Компетенція Кабінету Міністрів України До компетенції Кабінету Міністрів
належать:
• реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих відносин;
• здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням та охороною надр;
• визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони надр, координації їх діяльності;
• забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;
• визначення порядку використання надр та їх охорони, розробки і затвердження відповідних стандартів, норм і правил;
• визначення нормативів плати за користування надт пями та порядку її справляння тощо.
Компетенція Верховної Ради Республіки Крим, обласних рАд у сфері регулювання гірничих відносин
• розробка, затвердження та реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;
• оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об'єктами природно-заповідної о фонду місцевого значення;
• здійснення контролю за використанням та охороною надр тощо.
Компетенція сільських, селищних, міських і райониних Рад у сфері регулювання гірничих відносин
• розробка, затвердження та реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;
• здійснення контролю за використанням та охороною надр тощо.
Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр
Державне управління здійснюють:
Кабінет Міністрів України;
Міністерство екології та природних ресурсів України;
Держкомукраїни по геології та використанню надр;
Держкомукраїни по нагляду за охороною праці;
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим;
місцеві Ради на місцях та їх виконавчі органи. Участь громадян та їх об'єднань у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр , Громадяни та їх об'єднання сприяють місцевим Радам і спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр.
2.3. Надання надр у користування
Користувачами надр можуть бути підприємства, Установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.
Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами беззаздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 20 років).
Користування надрами з відповідною метою здійснюється на основі спеціального дозволу (ліцензії), який видається Держкомгеології за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів спеціалізованим установам, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію та матеріальні можливості для користування надрами. і Надра надаються в користування для:
• геологічного вивчення;
• видобування корисних копалин;
• будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
• створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне значення;
• задоволення інших потреб.
Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів (гірничим відводом є частина надр). Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться в порядку, встановленому іземельним законодавством України.
Надра надаються у користування установам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Для геологічного вивчення надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.
Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства екології та природних ресурсів, Мінохорони здоров'я.
Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України.
Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф. Застосування спеціальних технічних
собів які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими органами самоврядування.
2.4. Права та обов'язки користувачів надр '
, Землевласники та землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських та побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 м та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Права та обов язки користувачів надр
Користувачі мають право:
• розпоряджатися видобутими корисними копалинами;
•здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого у користування родовища корисних копалин або його частини;
• на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами тощо.
Користувачі зобов'язані:
• використовувати надра відповідно до цілей, длЯ яких їх було надано;
• забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
• забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
• приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
• виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.
Право користування надрами припиняється у разі:
• якщо відпала потреба у користуванні надрами;
• закінчення встановленого строку користування на припинення діяльності користувачів надрами, яким їх було надано у користування;
* користування надрами з застосуванням методів і заособів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
• використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених дозволом на користування надрами;
• якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами;
• вилучення у встановленому порядку наданої у користування ділянки надр.
Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках.
Право користування надрами припиняється органом, який видав ліцензію на користування надрами, або у судовому порядку.
2.5. Плата за користування надрами
Користування надрами, крім землекористувачів та землевласників, установ та організацій, які проводять геолого-розвідувальні та наукові роботи, є платним.
Плата за користування надрами вноситься у вигляді:
• платежів;
• відрахувань за геолого-розвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету;
• збору за видачу спеціальних дозволів;
• акцизного збору.
Платежі за користування надрами можуть стягуватися у вигляді разових внесків або регулярних платежів. які визначаються на основі відповідних еколого-еконо-мічних розрахунків. Платежі за користування надрами спрямовуються у такому відношенні:
1. За видобуток корисних копалин загальнодержавного значення: у держбюджет - 40%, у місцеві бюджети - 60%.
2. За видобуток корисних копалин місцевого значення та за користування надрами у цілях, не пов'язаних з видобутком корисних копалин: у місцеві бюджети -100%.
3 За пошук та розвідку корисних копалин: Еу, держ" бюджет - 80%, у місцеві бюджети - 20%.
4 За користування надрами континентального шельфу - 100%.
Плата за користування надрами може сплачуватись як у вигляді грошей, так і у натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини).
2.6. Охорона надр
Основними вимогами в галузі охорони надр є:
• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;
• додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;
• раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
• недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;
• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших чинників, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;
• запобігання необгрунтованій самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;