Досліджуваний науковий дискурс – це дослідження лексичних особливостей перекладу на українську мову текстів французької мови, об’єднаних тематикою альтернативних видів енергії (АВЕ). Дана проблематика науково-технічних текстів є вельми актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства, а науково-технічна співпраця між країнами набуває неабиякого значення для здобуття спільних цілей. У даному випадку ціллю є пошук і знаходження альтернативних джерел енергії у всьому світі задля виходу людської цивілізації на наступний рівень розвитку – більш прогресивний та свідомий. Отже, перекладачем науково-технічної літератури у подібному випадку є філолог-перекладач, добре обізнаний із основними поняттями досліджуваної ним науково-технічної теми, який може оперувати даними поняттями, є глибоко зацікавлений проблематикою, особливостями та перспективами розвитку даної області науково-технічних знань.
1.2Характеристики функціонального стиля наукової і технічної літератури
У даному параграфі мова піде про основні ознаки функціонального стилю наукової та технічної літератури.
Функціональний стиль — це різновид мови, який обслуговує ту чи іншу сферу суспільно-мовної практики людей і характеризується сукупністю власних засобів [6, c.12].
У сучасному мовознавстві в межах літературної мови розрізняються стилі: розмовний і книжні, до останніх належать публіцистичний, офіційно-діловий та науковий. Окремо виділяють художній стиль. Питання про його місце у літературній мові викликає суперечки серед науковців. На думку окремих дослідників, він є функціональним стилем, інші мовознавці наділяють його особливим статусом, виходячи з того, що мова художньої літератури має "багатостильовий" характер, оскільки містить елементи всіх стилів, зокрема територіальні й соціальні діалекти. [13, c. 25]
Кожен із стилів виступає у певній соціально значущій сфері. Загалом науковий стиль обслуговує науку і виробничо-технічну сферу. Наявність стилів пов'язують також із різною функціональною спрямованістю мовних підсистем. Для розмовного стилю — це безпосереднє спілкування, для публіцистичного — політичний вплив, для наукового — обмін науковою інформацією, для офіційно-ділового — повідомлення фактів державного чи приватного значення, для художнього стилю — створення художніх образів.
У кожному із стилів, у свою чергу, можуть бути виділені кілька підстилів. Науковий стиль поділяється на підстилі:
- власне науковий;
- науково-навчальний;
- науково-популярний [20, c.11].
Кожен із функціональних стилів має свої особливості в лексиці, фонетиці, фразеології, морфології, синтаксисі, у використанні емоційно-оцінних та експресивних засобів, однак у будь-якому стилі переважають загальномовні, чи міжстильові норми — орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні.
Для наукового стилю характерні попереднє обдумування висловлювання, його логічна стрункість, точність у поясненні фактів. Наукові роботи відзначаються монологічним характером. Лексика характеризується нейтральністю. Характерною рисою наукового стилю є наявність термінології.
Покажемо ці особливості на матеріалі текстів з проблем альтенативних видів енергії.
Приклад 1
| Aussi puissantes qu’un EPR, et d’un cout similaire, les futures“propres” réacteurs nucléaires produiront cinquantes fois plus d’électricité avec la même quantité d’uranium naturel. | Маючи таку ж потужність як і ЄГР (європейський герметизований реактор) і подібну вартість, «екологічно чисті» ядерні реактори у майбутньому виробля-тимуть у п’ятдесят разів більше електроенергії, використовуючи ту ж саму кількість природного урану. |
Як бачимо із наведеного прикладу, в науково-технічних текстах часто зустрічається не лише специфічна термінологія, але і її абревіатурні позначення: французька абревіатура EPR є позначенням термінологічного поняття – RéacteurPréssurisé Européen, хоч вона й записується на англійський манер (EPR – EuropeanPressurizedReactor).
Приклад 2
| De nouvellesturbinesaugmen-terontde 15%, d’ici à 2020, laproductiond’électricité hydrau-lique, quifournitdéjà 20% du courant enFrance | Нові турбіни до 2020 р. на 15% збільшать виробництво гідравліч-ної електроенергії, яка вже становить 20% від виробленої електрики у Франції. |
На цьому прикладі ми можемо побачити, що тексти, які стосуються тематики альтернативних видів енергії, дуже часто наповнюються статистичними даними, точними датами, числами, часто вираженими у відсотках. Хоч це і не має важливого значення для лексичного аспекту письмового перекладу науково-технічних текстів, це має неабияке значення для усного перекладу, усної інтерпретації науково-технічних текстів, коли цифрами та датами необхідно оперувати швидко і точно. Крім того, можемо виділити тут поняття énérgiehidraulique – гідравлічна енергія, яке безпосередньо стосується тематики АВЕ, і має прямий відповідник в українській мові.
Приклад 3
| La pollution de l’air, qui entraîne 20 000 décès prématurés par an, n’est plus aujourd’hui causée par le soufre ou le plomb mais par l’ozone, le dioxided’azote et les particules fine, émises, notamment, par les moteurs Diesels. | Забруднення повітря, від якого щороку передчасно помирають 20 000 людей, сьогодні спричинюється не сіркою чи свинцем, а озоном, двоокисом азоту та невеличкими часточками, які викидаються в повітря переважно дизельними двигунами. |
Як бачимо, у текстах науково-технічного характеру дуже часто з’являються спеціальні поняття із певної галузі знань. У текстах на тему АВЕ, дуже часто, це – галузь хімії (lesoufre - сірка, ledioxoded’azote – двоокис азоту), фізики, техніки (новітніх технічних розробок), але якщо казати загалом, то сюди ми можемо віднести більшість галузей знань, які стосується навколишнього природного середовища.
Специфіка стилю яскраво виявляється на морфологічному рівні, зокрема у таких особливостях:
- заміна особового займенника я авторським ми("Ми прийшли до висновку...", "Ми пропонуємо таке вирішення проблеми...");
- абстраговане, "позачасове" вживання дієслівної категорії часу ("Правопис охоплює орфографію і пунктуацію"; "Рекуператори використовуються в металургійній і хімічній промисловості"; "З газосилікату виготовляють тепло- і звукоізоляційні вироби";);
- використання типових сполучників і зворотів (залежно від того, що; після того, як).
Характерними для синтаксису наукового стилю є складні речення різних типів, відокремлені звороти, конструкції з однорідними членами речення, а також прямий порядок слів.
Проілюструймо зазначене вище прикладами з досліджуваного дискурсу.
Приклад 4
| Nos laboratoires travaillent aussi sur les microalgues marine, qui donnent, elles, 10 tonnes de biocarburants à l’hectare. Nous qualifions ces résultats comme encourageants. | Наші лабораторії працюють також над розробками, пов’яза-ними з морськими мікроводо-ростями, які із 1 гектара дають 10 тонн біопалива.Ми вважаємо такі результати обнадійливими. |
Як бачимо із уривку науково-технічного тексту, у науковому дискурсі майже завжди відбувається заміна особових займенників авторським ми, наші і т.д. Це типово для наукового стилю мовлення, адже наукові здобутки та відкриття дуже часто є результатом колективної праці науковців-однодумців.
Приклад 5
| Eléctricité photovoltaïque (électricité solaire) est la transformation, par des cellules en silicium, des photons du soleil en électrons. | Фотогальванічна електрика (со-нячна електроенергія) - це пере-творення сонячних фотонів в елек-трони за допомогою кремнієвих елементів (комірок). |
Окремої уваги заслуговує той факт, що у текстах наукового дискурсу нерідко можна зустріти "позачасове" вживання дієслівної категорії часу, констатацію “постійно діючої” істини, яку дуже важливо вірно передати при перекладі. Найчастіше це стосується наукових (фізичних, хімічних) законів або принципів функціонування того чи іншого технічного устаткування.
Приклад 6
| Au total, les énergies renouvelables représenteront 20% de notre production en 2020 ou même plus, selon le rythme du déveoppementde ce domaine. | Загалом, відновлювальні види енергії застосовуватимуться на 20% нашого виробництва чи навіть більше, залежно від того, яким буде темп розвитку цієї галузі. |
Мова науково-технічних текстів оперує типовими для них сполучниками та зворотами (autotale– загалом, в цілому;selon – в залежності від тощо), які перекладачу важливо запам’ятати для подальшого легкого відтворення.
Таким чином, функціональний стиль — це різновид мови, який обслуговує ту чи іншу сферу суспільно-мовної практики людей і характеризується сукупністю власних засобів. Як ми вже згадували, науковий стиль поділяється на підстилі: 1) власне науковий; 2) науково-навчальний; 3) науково-популярний і обслуговує науку і виробничо-технічну сферу. Для наукового стилю загалом, і досліджуваному дискурсу з проблем альтернативних джерел енергії зокрема, характерні логічна стрункість, точність у поясненні фактів, монологічний характер. Специфіка стилю характеризується лексичною нейтральністю, вона яскраво виявляється на морфологічному та синтаксичному рівнях. Досліджуваний масив текстів слід розглядати якяскравий приклад, який допомагає нам наглядно проаналізувати особливості функціонування у французькій мові науково-технічного, і, зокрема, науково-популярного стилю, до якого ми відносимо тексти на тему АВЕ. Ці тексти є, по суті, матеріалом, на якому ми з практичної точки зору будуємо своє дослідження лексичних особливостей перекладу французької науково-технічної літератури на українську мову [31, c.53-54].