно-аналітичної системи передбачається створення інтегрованої системи електронного документообігу.

Метоюстворення такої системи є забезпечення руху документів (Укази, постанови, закони, розпорядження, звіти, аналітичні довідки тощо), скорочення терміну підготовки та прийняття рішень шляхом автоматизації колективного створення та використання документів в органах державної влади.

Важливим елементом забезпечення електронного документообігу в інтегрованої інформаційно-аналітичної системи повинна стати корпоративна електронна пошта, яка здійснюватиме прийом електронних документів, підтвердження доставки адресату, відправку електронних документів та можливості доступу до баз даних документів в інтегрованої інформаційно-аналітичної системи.

Інтегрована система електронного документообігу повинна включати в себе профілі документів абонентів (опис їхніх документ них інтересів), рубрикатори баз даних документів (архівних і оперативних), навігаційно-пошуковий апарат, засоби перетворення форматів документів, лінгвістичне забезпечення. Вона повинна мати стандартизований інтерфейс з існуючими системами внутрішнього електронного документообігу органів державної влади, забезпечувати прийом електронних документів, ідентифікацію відправника шляхом обробки електронного цифрового підпису, підтвердження існуючого системою доставки адресату, відправку електронних документів та можливість доступу до баз даних документів. при реалізації системи інтегрованого електронного документообігу повинні враховуватись нормативні акти, спрямовані на забезпечення умов її функціонування (зокрема, стосовно цифрового підпису та надання електронним документам юридичної сили).

Надання юридичної сили електронним документам повинно підвести нормативно-правову базу для паралельного існування паперових і електронних носіїв документів. Важливим залишається питання забезпечення інтеграції системних програмних платформ електронного документообігу на стандартних підходах та протоколах, а також питання додаткових засобів захисту інформації корпоративних мереж.

Сьогодні в Україні, як і в усіх передових країнах Європи та світу, на державному рівні має панувати усвідомлення того, що відставання у засвоєнні нових технологій інформаційно-аналітичного забезпечення інститутів державної служби призводить не тільки до зниження ефективності управлінського впливу, а й до виключення нашого суспільства з процесу цивілізованого розвитку.


РОЗДІЛ 3.

3.1 Розв'язання проблем зовнішньоекономічної політики України в умовах світової економічної кризи