7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи
несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
32. Загальна характеристика Концепції адміністративної реформи.
Зміст адміністративної реформи полягає, з одного боку, в комплексній перебудові існуючої в Україні системи державного управління всіма сферами суспільного життя. З другого, у розбудові деяких інститутів державного управління, яких Україна ще не створила як суверенна держава.
Метою адміністративної реформи є поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дозволить їй впливовим чинником у світі та Європі. Її метою також є формування системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей.
Для досягнення мети адміністративної реформи в ході її проведення має бути розв’язано ряд завдань:
· формування ефективної організації виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях управління;
· формування сучасної системи місцевого самоврядування;
· запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав і свобод громадян, надання державних та громадських послуг;
· організація на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;
· створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів;
· запровадження раціонального адміністративно – територіального устрою.
Концепція адмін. Реформи передбачає, що вона має здійснюватись у п’яти напрямах за три етапи. Ці напрями включають:
33.Законодавство про адміністративні правопорушення
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена
законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України"
34.Заходи адміністративного попередження.
Ці заходи застосовуються з метою попередження правопорушення за умови, якщо його вчинення лише передбачається.
Сутність попередження правопорушень полягає, по-перше, в тому, щоб не допустити протиправної поведінки з боку конкретних осіб, які до такої поведінки схильні; по-друге, в усуненні причин, що сприяють вчиненню правопорушень і утворенню умов, які виключають протиправну поведінку.
Види :
· перевірка документів.
· Безперешкодний вхід у житлові приміщення громадян, які перебувають під адміністративним наглядом.
· Відвідання підприємств, закладів, організацій для виконання профілактичних функцій.
· Опечатування приміщень, використовуваних як каси, місця зберігання документів, товарно – матеріальних цінностей; опечатування вимірювальних приладів і пристроїв.
· Вилучення для проведення аналізу проб продукції, яка призначена для реалізації населенню.
· Заборона або обмеження у встановленому порядку руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів з метою забезпечення громадської безпеки.
· Заборона експлуатації транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці руху.
· Тимчасова заборона доступу громадян на окремі ділянки місцевості або об’єкти з метою забезпечення громадського порядку і громадської безпеки.
35. Заходи адміністративного припинення.
Їх призначення полягає:
· В припинення протиправної поведінки
· В усуненні шкідливих наслідків протиправної поведінки
· У створенні необхідних умов для можливого в майбутньому притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Заходи адміністративного припинення можуть застосовуватися як самостійні, так і разом з іншими заходами адміністративного примусу, зокрема, з адміністративними стягненнями.
Заходи адміністративного припинення закріплюються в нормативному порядку. Вони зафіксовані в КУпАП.
З метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпані інші заходи впливу, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ і виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд і вилучення речей і документів.
34.Звернення громадян як спосіб забезпечення законності
Звернення громадян до органів держави з питань забезпечення законності є їх конституційним правом.
Під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або в усній формі пропозиції, заяви і скарги.
Пропозиція – звернення громадян, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально – культурної та інших сфер діяльності держави та суспільства.
Заява – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією України та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки про поліпшення їх діяльності.
Скарга – звернення з вимогою щодо поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями, рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб.
37.Зміст постанови по справі про адміністративний проступок
1.Постанова складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати, часу та місця її прийняття; найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмета адміністративного позову;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.
38.Іноземці як суб’єкти адміністративного права
Іноземець – особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це рішення набирає чинності після його опублікування. Воно може бути скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято. Здійснення іноземцями та особами без громадянства своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.