Смекни!
smekni.com

Украинский язык 10 класс Плющ профиль (текст) (стр. 6 из 7)

5. За темою спілкування: політичне, наукове, побутове, релігійне, філософське, навчально/педагогічне та ін.

6. За метою: ділове, розважальне, виховне.

Мовленнєва ситуація — обставини, за яких відбувається спілкування: місце, час, особистість партнера (партнерів), соціальні ролі учасників.

Учасники спілкування залежно від мети, намірів можуть ви конувати безліч р о л е й: порадник (готовий допомогти), «су пермен», господар становища, жертва, контролер (усіх учить і контролює), бунтівник, ловелас, «правильний», діловий, тур ботливий, терплячий, свідомий, простак тощо. Наприклад: Начальник підлеглому: — У вас сьогодні стомлений вигляд. Чи не захворіли? (роль — турботливий керівник). Відвідувач офі ціанту: — Здачі не треба (роль — «щедра натура»).

Комунікативний намір — це рух до комунікативної мети:

констатувати факт, запитати, звернутися з проханням та ін.

Мовленнєва тактика зумовлена намірами. У різних ситу аціях спілкування використовують різні тактики. Наприклад, у діловому спілкуванні виокремлюють такі мовленнєві такти ки: раптовість (використання невідомої слухачам інформації); провокація (на короткий час викликається реакція незгоди з інформацією); посилання на авторитети (учених, діячів куль тури тощо); залучення елемента неформальності (розповідь про свої помилки і їхні наслідки); гумор (парадокси, жарт для створення невимушеної атмосфери); «чорне» опанування (партнеру по спілкуванню ставляться декілька запитань, щоб на жодне з них він не відповів).

Провідну роль у мовленнєвій ситуації відіграють в е р б а л ь н і (м о в н і) з а с о б и — це слова, словосполучення, речення, тексти, за допомогою яких передається інформація.

Успішність чи неуспішність комунікації, її результат зале жить від багатьох умов, насамперед, від комунікативної і мовної компетенції учасників спілкування. Є різні причини комунікативних невдач. Зпоміж них такі, яких можна за бажання уникнути. Це порушення підготовчих умов спілку вання (небажання, неготовність адресанта почати спілкування). Наприклад: — Ви хотіли говорити зі мною? — Ну, да! — Для чого? — Не знаю! (М. Хвильовий); недоречність або несвоє часність спілкування. Наприклад: — Про це ми поговоримо в іншому місці (недоречність місця комунікації); — Про це ми по говоримо в інший час (недоречність часу комунікації); створення адресантом незбалансованого спілкування: неправильно іден тифікував адресата ( — Здрастуй, Толя! — Я не Толя. — А хто ж ти тоді? — Я Сергій); розбіжність світоглядів (Заходжу в Лондоні до крамниці. Продавець питає: «Чи можна вам допо могти?» — «Може, й можна» — кажу. Він не розуміє (В. Бур дик); неврахування фізичного стану, ментальності, ерудиції, рівня обізнаності з конкретною ситуацією (— І потім він не чахне над здобиччю, як цар Кощій над золотом... — Тут не зро зумів... Який цар? — А, це так, фольклор... (А. Кокотюха).

Причиною невдач у мовленнєвому спілкуванні може бути і сам адресат, якщо він не підготувався як слід до спілкування; надто заглиблений у свої думки і неуважно слухав адресанта; вбачає натяк або іронію там, де їх немає; вживає лексику, незрозумілу адресантові; порушує нормативні правила поведінки, нехтує етикетом спілкування (Ф. Бацевич).

ІІ. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання до тексту.

1) Яке поняття ширше: комунікація чи спілкування? 2) Поміркуйте, як уникнути невдач у спілкуванні.

3) Чи часто трапляються комунікативні невдачі у вас особисто? Проаналізуйте і виявіть причини їх.

47. Дайте відповіді на запитання у вигляді розповідіроздуму на тему «Чи вмію я спілкуватися?».

1. Що таке спілкування?

2. Чи читали ви щонебудь про культуру спілкування?

3. З ким ви спілкуєтеся найчастіше? Для чого ви спілкуєтеся?

4. Чи вважаєте ви, що спілкування необхідно вчитися?

5. Чи були випадки, коли вас не розуміли? Хто був винен у тому,що спілкування не відбулося?

6. Чи вважають вас цікавим співрозмовником? Чому?

48. Визначте причини комунікативних невдач у прикладах із художньої літератури.

1. [Альбіна Романівна] — Ти знову іронізуєш. Не набридло ще над усіма жартувати?

[Анжеліка] — Я і не збиралась іронізувати... Я ще ніколи не була такою серйозною (О. МиколайчукНизовець).

2. Дядя Варфоломій хвилюється: — Софістика! Софістика!

А Христина, що випадково зайшла сюди, каже:

— А ти б чого хотів?

— Як чого?

— Якого хвістика?

Христина — бабуся і мудрих слів не розуміє (М. Хвильовий).

49. Об’єднайтесь у пари і визначте причини мовних помилок у вислов люваннях. Як вони впливають на процес і результат спілкування?

1. Тепер добавить ще до цього лиця отого собацюру, дога по національності, на яку жодна наша псина сільська побоялась навіть пискнути... 2. Я прийму ванну, переодягнуся, трохи спочину, взагалі прийду в нормальне становище. 3. Утома коливає мене... (З тв. Б. Жолдака).

50. Прочитайте текст. Розгляньте схему. Які умови спілкування головні, а які — другорядні? Яке місце культури мовлення у спілку ванні? Складіть тези статті.

Д і л о в е с п і л к у в а н н я — це особливий і важливий засіб досягнення мети. Форми такого спілкування весь час зміню ються залежно від віку, статі, індивідуальних, професійних особливостей, а також від психічного стану особистості. Важли ве значення має інтонація бесіди. Вона повинна бути спокійною, рівною, переконливою. Співрозмовник має впевнитися, що про поноване рішення сприяє задоволенню його потреб, інтересів.

Змусити інших визнати свою позицію може лише та людина, яка сама добре знає предмет розмови, переконана у своїй правоті, має високий рівень загальної культури і куль тури мовлення.

Великого значення у спілкуванні набуває і психологічна сумісність. Людина холеричного темпераменту, спілкуючись із флегматиком, повинна мати велику витримку і терпіння, щоб довести розмову до потрібного їй завершення.

Впливають на спілкування біоритми людини. Часто вини кають конфлікти у «сови» з «жайворонком». Людина«сова» любить працювати вночі, а зранку вона млява, сонна, дратів лива. Люди«жайворонки», навпаки, намагаються працювати рановранці, в цей час вони жваві, енергійні, працездатні.

Особливе значення для спілкування має й емоційно пози тивне ставлення, почуття симпатії, дружби, любові до співроз мовника. Таку симпатію можна викликати привітною, щирою усмішкою, повторенням імені співрозмовника і комплімента ми (З посібника).

Перед тим як вступити у спілкування, слід узяти до уваги:

(діалог чи монолог)

51. Складіть і розіграйте діалоги за ситуаціями.

1.

Ви купуєте квиток до кінотеатру. Касир пропонує вам квиток наінший сеанс. Погодьтеся або обґрунтуйте відмову.

2. Ви хочете влаштуватися на роботу кур’єром на час літніхканікул. Змоделюйте співбесіду з роботодавцем.

Культура усного і писемного мовлення.

Питання культури мовлення в оцінці видатних громадських діячів, учених, письменників

52. І. Прочитайте висловлювання китайського філософа Конфуція на с. 28. Сформулюйте його основну думку. Яке значення правиль ного, точного мовлення в житті людей? Як ви розумієте вислів культура мовлення?

Якщо мова неправильна, то вона не означає того, що має означати; коли ж вона не означає того, що має означати, то не буде зроблено того, що має бути зроблене; а тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці — і всі впадуть у стан безладного хаосу.

ІІ. Поясніть розділові знаки в реченні.

53. Прочитайте висловлювання видатних українців про культуру мовлення. Сформулюйте основну думку всіх висловлювань.

1. Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної вихованості, ні духовної культури... Мовна культу ра — це живодайний корінь культури... (В. Сухомлинський). 2. Боротьба за чистоту мови й високу мовну культуру — це боротьба за культуру взагалі. Дбати про очищення мови від усякого засмічення й про дальше піднесення її культурного рівня — це обов’язок усього суспільства (За Б. Антоненком Давидовичем). 3. Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде... (М. Рильський).

54. Пригадайте, що таке мова і мовлення. Чи може бути мова пра вильною чи неправильною, багатою чи одноманітною, логічною чи нелогічною, точною чи неточною? Чи можуть ці характеристики стосуватися мовлення? Об’єднайтеся в групи та опрацюйте теоретич ний матеріал, складіть план, випишіть ключові слова. Підготуйте усне лінгвістичне повідомлення за темою.

Культура мовлення — це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній). Належна культура мовлення — це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особис тості. Одним із завдань культури є подолання мовних сте реотипів: стереотипи мовлення — це стереотипи мислення.

Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовного спілку вання, ефективне здійснення всіх функцій мови, ушляхет нює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства загалом. Через культу ру мовлення відбувається вдосконалення самої мови.