Смекни!
smekni.com

Украинский язык 10 класс Плющ профиль (текст) (стр. 3 из 7)

Мова виражає єдність держави. У національній державі ототожнюються держава, нація і мова. Кожна держава постійно тримає в полі зору мовні проблеми суспільства.

Одним із найвищих виявів самоутвердження нації є держав ний статус її мови, який законодавчо забезпечує її функціонуван ня в усіх без винятку сферах суспільного життя. Цей статус має бути закріплений в Основному законі держави — Конституції.

Державною мовою буває переважно мова корінного насе лення країни. Від 1 січня 1990 року формально набув чинності Закон «Про мови в УРСР», який утверджує державність української мови. Цей закон прийнято через необхідність захисту української мови, яка виявилася відтиснутою на пери ферію суспільного функціонування в найбільш важливих сфе рах життя (Я. РадевичВинницький).

18. І. Прочитайте текст. Як ви розумієте думку, висловлену в останньому реченні?

Державність української мови має бути реалізована в галузі народної освіти, діяльності державних та адміні стративних органів, у сфері виробництва, науки й техніки, куль тури й мистецтва, транспорту й засобів масової інформації. Водночас держава повинна забезпечити можливість вивчення рідної мови на всіх рівнях освіти — від дитячих дошкільних закладів до останнього курсу вузу й аспірантури. Держава повин на дбати про те, щоб не виникла невідповідність між декларуван ням державності мови і реалізацією цього статусу.

ІІ. Проведіть спостереження у вашому місті чи селі: з’ясуйте, у яких із названих у тексті сфер державна влада забезпечила виконання Закону «Про мови в УРСР», а в якій — ні. З’ясуйте причи ни невиконання Закону. Які заходи щодо його виконання ви пропо нуєте? Сформулюйте свої пропозиції письмово.

19. Прочитайте текст. Поміркуйте над словами італійського професора. Чому так важливо для українців, щоб молоде покоління знало й шанувало рідну мову? Як ви розумієте словосполучення материнська мова?

Італійський професор Р. Піккіо на запитання журналіста «Чи виживуть українці як нація, чи зникнуть з кону історії?» відповів: «Питання в тому, чи ваші діти знатимуть, вивчати муть рідну мову, культуру, історію... Ширше — це питання прав людини взагалі, це те, чого у вас ще повною мірою немає, право кожного народу на материнську мову, літературу, куль туру» (З кн. «Пам’ятки України»).

20.

Зверніться до підручника з правознавства. Розкажіть, як трактується Закон «Про мови в УРСР» з погляду прав кожного громадянина України. Поясніть особливості функціонування Закону в галузі освіти, наукового та офіційноділового стилів у різних регіонах України.

21. І. Ознайомтеся зі статтею. Визначте основну думку. Що ви можете додати до сказаного? З чим ви не згодні? Випишіть ключові слова статті.

Уже давно і для всіх стала аксіомою теза про те, що мова — то головна ознака нації, то інтегруючий чинник держави, підвалина духовності нації.

Українською мовою вийшла у світ найдревніша консти туція Пилипа Орлика, нею писали свої твори безсмертні Тарас Шевченко і Леся Українка, на її основі було створено перший у світі словник комп’ютерної термінології.

З любов’ю і великою шаною ставляться до української мови свідомі громадяни держави нашої, бо, справді, гідна подиву животворна сила нашої мови, її здатність відновлюватися після, здавалося б, повної руйнації. Українська мова, яка впродовж століть жила в імперському світі заборон і прини жень, не тільки вистояла, зберігши свою неповторність, а й одержала в демократичному світі визнання, статус державної.

Сьогодні українська мова успішно розширює сферу свого функціонування, зростає увага до культури усного й писемно го мовлення. Стає престижним розмовляти гарною, добірною українською мовою, приходить розуміння того, що добре знан ня державної мови — важлива професіограма людей різних спеціальностей (За В. Горбачуком).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1) Визначте стиль тексту. Знайдіть лексику на підтвердження ва шої думки.

2) На прикладах речень із тексту розкажіть, які розділові знаки ставляться всередині речення.

3) Поясніть значення виділених слів. Розкажіть однокласникам, до яких словників ви зверталися.

22. І. Прочитайте вірш Олександра Олеся кілька разів. Запишіть із пам’яті. Як висловлене поетом стосується теми параграфа? Аргу ментовано доведіть свою думку.

Як довго ждали ми своєї волі слова, І ось воно співа, бринить. Бринить, співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг,

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг...

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1) Доберіть спільнокореневі слова, що пояснюють написання не наголошених [е], [и] у словах бринить, зберіг.

2)

Поясніть, чому не у виділених словах пишеться порізному. 3) Визначте, до якого розряду належать займенники, вжиті в тексті вірша.

4) Накресліть схему останнього речення і прокоментуйте її.

23. І. Прочитайте уривок із вірша Володимира Шовкошитного. Яку мовну ситуацію в Україні він відображає? Що змінилося за роки незалежності? Визначте основну думку вірша. Прочитайте поезію вдома, обговоріть її зміст із батьками.

Я — украинец, до седьмых колен.

Прапрадед мой шелками шит на Сечи. И ни чужбина, ни турецкий плен Его казацкой не лишили речи.

Мне этот клад передавал отец.

И мама с молоком передавала.

И пил я нежность из родных сердец, И их любовь стихом во мне звучала... Я растерял, как воду из горсти,

Тот клад, что сохранил в неволе прадед, —

Не знаю языка, сказать по правде...

Простите, сыновья, и дочь, прости. Прости мене, прапрадідекозаче,

Прости мене, мій споконвічний краю, За те, що на російській мові плачу Об тім, що мови рідної не знаю.

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1) Поясніть розділові знаки в останній строфі.

2) Виконайте словотвірний розбір прикметника споконвічний.

3) Поясніть правопис слова прапрадідекозаче.

4) Виконайте морфологічний розбір прикметника рідної.

24.

Розгляньте фотоілюстрацію. Підготуй те за нею невелике повідомлення про націо нальнокультурні зв’язки України й Росії. Яка роль мови у спілкуванні народівсусідів?

25.

За поданим матеріалом побудуйте діалог на тему «МатиУкраїна — україн

цям діаспори».

дом. Головним знаряддям підтримання

цих зв’язків є національна мова, її куль тивування в діаспорі шляхом створення українськомовних шкіл і класів, бібліо тек, преси, радіо і телепередач, театрів,

Виступ Анастасії

Приходько на пісенному конкурсі

«Євробачення2009» у Москві

Держава повинна докласти максимум зусиль для підтримання і зміцнення духовних зв’язків українців, що прожи вають за межами України, з рідним наро гуртків самодіяльності, фольклорних колективів тощо. Предметом особливої уваги держави має ста ти підготовка в Україні українськомовних кадрів вищої кваліфікації для роботи в діаспорі (З газети).

26.

Зайдіть на сайт www.ukrreferat.com/index.php?referat = 26532. Доберіть цікаву інформацію про українців діаспори.

Підготуйте повідомлення для однокласників.

4. МОВНИЙ «СУРЖИК», ЙОГО ПРИЧИНИ.

ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

27. І. Опрацюйте статтю. З’ясуйте за словником, що означає слово суржик. Сформулюйте основну думку тексту. Чому «суржик» шкідливий для будьякої мови?

Сотні невольничих літ, упродовж яких знищували культу ру українського народу, десятиліття панування тоталітарної системи, коли все робилося для того, щоб «злилися нації», щоб витворилася якась «універсальна» мова, спричинили дефор мацію всіх сфер життя українського народу.

Сотні бід тяглись за нами вслід, щоб нашу честь, язик, ім’я затерти... —

з болем писав про трагічну історію народу Іван Франко.

Великої наруги зазнала мова. Українську мову офіційно за бороняли (укази Петра І, Валуєвський циркуляр, Емський указ), вважали діалектом російської чи польської мов, спри ймали як «хлопську». Її свідомо вилучали зі сфери науки, техніки, діловодства... Поступово мова втрачала природну якість, натомість витворювався своєрідний різновид мови, який дістав згірдну назву «суржик».

Мішаниною двох мов — української та російської — гово рить нині частина громадян України, хоч загальновизнано, що скалічена мова отуплює людину, зводить її до примітиву. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідо мість, підпорядковує її собі, формує. Довільно змішуючи слова української та російської мов, відмінюючи слова і сполучаючи їх за зразком російської, творячи фрази всупереч моделям рідної мови, її носій мимоволі стає «напівмовним».