Смекни!
smekni.com

Украинский язык 10 класс Плющ профиль (текст) (стр. 7 из 7)

Культура мовлення проявляється в таких основних ознаках: н о р м а т и в н і с т ь, а д е к в а т н і с т ь, е с т е т и ч н і с т ь, п о л і ф у н к ц і о н а л ь н і с т ь, л о г і ч н і с т ь, д о р е ч н і с т ь, в и р а з н і с т ь, б а г а т с т в о.

Нормативність — це дотримання правил усного і писем ного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту, недопущення стилістичної невідповідності.

Адекватність — це точність вираження думок, почуттів, волевиявлень засобами мови, ясність, зрозумілість викладу для адресата. Добирати слова і будувати речення треба так, щоб найточніше передати зміст висловлювання.

Логічність — це послідовний, обґрунтований, такий, що відповідає законам логіки, у якому є внутрішня закономір ність, виклад думок.

Доречність — це відповідність ситуації мовлення, враху вання особливостей (вік, стать, освіта, соціальне становище) адресата мовлення та обставин спілкування.

Виразність— це оволодіння виражальними засобами звуко вого і художнього мовлення: художніми засобами, емоційно оцінною лексикою, логічним наголосом, паузами, видозміна ми голосу, темпом мовлення, емоційною тональністю тощо.

Багатство — це оволодіння лексичним багатством мови й різноманітними способами вираження тієї самої думки.

Естетичність мовлення — це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних можли востей мови. Оптимально дібраний темп і звучність мовлен ня, уникнення нагромадження приголосних, різно манітність синтаксичних конструкцій, доречність цитати, фразеологізму, прислів’я, приказки, тропів чи фігур, вза галі нестандартність мовлення — усі ці та інші резерви мови і засоби роблять мовлення естетично привабливим.

Культура мовлення суспільства — яскравий показник стану його моральності, духовності, культури взагалі.

55. Опрацюйте таблицю. З’ясуйте, чим відрізняється усне і писемне мовлення. Запишіть правила культури мовлення, допов ніть власними з урахуванням мовної ситуації у вашому місті (селі).

Види мовлення

Усне мовлення

Писемне мовлення

Сприймається на слух Викликане роботою мовного апарату

Інтонаційно оформлене Діалогічне і монологічне Непідготовлене заздалегідь, імпровізоване

Індивідуалізоване мовлення Експресивне Використовує додаткові за соби: міміку і жести

Сприймається зором Оформляється графічно, системою певних знаків Інтонаційні особливості передано розділовими знаками

Монологічне Попередньо обдумане, відредагова не адресантом Для вираження думок, почуттів, волевиявлень використовуються ті самі лексичні й граматичні засоби, що й в усному мовленні

Правила культури мовлення та етика спілкування

1. В у с н о м у мовленні потрібно:

— чітко вимовляти слова;

— виділяти логічним наголосом частини речення, що є важливими для висловлення думки;

— завершувати речення відповідною настанові інтонацією;

— правильно наголошувати слова;

— не замінювати слів мімікою і жестами;

— у спілкуванні з іншими людьми орієнтуватися на адреса та й стиль мовлення, забезпечувати відповідну мелодику (гучність, темп, виразність та ін.);

— вміти вислухати співрозмовника до кінця, не перебивати без потреби, а за необхідності — вибачитися.

2. У п и с е м н о м у мовленні потрібно:

— послідовно, правильно, точно, без помилок оформляти думки на письмі;

— писати розбірливим почерком — це вияв поваги до адре сата;

— оформляти написане охайно, без перекреслень і помарок; — правильно розставляти розділові знаки.

56. Опрацюйте таблицю. Доберіть приклади, що ілюструють нор ми літературної мови.

Норми української літературної мови

Назва норм Що регулюють

Орфоепічні Правильну вимову звуків, звукосполучень і на голос у словах

Лексичні Уживання слів у властивому їм значенні, пра

вильне поєднання слів за змістом у словосполу ченні й реченні

Орфографічні Правильний запис слів

Граматичні Правильне вживання слів та їхніх форм і поєднання їх у словосполучення та речення

Пунктуаційні Розстановка розділових знаків у реченнях Стилістичні Уживання слів відповідно до змісту, емоційного

забарвлення й експресивності та стилю мов лення

57. Прочитайте. З якого твору взято уривок? Назвіть його автора.

З’ясуйте, які норми літературної мови порушено у висловлю ванні. Чим це спричинено? З якою метою письменники вдаються до порушення норм літературної мови у своїх творах?

Но серце моє замирає, начувається для себе великого горя... Братику Миколо, говорив мені, що ти їх родич, чи не можна тобі довідатися о сватанні Наталки? Нехай буду знати свою долю... Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче не говори...

58. Поясніть значення слів. Кожне слово введіть у речення. Про дотримання яких норм мовлення йдеться?

Виключно — винятково, дружний — дружній, подовже ний — продовжений, пам’ятка — пам’ятник, дбати — турбува тися, діючий — дійовий, довгий — тривалий.

59. Знайдіть помилки в побудові словосполучень. Які норми літе ратурної мови порушено?

1. Віддавати перевагу. 2. Ні під яким виглядом. 3. Опинити ся в такому матеріальному положенні. 4. Нанести шкоду. 5. Приймати участь. 6. Розробити міроприємства. 7. Заключи ти договір. 8. Оголошується наступний порядок денний. 9. Тяжка біль. 10. Зза якоїсь причини.

60. Перевірте правильність наголошення слів за словником. Які норми літературного мовлення порушено?

Берåмо, бовтàти, вåзти, вåрба, нåсти, випàдок, гîстей, грàблі, дошкà, дîчка, дровà, ідåмо, косèй, кро¿ти, лåгкий, не навèдіти, нîвий, îзнака, олåнь, отамàн, Покровà, приÿтель, ринкîвий, середèна, тîнкий, часó, шляхó, одèнадцять.

61.

Побудуйте діалог на тему «Чи кожна людина може стати ви датною?». Озвучте його, дотримуючись правил культури мовлен

ня й етики спілкування.

Антисуржик. — Львів, 1994.

Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства: історія вивчен ня української мови. — К., 1991.

Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про мови в УРСР» // Літ. Україна. — 1989, 12 листопада.

Іванишин В., РадевичВинницький Я. Мова і нація. — Дрогобич, 1994.

Кононенко В. І. Рідне слово. — К., 2001.

Лазебник Ю. Світло й тіні у мовній історії України // Літ. Україна. — 1989, 31 серпня.

Маланюк Є. Малоросійство // Літ. Україна. — 1990, 12 липня; 13 вересня.

Русанівський В. М. Джерела розвитку східнослов’янських літе ратурних мов. — К., 1985.

Україна в словах: мовокраїнознавчий словник довідник. — К., 2004.

62. І. Прочитайте. Складіть план статті. Випишіть ключові слова. Які факти підтверджують, що українська мова — одна з найстаріших індоєвропейських мов?

ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Більшість гіпотез щодо прабатьківщини слов’ян локалізує їх цілком або частково на території сучасної України, а за географічні орієнтири беруть Дніпро, Дністер і Карпати.

Відомий історик М. Грушевський зазначав: «За поріг істо> ричних часів для українського народу можна прийняти IV сто> ліття нової доби, коли ми маємо вже відомості, котрі можна прикласти спеціально для нього. До цього часу ми можемо говорити про нього, як про частину слов’янської групи пле> мен...» Зрозуміло, що також формування мови збігається з початком формування народу.

Внаслідок міграційної взаємодії людності дулібського та інших племінних об’єднань сформувався етнос, котрий на по> чатку IX століття створив державу Київську Русь. Чи існувала єдина давньоруська мова, чи населення Русі користувалося діалектами, а за мову писемну правила запозичена разом із християнськими книгами церковнослов’янська мова? На ці запитання немає єдиної відповіді.

На думку відомого лінгвіста А. Кримського, у своїй фоне> тичній системі, граматичній будові і словниковому складі ще в XI столітті сформувалась як окрема східнослов’янська мова — мова української нації, українська національна мова. Так само вважають авторитетні вчені Ф. Міклошич, А. Шляйхер, О. Бо> дянський, П. Житецький, О. Потебня та інші. На запитання: «Як говорили в Київській Русі?» — академік В. Ключевський відповідав: «Так, як говорять малороси». Збирач фольклору